Постанова

від 14.04.2009 по справі 16/15-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/15-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.04.09                                                                                               Справа №16/15-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Зубкова Т.П.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Пересаді О.В.

За участю представника від позивача – Діброва Г.А.; від відповідача представник не з'явився;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Цюрупинськ – автотранс» на рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2009 р. у справі № 16/15-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Херсонської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», м. Херсон (далі Херсонська філія «УСК «Дженералі Гарант»);

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Цюрупинськ – автотранс», м. Цюрупинськ, Херсонської області (далі ВАТ «Цюрупинськ – автотранс»);

про стягнення 38246,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 695 від 13.04.2009 р. справу №16/15-09 передано на розгляд колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.02.2009 р. у справі № 16/15-09 (суддя Немченко Л.М.) визнано ціну позову в розмірі 36246,27 грн. З урахуванням уточнених позовних вимог, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 36246,27 грн. та судові витрати.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідач, в порушення умов договору та діючих норм законодавства, свої зобов'язання не виконав належним чином, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість по перерахуванням страхових платежів в сумі 36246,27 грн., що підтверджується актом звірки між сторонами, складеним на вимогу суду в ході розгляду справи.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ВАТ «Цюрупинськ – атотранс», відповідач по справі, звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду в якій зазначає, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального права. Вважає, що  позивач не довів належними засобами доказування свої позовні вимоги. На думку заявника апеляційної скарги, строк розрахунку з позивачем з боку товариства не настав, оскільки в договорі не зазначено за яким саме звітним місяцем повинні бути проведенні розрахунки (в п. 4.1 договору не розкрито поняття, що таке звітний місяць) та в даному пункті договору не передбачено обов'язку підприємства сплачувати страхові внески в конкретний термін. Посилання суду на акт звірки вважає, безпідставним, оскільки акт звірки не є обов'язковим бухгалтерським документом і більш того він відображає тільки заборгованість, а не строк її сплати. Просить суд рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2009 р. по справі №16/15-09 скасувати та постановити нове рішення, яким позивачу у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Херсонська філія ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», позивач по справі у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність судового рішення. Просить суд рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2009 р. по справі №16/15-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «Цюрупинськ – атотранс» - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.  

За заявою представника позивача судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації та в судовому засіданні 14.04.09 р. було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Сутність спору: 03.01.2007 р. між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Херсонської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (Страховик, позивач по справі) та ВАТ «Цюрупинськ – автотранс» (Страхувальник, (згідно Додаткової угоди - Перевізник) укладено договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі Договір страхування).

Відповідно до п. 1.1 Договору страхування, предметом цього договору є обов'язкове особисте страхування пасажирів автомобільного транспорту на міжміських маршрутах (міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області) та на маршрутах приміського сполучення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №959 від 14.08.1996 р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 4.1 Договору страхування, розрахунки між сторонами проводяться щодекадно, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.3 Договору страхування встановлено, що Страховик не пізніше 10 числа, наступного за звітним, перераховує на рахунок Страхувальника (Перевізника) 15% одержаних страхових платежів, як комісійну винагороду юридичній особі за організацію та проведення страхування пасажирів на транспорті Страхувальника.

Розрахунки згідно цього договору щомісячно оформлюються відповідними актами звірки та підписуються керівниками та головними бухгалтерами сторін, до 3 числа місяця, наступного за звітним (п. 4.4 Договору страхування).

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до часу, коли одна із сторін не виявить бажання його припинити (п. 6.1 Договору страхування).

Згідно акту взаємних рахунків від 08.12.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.12.2008 р. складає 38246, 42 грн.

Під час розгляду справи, судом було зобов'язано сторони здійснити звірку між сторонами. Згідно наданого акту звірки від 13.02.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем станом на 1.12.2008 р. складає 36246,27 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з урахуванням уточнених позовних вимог в сумі 36246,27 грн. було предметом спору в суді першої інстанції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.02.2009 р. по справі № 16/15-09 позовні вимоги задоволено, з чим не погодився відповідач.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В статті 979 Цивільного кодексу України, статті 354 Господарського кодексу України та статті 1 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР наведено поняття договору страхування:

1. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

1. За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 7 Закону України «Про страхування» зазначено, що в Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

Відповідно до п. 3. Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 №959 «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті», страховий платіж за обов'язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті утримується з пасажира перевізником, який діє від імені страховика за винагороду на підставі договору доручення на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 1,5 відсотка вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення - до 3 відсотків вартості  проїзду. (Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ України N640 від 20.04.2007 р.).

Страхові платежі, одержані від пасажирів, перераховуються перевізниками страховикам, які одержали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого страхування в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та уклали договір доручення з цими організаціями. (Абзац десятий із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ України N871 від 04.06.2003 р.).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійснені господарської діяльності, в силу яких, зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управна сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських правовідносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання відповідача сплатити страхові платежі позивачу випливає з вимог Договору страхування, який є різновидом обов'язкового страхування - особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

В той же час, суд не правильно застосував норми процесуального права. Так господарський суд в резолютивної частині визначив ціну позову в розмірі 36246,27 грн.

Частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу встановлено: Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Розмір держаного мита за подання позову, залежить від ціни позову.

Пунктом 29 Наказу Головної Державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита», зареєстровано в Мін'юсті України 19.05.1993 р. за № 50, передбачено: «У випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову.».

Оскільки за початковим позовом, позивач самостійно встановив ціну позову – 38246,42 грн., виходячи з розміру позовних вимог та сплатив 1 відсоток державного мита – 382,47 грн., суд неправомірно в резолютивній частині рішення визнав ціну позову в розмірі 36246,27 грн. та неправомірно вирішив повернути з державного бюджету державне мито позивачу в розмірі 20,01 грн.

З урахуванням того, що на дату пред'явлення позову, 22 грудня 2008 р., борг відповідача складав 36246,27 грн., то саме в цій частині позов підлягає задоволенню, а решту позову (в розмірі 2000,13 грн.) суду взагалі не слід розглядати, оскільки за уточненим позовом такі вимоги не ставились. З огляду на викладене, відповідно до ч. 1, п. 4, ст. 104 ГПК України, рішення господарського суду підлягає зміні.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до того, що Договором страхування не зазначено за яким саме звітним місяцем повинні бути проведені розрахунки (не розкрито поняття що таке звітний місяць) та в Договорі страхування не передбачено обов'язку відповідача сплачувати страхові внески в конкретний термін.

Системний аналіз пунктів 4.1, 4.3, 4.4 Договору страхування, дозволяє зробити висновок, що поняття «звітний місяць» співпадає з поняттям «календарний місяць». Розрахунки, відповідно до п. 4.1 Договору страхування, проводяться щодекадно, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, тому конкретний граничний термін сплати страхових платежів, визначений Договором страхування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.

          Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ВАТ «Цюрупинськ – автотранс» залишити без задоволення. Рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2009 р. по справі №16/15-09 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Уточнені позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Цюрупинськ-автотранс» (75101, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 195, рахунок 26005141 в ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 352093, код ЄДР 03353609) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Херсонської філії (73025, м. Херсон, вул. Радянська, 39, рахунок 2650001694078 в ХФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 352639, код ЄДР 21282646) суму основного боргу 36246 грн. 27 коп., суму державного мита 362 грн. 46 коп. та 111 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».

Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Зубкова Т.П.  Кричмаржевський В.А.