Постанова

від 07.11.2013 по справі 5002-18/4122-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 5002-18/4122-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Красильникова В.З, договір б/н від 01.10.2013 (ФОП Чернишов А.В.);

відповідача: Кручко Ф.О., довіреність від 14.07.2011 №21/07 (Приватне підприємство "Мале приватне спортивне підприємство Кентавр")

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 27 серпня 2013 року у справі № 5002-18/4122-2012

за позовом Фізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича (вул. Шевченко, 56, Керч, 98312)

до Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" (вул. Орджонікідзе, 12, Керч, 98300)

про стягнення 63105,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 27 серпня 2013 року у справі № 5002-18/4122-2012 позовна заява Фізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича задоволена частково: стягнуто з Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство Кентавр" на користь Фізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича заборгованість у розмірі 3092,20 грн., судовий збір у сумі 78, 87 грн., в іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство Кентавр" на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіки Крим 165,46 грн. за проведення судової експертизи. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіки Крим 3211,34 грн. за проведення судової експертизи.

Рішення мотивовано тим, що надані позивачем акти виконаних робіт не прийняти судом до уваги через їх неналежне оформлення (не підписання з боку замовника), а тому відсутні підстави вважати, що відповідач порушив права позивача та допустив прострочення оплати послуг за договором. Також, у позивача не виникло права на стягнення пені. Вимоги про стягнення судових витрат на послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, заявлені позивачем, суд також відхилив з підстав недоведеності та необґрунтованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Чернишов Андрій Володимирович звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі відповідач не погодився з прийнятим рішенням суду першої інстанції, вважає, що воно було прийнято на підставі невірної оцінки наданих доказів, а висновки суду, викладені в оскарженому рішенні суперечать наданим доказам та фактичним обставинам справи. Позивач зазначив, що суд першої інстанції неправомірно відхилив висновок судової експертизи, яким підтверджені виконані позивачем роботи у заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 скаргу прийнято до провадження.

У судовому засіданні представник позивача (скаржника) наполягала на задоволенні вимог апеляційної скарги, просила її задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати.

Представник відповідача заперечував проти доводів позивача та просив оскаржуване рішення залишити без змін .

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

20.08.2012 між фізичною особою-підприємцем Чернишовим Андрієм Володимировичем (Виконавець) та Приватним підприємством "Мале приватне спортивне підприємство Кентавр" (Замовник) було укладено договір № 20/8/12 про надання послуг (т.1, а. с.9-11), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на підставі письмової або усної заявки замовника виконати роботи з доставки спеціалістів та видачі прісної води суднам; роботи з вивезенням з метою подальшої утилізації відпрацьованих нафтопродуктів, які не придатні для подальшого використання за призначенням (в тому числі відпрацьованих моторних, індустріальних олій та їх сумішей), відходів суміші олія-вода, вуглевод-вода, емульсій (лляльних, замазучених, нафтовмісних вод, стічних вод, фекальних вод), сміття (в подальшому "Утиль"), з об'єктів, що визначені замовником, в тому числі морських суден.

Відповідно до п. 1.2 Договору місце та строк виконання робіт, а також приблизний (запланований) об'єм утилю визначається в заяві замовником.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт Виконавця вказана в Додатку №1 до даного договору.

Пункт 2.3 Договору передбачає, що Замовник оплачує виконані роботи після підписання Акту виконаних робіт згідно виставленого рахунку протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 2.4 Договору при несвоєчасному внесенні плати (затримці) винна сторона зобов'язана сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки.

Вивіз „Утилю" здійснюється автотраспортом та судном Замовника (п.4.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 212 року (п. 8.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в додатку № 1 до договору № 20/8/12 від 20.08.2012 (т.1, а.с. 12), підписаного обома сторонами, сторонами зафіксовані тарифи на виконання робіт за Договором (без врахування ПДВ).

Листом від 05.11.2012 вих.№55 позивач звернувся до відповідача з вимогою підписати акти виконаних робіт та оплатити виконані роботи (т.1, а.с. 13).

З чотирьох актів виконаних робіт відповідачем не підписано три акти, виконані роботи оплачені частково, у розмірі 30000,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом, де він просить стягнути з відповідача заборгованість за актами № 71 від 31.08.2012 - на суму 41780,00 грн. ( - 30000,00 грн.); за актом № 73 від 10.09.2012 - на суму 2815,20 грн.; за актом № 80 від 22.09.2012 - на суму 4936,72 грн; за актом № 99 від 22.10.2012 на суму 42742,00 грн. Разом - суму 62273,00 грн.

Також, на підставі норм діючого законодавства, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 831,88 грн. та судові витрати, пов'язані за сплатою судового збору на оплату послуг юристів у розмірі 15000,00 грн. та витрати по оплаті проїзду представника у розмірі 8000,00 грн.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач збільшив суму судових витрат на оплату юридичних послуг, що заявляє до стягнення, та просить також стягнути з відповідача суму у розмірі 5000,00 грн., сплачену за адвокатські послуги представнику Красильниковій В.З.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Позовні вимоги позивача обґрунтовані наявністю актів виконаних робіт:

№71 від 31.08.2012 на суму 41780,00 грн., з яких 30000,00 грн. було сплачено відповідачем в якості передоплати;

№73 від 10.09.2012 на суму 2815,20 грн.;

№80 від 22.09.2012 на суму 4936,72 грн.;

№99 від 22.10.2012 на суму 42742,00 грн.

З перелічених 4-х актів між сторонами підписаний акт №71 від 31.08.2012.

Суд першої інстанції не прийняв вказаний акт в якості доказу виконаних позивачем робіт з тих підстав, що такі роботи (послуги), які зазначені а акті, умовами договору №20/8/12 від 20.08.2012 не передбачено.

На думку судової колегії, такий висновок місцевого господарського суду зроблений безпідставно.

Так, в акті №71 зазначені роботи (послуги): по забору стічних вод для подальшої утилізації, дегазація та видалення залишків палива, масла з цистерн насосами та вручну, зачистка внутрішніх стін скребками, видалення мазуту, вивіз та утилізація дранті та інш. Такі роботи направлені на утилізацію використаних нафтопродуктів та відповідають приписам п. 1.1 договору №20/8/12 від 20.08.2012.

Водночас, в акті №71 міститься посилання на договір №01/11-У від 16.02.2011, тобто на інший договір, ніж укладений між сторонами (№20/8/12 від 20.08.2012, т.1, а.с.9-11). Таке неспівпадання реквізитів договору позивач обґрунтовує технічною помилкою, опискою при складанні акту №71.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає за можливе прийняти в якості доказу акт виконаних робіт №71 від 31.08.2012.

До того ж, суд звертає увагу на те, що акт №71 підписаний з боку обох сторін, що підтверджується підписами повноважних представників підприємства та приватного підприємця особисто, скріплених печатками сторін (т.1, а.с. 15).

Отже, підписавши акт виконаних робіт, відповідач погодився з переліком, об'ємами та сумою виконаних робіт.

Листів чи інших повідомлень з боку відповідача щодо скасування чи непогодження з переліком, об'ємами та сумою виконаних робіт по акту №71 в матеріалах справи немає.

В обґрунтування позовних вимог позивачем також надані акти виконаних робіт №73 від 10.09.2012, №80 від 22.09.2012, №99 від 22.10.2012, які підписані лише з боку виконавця робіт (надання послуг) ФОП Чернишова А.В.

При цьому, відмову від підписання вказаних актів відповідач обґрунтовує тим, що вказані в актах роботи (послуги) ФОП Чернишовим А.В. не виконувались.

З метою з'ясування факту надання послуг позивачем відповідачу відповідно до умов договору від 20.08.2012, по справі судом першої інстанції була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУМВД України в Автономної Республіки Крим.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні (ч.5, 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).

Висновки експерта про надання послуг позивачем відповідачу відповідно до умов договору від 20.08.2012 за період з 20.08.2012 по 21.12.2012 судом першої інстанції відхилені з тих підстав, що такі висновки зроблені експертом „під умовою", і чітких відповідей, на думку суду першої інстанції, експерт не надав.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Зі змісту експертного висновку вбачається, що відповіді на поставлені питання експерт надав за умови, якщо судом буде прийнято до уваги, що ФОП Чернишов А.В. для виконання робіт за договором з ПП МПСП „Кентавр" уклав договори з підприємствами, на які він здавав на утилізацію стічні води та відпрацьовані нафтопродукти, а також, за умови, що судом будуть прийняти до уваги документи, які підтверджують, що в серпні 2012 року ФОП Чернишов А.В. виконував роботи з зібрання лльяних, замазучених, стічних вод, та передавав їх на утилізацію в ОП „Кримтеплоомуненерго" і КРП „ВПВКГ м. Керчі".

За приписами п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясування питань права .

Питання прийняття судом доказів того, що ФОП Чернишов А.В. для виконання робіт за договором № 20/8/12 уклав договори з підприємствами ОП „Кримтеплокомуненерго" і КРП „ВПВКГ м. Керчі", та прийняття в якості доказів документів, що підтверджують виконання в серпні 2012 року ФОП Чернишовим А.В. робіт з зібрання лльяних, замазучених, стічних вод, та передачу їх на утилізацію, відносяться до компетенції суду, і такі питання повинні оцінюватися судом відповідно до приписів ст. ст. 33-34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, судова колегія вважає правомірним надання експертом висновків з поставлених питань "під умовою" прийняття судом до уваги певних обставин та документів в якості належних та допустимих доказів по справі.

Суд першої інстанції також не погодився з посиланням експерта на договір на прийом та очистку рідких відходів від абонента через перевізника, укладеного між ФОП Чернишовим А.В. та КРП "ВПВКГ м. Керчі" від 18.06.2012 № 92, а також на договір надання послуг, укладений між ФОП Чернишовим А.В. та ОП "Кримтеплокомуненерго" від 29.11.2011 № 09/29, у зв'язку з тим, що договори № 92 та № 09/29 були укладені раніше, ніж Договір між позивачем та відповідачем по справі.

Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, з тих підстав, що дата укладання договорів № 92 та № 09/29 не має вирішального значення при оцінці судом доказів по справі, з огляду на те, що діяльність ФОП Чернишова А.В., згідно з наявною в матеріалах справи ліцензією (т.1, а.с. 22) пов'язана з операціями у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання). Відтак, господарські правовідносини ФОП Чернишова А.В. з КРП"ВПВКГ м.Керчі" та ОП "Кримтеплокомуненерго" обумовлені специфікою діяльності позивача та можуть нести постійний, тривалий, у тому числі і передуючий укладенню договору №20/8/12, характер.

Суд звертає увагу на те, що врахування чи неврахування у бухгалтерському обліку ФОП Чернишова А.В. та ПП МПСП „Кентавр" певних сум по здійсненим господарським операціям не відноситься до предмету доказування у даній справі, а тому посилання суду першої інстанції на вказану обставину в якості доказу невиконання позивачем зобов'язань за договором, судова колегія вважає помилковим.

Таким чином, судова колегія вважає висновок судової експертизи в частині доведення факту виконання позивачем робіт (послуг), передбачених договором №20/8/12 та підтверджених актами виконаних робіт №№71, 73, 80, 99, обґрунтованим та таким, що може бути прийнятий судом до уваги в якості доказу порушеного права позивача на отримання оплати наданих відповідачу послуг з зібрання та передачі на утилізацію відходів.

При цьому, судова колегія вважає, що експертом правомірно взяті до уваги акти виконаних робіт, що підписані з ОП „Кримтеплокомуненерго", відривні талони, які видані та підписані від імені КРП „ВПВКГ м.Керчі", що підтверджують факт здавання на утилізацію відходів, винписка з журналу обліку в'їзду-виїзду автотранспорту на територію ДП „Керченський судноремонтний завод", зокрема, дані щодо автомобілю КАМАЗ та водія Петренко А.А., що працював на т/х „Керченський-1" по збиранню лояльних, замазучених, стічних вод за заявкою ПП МПСП „Кентавр".

Доводів, які б спростували достовірність інформації, яка міститься у вищепереличених документах, відповідачем суду не надано.

Наведені документи підтверджують виконання умов укладеного договору №20/8/12 ФОП Чернишовим А.В.

Експертним висновком підтверджено, що вартість виконаних робіт позивачем складає 92273,92 грн. за актами виконаних робіт №№71, 73, 80, 99 (т.2, а.с. 130, аркуш 17 експертного висновку). З урахуванням здійсненої відповідачем передоплати у розмірі 30000,00 грн., що сторонами не заперечується, сума виконаних ФОП Чернишовим А.В. робіт складає 62273,92 грн.

Судова колегія не погоджується з твердженням суду першої інстанції, викладеному в оскаржуваному рішенні про те, що, якщо акти виконаних робіт не оформлені належним чином (не підписані відповідачем), то вони не можуть бути прийняти до уваги та не можуть бути підставою для виникнення порушеного права у позивача.

Так, як зазначалося вище, судовою експертизою, призначеній по даній справі, встановлено, що роботи, вказані в актах, виконані ФОП Чернишовим А.В.

Відповідач, у порушення норм Господарського процесуального кодексу України не надав суду жодних доказів своїх тверджень та заперечень щодо позовних вимог: не надав пояснень з приводу підписання відповідачем акту №71 (з огляду на те, що відповідач не визнав виконання позивачем обсягу робіт за цим актом), не надав пояснень на підставі чого відповідач провів оплату (чи передоплату) у розмірі 30000,00 грн. за актом №71, у той час як умовами договору №20/8/12 від 20.08.2012 передоплата робіт (надання послуг) не передбачалась. Доказів, які б спростовували факт виконання робіт ФОП Чернишовим А.В. за іншими трьома актами (виконання певного обсягу робіт іншим підприємством тощо) відповідачем суду не надано.

Судова колегія звертає увагу на те, до укладений між сторонами договір №20/8/12 від 20.08.2012 є чинним, не розривався, судом недійсним не визнавався. Листів чи письмових повідомлень, нагадувань про необхідність виконання своїх зобов'язань за договором, відповідач (замовник робіт) на адресу позивача (виконавця робіт) не надсилав. Навпаки, в матеріалах справи наявний лист ПП „МПСП „Кентавр" до ФОП Чернишова А.В. з проханням надати для підписання акти виконаних робіт, передбачених договором №20/8/12 від 20.08.2012 (т.1, а.с. 94). Однак, відповідач не підписав акти виконаних робіт (наданих послуг) і не надав письмових заперечень щодо зафіксованих в актах робіт.

Також, відповідачем не було ініційовано повернення суми у розмірі 30000,00 грн., сплаченої ФОП Чернишову А.В. за невиконані ним, на думку ПП „МПСП „Кентавр", роботи.

З огляду на вищевказане, судова колегія дійшла висновку про наявність у позивача порушеного права, яке підлягає захисту у судовому порядку відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, та про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи та експертним висновком підтверджується виконання робіт позивачем на суму 62273,92 грн.

Замовник оплачує виконані роботи після підписання Акту виконаних робіт згідно виставленого рахунку протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку (п. 2.3 Договору №20/8/12).

Рахунки на оплату були виставлені відповідачеві своєчасно, що сторонами не заперечується.

Зобов'язання відповідача з оплати виконаних робіт у сумі 62273,92 грн. не виконане. Доказів погашення вказаного боргу суду не надано.

З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 62273,92 грн.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписи п. 2.4 Договору, згідно з якими при несвоєчасному внесенні плати (затримці) винна сторона зобов'язана сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки, відповідають нормам чинного законодавства.

У позовній заяві наведений розрахунок пені на суму 62273,92 грн. по рахункам №№ 71. 80, 88, 90 (т.1. а.с. 4, аркуш 3 позовної заяви).

Так, за рахунком №71 від 31.08.2012, виставленому на суму 41780,00 грн. (т.1, а.с. 14) розмір пені складає 498,07 грн., з яких: пеня

- на суму 26780,00 грн. (41780,00грн. - 15000,00грн.= 26780,00грн., враховуючи оплачену суму у розмірі 15000,00 грн., т.1, а.с. 76-77) склала 319,29 грн. за період з 14.09.2012 по 18.10.2012;

- на суму 16 780,00 грн. (26780,00грн. - 10000,00грн.=16780,00грн., враховуючи оплачену суму у розмірі 10000,00 грн., т.1, а.с. 78) пеня склала 144,90 грн. за період з 18.10.2012 по 08.11.2012;

- на суму 11780,00грн.(16780,00грн. - 5000,00грн.=11780,00грн., враховуючи оплачену суму у розмірі 5000,00грн., т.1, а.с. 79) пеня склала 33,88 грн. за період з 08.11.212 по 15.11.2012.

За рахунком №73 від 10.09.2012, виставленому на суму 2815,20 грн. (т.1, а.с. 16) розмір пені склав 61,48 грн. за період з 24.09.2012 по 15.11.2012.

За рахунком №80 від 22.09.2012, виставленому на суму 4936,72 грн. (т..1, а.с. 18) розмір пені склав 79,17 грн. за період з 08.10.212 по 15.11.2012.

За рахунком №99 від 22.10.2012, виставленому на суму 42742,00 грн. (т.1, а.с. 20) розмір пені склав 193,16 грн. за період з 05.11.2012 по 15.11.2012.

Разом сума пені за прострочення виконання зобов'язання склала 831,88 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 63105,80 грн., з яких основна заборгованість за актами виконаних робіт складає 62273,92 грн. та 831,88 грн. - пеня.

Також, на підставі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму витрат у розмірі 20000,00 грн. (з урахуванням доповнення до апеляційної скарги від 24.10.2013, т.4, а.с. 33), а також витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на проїзд представника позивача з міста Керчі до міста Сімферополя та з міста Сімферополя до міста Керчі на судові засідання господарського суду Автономної Республіки Крим 04.12.2012, 11.12.2012, 14.01.2013, 22.01.2013 у розмірі 2000,00 грн. згідно квитанцій, залучених до матеріалів справи (т.1, а.с. 98-100,110).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Судовою колегією встановлено, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми судових витрат ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, згідно з ч.1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування вимог щодо стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем та пов'язаних наданням юридичних послуг, позивач посилається на договір про надання юридичних послуг від 16.11.2012 р., який був укладений ним з фізичною особою-підприємцем Овечкіним Павлом Вікторовичем на суму 5000,00 грн. та договір про надання юридичних послуг від 12.11.2012 р., який був укладений ФОП Чернишовим А.В. з фізичною особою-підприємцем Овечкіним Віктором Павловичем на суму 10000,00 грн. (т.1, а. с. 62-65).

Відповідно до письмового доповнення до апеляційної скарги від 24.10.2013 (т.4, а.с. 33) позивач також простить стягнути з відповідача втрати на послуги адвоката Красильникової В.З. у розмірі 5000,00 грн. за договором про надання правової допомоги б/н від 01.10.2013 (т.4, а.с. 34-36).

Разом сума витрат на оплату юридичних послуг, яка заявлена позивачем до стягнення, складає 20000,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що представниками позивача ФОП Чернишова А.В. були Овечкін Павло Вікторович, Овечкін Віктор Павлович, Красильникова Вікторія Захарівна

В обґрунтування заявлених вимог позивачем надане

- платіжне доручення №475 від 21.11.2012 (т.1, а.с. 61) про перерахування Овечкіну В.П. суми у розмірі 5000,00 грн.,

- платіжне доручення №470 від 19.11.2012 (т.1, а.с. 24) про перерахування Овечкіну П.В. суми у розмірі 10000,00грн.,

- акт прийму-передачі наданих послуг від 27.08.2013 від Овечкіна Павла Вікторовича ФОП Чернишову А.В.,

- акт прийому-передачі наданих послуг від 12.11.2013 від Овечкіна Віктора Павловича ФОП Чернишову А.В.,

- акт прийому-передачі наданих послуг від Красильникової В.З. ФОП Чернишову А.В.,

- видатковий касовий ордер від 22.10.2013 про одержання 5000,00 грн. Красильникової В.З. за надання правової допомоги.

Таким чином, сума витрат на оплату юридичних послуг, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача підтверджена відповідними документами.

Втім, до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі в господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Така позиція зазначена у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №6-рп/2013 у справі за конституційним зверненням приватного малого підприємства - фірми „Максима" щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст. 59 Конституції України, ч.1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, з огляду на те, що серед представників позивача адвокатами є лише Овечкін Віктор Павлович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №400 від 10.06.1998) та Красильникова Вікторія Захарівна (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1006 від 02.10.2006), вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги підлягають задоволенню частково - у розмірі 15000,00грн. (з яких 10000,00 грн. сплачено Овечкіну В.П. та 5000,00 Красильниковій В.З.).

Решта суми витрат на юридичні послуги у розмірі 5000,00 грн., сплачені позивачем Овечкіну Павлу Вікторовичу, стягненню не підлягає, оскільки суду не надано доказів наявності у Овечкіна П.В. статусу адвоката.

До інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, і які просить стягнути з відповідача позивач, відповідно до заявленого клопотання (т.1, а.с.111), останній відносить витрати у розмірі 2000,00 грн., затрачені представником позивача Овечкіним Павлом Вікторовичем на проїзд з міста Керчі до міста Сімферополя та з міста Сімферополя до міста Керчі на судові засідання господарського суду Автономної Республіки Крим 04.12.2012, 11.12.2012, 14.01.2013, 22.01.2013 згідно наданих квитанцій до прибуткового касового ордеру по перевезення пасажирів Керч-Сімферополь, Сімферополь-Керч (т.1, а.с. 98-100, 110).

Матеріали справи свідчать, що судові засідання суду першої інстанції відбувалися 04.12.2012, про що свідчить відповідний протокол судового засідання (т.1, а.с. 49-50), 11.12.2012 (відповідний протокол судового засідання, т.1, а.с. 82-87), 14.01.2013 (відповідний протокол судового засідання, т.1, а.с. 104-106), 22.01.2013 (відповідний протокол судового засідання, т.1, а.с. 121-124).

У згаданих судових засіданнях брав участь представник позивача Овечкін П.В.

Отже, суму у розмірі 2000,00грн., затрачену позивачем на проїзд свого представника до місця проведення судового процесу у суді першої інстанції, судова колегія вважає іншими витратами, пов'язаними з розглядом справи, і підстав для відмови у стягненні з відповідача зазначеної суми не знаходить.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню інші витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 2000,00 грн.

Також, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням всіх обставин справи, керуючись нормою ч.5 ст.49 ГПК України, судова колегія покладає судові витрати за проведення судової експертизи (т.2, а.с.113-130) у розмірі 3376,80 грн. (відповідно до наданої експертною установою калькуляцією, т.2, а.с. 25, 131) на відповідача.

Таким чином, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 23000,00 грн., з яких 15000,00 грн. - витрати на адвокатів, 8000,00 грн. - інші витрати, пов'язані з розглядом справи, а також 3376,80 грн. - за проведення судової експертизи.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про повну обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо прийняття оскаржуваного рішення при неповному з'ясуванні всіх обставин у справі. Наведене є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду на підставі пункту 2 статті 104 ГПК України та прийняття нового.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року у справі № 5002-18/4122-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство Кентавр" (вул. Орджонікідзе 12, м. Керч, 98300; код ЄДРПОУ 16331041) на користь Фізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича (вул. Шевченка, 56, м. Керч, 98312; ідентифікаційний номер 2802008594) суму у розмірі 86 105,80 грн. (вісімдесят шість тисяч сто п'ять грн., 80 коп.), з яких: основна заборгованість у розмірі 62 273,92 грн. (шістьдесят дві тисячі двісті сімдесят три грн. 92 коп.) та 831,88 грн. (вісімсот тридцять одна грн. 88 коп.) пені., а також 23000,00 грн. (двадцять три тисячі грн., 00 коп.) судових витрат.

Стягнути з Приватного підприємства „Мале приватне спортивне підприємство Кентавр" (вул. Орджонікідзе 12, м. Керч, 98300; код ЄДРПОУ 16331041) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному Управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономної Республіки Крим (вул. Балаклавська, 68, м. Сімферополь, 95048; код ЄДРПОУ 25574015; банк ГУГКСУ в АРК м. Сімферополя, р/р 31253272210448, МФО 824026, ОКПО 25574015. призначення платежу: за економічну експертизу) суму у розмірі 3 376,80 грн. (три тисячі триста сімдесят шість грн. 80 коп.) за проведення судової експертизи.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді Ю.М. Гоголь

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Фізична особа-підприємець Чернишов Андрій Володимирович (вул. Шевченко, 56,Керч,98312)

2. ПП "Мале приватне спортивне підприємство Кентавр" (вул. Орджонікідзе, 12,Керч,98300)