Рішення

від 31.03.2009 по справі 32/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09                                                                                           Справа№ 32/30

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпреза Полісервіс”, м.Київ.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Етекс”, м.Львів.

про: стягнення 46 689,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Горецький О.В. –адвокат посвідчення №3756/10 від 25.09.2008р., представник (довіреність №01/10-08 від 01.10.2008р.).

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Імпреза Полісервіс”, м.Київ звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Етекс”, м.Львів про стягнення 46 689,19 грн.  з яких 35 587,93 грн. основний борг; 2 104,59 грн. інфляційні нарахування;  328,80 грн. 3% річних; 2 648,49 грн. пеня; 6 019,38 грн. прострочення за використання товарного кредиту.

Ухвалою суду від 13.02.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.03.2009р.  Розгляд справи було відкладено на 31.03.2009р. Рішення прийнято 31.03.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами     

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

17.01.2007р. між ТзОВ „Імпреза Полісервіс” (продавець) та ТзОВ „Етекс” (покупець) було укладено договір № 006/07 (надалі –договір), згідно якого продавець зобов»язується поставити на умовах товарного кредиту, в обсягах та порядку передбачених договором, фарби для друку, розчинники та інші компоненти, необхідні для друку, номенклатура та ціни яких вказані у додатку № 1 до договору (далі –товари), місячні обсяги споживання товару покупцем вказані у додатку № 2 до договору.

Згідно п.1.3. договору покупець зобов»язується прийняти та оплатити товари на умовах, в обсягах та у порядку, передбачених договором, а також здійснити оплату за користування товарним кредитом на умовах, передбачених договором.

Для цілей договору сторони керуються визначенням товарного кредиту, що міститься у п.1.11.2. ст.1 Закону України «Про оподаткуванння прибутку підприємств»у редакції від 22.05.1997р. з подальшими змінами та доповненнями (п.1.4. договору).

Ціна договору базується на рахунках-фактурах і накладних, що є невід»ємною частиною договору (п.2.2.).

Згідно п.4.1. договору покупець  оплачує товари з відстроченням платежу у розмірі 100% їх вартості на умовах товарного кредиту на підставі рахунків-фактур або додатків до договору, наданих продавцем. Відстрочка платежу складає 50 календарних днів після підписання накладних, що підтверджують одержання товарів, якщо інші умови не обумовлено спеціально.

Товарний кредит утворюється на основі 100% вартості товарів, вказаних у накладній на відвантаження (п.4.2.).

Відповідно до п.4.3. договору за користування товарним кредитом покупець  сплачує відсотки у такому порядку: в період до сорок п»ятого календарного дня включно від дати відвантаження товарів відсотки за користування товарним кредитом не нараховуються. Початком нарахування відсотків за користування товарним кредитом вважається дата, наступна за 45-м календарним днем після відвантаження товарів. Датою відвантаження товарів вважається дата вказана у видатковій накладній. Плата за використання товарного кредиту складає 0,15% від вартості поставлених товарів за кожен день його використання, наступний за 45-м календарним днем після відвантаження товарів. Продавець виставляє покупцеві рахунок на оплату відсотків за користування товарним кредитом по факту надходження оплати від покупця за відвантажені товари. Рахунок за користування товарним кредитом повинен бути оплачений покупцем протягом 10-банківських днів, після дати його виставлення.

Згідно п.4.4. договору нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється до моменту повної оплати придбаних покупцем товарів.

В п.6.1. договору сторони зазначили, що здавання та прийняття товарів за кількістю та асортиментом здійснюється за участю представників покупця і продавця безпосередньо під час передачі товарів. Повноважним представником продавця вважається особа, яка видає товар за накладною. Повноважним представником покупця вважається особа, яка приймає товар за накладною і діє на підставі довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно п.8.3. договору за несвоєчасну і таку, що не відповідає умовам договору, оплату товарів та оплату відсотків за користування товарним кредитом покупець сплачує продавцю штрафні санкції (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, обрахованої від суми заборгованості з оплати товарів або суми заборгованості з оплати відсотків за користування товарним кредитом за кожен день прострочення, але не більше 15% вартості товарів.

Сплата штрафних санкцій, відсотків за користування товарним кредитом і відшкодування збитків не звільняють покупця від виконання зобов»язань за договором (п.8.4. договору).

Позивач виконав свої зобов»язання за договором добросовісно, повністю та своєчасно, що підтверджується видатковими накладними № КИ-0001947 від 17.07.2008р. на суму 729,62 грн.; № КИ-0001946 від 17.07.2008р. на суму 4 567,04 грн.; № КИ-0002002 від 23.07.2008р. на суму 2 711,50 грн.; № КИ-0002027 від 24.07.2008р.; на суму                 1 813,92 грн.; № КИ-0002085 від 30.07.2008р. на суму 3 487,68 грн.; № КИ-0002152 від 06.08.2008р. на суму 1 827,44 грн.; № КИ-0002194 від 11.08.2008р. на суму 3 193,86 грн.;            № КИ-0002245 від 14.08.2008р. на суму 4 286,88 грн.; № КИ-0002117 від 01.08.2008р. на суму 13 069,99 грн.

Відповідач отримав товар через свого представника Думича Ігора Петровича, якому було видано доручення:  серія ЯПЕ № 431917 від 15.07.2008р.; серія ЯПЕ № 431920 від 22.07.2008р.; серія ЯПЕ № 431938 від 05.08.2008р.;  серія ЯПЕ № 431945 від 13.08.2008р.; серія ЯПЕ № 431934 від 31.07.2008р.; про що свідчить його підпис на вищевказаних накладних.

Загальна сума поставки складає 35 587,93 грн.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобв»язання, позивач керуючись умовами п.8.3. договору нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 648,49 грн.

За прострочення плати за використання товарного кредиту позивач нарахував відповідачу 6 019,38 грн.

Крім того позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував збитки від інфляції в сумі 2 104,59 грн. та 3% річних в сумі 328,80 грн.

Відтак заборгованість відповідача становить 46 689,19 грн. з яких 35 587,93 грн. основний боргу; 2 648,49 грн. пеня; 6 019,38 грн. за використання товарного кредиту; 2 104,59 грн. інфляційні нарахування; 328,80 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути 7 200,00 грн. витрат на послуги адвоката.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними: № КИ-0001947 від 17.07.2008р. на суму 729,62 грн.; № КИ-0001946 від 17.07.2008р. на суму 4 567,04 грн.; № КИ-0002002 від 23.07.2008р. на суму 2 711,50 грн.;              № КИ-0002027 від 24.07.2008р.; на суму 1 813,92 грн.; № КИ-0002085 від 30.07.2008р. на суму 3 487,68 грн.; № КИ-0002152 від 06.08.2008р. на суму 1 827,44 грн.; № КИ-0002194 від 11.08.2008р. на суму 3 193,86 грн.; № КИ-0002245 від 14.08.2008р. на суму 4 286,88 грн.; № КИ-0002117 від 01.08.2008р. на суму 13 069,99 грн. та довіреностями: серія ЯПЕ № 431917 від 15.07.2008р.; серія ЯПЕ № 431920 від 22.07.2008р.; серія ЯПЕ № 431938 від 05.08.2008р.;  серія ЯПЕ № 431945 від 13.08.2008р.; серія ЯПЕ № 431934 від 31.07.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні), на підставі яких відповідач отримав товар.

Відтак з відповідача підлягає стягненню основний борг в сумі 35 587,93 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Згідно п.8.3. договору за несвоєчасну і таку, що не відповідає умовам договору, оплату товарів та оплату відсотків за користування товарним кредитом покупець сплачує продавцю штрафні санкції (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, обрахованої від суми заборгованості з оплати товарів або суми заборгованості з оплати відсотків за користування товарним кредитом за кожен день прострочення, але не більше 15% вартості товарів.

Відтак, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 2 648,49 грн.

Згідно п.4.1. договору покупець  оплачує товари з відстроченням платежу у розмірі 100% їх вартості на умовах товарного кредиту на підставі рахунків-фактур або додатків до договору, наданих продавцем.

Згідно п.1.11.2. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  товарний кредит –це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Відповідно до п.4.3. договору за користування товарним кредитом покупець  сплачує відсотки у такому порядку: п.п.4.3.3. плата за використання товарного кредиту складає 0,15% від вартості поставлених товарів за кожен день його використання, наступним за             45-м календарним днем після відвантаження товарів.

Отже позивач правомірно нарахував плату за використання товарного кредиту, яка становить 6 019,38 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 2 104,59 грн. інфляційних нарахувань та 328,80 грн. 3% річних.

Позивач, з метою відновлення порушених прав, уклав договір від 31.09.2008р.                    № 31/09-08 про надання правової допомоги адвокатом Горецьким Олегом Васильовичем, відповідно до якого отримано правову допомогу за яку сплачено 7 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48 від 02.03.2009р. на суму 7 200,00 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат віднесено, зокрема, оплату послуг адвоката, що пов»язані з розглядом справи.

Надана адвокатом Горецьким О.В., який діє на підставі посвідчення адвоката від 25.09.2008р. № 3756/10, правова допомога підтверджується договором № 31/09-08 від 31.09.2008р., звітом про виконану роботу від 02.03.2009р. підписаним сторонами, платіжним дорученням № 48 від 02.03.2009р. на суму 7 200,00 грн.

Безпосередній зв»язок послуг адвоката Горецького О.В. з розглядом справи підтверджується змістом договору про надання правової допомоги, яким передбачено комплекс правової допомоги, що спрямована на представництво інтересів ТзОВ «Імпреза Полісервіс»в господарському суді Львівської області під час розгляду позовної заяви.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої

вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 46 689,19 грн. з яких 35 587,93 грн. основний боргу; 2 648,49 грн. пеня; 6 019,38 грн. за використання товарного кредиту; 2 104,59 грн. інфляційні нарахування; 328,80 грн. 3% річних.

Судові витрати: держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката  слід стягнути з відповідача на користь позивача згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611,612, 655 ЦК України, ст.ст.193, 230,232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити  повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етекс», вул.Північна, 1, м.Львів (р/р 26005300004501 в ЛФ АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 385510; р/р 2600925614 в ВАТ СКБ «Дністер»м.Львова, МФО 325569, код ЄДРПОУ 32800708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреза Полісервіс», Печерський узвіз, 15 м.Київ (р/р 26009339 в ВАТ «Родовіб Банк», МФО 321712, ЄДРПОУ 2339593)                     46 689,19 грн. з яких 35 587,93 грн. основний боргу; 2 648,49 грн. пеня; 6 019,38 грн. за використання товарного кредиту; 2 104,59 грн. інфляційні нарахування; 328,80 грн. 3% річних, а також 466,89 грн. державного мита, 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 200,00 грн. витрат на послуги адвоката  

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя