Постанова

від 14.10.2013 по справі 2а-570/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року (09год.40хв.)Справа № 2а-570/09/0870 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Кретові К.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року у адміністративній справі №2а-570/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000112305/0 від 14.06.2006 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у травні 2005 року підприємство придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП Лінк» сировину-металобрухт на загальну суму 4 395 923,52 грн., у серпні 2005 придбало на загальну суму 1 053 413,70 грн., у вересні 2005 року придбало на загальну суму 1 053 413,70 грн., у вересні 2005 року придбало на загальну суму 2 604 638,05грн.Фактпридбання зазначеного металобрухту підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними у вказані періоди. При віднесенні сум податку на додану вартість, які є складовою ціни придбання товару, до складу податкового кредиту відповідних періодів, позивач керувався приписами пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Оскільки сировина для потреб виробництва і її придбання підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, включення сум податку у вартість сировини до податкового кредиту не є порушенням чинного податкового законодавства. Також зазначив, що визначення сум податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, здійснювалося позивачем відповідно до приписів пп.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Позивач вважає,що дії щодо включення спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларування бюджетного відшкодування відповідають механізму, визначеному Законом України «Про податок на додану вартість», а посилання в акті перевірки про порушення підприємством пп.7.4.1 та пп.7.4.5 ст.7 зазначеного Закону не відповідають дійсності. У своїх поясненнях зауважує, що бюджетне відшкодування у позивача виникло не з звичайних операцій з купівлі-продажу товарів на митній території України, а із експорту продукції за межі митної території, тому позивач вважає, що підприємством ТОВ «Меркурі Трейд», ПП «Північ-альянс», ПП «Регнол», ПП «Постачмашкомплект», ТОВ «Шелдон», які на думку податкового органу є фіктивними фірмами і знаходяться на четвертому місці в ланцюгу постачальників, не мають ніякого відношення до відшкодування податку на додану вартість, натомість відповідачем не надано ніяких доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТП Лінк» і використало у своїй діяльності саме той металобрухт, які постачали вищезазначені фіктивні суб'єкти господарювання, а не інші, з якими зазначена особа мала господарські відносини.

11 березня 2009 року Запорізьким окружним адміністративним судом була винесена Постанова по справі №2а-570/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення№0000112305/0 від 14.06.2006, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

24 листопада 2011 року Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» на Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2009 р. по справі №2а-570/09/0870 залишена без задоволення, а Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2009 р. залишена без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс»26.07.2013 року звернулось до суду із заявою про перегляд постанови від11.03.2009 року за ново виявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначили, що нововиявленою обставиною є Ухвала господарського суду Запорізької області від 20.09.2007 по справі №25/300 про банкрутство ПП «Меркурі-Трейд».

У зв'язку з чим просять скасувати постанову від 11.03.2009 року, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112305/0 від 14.06.2006.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи №2а-570/09/0870 за позовом ТОВ «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення №0000112305/0 від 14.06.2006 за нововиєвленими обставинами за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження.

Також надав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що в заяві про перегляд Постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2009 р. по справі №2а-570/09/0870 за нововиявленими обставинами, Позивачем була допущена технічна описка, а саме в заяві невірно зазначено дату на номер Акту Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Метпромсервіс». Так, спірне податкове повідомлення-рішення №0000112305/0 від 14.06.2006 р.винесене на підставі висновків, які містяться в Акті «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Метпромсервіс», код за ЄДРПОУ 31094633 з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень - вересень 2005 » від 01.06.2006 №49/23-5-31094633.

В судове засідання з'явився представник відповідача Сахно О.О.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності в судовому засіданні представника відповідача, яким надано письмові та усні пояснення по суті спору, відсутності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 та 128 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Щодо несплати зазначеними підприємствами податку на додану вартість до бюджету слід зазначити, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГПК України, учасник господарських правовідносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Позивачем податковий кредит сформований з урахуванням положень п.п. 7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог п.п. 7.4.5. ст. 7 закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6).

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2010. у справі за позовом ПП «Армавір» до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення зазначив, що відповідно до п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отриманняподаткової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав свої усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем в акті перевірки, за результатами проведеної перевірки встановлено, що основним постачальниками металопродукції ТОВ «Метпромсервіс» у травні, серпні, вересні 2005 є ТОВ «ВТП «Лінк».

Позивачем до суду було надано копії договорів купівлі-продажу товару, укладених між позивачем та ТОВ «Виробниче торговельне підприємство «Лінк» №09/08 від 29.08.2005; №19/05-04 від 19.05.2004; №10/05-04 від 01.05.2004 р., копії податкових накладних, які підтверджують факт поставки товару за зазначеними договорами купівлі-продажу та суму, включену позивачем до складу податкового кредиту. Дані документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...".

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також "... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт поставки товару від контрагентів позивача, зокрема ТОВ «Виробниче торговельне підприємство «Лінк», посилання відповідача на пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 та пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в обґрунтування своєї позиції є неправомірним.

При цьому суд зауважує, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав свої усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Відповідачем до суду не надано доказів вчинення таких противоправних дій з боку позивача по справі, що свідчить про неправомірність висновків, викладених в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В акті перевірки відповідач не посилається на будь-які порушення вимог податкового законодавства, зокрема не перерахування до бюджету податку на додану вартість з боку ТОВ «ВТП «Лінк» або позивача. Основним аргументом відповідача є саме не перерахування до бюджету сум ПДВ постачальниками металопродукції, які були третіми, четвертими в ланцюгу постачання.

Що стосується підприємств - постачальників металопродукції, які є четвертими в ланцюгу постачання, суд вважає за необхідне зазначити, що на момент проведення перевірки та винесення рішення Запорізьким окружним адміністративним судом по даній справі, вказані підприємства здійснювали господарську діяльність.

Інформація про припинення підприємницької діяльності ПП «Постачмашкомплект», ПП «Нертус-Ц», ПП «Регнол», ПП «Еліон Юні» відсутня.

ПП «Промислова компанія «Північ-Альянс», ТОВ «Інрайт» не перебувають в процесі припинення.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду, що набрала законної сили, може бути переглянута за нововиявленими обставинами, зокрема, якщо існують істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомими особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2009 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від24.11.2011 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2006 р. №0000112305 відмовлено.

Під час розгляду адміністративної справи Запорізький окружний адміністративний суд та Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд на підставі Акту перевірки від 01.06.2006 №49/23-5-31094633 дійшли висновку про безпідставність віднесення сум придбання металопродукції до податкового кредиту. При цьому, про безпідставність віднесення сум придбання металопродукції, яку позивач по ланцюгу постачання придбавав у Приватного підприємства «Меркурі-Трейд» (іпн 333280908299) до податкового кредиту, стало порушення кримінальної справи №9960502 відносно директора ПП «Меркурі-Трейд» Шелудько Андрія Вікторовича за фактом ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, що на думку перевіряючих є свідченням фіктивності даного підприємства, а отже доказом відсутності фактичного здійснення господарських операцій між контрагентами Позивача та ПП «Меркурі-Трейд».

Як слідує з наданої в обґрунтування заяви Ухвали господарського суду Запорізької області від 20.09.2007 р. по справі №25/300 про банкрутство ПП «Меркурі-Трейд», враховуючи те, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, суд дійшов висновку про необхідність ліквідації банкрута - ПП «Меркурі-Трейд», що свідчить про здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності, передбаченої статутом підприємства.

З наданих до суду письмових пояснень представника позивача, саме наявність даної Ухвали є доказом того, що ПП «Меркури-Трейд», яке було третім підприємством в ланцюгу постачання металопродукції Позивачеві, здійснювало свою господарську діяльність.

Зважаючи на ці обставини, суд дійшов висновку, що ця обставина є істотною для справи, та не могла бути відома Товариству з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» на час розгляду справи.

За таких обставин, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2006 №0000112305/0, прийнятого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від11березня 2009 року у адміністративній справі №2а-570/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 11.03.2009 р. по справі №2а-570/09/0870- скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112305/0 від 14.06.2006, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко