Рішення

від 14.04.2009 по справі 11/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2009 р.Справа № 11/194

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю"Євро Лізинг" м. Київ

до Фермерського господарства "Поділля-Осламів" с. Осламів Віньковецькогорайону

про стягнення 51 577, 71 грн.

                                                                                                             Суддя   Радченя Д.І.

Представники сторін:

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

          Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів в розмірі 51577,71 грн., з яких 49183,81грн. основного боргу, 1575,14 грн. пені, 129,50грн. 3% річних та 689,26грн. інфляційних, за невиконання відповідачем зобов'язань по договору фінансового лізингу №734 від 06.03.2008р.  

          Повноважний представник позивача в судове засідання не з"явився, але в попередніх судових засідання позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

          Відповідач в судове засідання не з'явися, письмових пояснень щодо позову суду не подав, хоча про розгляд справи був належним чином повідомлений (ухвали направлені відповідачу згідно реєстру поштових відправлень від 19.02.09р. №01-34, від 10.03.09р. №01-46, від 17.03.09р. №01-51 та від 31.03.09р. №01-61).   

Розглядом матеріалів справи встановлено.

  06.03.2008р. між ТОВ "Євро Лізинг" м.Київ та ФГ "Поділля-Осламів" с.Осламів Хмельницької області укладено договір фінансового лізингу №734 відповідно до якого позивач передав на підставі замовлення наступні транспортні засоби :

- АБС-7ДА на базі КАМАЗ 53229, шасі № 53229К72321062, реєстраційний № АА8426НВ, а відповідач прийняв у комплектності і кількості згідно з підписаного сторонами акту приймання-передачі від 10 квітня 2008 р.;

- МАЗ 533605 шасі № УЗМ53360580001175, реєстраційний № АА1996НЕ, а Відповідач прийняв у комплектності і кількості згідно з підписаного сторонами акту приймання-передачі від 22жовтня 2008 р.

Відповідно до умов Договору сторони визначили та підписали істотні умови Договору, а саме, тривалість лізингу, дата надання, повернення ТЗ, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, дата повернення, місце передачі та інші в наступних планах лізингу:

-          № 734/001 та зміни до плану лізингу від 09 квітня 2008 р.;

-          № 734/002 та зміни до плану лізингу від 21 жовтня 2008 р.

                 Згідно з п. 5.1. Договору за передані  у лізинг ТЗ в період з дати надання та завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати відповідачем лізингових платежів позивачу встановлено в плані лізингу (Додаток 3 до Договору) та інших додатках.

       Відповідно до п.5.5. договору відповідач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини відповідача.

         Сторонами Договору було досягнуто згоду стосовно фіксованої ціни лізингової оплати за відповідний місяць, дата лізингового платежу за відповідний період користування ТЗ відповідачем за планом лізингу визначена 20 число кожного місяця.

          Позивач на підставі рахунків - фактур виставляв відповідачу лізинговий платіж, який відповідачем не був сплачений  в строк визначеним договором та планом лізингу, в результаті чого у нього виникла заборгованість станом на 21.01.2009 року в сумі 49 183,81 грн. за період  з 20.10.2008 р. по 21.01.2009 р.

         Крім того позивач просить стягнути з відповідача 1575,14 грн. пені, 129,50грн. 3% річних та 689,26грн. інфляційних, які виникли в результаті невиконання останнім умов договору №734 від 06.03.2008р.

                    Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

                    Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

                    Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

                    У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а  кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов"язаний своєчасно сплачувати лізингові платежів в порядку встановленому договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов'язань по договору фінансового лізингу №734 від 06.03.2008р. щодо сплати лізингових платежів згідно планів лізингу та внесених до них змін за період з 20.10.2008р. по 21.01.2009р. в сумі 49183,81грн. Доказів погашення заборгованості суду не подав, доводи позивача не спростував.

Крім того, п.16.1 договору сторони передбачили, що за порушення термінів сплати лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених вказаним договором лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

 Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стосовно вимог про стягнення пені судом враховується наступне:

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить нормам матеріального права України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною, однак при стягненні її в судовому порядку застосовуються обмеження встановлені законом.

Відповідно  до  частини  першої  статті  231  ГК  України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі.

Однак, ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте,  ст. 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено порядок обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та обмеження її розміру, що підлягає стягненню.

Дана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від                  07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, положення, зокрема п.49 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню”.

Враховуючи викладені норми, судом проведено перерахунок суми пені із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за період прострочення (12% х 2) по кожному рахунку, а саме:

- за період з 01.12.2008р. по 22.012009р. (53 дні прострочення), несплачена сума 3865,54 грн.,  згідно проведеного розрахунку (3865,54 грн.* 53 дні*12%*2:365дн.) пеня становить 143,71грн.;

- за період з 01.12.2008р. по 22.012009р. (53 дні прострочення), несплачена сума 1932,8 грн., згідно проведеного розрахунку (1932,8 грн.*53 дні*12%*2:365) пеня становить 67,36 грн.;

- за період з 01.12.2008р. по 22.01.2009р.  (53 дні прострочення), несплачена сума 710,29 грн., згідно проведеного розрахунку (710,29 грн.*53 дні*12%*2:365) пеня становить 24,75 грн.;

- за період з 01.12.2008р. по 30.12.2008р. (30 днів прострочення), несплачена сума 1587,03 грн., згідно проведеного розрахунку  (1587,03 грн.*30 днів*12%*2:365) пеня становить 31,30 грн.;

- за період з 20.12.2008р. по 22.01.2009р. (33 дні прострочення), несплачена сума 1932,8 грн., згідно проведеного розрахунку (1932,8 грн.*33 дні*12%*2:365) пеня становить 41,94 грн;

- за період з 20.12.2008р. по 22.01.2009р. (33 дні прострочення), несплачена сума 3535,49 грн., згідно проведеного розрахунку (3535,49 грн.*33 дні*12%*2:365) пеня становить 76,71 грн;

- за період з 20.01.2009р. по 22.01.2009р. (2 дні прострочення), несплачена сума 1932,8 грн., згідно проведеного розрахунку (1932,8 грн.*2 дні*12%*2:365) пеня становить 2,54 грн;

- за період з 20.01.2009р. по 22.01.2009р. (2 дні прострочення), несплачена сума 3700,62 грн., згідно проведеного розрахунку (3700,2 грн.*2 дні*12%*2:365) пеня становить 4,87 грн;

- за період з 01.12.2008р. по 22.01.2009р.  (53 дні прострочення), несплачена сума 3596,49 грн., згідно проведеного розрахунку (3596,49грн.*53 дні*12%*2:365) пеня становить 125,33 грн.;

-  за період 01.12.2008р. по 22.01.2009р.  (53 дні прострочення), несплачена сума 3681,98 грн., згідно проведеного розрахунку (3681,98 грн.*53 дні*12%*2:365) пеня становить 128,31 грн.;

- за період з 20.12.2008р. по 22.01.2009р. (33 дні прострочення), несплачена сума 3596,48 грн., згідно проведеного розрахунку (3596,48 грн.*33 дні*12%*2:365) пеня становить 78,04 грн;

- за період з 20.12.2008р. по 22.01.2009р. (33 дні прострочення), несплачена сума 5812,44 грн., згідно проведеного розрахунку (5812,44 грн.*33 дні*12%*2:365) пеня становить 126,12 грн;

- за період з 20.01.2009р. по 22.01.2009р. (2 дні прострочення), несплачена сума 3596,48 грн., згідно проведеного розрахунку (3596,48 грн.*2 дні*12%*2:365) пеня становить 4,73 грн;

- за період з 20.01.2009р. по 22.01.2009р. (2 дні прострочення), несплачена сума 6096,56 грн., згідно проведеного розрахунку (6096,56 грн.*2 дні*12%*2:365) пеня становить 8,07 грн;

- за період з 01.12.2008р. по 22.01.2009р.  (53 дні прострочення), несплачена сума 5193,04 грн., згідно проведеного розрахунку (5193,04 грн.*53 дні*12%*2:365) пеня становить 180,97 грн.

Таким чином, сума пені, яку необхідно стягнути з відповідача, становить 1035,70 грн., тому у стягненні пені в розмірі 539,44 грн. суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

Крім того, заявлені до стягнення позивачем 689,26 грн. інфляційних витрат та 129,5 3% річних обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 49183,81грн. основного боргу, 1035,70 грн. пені, 129,50грн. 3% річних та 689,26грн. інфляційних.  В решті позову суд вважає за необхідне відмовити.  

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст.1,12, 44, 49, ст. 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов  задовольниити частково.      

Стягнути із Фермерського господарства "Поділля-Осламів" с.Осламів Хмельницької області вул.Радянська, 6  (код ЄДРПОУ 34075325) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" м.Київ пр.Перемоги,67 (код ЄДРПОУ 32774741) 49183,81 грн. (сорок дев"ять тисяч сто вісімдесят три гривні 81 коп.) основного боргу, 1035,70 грн. (одна тисяча тридцять п'ять гривень 70 коп.) пені, 689,26 грн. (шістсот вісімдесят  дев"ять гривень 26 коп.) інфляційних витрат, 129,50 грн. (сто двадцять дев"ять гривень 50 коп.) 3% річних, 510,38 грн. (п'ятсот десять гривень 38 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять)  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя