Рішення

від 22.04.2009 по справі 20/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/55

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"15" квітня 2009 року                                                                      Справа №20/55

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:              Приватного підприємства «ТМГ»

                                  63002, м.Валки, вул.Дидоренко, 93, Харьковськая обл.;

до відповідача:       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                 «Бімекс-Льон»

                                 14024, вул. Лизогуба,13, м.Чернігів;

предмет спору:    про стягнення 15600,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Білава О.А. представник за довіреністю №219/09 від 08.04.2009р.;

відповідача: Сусленко В.О. представник за довіреністю №29 від 26.03.2009р.;

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «ТМГ»(далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Бімекс-Льон” (далі –Товариство) про стягнення 15600грн. основного боргу. Свої вимоги позивач обґрунтовує не здійсненням відповідачем повної оплати отриманої продукції відповідно до накладних № РН-000001 від 13.03.2006р. та №РН-000002 від 15.03.2006р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.03.2009 року розгляд справи №20/55 призначено на 09.04.2009 року.

В судовому засіданні 09.04.2009року оголошувалась перерва до 15.04.2009року.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що поставка продукції здійснена на підставі договору №07/08 від 10.08.2005р., де зазначено, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату на підставі виставленого рахунку. Оскільки рахунок виставлений не був, тому на думку відповідача строк оплати не настав, що є підставою для відмови в позові.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення  для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підприємством 06.03.2006р. виставлено відповідачу рахунок щодо оплати насіння „Віка” в кількості 40т на суму 31200грн.

Відповідачем на підставі виставленого рахунку від 06.03.2006р. здійснено проплату в сумі 15600грн.  

13 та 15 березня 2006р. позивачем здійснено поставку продукції (насіння „Віка”) відповідачу на суму 31200грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними від 13.03.2006р. за №РН-0000001 на суму 15600грн.,  від 15.03.2006р. №РН-000002, довіреністю ЯДД №082332 та не заперечувався відповідачем.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав.

Згідно п.2 ст. 530 ЦК України, якщо  строк  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем 06.03.2009р. надіслано відповідачу вимогу (телеграма №0005 від 06.03.2009р.) сплатити борг у сумі 15600грн. Представник відповідача не заперечував проти отримання вимоги.

Станом на час розгляду справи відповідачем обов'язок щодо оплати товару в повному обсязі не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 15600грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо не настання строків оплати поставленого товару з посиланням на договір купівлі –продажу №07/08 від 10.08.2005р. є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідачем в судовому засіданні надано договір купівлі-продажу №07/08   від 10.08.2005р. між Підприємством та Товариством (далі –Договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Договору, Продавець (позивач) зобов'язався передати Покупцю (відповідачу) насіння „Віка”, а Покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити його вартість. Договором передбачені істотні умови такі як найменування продукції, ціна, порядок розрахунків та інше.

Так, п.1.1 Договору визначено кількість продукції –500 т насіння „Віка” та її вартість  - 583,33грн. за тону без ПДВ.

Позивачем здійснено поставку продукції насіння „Віка” в кількості 40т за ціною 650грн. за тону без ПДВ.

Враховуючи, що ч.7 Договору передбачена зміна умов Договору лише за взаємною згодою сторін з обов'язковим дотриманням письмової форми та враховуючи пояснення представників сторін щодо відсутності будь-яких угод щодо  зміни умов Договору, суд дійшов висновку, що спірна поставка продукції здійснена не на підставі Договору, а на підставі виставленого рахунку-фактури від 06.03.2006р., часткової його оплати (банківська виписка від 06.03.2006р.) та видаткових накладних (від 13.03.2006р. за №РН-0000001 на суму 15600грн. та від 15.03.2006р. №РН-000002 на суму 15600грн).

Виходячи з викладеного, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись умови Договору, зокрема умови щодо порядку розрахунків.

Крім того, доводи відповідача про те, що вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України є виставлення рахунку не беруться господарським судом до уваги, оскільки нормами матеріального права форма вимоги не встановлена.

Разом з цим з наданої позивачем банківської виписки вбачається, що відповідач здійснював оплату саме на підставі виставленого позивачем рахунку –фактури від 06.03.2006р.

Отже, заперечення відповідача щодо не отримання ним рахунку - фактури спростовуються матеріалами справи.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 156,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі   118грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бімекс - Льон” (14024, вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, р/р 26008377121001 в ЗАТ КАБ «Приватбанк»м.Чернігова, МФО 353586, код ЄДРПОУ 30843357) на користь приватного підприємства «ТМГ»(63002, вул. Дидоренко,93  м.Валки, Харківська обл., р/р 260072254 у ВАТ «Мегабанк», м. Харкова, МФО 351629, код ЄДРПОУ 30036235) 15600грн. боргу, 156грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      3.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                       Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

                          Повний текст рішення підписано 21 квітня 2009 року.

Суддя                                                М.П. Цимбал-Нарожна

22.04.09