Постанова

від 07.04.2009 по справі 50/139

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2009 № 50/139

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Куровськог о С.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі: Гаращ енко Т.М.

За участю представникі в:

прокуратури: Кулик Є. В. (помічник військ ового прокурора м. Києва - по свідчення № 698)

позивача: Скоро багатько І. В. - довіреність № 220/1214д від 30.12.2008 р.

відповідача: Пш евлоцький Ю. М. - довіреність № 203 від 18.07.2008 р.

третьої особи: С тухляк Л.Я. довіреність № 37 від 13.01.2009 р.;

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Закритого акціон ерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем."

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 07.11.2008

у справі № 50/139 (суддя Голо ватюк Л.Д.)

за позовом Військового прокуро ра Львівського гарнізону в і нтересах держави в особі

Міністерства оборони України;

Військової частини А 2166

до Закритого акціонерн ого товариства "Київстар Дж.Е с.Ем."

третя особа позивача Квартирно-експлуатаційн ий відділ м. Львова

про визнання недійсним договору від 17.10.2002 № 66-02 про надан ня послугз утримання обладна ння та додатку до нього від 01.05. 2007 № 13252

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Львів ського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерств а оборони України та військо вої частини А2166 звернувся до г осподарського суду м. Києва з позовом до відповідача про в изнання недійсним договору п ро надання послуг з утриманн я обладнання № 66-02 від 17.10.2002, уклад еного між закритим акціонерн им товариством “Київстар Дж. Ес.Ем” та військовою частино ю А-3755, правонаступником якої є військова частина А-2166, а також додатку до нього № 13252 від 01.05.2007, я к удавані та укладені з метою приховати відносини оренди, що фактично мають місце.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за своєю правовою прир одою спірний договір є догов ором оренди частини будівлі для розміщення обладнання ба зової станції стільникового зв' язку, при укладанні яког о не було дотримано вимог Зак ону України “Про господарськ у діяльність у Збройних Сила х України”, Закону України “П ро оренду державного майна”, постанови Кабінету Міністрі в України від 11.05.200 № 778 “Про затве рдження Порядку надання дозв олу військовим частинам Збро йних Сил на передачу закріпл еного за ними рухомого та нер ухомого майна в оренду”, нака зу Міністерства оборони Укра їни № 113 від 25.04.2003 “Про затверджен ня Інструкції про порядок ви конання вимог постанови Кабі нету Міністрів України від 11.0 5.2000 № 778” та Методики розрахунку та порядку використання пла ти за оренду державного майн а, затвердженої постановою К абінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995.

На обґрунтування позовних вимог військовий прокурор Л ьвівського гарнізону зазнач ив, що невиконання відповіда чем передбачених законодавс твом вимог укладання договор у оренди для розміщення теле комунікаційного обладнання , призводить до ненадходженн я коштів у Держбюджет та пору шує інтереси держави в особі позивачів як органів, уповно важених здійснювати функції держави в питаннях використ ання військового майна та зе мель оборони.

Ухвалою від 01.10.2008 господарськ ий суд залучив до участі у спр аві в якості третьої особи КЕ В м. Львова.

Рішенням від 07.11.2009 р. в справі № 50/139 позов задоволений повніст ю. Договір про надання послуг з утримання обладнання №66-02 ві д 17.10.2002, укладений між ЗАТ “Київ стар Дж.Ес.Ем” та військовою ч астиною А-3755, правонаступнико м якої є військова частина А-21 66, а також додаток № 13252 від 01.05.2007 до договору № 66-02 від 17.10.2002 визнані н едійсними. Стягнуто з ЗАТ “Ки ївстар Дж.Ес.Ем.” до Державног о бюджету України 85 грн. держа вного мита та 118 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням, в ідповідач звернувся до Київс ького апеляційного господар ського суду з апеляційною ск аргою, в якій просить скасува ти оскаржуване рішення та пр ийняти нове, яким в позові від мовити.

В обґрунтування апеляційн их вимог, відповідач зазначи в, що рішення винесене із пору шенням норм матеріального і процесуального права та підл ягає скасуванню з наступних підстав:

- відповідно до норм Господа рського, Земельного кодексів України, Законів України “Пр о господарську діяльність у Збройних Силах України” від 21.09.1999 р., Постановою Кабінету Мі ністрів України від № 1171 від 25.07. 2000 р. визначено, що військовим ч астинам Збройних Сил України дозволено надавати “інші по слуги, надавані юридичним ос обам та не віднесені до інших угруповань”. Послуги, які над аються за спірним договором, не позначаються на боєготов ності та боєздатності військ ової частини А2166, а позивач жод ним чином не доводить зворот ного, тому господарський суд прийшов до невірного виснов ку про неможливість укладенн я між сторонами спірного пра вочину та його виконання, а та кож висновку про неможливіст ь надання обумовлених догово ром послуг на земельній діля нці, віднесеній до земель обо рони;

- згідно ч. 5 ст.2 Закону Україн и “Про використання земель о борони” при проходженні на з емлях оборони ліній електроп ередачі і зв' язку та інших к омунікацій умови їх використ ання визначаються договором між військовою частиною і ві дповідним підприємством, уст ановою та організацією. Відп овідно, Відповідач вправі вр егулювати правовідносини що до розміщення об' єктів ліні й зв' язку шляхом укладення договору із відповідною війс ьковою частиною;

- у ході судового розгляду с пору представники Позивача т а Прокуратури вказують на те , що на їх думку має місце вико ристання ЗАТ “Київстар Дж.Ес .Ем.” об' єктів нерухомого ма йна Збройних сил через техно логічне обладнання, яке на нь ому знаходиться, та є у володі нні ЗАТ “Київстар Дж. Ес. Ем.”, в той час як технологічне обла днання, передане військовій частині за Актом прийому-пер едачі, використовувалось сам ою військовою частиною А2166;

- місцевий господарський су д не досліджував приналежніс ть спірної земельної ділянки саме до земель оборони, а визн ав цей факт як встановлений, щ о є процесуальним порушенням ;

- у оспорюваному рішенні гос подарський суд м. Києва ствер джує, що будь-якого рішення що до земельної ділянки, розташ ованої на території військов ої частини, органами виконав чої влади або місцевого само врядування не приймалось, хо ча зазначене не підтверджуєт ься жодними доказами, зібран ими у процесі розгляду спору . Відповідно, зазначене тверд ження суду не обґрунтовуєтьс я належними доказами;

- господарським судом невір но проведено тлумачення зміс ту спірного договору, та визн ачено його договором оренди, оскільки предметом вказаног о договору є надання певного обсягу послуг, за яким одна ст орона (виконавець) зобов' яз ується за завданням другої с торони (замовника) надати пос лугу, яка споживається в проц есі вчинення певної дії або з дійснення певної діяльності , а замовник зобов' язується оплатити виконавцеві зазнач ену послугу, якщо інше не вста новлено договором. Тобто, дог овір про надання послуг з утр имання обладнання № 117-04 від 30.12.200 3 р. повністю відповідає вимог ам, визначеним главою 63 Цивіль ного кодексу України;

- в позові Військовий Прокур ор Львівського гарнізону не обґрунтував, чим саме уклада ння спірного договору спричи нило порушення інтересів Дер жави;

- суд невірно визначив, що сп ірний договір має бути визна ний недійсним в зв' язку з ти м, що був укладений без дозвол у Кабінету Міністрів України , не була проведена оцінка май на, що передавалось та умови о плати за утримання майна бул и встановленні з порушенням норм чинного законодавства, оскільки договір майна Війсь кової частини взагалі не укл адався;

- суд першої інстанції помил ково прийшов до висновку щод о наявності підстав для поно влення строку позовної давно сті, оскільки позов заявив Ві йськовий прокурор, а його пра ва в даному випадку взагалі н е порушувалися.

У запереченнях та у відзиві на апеляційну скаргу Військ овий прокурор Львівського га рнізону та Міністерство обор они України апеляційну скарг у не визнали, вважають рішенн я суду першої інстанції прий нятим з повним дослідженням всіх обставин справи, з дотри манням норм матеріального і процесуального права. Просил и залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задов олення.

Позивач-2 та третя особа від зиви на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою від 25.12.2008 р. апеляційн а скарга була прийнята до про вадження, розгляд справи при значений на 10.02.2009 р.

Ухвалою від 10.02.2009 р. розгляд сп рави відкладений на 10.03.2009 р.

10.03.2009 р. розгляд справи був від кладений на 07.04.2009 р. в зв' язку з неявкою в судове засідання п редставників від Військової прокуратури Львівського гар нізону та позивачів.

В судове засідання 07.04.2009 р. з' явились представники Військ ової прокуратури Львівськог о гарнізону, позивача-1, відпов ідача та третьої особи. Предс тавник позивача-2 в судове зас ідання не з' явився. Про дату , час та місце слухання справи повідомлявся належним чином , в зв' язку з чим колегія вваж ає можливим здійснити переві рку рішення суду першої інст анції у даній справі за наявн ими матеріалами та без участ і вказаного представника.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, відзив та запер ечення на неї, заслухавши поя снення представників військ ового прокурора, позивача-1, ві дповідача, третьої особи, пер евіривши матеріали справи, к олегія встановила наступне.

17.10.2002 між військовою частиною А-3755, правонаступником якої є в ійськова частина А-2166 та З AT “Ки ївстар Дж.Ес.Ем” був укладени й договір № 66-02 на надання послу г з утримання обладнання(дал і договір).

Розділом 1 вищевказаного до говору сторони визначили, що предметом договору є утрима ння та розміщення на територ ії в/ч A-3755 в погоджених сторона ми місцях обладнання відпові дача - базової станції стіл ьникового зв' язку комуніка ційної мережі, лінії енергож ивлення, комунікації та анте нно-фідерних пристроїв зазна ченої станції, які надалі раз ом іменуються “Базова станці я”.

За умовами договору в/ч А-3755 з обов' язалася:

- передати ЗАТ “Київст ар Дж.Ес.Ем” на своїй територі ї місця для встановлення кон тейнера з обладнанням, а тако ж місця під розміщення щогли та антенно-фідерних пристро їв(п. 1.2. договору);

- забезпечити підключ ення Базової станції до сист ем енергопостачання та комун ікацій, які знаходяться на те хнічній території, прокладен ня (силами та за рахунок ЗАТ “К иївстар Дж.Ес.Ем”) додаткових комунікацій та підключення до контурів робочого та захи сного заземлення(пп. 2.2.3. догово ру);

- забезпечити можливі сть безперешкодного цілодоб ового доступу співробітникі в ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем” до Ба зової станції (пп. 2.2.4.договору) ;

- дозволити представн икам користуватися комуналь ними вигодами(пп. 2.2.11. договору );

- повідомляти про вини кнення обставин, що можуть вп линути на нормальну роботу о бладнання та зв' язку(пп. 2.2.9. д оговору).

При цьому, за договором робо ти із приведення місця розта шування радіотехнічної апар атури у відповідність з вимо гами договору (ізольоване, ма ти захищений доступ, обладна не пожежною та охоронною сиг налізацією), установку та екс плуатацію обладнання зобов' язалося здійснити ЗАТ “Київс тар Дж.Ес.Ем.”

На ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем” п окладався обов' язок своєча сно (щомісячно) та в повному об сязі сплачувати встановлені договором платежі, зокрема і орендну плату, як визначено п . 3.7 договору. Крім того, ЗАТ “Ки ївстар Дж.Ес.Ем” згідно з п. 2.3.6 д оговору зобов' язалося звіл ьнити місце розташування не пізніше 30 діб з дати припиненн я дії договору та передати йо го контрагенту за договором в стані, не гіршому, ніж на дат у акту готовності, з урахуван ням фізичного зносу. Тобто до говором передбачений демонт аж та вивіз обладнання ЗАТ “К иївстар Дж.Ес.Ем”.

01.05.2007 додатком № 13252 до договору на надання послуг № 66-02 від 17.10.2002 с торони внесли зміни до п. 3.1 роз ділу 3 “Умови і порядок розрах унків”, погодивши загальну м ісячну плату у розмірі 900,00 грн. на місяць без ПДВ.

Заслухавши учасників судо вого процесу, перевіривши юр идичну оцінку встановлених с удом фактичних обставин спра ви та її повноту, колегія судд ів вважає, що апеляційна скар га підлягає задоволенню з на ступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного к одексу України договором є д омовленість двох або більше сторін, спрямована на встано влення, зміну або припинення цивільних прав та обов' язк ів.

Згідно ст.628 Цивільного коде ксу України Зміст договору с тановлять умови (пункти), визн ачені на розсуд сторін і пого джені ними, та умови, які є обо в' язковими відповідно до ак тів цивільного законодавств а. Сторони мають право укласт и договір, в якому містяться е лементи різних договорів (зм ішаний договір). До відносин с торін у змішаному договорі з астосовуються у відповідних частинах положення актів ци вільного законодавства про д оговори, елементи яких містя ться у змішаному договорі, як що інше не встановлено догов ором або не випливає із суті з мішаного договору.

Як вбачається з умов спірно го Договору, з моменту його ук ладення та передачі на утрим ання обладнання Замовника Ви конавець зобов' язувався на давати Замовнику послуги, об умовлені Договором. Такі пос луги, які сторони обумовили у Договорі, складають його пре дмет. У свою чергу Замовник зо бов' язувався здійснювати о плату Виконавцеві за надані останнім послуги. Зазначене відповідає нормі ч.1 ст.901 Цивіл ьного кодексу України, згідн о якої за договором про надан ня послуг одна сторона (викон авець) зобов' язується за за вданням другої сторони (замо вника) надати послугу, яка спо живається в процесі вчинення певної дії або здійснення пе вної діяльності, а замовник з обов' язується оплатити вик онавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено дог овором.

Як передбачено Договором, н адання послуг розпочинаєтьс я з моменту передачі Замовни ком Виконавцеві телекомунік аційного обладнання, яке є об ' єктом щодо якого надаються послуги. У матеріалах справи міститься акт прийому-перед ачі технологічного обладнан ня від 17.10.2002р., згідно якого Замо вник передав, а Виконавець пр ийняв обладнання Замовника у відповідності до умов Догов ору. Окрім того, Відповідачем , при розгляді справи у суді пе ршої інстанції, було надано д окументи, що підтверджують в иконання зазначеного догово ру у відповідності до його ум ов - акти виконаних робіт (на даних послуг), рахунки на опла ту, довідку про сплачені за до говором кошти.

Досліджуючи Договір суд пе ршої інстанції вказав на те, щ о згідно його умов Замовник о тримав від Виконавця у корис тування частину будівлі, на я кій розміщено телекомунікац ійне обладнання. Однак, таке т вердження суду першої інстан ції не є обґрунтоване належн им чином. Як вбачається із мат еріалів справи відсутні будь -які документи, які підтвердж ують факт передачі частини б удівлі у користування Відпов ідачеві та про її знаходженн я у такому користуванні прот ягом строку дії Договору. При цьому суд першої інстанції н е дослідив належним чином ак т прийому-передачі технологі чного обладнання від 17.10.2002р. та факт передачі Замовником Вик онавцеві телекомунікаційно го обладнання у співвідношен ні із твердженнями позивачів про передачу у користування Замовникові частини нерухом ого майна.

У своєму рішенні суд першої інстанції вказує на те, що міс це розташування, на якому роз міщено телекомунікаційне об ладнання Відповідача згідно Договору, належить до держав ного військового майна. Як вб ачається із матеріалів справ и документи, які підтверджую ть право власності чи корист ування нерухомим майном, на я кому розміщено обладнання За мовника, відсутні. Відповідн о, суд першої інстанції дійшо в необґрунтованого висновку про належність будівлі, на як ій розміщено обладнання Замо вника, Позивачу-2 та віднесенн я її до державного військово го майна. Окрім того, при розгл яді зазначеної справи у перш ій інстанції судом не було вс тановлено дійсних власників чи користувачів будівлі, на я кій розміщено обладнання Від повідача, та не було визначен о осіб, права та інтереси яких такими діями Відповідача мо жуть бути порушені.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного ко дексу України Договір є укла деним, якщо сторони в належні й формі досягли згоди з усіх і стотних умов договору. Істот ними умовами договору є умов и про предмет договору, умови , що визначені законом як істо тні або є необхідними для дог оворів даного виду, а також ус і ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бу ти досягнуто згоди. Статтею 180 Господарського кодексу Укра їни визначено істотні умови господарського договору, ста ттею 10 Закону України «Про оре нду державного та комунально го майна» визначено істотні умови договору оренди держав ного та комунального майна. П ри вирішенні питання про фак тичне укладення між Позиваче м-2 та Відповідачем договору о ренди державного військовог о майна суд першої інстанції не навів доводів чи була між с торонами на час укладення та кого договору досягнута домо вленість щодо усіх істотних умов договору оренди державн ого військового майна та, від повідно, чи укладений між сто ронами договір оренди держав ного військового майна.

Стосовно доводів позивачі в про те, що Договір про наданн я послуг з утримання обладна ння від 17.10.2002р. № 66-02 повинен бути в изнаний недійсним, оскільки є удаваним, тобто укладеним з метою приховати інший право чин з оренди державного війс ькового майна, то стаття 235 ЦК У країни не передбачає в якост і правових наслідків удавано го правочину визнання останн ього недійсним, а відзначає, щ о якщо буде встановлено, що пр авочин був вчинений сторонам и для приховання іншого прав очину, який вони насправді вч инили, відносини сторін регу люються правилами щодо право чину, який сторони насправді вчинили.

Слід зазначити, що недійсні сть правочину зумовлюється н аявністю дефектів його елеме нтів. У даному випадку, визнаю чи недійсним Договір про над ання послуг з утримання обла днання від 17.10.2002р. № 66-02, суд першої інстанції не вказав обстави н, які би підтверджували наяв ність дефектів елементів так ого договору про надання пос луг з утримання обладнання в ід 17.10.2002р. № 66-02. Судом першої інста нції обґрунтовувалося, а поз ивачами доводилася, лише ная вність дефектів договору оре нди державного військового м айна, який нібито був укладен ий між Позивачем-2 та Відповід ачем, хоча Рішенням Господар ського суду міста Києва від 07. 11.2008р. у справі № 50/139 такий догові р оренди державного військов ого майна недійсним визнаний не був.

Беручи до уваги викладене в ище, а також фактичні матеріа ли справи, слід констатувати відсутність доказів того, що сторонами при укладенні спі рного договору про надання п ослуг були порушені вимоги, я кі встановлені ч.ч.1-3, 6 ст. 203 Циві льного кодексу України від 16.0 1.2003р. або норми, визначені глав ою 3 Цивільного кодексу УРСР в ід 18.07.1963р., відповідно, підстави для визнання Договору про на дання послуг з утримання обл аднання від 17.10.2002р. № 66-02 та додатк ового договору до нього № 13252 ві д 10.05.2007р. недійсними відсутні, а висновки суду першої інстан ції про наявність підстав дл я визнання Договору про нада ння послуг з утримання облад нання від 17.10.2002р. № 66-02 та додатков ого договору до нього № 13252 від 10.05.2007р. недійсними є необґрунто ваними.

У апеляційній скарзі Відпо відач також посилається на т е, що позов про визнання недій сним Договору про надання по слуг з утримання обладнання від 17.10.2002р. № 66-02 подано зі спливом строку позовної давності. Пр о вказане Відповідач вказува в і при розгляді справи у суді першої інстанції та просив т акож із цих підстав відмовит и у позові.

Відповідно до ст.71 Цивільно го кодексу УРСР від 18.07.1963р. та ст .251 Цивільного кодексу України загальна позовна давність в становлюється тривалістю у т ри роки.

За ст.76 Цивільного кодексу У РСР та ст.261 Цивільного кодекс у України перебіг строку поз овної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про п орушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.2 ст.80 Цивільного к одексу УРСР та ч.5 ст.267 Цивільно го кодексу України, якщо суд в изнає поважною причину пропу ску строку позовної давності , порушене право підлягає зах истові.

У позовній заяві Військови й прокурор Львівського гарні зону вказує на подання позов у із пропущенням строку позо вної давності та обґрунтовує поважність причин пропуску тією обставиною, що Військов ий прокурор Львівського гарн ізону довідався про існуванн я оспорюваного договору з мо менту отримання копії догово ру від військової частини А2166 за листом вих.№929 від 10.06.2008р.

Керуючись наведеним, Госпо дарський суд міста Києва виз нав поважними причини пропус ку строку позовної давності та поновив його.

Із таким висновком суду пер шої інстанції погодитися не можна зважаючи на наступне.

Згідно ч.1 ст.53 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни за заявою сторони, проку рора чи з своєї ініціативи го сподарський суд може визнати причину пропуску встановлен ого законом процесуального с троку поважною і відновити п ропущений строк.

Як зазначено у резолютивні й частині Рішення конституці йного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99, прокурор чи його з аступник у кожному конкретно му випадку самостійно визнач ає з посиланням на законодав ство, на підставі якого подає ться позов, в чому саме відбул ося чи може відбутися поруше ння матеріальних або інших і нтересів держави, обґрунтову є у позовній заяві необхідні сть їх захисту та зазначає ор ган, уповноважений державою здійснювати відповідні функ ції у спірних відносинах. У да ному випадку такими органами , та, відповідно, позивачами бу ло визначено Міністерство об орони України та військову ч астину А2166. Як зазначено у позо ві, саме права та інтереси вка заних вище осіб були порушен і укладенням оспорюваного до говору. Згідно ст. 76 Цивільног о кодексу УРСР та ст.261 Цивільн ого кодексу України перебіг строку позовної давності поч инається з дня, коли особа діз налася або повинна була дізн атися про порушення свого пр ава. У даному випадку Військо вий прокурор Львівського гар нізону не є особою, права чи ін тереси якої Договором про на дання послуг з утримання обл аднання від 17.10.2002р. № 66-02 порушені , а такий договір безпосередн ьо прав, свобод та інтересів В ійськової прокуратури Львів ського гарнізону не стосуєть ся. Як зазначено у вказаному р ішенні конституційного Суду України представництво прок уратурою України інтересів д ержави в суді є лише одним із в идів представництва в суді. В ідповідно, про можливе поруш ення своїх прав позивачу ста ло (або у будь-якому разі повин но було стати відомо) з момент у його підписання, а саме - з 17 жовтня 2002 року.

Інших причин пропуску стро ку на подання позовної заяви та їх обґрунтування ані прок урор, ані позивачі не наводят ь.

Відповідно, суд першої інст анції дійшов невірного висно вку про можливість поновленн я пропущеного строку позовно ї давності.

У зв' язку із чим, зважаючи на заяви сторін про застосув ання позовної давності, є під стави вважати, що позовна зая ва Військового прокурора Льв івського гарнізону від 23.06.2008р. п ро визнання недійсним догово ру про надання послуг з утрим ання обладнання №66-02 від 17.10.2002р. п одана із пропущенням встанов леного законодавством строк у позовної давності, а поважн і обставини для поновлення с троку та розгляду позовної з аяви відсутні.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що Рішення Господарс ького суду міста Києва від 07.11.2 008р. у справі № 50/139 прийняте без п овного та всебічного дослідж ення обставин, які мають знач ення для справи, а також із пор ушенням норм матеріального т а процесуального права, у зв' язку із чим апеляційна скарг а підлягає задоволенню, а Ріш ення Господарського суду міс та Києва від 07.11.2008р. у справі № 50/139 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зак ритого акціонерного товарис тва “Київстар Дж. Ес.Ем.” задов ольнити, а рішення Господарс ького суду міста Києва від 07.11.2 008 р. у справі № 50/139 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю .

Стягнути з Міністерства об орони України (пр-т.Повітрофл отський, 6 м. Київ 03168, код 22930305) на ко ристь Закритого акціонерног о товариства “Київстар Дж.Ес .Ем.” (03110, м. Київ, проспект Черво нозоряний, 51; код 21673832) 21,25 (двадцят ь одну грн. 25 коп.) грн. державно го мита за подання апеляційн ої скарги.

Стягнути з Військової част ини А 2166 (військове містечко Ли пники 81134 Пустомитівський рай он, Львівська область, код 08137796) на користь Закритого акціоне рного товариства “Київстар Д ж.Ес.Ем.” (03110, м. Київ, проспект Че рвонозоряний, 51; код 21673832) 21,25 (двад цять одну грн. 25 коп.) грн. держа вного мита за подання апеляц ійної скарги.

Матеріали справи № 50/139 повер нути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду протягом м ісяця.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Куровський С.В

Миха льська Ю.Б.

16.04.09 (відправлено)