Рішення

від 31.03.2009 по справі 32/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09                                                                                           Справа№ 32/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган – Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Орбіта-Імпульс”, м.Львів.

про: стягнення 5 109,85 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Клак Ю.Г- помічник прокурора Шевченківського району м.Львова (посвідчення №9 від 27.01.2008р.).

від позивача: Козак І.С. –юрисконсульт юридично-претезійної служби (довіреність №66 від 05.12.2007р.

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Прокурор Шевченківського району м.Львова звернувся з позовом в інтересах держави: уповноважений орган –Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Орбіта-Імпульс”, м.Львів про стягнення 5 109,85 грн. з яких 4 784,11 грн. основний борг, 127,05 грн. пеня, 172,80 грн. інфляційні нарахування та               25,89 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 09.02.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.02.2009р. Розгляд справи відкладався на 24.03.2009р. та на 31.03.2009р. Рішення прийнято 31.03.2009р.

Представниками прокуратури та позивача в судовому засіданні подано клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити.  

Крім того, позивач подав уточнення позовних вимог в частині періоду заборгованості, а саме: з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. Представник прокуратури уточнення позовних вимог підтримав.

На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи з відміткою поштового відділення про те, що ТзОВ „Орбіта-Імпульс” - вибули. Вказаний поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79066, м.Львів, вул.Антоненка-Давидовича, 10.

На вимогу суду представником прокуратури було представлено суду витяг № 20-9/304 від 17.02.2009р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України наданий Головним управлінням статистики у Львівській області на запит прокурора Шевченківського району, з якого вбачається, що ТзОВ «Орбіта-Імпульс»знаходиться в ЄДРПОУ за адресою: 79066, м.Львів, вул.САнтоненка-Давидовича, 10.

Крім того, слід зауважити, що пунктом 3.2.5. договору передбачено, що споживач зобов»язаний письмово повідомляти енергопостачальну організацію про зміну місцезнаходження.

Позивачем будь-яких повідомлень про зміну місцезнаходження відповідача отримано не було.

       До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 ).

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив:

01.03.2003р. між ТзОВ «Орбіта-Імпульс», (споживач) та ЛМКП «Львівтеплоенерго»(енергопостачальна організація) було укладено договір № 562/А про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту –договір), згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобов»язання постачати  споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов»язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленними тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2. договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності –розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом згідно п.6.2. договору є календарний місяць.

Споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої електроенергії (п.6.3. договору).

За умовами п.7.2.3. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю та належним чином.

Однак, відповідач оплати за спожиту теплову енергію  не провів.

Відповідач має борг за період: з 01.07.2008р. по 31.12.2008 року в сумі 4 784,11грн.

Позивач, за несвоєчасне виконання відповідачем розрахунків, на підставі п.7.2.3.  договору нарахував  пеню, як згідно поданого ним розрахунку становить 127,05 грн.

Крім того, позивач  на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобв»язання нарахував відповідачу  3% річних в сумі  25,89  грн. та збитки від інфляції в сумі 172,80 грн.

Відтак заборгованість відповідача становить 5 109,85 грн. з яких 4 784,11 грн. основний борг, 127,05 грн. пеня, 172,80 грн. інфляційні нарахування та   25,89 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та позивача, суд прийшов до висновку підставності позову до задоволення повністю, при цьому суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується матеріалами справи.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в сумі 4 784,11 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

За умовами п.7.2.3. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Отже позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 127,05 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 172,80 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 25,89 грн. - три проценти річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 5 109,85 грн. з яких 4 784,11 грн. основний борг, 127,05 грн. пеня, 172,80 грн. інфляційні нарахування та  25,89 грн. 3% річних.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету, згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 549,  612, 625 ЦК України, ст.ст. 230-232, 174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Імпульс», вул.Антоненка-Давидовича, 10 м.Львів (р/р 26002276030001 в ЗГРУ Приватбанк, МФО 325321, ЄДРПОУ 13839796) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», вул.Д.Апостола, 1 м.Львів ( р/р 260022777 у ЛОД АППБ «Аваль», МФО 325570, ЄДРПОУ 05506460)  5 109,85 грн. з яких 4 784,11 грн. основний борг, 127,05 грн. пеня, 172,80 грн. інфляційні нарахування та   25,89 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта-Імпульс», вул.Антоненка-Давидовича, 10 м.Львів (р/р 26002276030001 в ЗГРУ Приватюанк, МФО 325321, ЄДРПОУ 13839796)  в доход Державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду  в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя