Постанова

від 22.01.2014 по справі 5002-18/4122-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року Справа № 5002-18/4122-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року у справі за позовомФізичної особи-підприємця Чернишова Андрія Володимировича доПриватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2012 року підприємець Чернишов Андрій Володимирович звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" 62 273,92 грн. заборгованості за надані послуги відповідно договору № 20/8/12 від 20.08.2012 року та 831,88 грн. пені.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 3 092,20 грн. боргу, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким стягнено з відповідача на користь позивача 62 273,92 грн. заборгованості, 831,88 грн. пені та 23 000 грн. на відшкодування судових витрат.

Постанова апеляційного суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 20/8/12 від 20.08.2012 року, за яким підприємець Чернишов А.В. (виконавець) зобов'язався надати ПП "Мале приватне спортивне підприємство Кентавр" (замовник) послуги з вивезення та утилізації відпрацьованих нафтопродуктів, які не придатні для подальшого використання за призначенням, відходів суміші олія-вода, вуглевод-вода, емульсій, сміття, з об'єктів та морських суден, визначених замовником, а останній оплатити вартість цих послуг.

Згідно п. 2.3 цього договору, замовник оплачує виконані роботи після підписання Акту виконаних робіт згідно виставленого рахунку протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку.

При несвоєчасному внесенні плати винна сторона зобов'язана сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки (п. 2.4 зазначеного договору).

Перевіряючи доводи позивача щодо належного виконання ним своїх договірних зобов'язань та правомірність відмови відповідача від оплати наданих йому послуг апеляційним господарським судом встановлено, що за період з серпня-жовтня 2012 року позивач надавав відповідачу послуги зі забору та утилізації відходів на загальну суму 92 273,92 грн., що підтверджується актами виконаних утилізаційних робіт, підписаних ним з АП „Кримтеплокомуненерго", відривними талонами на утилізацію відходів наданих КРП "ППВКХ", журналами в'їзду - виїзду автомобіля на територію ДП „Керченський судноремонтний завод" для збору відходів за заявкою відповідача та висновками Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВД України в Автономної Республіки Крим від 15.07.2013 року № 27 щодо правомірності здійснених позивачем нарахувань вартості послуг, зазначених у актах № 71 від 31.08.2012 року, № 73 від 10.09.2012 року, № 80 від 22.09.2012 року, № 99 від 22.10.2012 року.

Доказів, які б спростовували наведені вище обставини щодо обсягів наданих відповідачу послуг останнім не надано, а тому з огляду на зазначене та враховуючи, що від послуг відповідач не відмовлявся, оплатив їх лише частково, апеляційний господарський суд правомірно постановив про стягнення з відповідача залишку боргу, з застосуванням відповідальності за порушення своїх договірних зобов'язань, і підстав для скасування судового рішення в цій частині, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

В той же час постанова суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем не може залишатись без змін, оскільки матеріалами справи підтверджується надання і оплата послуг адвоката лише на суму 5 000 грн., що відповідає Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і підлягає відшкодуванню у порядку ст. 49 ГПК України.

Решта платежів здійснена за послуги суб'єкта підприємницької діяльності та на інші потреби, які не можуть розглядатись такими, що викликались необхідністю та пов'язані з діями відповідача, а тому судова колегія Вищого господарського суду України вважає за необхідне змінити судові рішення в цій частині, зменшивши суму судових витрат, які підлягаю відшкодуванню позивачу до 5 000 грн.

Керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року змінити, зменшивши судові витрати, які підлягають стягненню з ПП "Мале приватне спортивне підприємство "Кентавр" на користь ФОП Чернишова А.В. з 23 000 грн. до 5 000 грн.

У решті постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року залишити без змін.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідний наказ.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко