Постанова від 22.02.2007 по справі 32/343

32/343

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.02.2007 р.                                                                          справа №32/343

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явився,

від відповідача:від третьої особи:від ВДВС:не з"явився, не з'явився,Гумуржи Д.М. - за довір. № 90-3/2007 від 19.02.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ

на ухвалу господарського суду

Донецької області по скарзі на дії Відділу Державної виконавчої служби у Ворошиловському районі                 м. Донецьк

від11.12.2006 року

по справі№32/343

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ

до

третя особаДержавного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк

Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" м. Львів

простягнення 5 075 грн. 06 коп

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2006 р. (суддя                    Сковородіна О.М.) відмовлено у задоволенні скарги Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" м. Київ (далі по тексту -  Залізниця) до Державної виконавчої служби у Ворошиловському районі м. Донецьк (далі по тексту - ВДВС) по справі  № 32/343 за позовом Залізниці до державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк (далі по тексту - Компанія) про стягнення 5 075 грн. 06 коп.,  за участю третьої особи відкритого акціонерного товариства   "Західенерго"  м. Львів (далі по тексту- Товариство).

У обгрунтування ухвали суд першої інстанції послався на те, що дії ВДВС відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2177  від 23.06.2005 року.

Залізниця не погодилась з ухвалою місцевого суду та звернулась з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати, як  таку, що винесена при неповному з'ясуванні істотних обставин справи. У скарзі заявник послався на те, що при винесенні ухвали, місцевим судом були порушені норми ст.ст. 7, 25, 27 Закону України "Про державну виконавчу службу". На думку заявника, державний виконавець не виконував належним чином покладені на нього обов'язки, а місцевий суд не приділив цьому факту достатньої уваги. У апеляційній скарзі позивач навів також і інші заперечення, які на його думку, є підставою для скасування  оскарженої ухвали.

Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали та до судового засідання не з'явились, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивачем було надано клопотання без номеру від 12.02.2007 року в якому він просив розглянути справу без його участі.

Надане клопотання  було задоволено судовою колегією.

Відповідачем також було надано клопотання про відкладення слухання справи. Дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки викладені в ньому обставини не підтверджені ніякими доказами.

Представник ВДВС відзив на апеляційну скаргу суду не надав, але у судовому засідання висловив свої заперечення на підставі яких просив оскаржену ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.

Проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представників  позивача, відповідача та третьої особи представник ВДВС не заперечував.

Враховуючи викладене, а також  те, що у матеріалах справ  достатньо документів для розгляду скарги по суті, апеляційний суд розглядає її  відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника ВДВС, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Залізниця звернулась до господарського суду зі скаргою на дії ВДВС та просила зобов'язати останнього виконати у повному обсязі рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2006 року по справі № 32/343. При цьому, Залізниця послалась на те, що виконавець в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження",  не вжив заходів примусового виконання вищевказаного рішення.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги позивача, посилаючись на законність та обгрунтованість дій ВДВС.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржену ухвалу у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванняи пояснень представника ВДВС,  судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд першої інстанції при винесенні ухвали з'ясував всі обставини справи,  дав їм належну юридичну оцінку та дійшов правильного висновку про необгрунтованість вимог заявника. Тому апеляційна інстанція погоджується з висновками місцевого суду, що викладені у оскарженій ухвалі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається, як на підставу своїх вимог ізаперечень.

Заперечення позивача у частині того, що суд  першої інстанції не у повному обсязі з'ясував при винесенні ухвали обставини справи та неправомірно відмовив у задоволенні скарги, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони необгрунтовані та суперечать чинному законодавству.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.2006 року (а.с. 127-128) були частково задоволені позовні вимоги Залізниці до Підприємства. Згідно цього рішення з відповідача на користь позивача стягнуто 26 565 грн. 00 коп. - штрафних санкцій та 5 075 грн. 06 коп.  збитків.

Вищезгадане рішення не було оскаржене сторонами, а тому на його виконання господарським судом був виданий наказ від  07.03.2006 року (а.с. 129).

В свою чергу, 17.04.2006 року ВДВС було відкрито виконавче провадження по  виконанню наказу  № 32/343 від 07.03.2006 року  (а.с. 135).

Виконавче провадження по наказу № 32/343 від 07.03.2006 року було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 23-12/05 від 07.04.2005 року.

Зведене виконавче провадження  було  зупинено виконавцем на строк  до 31.12.2006 року  відповідно до п. 3.4.  ст. 3  Закону  України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2177  від 23.06.2005 року .

Позивач не погодився з вищевказаними діями ВДВС та 26.10.2006 року  звернувся до господарського суду зі скаргою на їх дії.

Ухвалою від 11.12.2006 року заявникові було відмовлено у задоволенні скарги на дії ВДВС, оскільки судом першої інстанції  дії виконавчої служби були визнані правомірними.

Суд першої інстанції у оскарженій ухвалі правильно вказав, що ВДВС під час вчинення виконавчих дій не допускало порушення норм чинного законодавства.  

Згідно з Законом України від 28.07.2006 року № 51-V, були внесені зміни до п. 3.4. ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2177  від 23.06.2005 року  (далі по тексту - Закон України  № 2177). Відповідно до цих змін процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 31.12.2006 року.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" із змінами від 23.06.2006 року, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Наявні у справі докази доводять, що відповідач внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії ВДВС є законними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Що стосується інших заперечень позивача, то вони, на думку апеляційного суду, є необгрунтованими, оскільки  не спростовують правомірних висновків місцевого суду, що викладені у оскарженій ухвалі.

Судова колегія також звертає увагу на те, що Законом України  від 22.12.2006 року у п. 3.4. ст. 3 Закону України № 2177 знову були внесені зміни та строк погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжений до 01.01.2008 року, тобто на 2007 рік.

При перевірці оскарженої ухвали апеляційним судом також не було встановлено і порушення або неправильного застосування норм  процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що оскаржена ухвалв господарського суду Донецької області від 11.12.2006 року є законною, обгрунтованою та скасуванню не підлягає.  

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Донецької області по справі № 32/343 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 7  прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

 3. третій особі

 4. ВДВС

 5. господарському суду

          6.  у справу

          7.  ДАГС