Постанова

від 06.11.2013 по справі 915/250/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 915/250/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Коробенка Г.П., за участю представників сторін І. Жилки (дов. від 26.11.2012), Ю. Островського (керівник), Ю. Карамана (дов. від 26.02.2013), Д. Віштала (дов. від 17.10.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2013 року у справі № 915/250/13-г за позовом приватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр" до Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, третя особа - аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області, про розірвання договору,

УСТАНОВИВ: У лютому 2013 року приватне акціонерне товариство "Микитівський гранітний кар'єр" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про розірвання договору від 17 грудня 2007 року № 8/05-10/07 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування.

Відповідач позов не визнав.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28 лютого 2013 року до участі у справі третьою особою залучено аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19 квітня 2013 року (суддя Д. Бездоля) позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2013 року (судді В. Лашин, Г. Єрмілов, О. Воронюк) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Приватне акціонерне товариство "Микитівський гранітний кар'єр" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 6, 627, 907 Цивільного кодексу України, статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області право на подання відзиву на касаційну скаргу не використав і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що приватне акціонерне товариство "Микитівський гранітний кар'єр" (замовник) і Миколаївський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін (виконавець) 17 грудня 2007 року уклали договір за № 8/05-10/07 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування, на умовах якого відповідач зобов'язався організовувати цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, а також виконувати аварійно-рятувальні роботи та забезпечувати заходи, спрямовані на запобігання та профілактику виникнення ситуацій техногенного та природного характеру на об'єктах позивача (далі - договір). Цей договір господарські суди визначили як договір про надання послуг.

У квітні 2012 року замовник заявив про розірвання договору в односторонньому порядку, проте виконавець не визнав за контрагентом такого права і спір було передано на вирішення господарського суду.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з факту суттєвого порушення виконавцем умов договору в частині складання плану ліквідації аварій у кар'єрі на 2012 рік, без якого діяльність підприємства може бути заборонена, а також укладення позивачем договору на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування з третьою особою.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з відсутності у позивача права розірвати договір без згоди відповідача та у виборі іншого контрагента.

Проте такого висновку господарський суд апеляційної інстанції дійшов без урахування всіх обставин справи і вимог закону.

Діяльність приватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр" регулюється, зокрема, Гірничим законом України. Частиною другою статті 29 цього Закону встановлено, що усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх експлуатації обслуговуються державними воєнізованими аварійно-рятувальними службами (формуваннями).

За змістом останнього абзацу статті 17 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, права та обов'язки підприємств, які обслуговуються аварійно-рятувальними службами, визначаються договорами.

Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1214 з наступними змінами.

Пунктом 3.3. Порядку обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 листопада 2003 року № 440 встановлено, що постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями) здійснюється на підставі договору на постійне та обов'язкове обслуговування.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що його дія може бути припинена за ініціативою замовника у разі виключення об'єктів замовника з переліку об'єктів, що підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Встановивши, що позивачем не надані докази про ці обставини, апеляційний господарський суд відмовив у позові.

Водночас господарський суд апеляційної інстанції не звернув уваги на пункт 6.6. договору, відповідно до якого взаємовідносини між виконавцем та замовником, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України окремі правовідносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Статтею 907 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Пунктом 4.5. Порядку обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами встановлено, зокрема, що дія договору може бути припинена у разі відмови від послуг аварійно-рятувальної служби. При відмові від послуг аварійно-рятувальної служби об'єкт повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

Отже зазначеним відомчим нормативно-правовим актом, зареєстрованим у встановленому порядку, учаснику договору на постійне та обов'язкове обслуговування надано право відмовитися від послуги.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим (частина 3 статті 651 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про дотримання позивачем порядку розірвання господарського договору, а задоволення позову - правовірним.

Неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин статей 188 і 206 Господарського кодексу України, статей 651, 653, 907 Цивільного кодексу України зумовлює скасування постанови цього суду і залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13 червня 2013 року у справі № 915/250/13-г скасувати, а рішення господарського суду Миколаївської області від 19 квітня 2013 року залишити в силі.

Стягнути з Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на користь приватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр" 802 грн 90 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Миколаївської області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя Г. П. Коробенко