Постанова

від 07.04.2009 по справі 32/343

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2009 № 32/343

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Куровськог о С.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі: Гаращ енко Т.М.

За участю представникі в:

прокуратури: Кулик Є. В. (помічник військ ового прокурора м. Києва - по свідчення № 698)

позивача-1: Скоро багатько І. В. - довіреність № 220/1214д від 30.12.2008 р.

позивача-2: не з' явився;

відповідача: Пш евлоцький Ю. М. - довіреність № 203 від 18.07.2008 р.не з' явився

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Закритого акціон ерного товариство "Київстар Дж.Ес.Ем."

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 22.10.2008

у справі № 32/343 (суддя Хрип ун О.О.)

за позовом Військового прокуро ра Львівського гарнізону в і нтересах держави в особі

1) Міністерства оборон и України;

2) Військової частини А 2166

до Закритого акціонерн ого товариства "Київстар Дж.Е с.Ем."

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Львів ського гарнізону звернувся д о Господарського суду м. Києв а з позовом в інтересах держа ви в особі Міністерства обор они України та Військової ча стини А-2166 про визнання недійс ним договору про надання пос луг з утримання обладнання № 117-04 від 30.12.2003, укладеного між Закр итим акціонерним товариство м “Київстар Дж.Ес.Ем” та війсь ковою частиною А-3755, правонаст упником якої є військова час тина А2166, а також додатку до ньо го № 13251 від 01.05.2007, як удавані та ук ладені з метою приховати від носини оренди, що фактично ма ють місце.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за своєю правовою прир одою спірний договір є догов ором оренди земельної ділянк и для розміщення обладнання базової станції стільниково го зв' язку, при укладанні як ого не було дотримано вимог З акону України “Про господарс ьку діяльність у Збройних Си лах України”, Закону України “Про використання земель об орони”, Закону України “Про о ренду державного майна”, пос танови Кабінету Міністрів Ук раїни від 11.05.200 № 778 “Про затвердж ення Порядку надання дозволу військовим частинам Збройни х Сил на передачу закріплено го за ними рухомого та нерухо мого майна в оренду”, наказу М іністерства оборони України № 113 від 25.04.2003 “Про затвердження Інструкції про порядок викон ання вимог постанови Кабінет у Міністрів України від 11.05.2000 № 778” та Методики розрахунку та порядку використання плати з а оренду державного майна, за твердженої постановою Кабін ету Міністрів України № 786 від 04.10.1995.

На обґрунтування позовних вимог військовий прокурор Л ьвівського гарнізону зазнач ив, що невиконання відповіда чем передбачених законодавс твом вимог укладання договор у оренди для розміщення теле комунікаційного обладнання призводить до ненадходження коштів у Держбюджет та поруш ує інтереси держави в особі п озивачів як органів, уповнов ажених здійснювати функції д ержави в питаннях використан ня військового майна та земе ль оборони.

Відповідач позовні вимоги заперечує, стверджуючи, що сп ірний договір відповідає нор мам чинного законодавства та за своєю правовою природою є договором з надання послуг. К рім того, недійсність догово ру про надання послуг з утрим ання обладнання № 117-04 від 30.12.2003 не пов' язана із можливим факт ом визнання його удаваним. Ві дповідач також заявив про пр опущення строку позовної дав ності.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 22.10.2008 р. в справі № 32/343 позов задоволений в повн ому обсязі. Визнаний недійсн им договір про надання послу г з утримання обладнання № 117-04 від 30.12.2003, укладений між Закрити м акціонерним товариством “К иївстар Дж.Ес.Ем” та військов ою частиною A-3755, правонаступни ком якої є військова частина А 2166, а також додаток № 13251 від 01.05.200 7 до договору № 117-04 від 30.12.2003. Стягн уто з Закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Е м.” до Державного бюджету Укр аїни 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Не погодившись з рішенням, в ідповідач звернувся до Київс ького апеляційного господар ського суду з апеляційною ск аргою, в якій просить скасува ти оскаржуване рішення та пр ийняти нове, яким в позові від мовити.

В обґрунтування апеляційн их вимог, відповідач зазначи в, що рішення винесене із пору шенням норм матеріального і процесуального права та підл ягає скасуванню з наступних підстав:

- відповідно до норм Господа рського, Земельного кодексів України, Законів України “Пр о господарську діяльність у Збройних Силах України” від 21.09.1999 р., Постановою Кабінету Мі ністрів України від № 1171 від 25.07. 2000 р. визначено, що військовим ч астинам Збройних Сил України дозволено надавати “інші по слуги, надавані юридичним ос обам та не віднесені до інших угруповань”. Послуги, які над аються за спірним договором, не позначаються на боєготов ності та боєздатності військ ової частини А2166, а позивач жод ним чином не доводить зворот ного, тому господарський суд прийшов до невірного виснов ку про неможливість укладенн я між сторонами спірного пра вочину та його виконання, а та кож висновку про неможливіст ь надання обумовлених догово ром послуг на земельній діля нці, віднесеній до земель обо рони;

- згідно ч. 5 ст.2 Закону Україн и “Про використання земель о борони” при проходженні на з емлях оборони ліній електроп ередачі і зв' язку та інших к омунікацій умови їх використ ання визначаються договором між військовою частиною і ві дповідним підприємством, уст ановою та організацією. Відп овідно, Відповідач вправі вр егулювати правовідносини що до розміщення об' єктів ліні й зв' язку шляхом укладення договору із відповідною війс ьковою частиною;

- у ході судового розгляду с пору представники Позивача т а Прокуратури вказують на те , що на їх думку має місце вико ристання ЗАТ “Київстар Дж.Ес .Ем.” об' єктів нерухомого ма йна Збройних сил через техно логічне обладнання, яке на нь ому знаходиться, та є у володі нні ЗАТ “Київстар Дж. Ес. Ем.”, в той час як технологічне обла днання, передане військовій частині за Актом прийому-пер едачі, використовувалось сам ою військовою частиною А2166;

- місцевий господарський су д не досліджував приналежніс ть спірної земельної ділянки саме до земель оборони, а визн ав цей факт як встановлений, щ о є процесуальним порушенням ;

- у оспорюваному рішенні гос подарський суд м. Києва ствер джує, що будь-якого рішення що до земельної ділянки, розташ ованої на території військов ої частини, органами виконав чої влади або місцевого само врядування не приймалось, хо ча зазначене не підтверджуєт ься жодними доказами, зібран ими у процесі розгляду спору . Відповідно, зазначене тверд ження суду не обґрунтовуєтьс я належними доказами;

- господарським судом невір но проведено тлумачення зміс ту спірного договору, та визн ачено його договором оренди, оскільки предметом вказаног о договору є надання певного обсягу послуг, за яким одна ст орона (виконавець) зобов' яз ується за завданням другої с торони (замовника) надати пос лугу, яка споживається в проц есі вчинення певної дії або з дійснення певної діяльності , а замовник зобов' язується оплатити виконавцеві зазнач ену послугу, якщо інше не вста новлено договором. Тобто, дог овір про надання послуг з утр имання обладнання № 117-04 від 30.12.200 3 р. повністю відповідає вимог ам, визначеним главою 63 Цивіль ного кодексу України;

- в позові Військовий Прокур ор Львівського гарнізону не обґрунтував, чим саме уклада ння спірного договору спричи нило порушення інтересів Дер жави;

- суд невірно визначив, що сп ірний договір має бути визна ний недійсним в зв' язку з ти м, що був укладений без дозвол у Кабінету Міністрів України , не була проведена оцінка май на, що передавалось та умови о плати за утримання майна бул и встановленні з порушенням норм чинного законодавства, оскільки договір майна Війсь кової частини взагалі не укл адався;

- суд першої інстанції помил ково прийшов до висновку щод о наявності підстав для поно влення строку позовної давно сті, оскільки позов заявив Ві йськовий прокурор, а його пра ва в даному випадку взагалі н е порушувалися.

У запереченнях та у відзиві на апеляційну скаргу Військ овий прокурор Львівського га рнізону та Міністерство обор они України апеляційну скарг у не визнали, вважають рішенн я суду першої інстанції прий нятим з повним дослідженням всіх обставин справи, з дотри манням норм матеріального і процесуального права. Просил и залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задов олення.

Позивач-2, відзив на апеляці йну скаргу не надав.

Ухвалою від 05.02.2009 р. апеляційн а скарга була прийнята до про вадження, розгляд справи при значений на 10.03.2009 р.

10.03.2009 р. розгляд справи був від кладений на 07.04.2009 р. в зв' язку з неявкою в судове засідання п редставників від Військової прокуратури Львівського гар нізону та позивачів.

Ухвалою в.о. Голови Київсько го апеляційного господарськ ого суду було на місяць продо вжено строк розгляду справи № 32/343.

В судове засідання 07.04.2009 р. з' явились представники Військ ової прокуратури, позивача-1 т а відповідача. Представник п озивача-2 в судове засідання н е з' явився. Про дату, час та м ісце слухання справи повідом лявся належним чином, в зв' я зку з чим колегія вважає можл ивим здійснити перевірку ріш ення суду першої інстанції у даній справі за наявними мат еріалами та без участі вказа ного представника.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, відзив та запер ечення на неї, заслухавши поя снення представників військ ового прокурора, позивача, ві дповідача, перевіривши матер іали справи, колегія встанов ила наступне.

30 грудня 2003 року між військов ою частиною А-3755, правонаступн иком якої є військова частин а А-2166, та ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем ” був укладений договір № 117-04 н а надання послуг з утримання обладнання.

Розділом 1 вищевказаного до говору сторони визначили, що предметом договору є утрима ння та розміщення на територ ії в/ч A-3755 в погоджених сторона ми місцях обладнання базової станції стільникового зв' я зку комунікаційної мережі, л інії енергоживлення, комунік ації та антенно-фідерних при строїв зазначеної станції, я кі надалі разом іменуються “ Базова станція”.

За умовами договору в/ч А-3755 з обов' язалася:

- передати ЗАТ “Київст ар Дж.Ес.Ем” на своїй територі ї місця для встановлення кон тейнера з обладнанням, а тако ж місця під розміщення щогли та антенно-фідерних пристро їв;

- забезпечити підключ ення Базової станції до сист ем енергопостачання та комун ікацій, які знаходяться на те хнічній території, прокладен ня (силами та за рахунок ЗАТ “К иївстар Дж.Ес.Ем” ) додаткових комунікацій та підключення до контурів робочого та захи сного заземлення, встановлен ня приладів обліку електроен ергії, охоронну і пожежну сиг налізації та інші засоби охо рони;

- забезпечити можливі сть безперешкодного цілодоб ового доступу співробітникі в ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем” до Ба зової станції;

- дозволити представн икам користуватися комуналь ними вигодами;

- повідомляти про вини кнення обставин, що можуть вп линути на нормальну роботу о бладнання та зв' язку.

При цьому, за договором робо ти із приведення місця розта шування радіотехнічної апар атури у відповідність з вимо гами договору (ізольоване, ма ти захищений доступ, обладна не пожежною та охоронною сиг налізацією), установку та екс плуатацію обладнання зобов' язалося здійснити ЗАТ “Київс тар Дж.Ес.Ем.”

На ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем” п окладався обов' язок своєча сно (щомісячно) та в повному об сязі сплачувати встановлені договором платежі, зокрема і орендну плату, як визначено п . 3.7 договору. Крім того, ЗАТ “Ки ївстар Дж.Ес.Ем” згідно з п. 2.3.6 д оговору зобов' язалося звіл ьнити місце розташування не пізніше з дати припинення ді ї договору та передати його к онтрагенту за договором в ст ані, не гіршому, ніж на дату ак ту готовності, з урахуванням фізичного зносу. Тобто, догов ором передбачений демонтаж т а вивіз обладнання ЗАТ “Київ стар Дж.Ес.Ем”.

01.05.2007 додатком № 13251 до договору на надання послуг № 117-04 від 30.12.2003 сторони внесли зміни до п. 3.1 ро зділу 3 “Умови і порядок розра хунків”, погодивши загальну місячну плату у розмірі 900,00 грн . на місяць без ПДВ.

Заслухавши учасників судо вого процесу, перевіривши юр идичну оцінку встановлених с удом фактичних обставин спра ви та її повноту, колегія судд ів вважає, що апеляційна скар га підлягає задоволенню з на ступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.626 Цивільного к одексу України договором є д омовленість двох або більше сторін, спрямована на встано влення, зміну або припинення цивільних прав та обов' язк ів.

Згідно ст. 628 Цивільного коде ксу України Зміст договору с тановлять умови (пункти), визн ачені на розсуд сторін і пого джені ними, та умови, які є обо в' язковими відповідно до ак тів цивільного законодавств а. Сторони мають право укласт и договір, в якому містяться е лементи різних договорів (зм ішаний договір). До відносин с торін у змішаному договорі з астосовуються у відповідних частинах положення актів ци вільного законодавства про д оговори, елементи яких містя ться у змішаному договорі, як що інше не встановлено догов ором або не випливає із суті з мішаного договору.

Як вбачається з умов спірно го Договору, з моменту його ук ладення та передачі на утрим ання обладнання Замовника Ви конавець зобов' язувався на давати Замовнику послуги, об умовлені Договором. Такі пос луги, які сторони обумовили у Договорі, складають його пре дмет. У свою чергу Замовник зо бов' язувався здійснювати о плату Виконавцеві за надані останнім послуги. Зазначене відповідає нормі ч. 1 ст. 901 Циві льного кодексу України, згід но якої за договором про нада ння послуг одна сторона (вико навець) зобов' язується за з авданням другої сторони (зам овника) надати послугу, яка сп оживається в процесі вчиненн я певної дії або здійснення п евної діяльності, а замовник зобов' язується оплатити ви конавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено дог овором.

Як передбачено Договором, н адання послуг розпочинаєтьс я з моменту передачі Замовни ком Виконавцеві телекомунік аційного обладнання, яке є об ' єктом щодо якого надаються послуги. У матеріалах справи міститься акт прийому-перед ачі технологічного обладнан ня від 01.05.2004р., згідно якого Замо вник передав, а Виконавець пр ийняв обладнання Замовника у відповідності до умов Догов ору.

Досліджуючи Договір суд пе ршої інстанції вказав на те, щ о згідно його умов Замовник о тримав від Виконавця у корис тування земельну ділянку, на якій розміщено телекомуніка ційне обладнання. Однак, таке твердження суду першої інст анції не є обґрунтоване нале жним чином. Так, згідно ст. 17 Зак ону України “Про оренду земл і” передача об' єкта оренди (земельної ділянки) орендарю здійснюється за актом прийм ання-передачі. Однак, як вбача ється із матеріалів справи т акий документ відсутній, а та кож відсутні будь-які інші до кументи, які підтверджують ф акт передачі земельної ділян ки у користування Відповідач еві та про її знаходження у та кому користуванні протягом с троку дії Договору. При цьому суд першої інстанції не досл ідив належним чином акт прий ому-передачі технологічного обладнання від 01.05.2004р. та факт п ередачі Замовником Виконавц еві телекомунікаційного обл аднання у співвідношенні із твердженнями позивачів про п ередачу у користування Замов никові земельної ділянки.

У своєму рішенні суд першої інстанції вказує на те, що міс це розташування, на якому роз міщено телекомунікаційне об ладнання Відповідача згідно Договору, належить до земель оборони. Згідно ст.1 Закону Ук раїни «Про використання земе ль оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діял ьності військових частин, ус танов, військово-навчальних закладів, підприємств та орг анізацій Збройних Сил Україн и, інших військових формуван ь, утворених відповідно до за конів України (далі - військ ові частини). Згідно ч.1 ст.2 Зако ну України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покла дених на них функцій та завда нь земельні ділянки надаютьс я у постійне користування ві дповідно до вимог Земельного кодексу України. Згідно ч.1 ст .126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного к ористування земельною ділян кою посвідчується державним и актами. Форми державних зат верджуються Кабінетом Мініс трів України.

Як вбачається із матеріалі в справи документи, які підтв ерджують право постійного ко ристування у Позивача-2 земел ьною ділянкою, на якій розміщ ено обладнання Замовника, ві дсутні. Відповідно, суд першо ї інстанції дійшов необґрунт ованого висновку про належні сть земельної ділянки, на які й розміщено обладнання Замов ника, Позивачу-2 та віднесення її до земель оборони. Окрім то го, при розгляді зазначеної с прави у першій інстанції суд ом не було встановлено дійсн их власників чи користувачів земельної ділянки, на якій ро зміщено обладнання Відповід ача, та не було визначено осіб , права та інтереси яких таким и діями Відповідача можуть б ути порушені.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного ко дексу України Договір є укла деним, якщо сторони в належні й формі досягли згоди з усіх і стотних умов договору. Істот ними умовами договору є умов и про предмет договору, умови , що визначені законом як істо тні або є необхідними для дог оворів даного виду, а також ус і ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бу ти досягнуто згоди. Статтею 180 Господарського кодексу Укра їни визначено істотні умови господарського договору, ста ттею 15 Закону України «Про оре нду землі» визначено істотні умови договору оренди землі . При вирішенні питання про фа ктичне укладення між Позивач ем-2 та Відповідачем договору оренди землі суд першої інст анції не навів доводів чи бул а між сторонами на час укладе ння такого договору досягнут а домовленість щодо усіх іст отних умов договору оренди з емлі та, відповідно, чи укладе ний між сторонами договір ор енди земельної ділянки.

Окрім того, слід врахувати т у обставину, що згідно ст.77 Зем ельного кодексу України земл і оборони можуть перебувати у державній та комунальній в ласності, згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про використання з емель оборони» земельні діля нки надаються у постійне кор истування. Згідно ч.ч.2-4 ст.4 Зак ону України «Про оренду земл і» орендодавцями земельних д ілянок, що перебувають у кому нальній власності, є сільськ і, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених зак оном; орендодавцями земельни х ділянок, що перебувають у сп ільній власності територіал ьних громад, є районні, обласн і ради та Верховна Рада Автон омної Республіки Крим у межа х повноважень, визначених за коном; орендодавцями земельн их ділянок, що перебувають у д ержавній власності, є районн і, обласні, Київська і Севасто польська міські державні адм іністрації, Рада міністрів А втономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначен их законом. Відповідно, війсь кова частина не може бути оре ндодавцем у такому договорі оренди землі. У зв' язку із чи м спірний Договір про наданн я послуг з утримання обладна ння від 30.12.2003р. № 117-04 та гаданий до говір оренди землі мають різ ний суб' єктний склад учасни ків. Виходячи ж із норми ст.235 Ци вільного кодексу України при визнанні договору удаваним не передбачено можливості зм іни суб' єктного складу учас ників шляхом переведення пра в чи покладення обов' язків на осіб, які не були сторонами договору.

Стосовно доводів позивачі в про те, що Договір про наданн я послуг з утримання обладна ння від 30.12.2003р. № 117-04 повинен бути визнаний недійсним, оскільки є удаваним, тобто укладеним з метою приховати інший право чин з оренди землі, то стаття 2 35 ЦК України не передбачає в я кості правових наслідків уда ваного правочину визнання ос таннього недійсним, а відзна чає, що якщо буде встановлено , що правочин був вчинений сто ронами для приховання іншого правочину, який вони насправ ді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насп равді вчинили.

Слід зазначити, що недійсні сть правочину зумовлюється н аявністю дефектів його елеме нтів. У даному випадку, визнаю чи недійсним Договір про над ання послуг з утримання обла днання від 30.12.2003р. № 117-04, суд першо ї інстанції не вказав обстав ин, які би підтверджували ная вність дефектів елементів та кого договору про надання по слуг з утримання обладнання від 30.12.2003р. № 117-04. Судом першої інс танції обґрунтовувалося, а п озивачами доводилася, лише н аявність дефектів договору о ренди землі, який нібито був у кладений між Позивачем-2 та Ві дповідачем, хоча Рішенням Го сподарського суду міста Києв а від 22 жовтня 2008 року у справі № 32/343 такий договір оренди землі недійсним визнаний не був.

Беручи до уваги викладене в ище, а також фактичні матеріа ли справи, слід констатувати відсутність доказів того, що сторонами при укладенні спі рного договору про надання п ослуг були порушені вимоги, я кі встановлені ч.ч.1-3, 6 ст. 203 Циві льного кодексу України від 16.0 1.2003р. або норми, визначені глав ою 3 Цивільного кодексу УРСР в ід 18.07.1963р., відповідно, підстави для визнання Договору про на дання послуг з утримання обл аднання від 30.12.2003р. № 117-04 та додатк ового договору до нього № 13251 ві д 10.05.2007р. недійсними відсутні, а висновки суду першої інстан ції про наявність підстав дл я визнання Договору про нада ння послуг з утримання облад нання від 30.12.2003р. № 117-04 та додатков ого договору до нього № 13251 від 10.05.2007р. недійсними є необґрунто ваними.

У апеляційній скарзі Відпо відач також посилається на т е, що позов про визнання недій сним Договору про надання по слуг з утримання обладнання від 30.12.2003р. № 117-04 подано зі спливом строку позовної давності. Пр о вказане Відповідач вказува в і при розгляді справи у суді першої інстанції та просив т акож із цих підстав відмовит и у позові.

Відповідно до ст.71 Цивільно го кодексу УРСР від 18.07.1963р. та ст .251 Цивільного кодексу України загальна позовна давність в становлюється тривалістю у т ри роки.

За ст.76 Цивільного кодексу У РСР та ст.261 Цивільного кодекс у України перебіг строку поз овної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про п орушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.2 ст.80 Цивільного к одексу УРСР та ч.5 ст.267 Цивільно го кодексу України, якщо суд в изнає поважною причину пропу ску строку позовної давності , порушене право підлягає зах истові.

У позовній заяві Військови й прокурор Львівського гарні зону вказує на подання позов у із пропущенням строку позо вної давності та обґрунтовує поважність причин пропуску тією обставиною, що Військов ий прокурор Львівського гарн ізону довідався про існуванн я оспорюваного договору з мо менту отримання копії догово ру від військової частини А2166 за листом вих.№929 від 10.06.2008р.

Керуючись наведеним, Госпо дарський суд міста Києва виз нав поважними причини пропус ку строку позовної давності та поновив його.

Із таким висновком суду пер шої інстанції погодитися не можна зважаючи на наступне.

Згідно ч.1 ст.53 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни за заявою сторони, проку рора чи з своєї ініціативи го сподарський суд може визнати причину пропуску встановлен ого законом процесуального с троку поважною і відновити п ропущений строк.

Як зазначено у резолютивні й частині Рішення конституці йного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99, прокурор чи його з аступник у кожному конкретно му випадку самостійно визнач ає з посиланням на законодав ство, на підставі якого подає ться позов, в чому саме відбул ося чи може відбутися поруше ння матеріальних або інших і нтересів держави, обґрунтову є у позовній заяві необхідні сть їх захисту та зазначає ор ган, уповноважений державою здійснювати відповідні функ ції у спірних відносинах. У да ному випадку такими органами , та, відповідно, позивачами бу ло визначено Міністерство об орони України та військову ч астину А2166. Як зазначено у позо ві, саме права та інтереси вка заних вище осіб були порушен і укладенням оспорюваного до говору. Згідно ст. 76 Цивільног о кодексу УРСР та ст.261 Цивільн ого кодексу України перебіг строку позовної давності поч инається з дня, коли особа діз налася або повинна була дізн атися про порушення свого пр ава. У даному випадку Військо вий прокурор Львівського гар нізону не є особою, права чи ін тереси якої Договором про на дання послуг з утримання обл аднання від 30.12.2003р. № 117-04 порушені , а такий договір безпосередн ьо прав, свобод та інтересів В ійськової прокуратури Львів ського гарнізону не стосуєть ся. Як зазначено у вказаному р ішенні конституційного Суду України представництво прок уратурою України інтересів д ержави в суді є лише одним із в идів представництва в суді. В ідповідно, про можливе поруш ення своїх прав позивачу ста ло (або у будь-якому разі повин но було стати відомо) з момент у його підписання, а саме - з 30 грудня 2003 року.

Інших причин пропуску стро ку на подання позовної заяви та їх обґрунтування ані прок урор, ані позивачі не наводят ь.

Відповідно, суд першої інст анції дійшов невірного висно вку про можливість поновленн я пропущеного строку позовно ї давності.

У зв' язку із чим, зважаючи на заяви сторін про застосув ання позовної давності, є під стави вважати, що позовна зая ва Військового прокурора Льв івського гарнізону від 24.06.2008р. п ро визнання недійсним догово ру про надання послуг з утрим ання обладнання №117-04 від 30.12.2003р. п одана із пропущенням встанов леного законодавством строк у позовної давності, а поважн і обставини для поновлення с троку та розгляду позовної з аяви відсутні.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що Рішення Господарс ького суду міста Києва від 22.10.2 008р. у справі №32/343 прийняте без п овного та всебічного дослідж ення обставин, які мають знач ення для справи, а також із пор ушенням норм матеріального т а процесуального права, у зв' язку із чим апеляційна скарг а підлягає задоволенню, а Ріш ення Господарського суду міс та Києва від 22.10.2008р. у справі №32/343 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закрито го акціонерного товариства “ Київстар Дж. Ес. Ем.” задовольн ити, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2008 р. у сп раві № 32/343 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю .

Стягнути з Міністерства об орони України (пр-т.Повітрофл отський, 6 м. Київ 03168, код 22930305) на ко ристь Закритого акціонерног о товариства “Київстар Дж.Ес .Ем.” (03110, м. Київ, проспект Черво нозоряний, 51; код 21673832) 21,25 (двадцят ь одну грн. 25 коп.) грн. державно го мита за подання апеляційн ої скарги.

Стягнути з Військової част ини А 2166 (військове містечко Ли пники 81134 Пустомитівський рай он, Львівська область, код 08137796) на користь Закритого акціоне рного товариства “Київстар Д ж.Ес.Ем.” (03110, м. Київ, проспект Че рвонозоряний, 51; код 21673832) 21,25 (двад цять одну грн. 25 коп.) грн. держа вного мита за подання апеляц ійної скарги.

Матеріали справи №32/343 повер нути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду протягом м ісяця.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Куровський С.В

Миха льська Ю.Б.

16.04.09 (відправлено)