Постанова

від 30.10.2013 по справі 19/328-09/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа№ 19/328-09/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 30.10.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013 року

у справі № 19/328-09/8 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом 1. ОСОБА_3;

2. ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Агропромбудіндустрія»

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009 року ОСОБА_3 (далі за текстом: позивач - 1) та ОСОБА_2 (далі за текстом: позивач - 2) звернулись до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» (далі за текстом: відповідач) про припинення юридичної особи, у якій просили суд: 1) припинити юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» шляхом її ліквідації; 2) призначити ліквідаційну комісію з припинення товариства з обмеженою відповідальність «Агропромбудіндустрія» у складі учасників товариства: голова ліквідаційної комісії - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що установчі документи юридичної особи мають містити відомості, зокрема про розмір статутного капіталу такої особи та відомості щодо складу учасників і розміру їх часток у статутному капіталі. Проте, станом на 09.11.2009 року керівництвом відповідача не були внесені відповідні зміни до реєстру та установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» щодо складу учасників та збільшення статутного капіталу товариства. У зв'язку з цим, на думку позивачів, відбувається порушення відповідачем вимог Закону України «Про господарські товариства», що призводить до позбавлення позивачів, які є учасниками товариства, права майнової участі в товаристві та отримання дивідендів від діяльності цього товариства. позивач-1 наявність у нього частки у статутному капіталі відповідача у розмірі 5,36 грн., що дорівнює 13,5%, обґрунтовує рішенням господарського суду Київської області від 30.04.-07.05.2009 року у справі №18/056-09, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року. Позивач-2 наявність у нього прав учасника товариства, розмір якого становить 35,75%, обґрунтовує рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі №18/057-09.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 17.11.2009 року у справі №19/328-09 позовні вимоги задоволено повністю. Припинено юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» шляхом її ліквідації. Призначено ліквідаційну комісію з припинення товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» у складі учасників товариства: ОСОБА_2 - голова ліквідаційної комісії; ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

13.12.2010 року до господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 17.11.2009 року у справі №19/328-09 від 24.11.2010 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.01.2011 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.11.2009 року у справі № 19/328-09 за нововиявленими обставинами - задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 17.01.2009 року скасоване, справу призначено до розгляду за правилами ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 17.01.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять зазначене рішення господарського суду Київської області скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.11.2009 року у справі № 19/328-09 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 17.11.2009 року залишити без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 17.01.2011 року у справі №19/328-09/8 залишено без задоволення, рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року у справі №19/328-09/8 залишено без змін.

20.05.2013 року матеріали справи №19/328-09/8 повернуто до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» за участю третіх осіб про припинення юридичної особи - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 17.06.2013 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення господарського суду Київської області скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 08.08.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідно до розпоряджень Голови суду та в.о. Голови суду склад колегії змінювався.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Агропромбудіндустрія» та треті особи вважають подану апеляційну скаргу ОСОБА_2 безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, відповідач та треті особи просять суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду Київської області.

В судовому засіданні 02.10.2013 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_15 надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у скарзі та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому, в судове засідання 30.10.2013 року ні позивач, ні його представник не з'явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник ТОВ «Агропромбудіндустрія» та треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_12 у судових засіданнях 04.09.2013 року, 02.10.2013 року та 30.10.2013 року також надали суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі на підставі доводів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, та просили апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Позивач ОСОБА_3 та треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 в судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились про час та місце розгляду справи учасники процесу були повідомлені належним чином про що, в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 надіслали Київському апеляційному господарському суду клопотання в якому, просили розглядати дану справу за їх відсутності. Поданий відзив на апеляційну скаргу підтримують у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3 та треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про причини неявки в судове засідання 30.10.2013 року суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що за клопотанням ОСОБА_3 розгляд справи вже відкладався, проте позивач повторно в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника відповідача та третіх осіб що з'явилися у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачі - ОСОБА_3, ОСОБА_2 та треті особи про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь позивачів та третіх осіб що не з'явились у судове засідання 30.10.2013 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що копії апеляційного господарського суду були надіслані на адреси учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно вказав суд першої інстанції, згідно ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 140 визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про господарські товариства», товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 20.07.1992 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що 16.10.2009 року державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Сергієнко Юлією Миколаївною проведено державну реєстрацію змін до статуту ТОВ «Агропромбудіндустрія», редакцію якого затверджено протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Агропромбудіндустрія» від 14.07.2009 року №20.

Як вказують позивачі у позовній заяві, підставою для припинення товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія» шляхом його ліквідації є порушення відповідачем вимог ст.ст. 50, 52 Закону України «Про господарські товариства», оскільки кількість складу учасників товариства перевищує максимально дозволену кількість учасників відповідача та згідно п. 9.1 статуту відповідача, зареєстрованого 20.07.2005 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, розмір статутного капіталу складає 39,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно п. 1.2 ст. 1 статуту ТОВ «Агропромбудіндустрія» у редакції, зареєстрованій 16.10.2009 року, учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1; ОСОБА_5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2; ОСОБА_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3; ОСОБА_7, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4; ОСОБА_8, ідентифікаційний номер - НОМЕР_5; ОСОБА_9, ідентифікаційний номер - НОМЕР_6; ОСОБА_10, ідентифікаційний номер - НОМЕР_7; ОСОБА_11, ідентифікаційний номер - НОМЕР_8; ОСОБА_12, ідентифікаційний номер - НОМЕР_9; ОСОБА_13, ідентифікаційний номер - НОМЕР_10.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 ст. 9 статуту ТОВ «Агропромбудіндустрія», зареєстрованого 16.10.2009 року державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, статутний капітал товариства складається з вартості вкладів учасників і становить 65 000,00 грн. Статутний капітал товариства поділений на частики, які розподіляються таким чином: ОСОБА_4 - 253,50 грн., що дорівнює 0,39%; ОСОБА_5 - 40 833,00 грн., що дорівнює 62,82%; ОСОБА_6 - 26,00 грн., що дорівнює 0,04%; ОСОБА_7 - 208,00 грн., що дорівнює 0,32%; ОСОБА_8 - 338,00 грн., що дорівнює 0,52%; ОСОБА_9 - 17 608,50 грн., що дорівнює 27,09%; ОСОБА_10 - 962,00 грн., що дорівнює 1,48%; ОСОБА_11 - 4 303,00 грн., що дорівнює 6,62%; ОСОБА_12 - 45,50 грн., що дорівнює 0,07%; ОСОБА_13 - 422,50 грн., що дорівнює 0,65%.

Згідно ч. 1 ст. 141 Цивільного кодексу України, максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 144 визначено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Частиною 2 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, безпідставними та необґрунтованими доводи позивачів зазначені у позові, щодо порушення відповідачем вказаних норм Закону України «Про господарські товариства». Судом встановлено, що положення статуту ТОВ «Агропромбудіндустрія», зареєстрованого 16.10.2009 року державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, щодо кількості учасників ТОВ «Агропромбудіндустрія» та розміру статутного капіталу ТОВ «Агропромбудіндустрія» відповідають вимогам ст.ст. 50, 52 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 150 Цивільного кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду - у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Частиною 1 ст. 59 Господарського кодексу України визначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Згідно п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується: за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з вимогою про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромбудіндустрія», позивачі зазначають, що вони є учасниками відповідача, посилаючись на рішення господарського суду Київської області від 16.04.2009 року у справі № 18/057-09 та рішення господарського суду Київської області від 30.04.-07.05.2009 року у справі № 18/056-09.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Згідно ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Як зазначалося вище та встановлено судом, згідно п. 1.2 ст. 1 статуту ТОВ «Агропромбудіндустрія» у редакції, зареєстрованій 16.10.2009 року, учасниками ТОВ «Агропромбудіндустрія» є: ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1; ОСОБА_5, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2; ОСОБА_6, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3; ОСОБА_7, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4; ОСОБА_8, ідентифікаційний номер - НОМЕР_5; ОСОБА_9, ідентифікаційний номер - НОМЕР_6; ОСОБА_10, ідентифікаційний номер - НОМЕР_7; ОСОБА_11, ідентифікаційний номер - НОМЕР_8; ОСОБА_12, ідентифікаційний номер - НОМЕР_9; ОСОБА_13, ідентифікаційний номер - НОМЕР_10, загальний розмір часток яких у статутному капіталі відповідача складає 65 000,00 грн., що є 100% статутного капіталу товариства.

Також, судом встановлено, що серед учасників ТОВ «Агропромбудіндустрія, згідно статуту ТОВ «Агропромбудіндустрія» у редакції, зареєстрованій 16.10.2009 року, відсутні ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_11, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_12.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 року №13, до корпоративних належать спори за позовами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства, пов'язані з вимогами про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та припинення юридичної особи у зв'язку з порушеннями вимог законодавства щодо порядку їх прийняття та затвердження.

Враховуючи те, що ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 не є учасником ТОВ «Агропромбудіндустрія», судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачі не відносяться до кола осіб, визначених ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, які мають право на звернення до суду з вимогою про ліквідацію юридичної особи на підставі ст. 110 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про припинення юридичної особи ТОВ «Агропромбудіндустрія» шляхом її ліквідації та призначення ліквідаційної комісії з припинення ТОВ «Агропромбудіндустрія» у складі учасників товариства: голова ліквідаційної комісії - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_12), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_11), ОСОБА_14 (АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_13, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02.02.2002 року), ОСОБА_15 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_14) є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними суду. А отже, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні вказаного позову.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної ОСОБА_2 слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013 року у справі № 19/328-09/8 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013 року у справі № 19/328-09/8 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 19/328-09/8 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 04.11.2013 року