Рішення

від 26.01.2009 по справі 21/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2009 р.Справа № 21/39

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ріка-Біопаливо" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріпак-Поділля" с. Гвардійське Хмельницького району

про стягнення боргу у розмірі 261608,70  грн.

                   Суддя   Огороднік К.М.

Представники сторін:

позивача: Турапіна А.О. - за довіреністю №41 від 21.01.2009р.

                  Зосименко Г.Р. - за довіреністю №40 від 21.01.2009р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача суму 261608,70 грн. заборгованості. Зокрема просить стягнути на його користь: основний борг у сумі 100000,00 грн. згідно договору безпроцентної позики № 04 від 17.04.2006 року; заборгованість у сумі 105394,72 грн. (основний борг в сумі 82602,72 грн., 22792,00 грн. - відсотки за користування товарним кредитом) згідно договору купівлі-продажу № 12 від 30.11.2005 року; основний борг в сумі 38000,00 грн. згідно контракту купівлі-продажу насіння (ріпаку) № 14 від 06.12.2005 року, основний борг в сумі 18213,98 грн. згідно договору про надання послуг № 3.

Повноважні представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов не надав та позовні вимоги не оспорив, а тому відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній документами.                          

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:  

17.04.2006 року між ТзОВ "Ріка-Біопаливо" м. Київ (надалі - позивач) та ТзОВ "Ріпак-Поділля" с. Гвардійське Хмельницького району (надалі - відповідач) було укладено договір безпроцентної позики № 04, на умовах якого, позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі, визначеному у п. 2.1 договору, а саме - 100000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути позику у визначений договором строк. Згідно п. 4.1 договору, відповідач зобов'язаний був повернути позику до 17.11.2006 року. Позивачем платіжним дорученням № 78 від 18.04.2006 року перераховано відповідачу 100000,00 грн.

30.11.2005 року між сторонами у даній справі було укладено договір № 12 купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу паливно-мастильні матеріали, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість та сплатити відсотки за користування товарним кредитом. Вартість товару згідно додатку № 1 склала 82602,72 грн. Пунктом 2.5. договору, за користування товарним кредитом відповідач сплачує на користь позивача проценти із розрахунку 9% річних від вартості товару. Станом на 24.12.2008 року за неналежне виконання зобов'язань відповідач суму основного боргу в розмірі 82602,72 грн. не погасив, крім того, позивачем нараховано суму 22792,00 грн. відсотків.

06.12.2005 року сторонами укладено контракт № 14, згідно п. 1.1 якого відповідач зобов'язався продати й передати, а позивач зобов'язався оплатити й прийняти від відповідача сільськогосподарську продукцію (ріпак) насипом відповідно до умов контракту. Платіжними дорученнями № 85 від 07.12.2005 року та № 97 від 28.12.2005 року в адресу відповідача, позивачем здійснено передоплату в розмірі 38000,00 грн. В порушення умов п. 4.1. контракту, товар повинен був поставлений у якості і кількості в строк до 01.11.2006 року. Однак, в порушення умов контракту, відповідач зобов'язання не виконав.

03.04.2006 року сторонами укладено договір № 3 про надання послуг, відповідно до п. 1.1., позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання за власний рахунок виконати роботи по здійсненню оранки 120 га ґрунту в строк до 10.04.2006 року. Загальна вартість робіт склала суму 18213,98 грн. (п. 2.1. договору). Платіжним дорученням № 51 від 06.04.2006 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 18213,98 грн. В порушення умов п.1.1. договору, відповідач взяті зобов'язання не виконав.

За невиконання відповідачем вимог укладених договорів та контрактів щодо сплати боргу на загальну суму 261608,70 грн., позивач звернувся до суду із позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Положення ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України кореспондується за змістом зі статтею 525 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, з ч.1 ст. 615 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом та з ч.1 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням зазначеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідачем не доведено будь-якими доказами відсутність його вини у порушенні взятого на себе договірного зобов'язання та вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання умов договорів та контрактів.

Крім того, при прийнятті рішення судом враховуються норми ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріка-Біопаливо" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріпак-Поділля" с. Гвардійське Хмельницького району про стягнення боргу в сумі 261608,70 грн. задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ріпак-Поділля" с. Гвардійське Хмельницького району (код 33764509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріка-Біопаливо" (м. Київ, вул. Святошинська, 34-я, код 33643712) суму 261608,70 грн. (двісті шістдесят одну тисячу шістсот вісім гривень 70 коп.), суму 2616,09 грн. (дві тисячі шістсот шістнадцять грн. 09 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                      К.М. Огороднік

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

Помічник судді                             О.С. Гуменюк