Рішення

від 31.03.2009 по справі 21/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        31.03.2009                                                                                               Справа №  21/5

за позовом  Приватне підприємство "Центрмаркет-2006"

до  1. Приватне підприємство "Полігор Плюс" м. Полтава.

     2. Відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ.

про Стягнення грошових коштів

                                                                                                                        Суддя  Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: Білоконь О.О.  дов. б/н  від 19.10.2008р.

від відповідача:  1 - не з"явився

                             2 - не з"явився

Суть спору. Розглядається позовна заява про стягнення грошових коштів. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі не виконали договірних зобов»язань, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»(надалі по тексту - товариство) не розрахувалось за товар згідно умов договору купівлі-продажу за № 15/1861 від 15.12.2006 року, а Приватне підприємство „Полігор Плюс” (надалі по тексту - підприємство) як поручитель порушило умови договору поруки від 08.01.2008 року.

Заявою від 09.02.2009 року позивач збільшив розмір позовних вимог. Так, просив суд стягнути з товариства суму боргу з урахуванням індексу інфляції (за червень –грудень місяць 2008 року) у розмірі 21 840 грн. 17 коп.

При цьому із підприємства як із поручителя позивач просив стягнути на свою користь 500 грн. 00 коп.

Товариство позовні вимоги не визнало. У відзиві на позовну заяву (у матеріалах справи) просило суд у позові відмовити.

В обґрунтування своєї позиції по суті спору товариство зазначило, що позовні вимоги є безпідставними, так як позивач не виконав свого обов»язку з передачі разом із товаром усіх документів, зазначених у п. 9.2. договору.

На думку товариства, не надання позивачем документів, наведених у п. 9.2. договору, свідчить про те, що факт поставки товару не настав, тобто згідно ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України не наступило і зобов»язання відповідача з оплати товару.  

Інший відповідач, підприємство, проти задоволення позовних вимог не заперечує, при цьому просить суд здійснити розгляд справи за відсутності його представника. Про це свідчать численні його листи, що знаходяться у матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи суд встановив : Між позивачем як продавцем та товариством як покупцем укладено договір купівлі-продажу за № 15/1861 від 15.12.2006 року (надалі по тексту –договір купівлі-продажу, у матеріалах справи).

З метою забезпечення виконання товариством грошового зобов»язання за договором купівлі-продажу, під яким розуміється обов'язок товариства як покупця оплатити позивачу як продавцю вартість товару згідно умов договору купівлі-продажу, між позивачем та підприємством укладено договір поруки від 08.01.2008 року (надалі по тексту –договір поруки, у матеріалах справи).

Згідно умов договору купівлі-продажу позивач протягом грудня місяця 2007 року –травня місяця 2008 року передав у власність товариству товар (силікат натрію розчинний) на суму 399 893 грн. 67 коп.

Факт передачі позивачем товару товариству підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 10.12.2007 року, від 21.12.2007 року, від 11.01.2008 року, від 11.01.2008 року, від 23.01.2008 року, від 28.01.2008 року, від 08.03.2008 року, від 14.03.2008 року, від 18.03.2008 року, від 25.03.2008 року, від 01.04.2008 року, від 20.05.2008 року, довіреностями товариства на одержання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортною накладною від 20.05.2008 року, податковою накладною за № 76 від 20.05.2008 року.

Як передбачено ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона –продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні - покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У розділі 12 договору купівлі-продажу (п. 12.1. –п. 12.4.) передбачено, що оплата проводиться протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, але не пізніше 30 днів, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача.

          У подальшому умови оплати сторони визначали у специфікаціях (у матеріалах справи), які згідно п. 1.2. договору є невід'ємною його складовою частиною.

Так, згідно специфікацій за № 2 від 07.11.2007 року,  за № 3 від 16.11.2007 року, за № 4 від 16.11.2007 року, за № 5 від 03.12.2007 року умови оплати –по факту поставки протягом 30 днів.

          Згідно ж до специфікацій за № 6 від 10.12.2007 року, за № 7 від 28.12.2007 року, за № 8 від 23.01.2008 року, за № 9 від 14.03.2008 року умови оплати –по факту поставки протягом 10 календарних днів.       

Однак, товариство оплатило товар частково у сумі 379 093 грн. 73 коп. Неоплаченим залишився товар, одержаний товариством згідно видаткової накладної від 20.05.2008 року (вартість товару 20 799 грн. 94 коп.).

Як передбачено специфікацією за № 9 від 14.03.2008 року цей товар мав бути оплачений протягом 10 календарних днів з моменту поставки.        

            Факт часткової оплати товариством одержаного від позивача товару підтверджується, зокрема, довідкою від 05.01.2009 року (у матеріалах справи).

При цьому товариство у відзиві на позову заяву прямо визнає факти, по-перше, одержання від позивача товару на суму та у порядку, зазначеному в позовній заяві, по-друге, сплати коштів позивачу у сумі, зазначеній у позовній заяві, по-третє, не здійснення розрахунків на суму 20 799 грн. 94 коп. за товар, одержаний згідно специфікації за № 9 від 14.03.2008 року за видатковою накладною від 20.05.2008 року.     

          Як передбачено ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Аналіз норм цивільного права, зокрема тих, що містяться у ст. 666 Цивільного кодексу України, свідчить, що невиконання продавцем обов'язку передати документи, які стосуються товару, має специфічні, чітко визначені законом правові наслідки. Полягають вони у тому, що покупець у разі, якщо продавець не передає йому документи, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, має право встановити розумний строк для їх передання.

          У тому разі, якщо такі документи не передані продавцем у такий розумний строк, покупець має право відмовитись від договору та повернути товар продавцеві.

          Отже, невиконання продавцем обов'язку передати документи, що стосуються товару, не дають підстав покупцю відмовитись від оплати одержаного (неповерненого) товару, не звільняють покупця від обов'язку оплатити прийнятий товар.          

          Із положень п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, яка визначає момент виконання обов»язку продавця передати товар, вбчається, що обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару у розпорядження покупця, якщо товар повинен бути переданий покупцю за місцезнаходженням товару.

          Умови передачі товару сторони врегулювали у розділі 9 договору купівлі-продажу. Так, згідно п. 9.1. договору у разі автотранспортної поставки передача товару здійснюється у місті Кременчуці.

          При цьому, як передбачено п. 9.4. договору купівлі-продажу, обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент або вручення товару покупцю, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар, або надання товару у розпорядження покупця, якщо товар повинен бути переданий покупцю за місцезнаходженням товару.

          Із матеріалів справи вбачається, що 20.05.2008 року мала місце автотранспортна поставка товару. Про це свідчить наявна у матеріалах справи товарно-транспортна накладна від 20.05.2008 року та п. 3 специфікації за № 9 від 14.03.2008 року, відповідно до якого поставка здійснюється на умовах EXW м. Кременчук згідно правил «Інкотермс»у редакції 2000 року.

          Враховуючи ту обставину, що факт одержання товариством 20.05.2008 року товару вартістю 20 799 грн. 94 коп. підтверджується первинними бухгалтерськими документами і ця обставина навіть не заперечується товариством, позивач як продавець 20.05.2008 року виконав свій обов'язок передати товар покупцю у момент надання товару у розпорядження покупця.      

          За таких обставин суд вважає, що факт поставки у розумінні п. 1 специфікації за № 9 від 14.03.2008 року, від якого залежить визначення строку виконання товариством грошового зобов»язання, у часі збігається з моментом виконання обов»язку продавця передати товар.   

          Товариство як 20.05.2008 року, так і до цього згідно умов договору купівлі-продажу приймало товар без будь-яких застережень, зокрема, про те, що йому не надаються документи на товар.

За весь час існування договірних відносин товариство не встановлювало розумного строку для передання документів, не пред'являло жодних претензій про передачу документів на товар, не відмовлялось від договору купівлі-продажу, не повертало товар позивачу, зокрема, у зв'язку із відсутністю документів.  

          Навпаки, товаристо систематично, окрім останнього відвантаження, виконувало обов'язок з оплати товару.

          Крім того, у матеріалах справи є наявними накладна від 20.05.2008 року, копія податкової накладної за № 76 від 20.05.2008 року, тобто документи у розумінні п. 9.2. договору купівлі-продажу.

          Із матеріалів справи вбачається, що позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до товариства з письмовою претензією. Дана обставина підтверджується претензією за № 117 від 17.11.2008 року (у матеріалах справи) та повідомленням про вручення поштового відправлення (у матеріалах справи).

          Однак, товариство на претензію жодним чином не зреагувало. Так, про результати розгляду претензії товариство не повідомляло позивача, зокрема не заявляло те, що не одержувало від позивача документи на товар.     

          Викладені вище аргументи дозволяють суду критично оцінити доводи товариства про те, що позивач, поставляючи товар, не передавав документи на товар, в тому числі на товар, переданий 20.05.2008 року.           

          Як передбачено ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, на яку товариство посилається у відзиві, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора виключно у тому разі, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок.                 

          Із відзиву на позовну заяву, так само як і з матеріалів справи, не вбачається, у чому саме полягає неможливість товариства оплатити фактично одержаний товар до передачі документів, здійснення якої товариство заперечує.

          Відповідно до положень ст. 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.  

За таких обставин суд вважає, що відлік 10-денного строку на оплату товару, що передбачений у п. 1 специфікації за № 9 від 14.03.2008 року (невід'ємна складова частина договору купівлі-продажу), розпочався саме 20.05.2008 року і сплив 30.05.2008 року.    

Як передбачено ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Відповідно до положень ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

          Із матеріалів справи, зокрема з позовної заяви та первинних бухгалтерських документів, вбачається, що відвантаження товару мало місце 20.05.2008 року.

          З урахуванням п. 1 специфікації за № 9 від 14.03.2008 року товариство, як зазначалось вище, у травні місяці 2008 року мало повністю розрахуватись із позивачем за одержаний товар, тобто сплатити 20 799 грн. 94 коп.

          Однак, дане зобов»язання, як зазначалось вище, товариство не виконало.

          Таким чином, станом на 01.06.2008 року згідно договору купівлі-продажу товариство мало заборгованість перед позивачем у сумі 20 799 грн. 94 коп.

          Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За даними Державного комітету статистики України індекс інфляції у 2008 році (червень –грудень місяці) складав такі величини, а саме: червень місяць –100, 8 %, вересень місяць –101, 1 %, жовтень місяць –101, 7 %, листопад місяць –101, 5 %, грудень місяць –102, 1 %. Дані величини офіційно опубліковано в газеті ”Урядовий кур'єр” № 123 від 09.07.2008 року, № 187 від 08.10.2008 року, № 210 від 08.11.2008 року, № 231 від 09.12.2008 року, № 1 від 09.01.2009 року відповідно.

З урахуванням викладеного вище сума боргу з урахуванням індексу інфляції товариства перед позивачем розраховується таким чином, а саме: 20 799 грн. 94 коп. * 100, 8 % * 101, 1 % * 101, 7 % * 101, 5 % * 102, 1 %.

          Отже, сума боргу з урахуванням індексу інфляції (за червень –грудень місяць 2008 року) товариства перед позивачем складає 22 340 грн. 17 коп.       

          Як вбачається з п. п. 1, 4 договору поруки, у відповідності до цього договору поручитель (підприємство) поручається перед кредитором (позивачем) за виконання грошового зобов'язання частково (у розмірі 500 грн. 00 коп.) боржником (комбінатом), яке виникає на підставі договору купівлі-продажу.

          При цьому згідно п. 2 договору поруки під грошовим зобов'язанням сторони розуміють обов'язок комбінату як покупця оплатити позивачу як постачальнику вартість товару згідно умов договору купівлі-продажу.

                Як передбачено ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

          При цьому згідно до положень ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

          Підприємство не надало суду належних та допустимих доказів виконання ним зобов»язання згідно умов договору поруки.   

          Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право вимоги у розмірі 500 грн. 00 коп. до підприємства як до поручителя та до товариства у розмірі 21 840 грн. 17 коп. (22 340 грн. 17 коп. –500 грн.), в тому числі 1 540 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань.     

          Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 45, 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „„Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, місто Краматорськ, ідентифікаційний код 00210602) на користь Приватного підприємства „Центрмаркет-2006” (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Гагаріна, буд. № 28, кв. 17, ідентифікаційний код 33989176) 21 840 грн. 17 коп. боргу (в тому числі 20 299 грн. 94 коп. основного боргу і 1 540 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань), 218 грн. 30 коп. державного мита, 115 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Стягнути з Приватного підприємства „Полігор Плюс” (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця 60 років Жовтня, буд. № 21-а, ідентифікаційний код 35328659) на користь Приватного підприємства „Центрмаркет-2006” (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Гагаріна, буд. № 28, кв. 17, ідентифікаційний код 33989176) 500 грн. 00 коп. основного боргу, 5 грн. 11 коп. державного мита, 2 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

         5. Копії рішення надіслати сторонам у справі за адресами, вказаними у вступній частині рішення.

Суддя                                                                                                      Б.П. Тимченко