Постанова

від 06.11.2013 по справі 913/445/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 р. справа №913/445/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівГези Т.Д. Мартюхіної Н.О. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явився від третьої особи - не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЛуганської міської ради, м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 16 липня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 22.07.2013року) у справі№913/445/13-г (головуючий суддя: Рябцева О.В., судді: Вінніков С.В., Ворожцов А.Г.) за позовомЛуганської міської ради, м. Луганськ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДочірнього підприємства «Будівельна компанія «Славутич-Луганськ», м. Луганськ Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, м. Луганськ про розірвання договору оренди землі від 18.09.2006року та стягнення 20415,03грн. ВСТАНОВИВ:

Позивач, Луганської міської ради, м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Будівельна компанія «Славутич-Луганськ», м. Луганськ про розірвання договору оренди землі від 18.09.2006року, державна реєстрація від 10.10.2006року № 040640200606, укладеного між Луганською міською радою і Дочірнім підприємством "Будівельна компанія "Славутич-Луганськ", та стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 22108 ,50грню., пені в сумі 586,94грн., всього 22695,44грн.

У подальшому, позивач відповідною заявою зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг з орендної плати за землю в сумі 19828,09 грн., пеню в сумі 586,94 грн., всього 20415,03 грн. Зазначену заяву прийнято місцевим господарським судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.04.2013р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача

Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, м. Луганськ (т.1,а.с. 140-141) .

Рішенням господарського суду Луганської області від 16 липня 2013року позовні вимоги Луганської міської ради до Дочірнього підприємства "Будівельна компанія "Славутич-Луганськ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про розірвання договору оренди землі від 18.09.2006 та стягнення 20415 грн. 03 коп. задоволено частково. Вирішено стягнути з Дочірнього підприємства "Будівельна компанія "Славутич-Луганськ",м. Луганськ, заборгованість з орендної плати за землю в сумі 19828,09 грн., пеню в сумі 586,94 грн.У задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 18.09.2006року, державна реєстрація від 10.10.2006року № 040640200606, укладеного між Луганською міською радою і Дочірнім підприємством "Будівельна компанія "Славутич-Луганськ", відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що суд керується умовами договору щодо обчислення розмірів орендної плати за землю, а отже враховує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які повинен був одержувати відповідач. Судом першої інстанції вставлено розмір орендної плати за договором з моменту його укладення і до 31.12.2012 зі здійсненими платежами за весь час дії договору до дати прийняття рішення. Згідно довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2012 рік її вартість складає 1,479242,92грн. за гектар із застосуванням функціонального коефіцієнту 0,5. Річна орендна плата за 2012 рік складає 49377,13 грн., щомісячна - 4114 грн. 76 (77) коп. Заборгованість утворилась з травня 2012 року (за цей місяць мала місце часткова сплата, у тому числі під час розгляду справи, що стало підставою для зменшення розміру позовних вимог) по грудень 2012 року і її розмір складає 19828,09грн. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 19828,09 грн. та пені в сумі 586,94 грн., всього 20415,03 грн. визнані господарським судом Луганської області обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди господарський суд Луганської області відмовив у їх задоволенні, за тих підстав, що відповідач приступив до використання земельної ділянки. В договорі відсутні умови щодо терміну введення об'єкта в експлуатацію і реєстрації права власності.

Позивач - Луганська міська рада не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду, оскільки вважає його прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що у відповідності до норм чинного законодавства, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а орендар згідно п.3.6 договору зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» ( таким чином, підставами для розірвання договору у судовому порядку було використання земельної ділянки не за цільовим призначенням). Згідно до ст.32 Закону України «»Про оренду землі» у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору оренди договір оренди земельної ділянки може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Відповідно до рішення Луганської міської ради від 30.06.2006року № 6/90 між позивачем і відповідачем укладено договір оренди землі від 18.09.2006року, який зареєстрований у встановленому порядку, про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Жовтневого району м. Луганська вчинено запис від 10.10.2006року за № 040640200606.

За умовами укладеного договору орендарю передано в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 1,3352 га під будівництво та розміщення льодового палацу спорту за адресою: м. Луганськ, кв. Молодьожний, 20а.

Відповідно до п. 8 договору визначено, що річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід'ємною частиною).

За умовами п. 10 договору оренди землі, обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку визначеному у п. 9 даного договору; а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди. Обчислення розмірів земельного податку визначається відповідно до фактичного функціонального використання і місця розташування земельної ділянки.

Згідно до п. 11 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.13 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, з орендаря справляється пеня за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно до п.14 договору оренди землі, на момент укладання договору розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 21819 грн. 85 коп.

Відповідно до п. 30 договору орендар зобов'язався:

- для обчислення розміру річної орендної плати звернутись в тижневий термін з моменту державної реєстрації договору оренди, а у подальшому звертатись щороку не пізніше місячного терміну, після проведення у встановленому законодавством порядку індексації грошової оцінки землі до Управління міської ради з питань регулювання земельних відносин для отримання відповідної довідки;

- самостійно на підставі вищевказаної довідки обчислювати орендну плату;

- приступити до використання земельної ділянки протягом двох років з моменту набрання чинності договором оренди землі.

В пункті 34 договору сторони домовились, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Статтею 21 зазначеного закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на власний розсуд було визначено наступні податкові зобов'язання: за 3 місяці 2006 року - 4961 грн. 77 коп. (жовтень - 1325 грн. 00 коп., листопад - 1818 грн. 32 коп., грудень - 1818 грн. 33 коп.); за 2007 рік - 21819 грн. 84 коп. (щомісячно - 1818 грн. 32 коп.); за 2008 рік - 54549 грн. 60 коп. (щомісячно - 4545 грн. 80 коп.); за 2009 рік - 65459 грн. 52 коп. (щомісячно - 5454 грн. 96 коп.); за 2010 рік - 52367 грн. 64 коп. (щомісячно - 4363 грн. 97 коп.), а згідно уточнюючої декларації 27364 грн. 92 коп. (щомісячно - 2280 грн. 41 коп.); за 2011 рік - 36657 грн. 36 коп. (щомісячно - 3054 грн. 78 коп.), а згідно уточнюючої декларації - 27364 грн. 92 коп. (щомісячно - 2280 грн. 41 коп.); за 2012 рік - 27364 грн. 92 коп. (щомісячно - 2280 грн. 41 коп.).

Колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевий господарський суд правомірно врахував відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які повинен був одержувати відповідач та співставлено розмір орендної плати за договором з моменту його укладення і до 31.12.2012року зі здійсненими платежами за весь час дії договору до дати прийняття рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що згідно довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2012 рік її вартість складає 1,479242 грн. 92 коп. за гектар із застосуванням функціонального коефіцієнту 0,5. Річна орендна плата за 2012 рік складає 49377 грн. 13 коп., щомісячна - 4114 грн. 76 (77) коп. Заборгованість утворилась з травня 2012 року (за цей місяць мала місце часткова сплата, у тому числі під час розгляду справи, що стало підставою для зменшення розміру позовних вимог) по грудень 2012 року і її розмір складає 19828 грн. 09 коп.

Крім того умовами договору , а саме п.13 та пункту 5 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 586 грн. 94 коп. за період з 01.07.2012року по 31.12.2012року.

Таким чином господарський суд Луганської області дійшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог стягнення 20415,03грн., з яким погоджується апеляційна інстанція, що вказує на відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області від 16.07.2013року. Крім того апелянтом не оскаржується рішення у цій частині.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі, Донецький апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом та не вбачає підстав для скасування рішення у цій частині з огляду на наступне.

Статтею 96 Земельного кодексу України визначено обов'язки землекористувачів, зокрема пунктом „а" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

В Законі України "Про землеустрій" визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. а ч.1 ст. 96, 141 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для припинення права використування земельною ділянкою. У свою чергу, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, як це передбачено ст. 24 ЗУ "Про оренду землі".

Статтею 143 ЗК України визначено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є одним з різновидів підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, що здійснюється в судовому порядку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегією Донецького апеляційного господарського суду встановлено, і сторонами не оспорюється той факт, що відносно відповідача не приймалися рішення про адміністративні стягнення та/або припис про усунення будь-якого правопорушення щодо користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі не містить строку будівництва та розміщення льодового палацу спорту (введення в експлуатацію), а матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснює заходи по будівництву об'єкту. Відтак, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки укладений на 49 років для будівництва та розміщення льодового палацу спорту (строк введення якого у договорі не встановлений) та відповідач здійснює заходи по будівництву, вимоги позивача про розірвання договору оренди землі від 18.09.2006року правомірно не задоволені господарським судом Луганської області .

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 16 липня 2013року у справі №913/445/13-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Луганської міської ради без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №913/445/13-г оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганської міської ради, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 16 липня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 22.07.2013року) у справі №913/445/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 16 липня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 22.07.2013року) у справі №913/445/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Геза Т.Д.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу,

1- третій особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .