Рішення

від 06.11.2013 по справі 906/1428/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" листопада 2013 р. Справа № 906/1428/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Дяков С.М. - директор ПП "Крупекс"

від відповідача 1: Кузьмін Д.Л. і Кузьмін Д.Л., дов. від 30.08.13р.

від відповідача 2: Голуб Т.П. - директор, наказ від 01.10.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Крупекс" (м.Житомир)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир" (м.Житомир)

2) Приватного підприємства "Світ-11" (м.Житомир)

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.08.13р., укладеного між відповідачами

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 30.08.13р., укладеного між відповідачами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 06.11.13р. до позову. Зокрема, представник позивача зазначив, що укладенням оспорюваного договору відповідачі порушили вимоги ст.514 ЦК України та фактично позбавили ПП "Крупекс" підстави заміни кредитора у зобов'язанні згідно ст.512 ЦК України.

Відповідач 1 - ТОВ "Агрохімбуд-Житомир" у відзиві від 06.11.13р. на позовну заяву та його представники в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні. Зокрема зазначили, що при підписанні оспорюваного договору про відступлення права вимоги від 30.08.13р. керівники ПП "Світ-11" та ТОВ "Агрохімбуд-Житомир" діяли у межах своїх повноважень згідно вимог чинного законодавства та на підставі даних з ЄДР про відсутність обмежень повноважень керівника ПП "Світ-11" у підписанні вказаного договору (а.с.50-52).

Відповідач 2 - ПП "Світ-11" у відзиві від 22.10.13р. на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позов визнали та просили задовольнити його у повному обсязі (а.с.37,38).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.13р. між Приватним підприємством "Світ-11" (первісний кредитор/відповідач 2) в особі Голуб Т.П., яка діяла на підставі рішення загальних зборів власників від 10.07.13р. та довіреності від 07.12.12р. та Приватним підприємством "Крупекс" (новий кредитор/позивач) укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно даного договору ПП "Світ-11" відступив ПП "Крупекс", як новому кредитору, який набув право вимоги і став кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" (боржника) за договором безпроцентної позики від 05.06.08р. та (або) рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.11р. у справі №12/5007/32/11, згідно якого видано наказ №12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.11р. (а.с.15).

Згідно з п.2 даного договору, за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000,00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00 грн.;

- стягнення 10% річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67 грн. та 224,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката, а також зобов'язань визначених договором безпроцентної позики від 05.06.08р.

Відповідно до п.5 договору, первісний кредитор зобов'язаний в строк не пізніше п'яти днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Відповідачем 2 було повідомлено боржника - ТОВ "Укрметалургторгпостач" про укладення 10.07.13р. вказаного договору про відступлення права вимоги (а.с.19).

Згідно з п.8 договору передбачено, що у строк не пізніше трьох днів з моменту складання даного договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором.

На виконання п.8 договору відповідачем 2 передані позивачу ряд документів, які засвідчують факт заборгованості боржника перед первісним кредитором, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 10.07.13р. (а.с.16).

30.08.13р. між Приватним підприємством "Світ-11" в особі директора Божка О.О. (первісний кредитор/відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир" (новий кредитор/відповідач 1) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого первісний кредитор відступив відповідачу 1, який як новий кредитор, набув право вимоги і став кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалургторгпостач" (боржника) за договором безпроцентної позики від 05.06.08р. та (або) рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.11р. у справі №12/5007/32/11, згідно якого видано наказ №12/5007/32/11 господарського суду Житомирської області від 24.06.11р. (а.с.10,11).

Згідно з п.2 вказаного договору, за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- стягнення коштів основного боргу у розмірі 260000,00 грн.;

- стягнення інфляційних втрат у розмірі 79560,00 грн.;

- стягнення 10% річних у розмірі 67006,59 грн.;

- стягнення витрат по оплаті експертного дослідження у розмірі - 5000,00 грн.;

- стягнення витрат по оплаті державного мита у розмірі 4065,67 грн. та 224,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнення витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до п.9 цього ж договору, сторонами погоджено, що новий кредитор, у строк не пізніше двох днів після отримання документів від первісного кредитора, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором, зобов'язується звернутися до господарського суду Житомирської області з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження. Первісний кредитор, в свою чергу, зобов'язується письмово підтримати дану заяву нового кредитора.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, вважає, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги від 30.08.13р. суперечить вимогам чинного законодавства, тому він є недійсним відповідно до ст.203, ст.215, ст.216, ст.514 ЦК України.

Так позивач, зокрема, вказав, що договір про відступлення права вимоги від 30.08.13р. є недійсним, оскільки право вимоги до ТОВ "Укрметалургторгпостач" за договором безпроцентної позики від 05.06.08р. вже було передано Приватним підприємством "Світ-11" Приватному підприємству "Крупекс" на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.07.13р.

Крім того, позивач зазначив, що директор ПП "Світ-11" - Божок О.О. свідомо, поза волею інших власників ПП "Світ-11", уклав 30.08.13р. неправомірний договір про відступлення права вимоги з ТОВ "Агрохімбуд-Житомир", оскільки не мав належних на те повноважень, тому що сума підписаного договору становить понад 30% статутного капіталу ПП "Світ-11".

Дане твердження позивач обгрунтував тим, що відповідно до протоколу загальних зборів власників ПП "Світ-11" від 10.07.13р. (четверте питання порядку денного) власниками ПП "Світ-11" одноголосно прийнято рішення про обмеження повноважень директора ПП "Світ-11" Божка О.О. на підписання будь-яких договорів, угод від ПП "Світ-11", які перевищують суму 30% статутного капіталу підприємства та підписання будь-яких договорів, угод, видачу довіреностей лише на підставі рішення загальних зборів власників про надання таких повноважень (а.с.17,18).

Також позивач вказав, що первісним кредитором (відповідач 2) згідно умов оспорюваного договору не передавались новому кредитору (відповідач 1) документи, з яких випливає право вимоги, оскільки в матеріалах справи №12/5007/32/11 відсутній відповідний акт прийому-передачі документів.

Тому, на думку, позивача у нового кредитора на момент подачі заяви про заміну сторони виконавчого провадження згідно умов п.9 оспорюваного договору було відсутнє право на звернення з такою заявою до суду та, відповідно, право первісного кредитора на підтримання даної заяви в суді (а.с.12-14).

Відповідач 1, заперечуючи проти позову, зокрема, вказав, що оспорюваний договір не може бути визнаний недійсним, оскільки директор ПП "Світ-11" - Божок О.О. діяв у межах своїх повноважень згідно чинного законодавства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому відсутнє положення про те, що Божок О.О. обмежений у вказаних правах (а.с.50-52,70,71).

Господарський суд вважає позов обгрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4).

Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Частиною 2 цієї статті передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з п.1 ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).;

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як зазначалося вище, оспорюваний договір з боку відповідача 2 підписав директор ПП "Світ-11" - Божок О.О.

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з протоколу загальних зборів власників ПП "Світ-11" від 10.07.13р., власниками ПП "Світ-11" згідно четвертого питання порядку денного одноголосно прийнято рішення про обмеження повноважень директора ПП "Світ-11" Божка О.О. на підписання будь-яких договорів, угод від ПП "Світ-11", які перевищують суму 30% статутного капіталу підприємства та підписання будь-яких договорів, угод, видачу довіреностей лише на підставі рішення загальних зборів власників про надання таких повноважень (а.с.17,18).

Згідно пп.4.2 Статуту ПП "Світ-11" в редакції 2011 року зазначено, що для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків власників створюється статутний капітал в розмірі 100,00 грн. (а.с.56-62).

Відповідно до пп.4.3 змін до Статуту ПП "Світ-11" (зареєстрованих 13.11.12р.) передбачено, що статутний капітал підприємства поділяється на частки між власниками наступним чином:

- громадянин України Божок Олексій Олександрович - 33,34 грн., що складає 34% статутного капіталу та складається з грошового внеску учасника;

- громадянин України Дяков Сергій Миколайович - 33,33 грн., що складає 33% статутного капіталу та складається з грошового внеску учасника;

- громадянин України Голуб Тетяна Петрівна - 33,33 грн., що складає 33% статутного капіталу та складається з грошового внеску учасника (а.с.63).

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що директор ПП "Світ-11" - Божок О.О. не мав повноважень на укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги від 30.08.13р., оскільки сума вимоги по договору становить 425384,10 грн., що більше 30% статутного капіталу ПП "Світ-11".

Зазначений протокол загальних зборів власників ПП "Світ-11" від 10.07.13р. з обмеженнями директора Божка О.О. на підписання будь-яких договорів, угод від ПП "Світ-11", які перевищують суму 30% статутного капіталу підприємства Божок О.О. також підписав (а.с.17,18).

Відповідно до абз.6 пп.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.13р., позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.

Твердження колишнього директора ПП "Світ-11" Божка О.О., викладені в його заяві від 21.10.13р., про те, що він не знав про обмеження його повноважень як директора ПП "Світ-11" та, що він не підписував протокол загальних зборів ПП "Світ-11", не підтверджується матеріалами справи (а.с.68).

Відповідач - ТОВ "Агрохімбуд-Житомир", заперечуючи факт підписання Божком О.О. вказаного протоколу зборів, будь-яких доказів про фальсифікацію цього протоколу суду не надали, клопотань щодо призначення у справі будь-яких експертиз не заявляли.

Таким чином, господарський суд погоджується з твердженням позивача про те, що оспорюваним договором порушені його законні права як нового кредитора стосовно боржника ТОВ "Укрметалургторгпостач", оскільки цим договором позивача незаконно позбавили прав на отримання від боржника того, на що Приватне підприємство "Крупекс" розраховувало, уклавши раніше за відповідачів договір про відступлення права вимоги від 10.07.13р.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - договір про відступлення права вимоги від 30.08.13р., укладений між Приватним підприємством "Світ-11" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир" визнається недійсним.

Сплата судового збору покладається в рівних долях на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.08.13р., укладений між Приватним підприємством "Світ-11" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімбуд-Житомир", 10014, м.Житомир, вул.Кафедральна 5-а, офіс 120, ідентифікаційний код 38623910 - на користь Приватного підприємства "Крупекс", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна 79, ідентифікаційний код 32529336 - 573,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Світ-11", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна 79, ідентифікаційний код 37976218 - на користь Приватного підприємства "Крупекс", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна 79, ідентифікаційний код 32529336 - 573,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.11.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим. у справу.