Рішення

від 17.03.2009 по справі 2/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09                                                                                           Справа№ 2/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Костельник В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега-Авто-Захід”, м. Львів про стягнення 390826 грн. 52 коп.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк”, м. Харків звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега-Авто-Захід”, м. Львів про стягнення 390826 грн. 52 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 02.02.2009р. призначив розгляд справи на 17.02.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 03.03.2009р., 17.03.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу відкрито кредитну лінію на поповнення обігових коштів в сумі 230000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту після закінчення терміну дії договору. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становила 229999 грн. 90 коп. по кредиту, 74826 грн. 94 коп. по сплаті процентів, 68972 грн. 81 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 12026 грн. 87 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 5000 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідач в судові засідання 17.02.2009р., 03.03.2009р., 17.03.2009р. явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 02.02.2009р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

22 грудня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №11104554000 з графіком погашення кредиту, який є додатком №1 до цього договору.

За цим договором банк (позивач) зобов'язувався надавати позичальнику (відповідачу), а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 230000 грн. 00 коп. у порядку і на умовах, визначених договором.

За використання кредитних коштів за цим договором встановлювалася процентна ставка в розмірі 17,5% річних (п. 1.3.1. договору).

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, процентна ставка встановлювалася у розмірі 26,25% річних (п. 1.3.2. договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 25.12.2006р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 230000 грн. 00 коп., що підтверджується копією меморіального ордеру №0000175351/06.

Пунктом 1.2.1 кредитного договору №11104554000 від 22.12.2006р. встановлено, що надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 22 грудня 2006р. по 21 грудня 2007р. з поверненням у строки, встановлені графіком погашення кредиту:

23.04.2007р. –57500 грн. 00 коп.;

22.05.2007р. –57500 грн. 00 коп.;

22.11.2007р. –57500 грн. 00 коп.;

21.12.2007р. –57500 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.3.5. кредитного договору №11104554000 від 22.12.2006р., позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк –до 05 числа кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 229999 грн. 90 коп. по кредиту, 74826 грн. 94 коп. заборгованості по сплаті процентів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору №11104554000 від 22.12.2006р., за порушення позичальником (відповідачем) термінів повернення кредиту та/або  процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк (позивач) має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 7.6. кредитного договору №11104554000 від 22.12.2006р., відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених пп. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000 грн. 00 коп.

З врахуванням цих положень, позивачем за період з 24.04.2007р. по 16.01.2009р. нараховано пеню в розмірі 68972 грн. 81 коп. за несвоєчасне повернення кредиту, а також пеню в розмірі 12026 грн. 87 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів та неустойку в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, у відповідності з вимогами п. 6 ст. 232 ГК України, графіком погашення кредиту, нарахування пені за порушення відповідачем строків повернення кредиту в сумі 57500 грн. 00 коп. починається з 24.04.2007р. та припиняється 20.10.2007р., 57500 грн. 00 коп. починається з 23.05.2007р. та припиняється 18.11.2007р., 57500 грн. 00 коп. починається з 23.11.2007р. та припиняється 20.05.2008р., 57500 грн. 00 коп. починається з 22.12.2007р. та припиняється 18.06.2008р., тобто через шість місяців з дня коли зобов'язання мало бути виконаним. З врахуванням цих положень, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту після перерахунку становить 20768 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 229999 грн. 90 коп. заборгованості по кредиту, 74826 грн. 94 коп. заборгованості по сплаті процентів, 20768 грн. 75 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 12026 грн. 87 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 5000 грн. 00 коп. неустойки. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега-Авто-Захід”, м. Львів, вул. Любінська, буд. 97, кв. 47 (ідентифікаційний код 32328216) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, м. Харків, проспект Московський, буд. 60 (ідентифікаційний код 09807750) 229999 грн. 90 коп. заборгованості по кредиту, 74826 грн. 94 коп. заборгованості по сплаті процентів, 20768 грн. 75 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 12026 грн. 87 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 5000 грн. 00 коп. неустойки, 3425 грн. 98 коп. державного мита та 103 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя