Ухвала

від 28.12.2006 по справі 16/209-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/209-нА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "28" грудня 2006 р.                                                           Справа № 16/209-нА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Іоннікової І.А.

при секретарях                                                        Войцешуку В.В.,                              Швидченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: Богач Л. Л. (довіреність № 10/1-929 від 04.04.2006р.),               Шемчук О. С. (довіреність № 10/1-3113 від 27.11.2006р.),

                            Клімчук О. М. (довіреність № 10/1-3114 від 27.11.2006р.) - був присутній в засіданні суду 30.11.2006р.,  

від прокуратури: Чирко Н.В. (посвідчення №43 від 14.04.2003р.),

розглянувши апеляційну скаргу приватної фірми "Опус" (м.Хмельницький)

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "01" серпня 2006 р.  у справі   

за позовом приватної фірми "Опус" (м.Хмельницький)  

до Хмельницької митниці (м.Хмельницький)

про скасування податкових повідомлень №5 і №6 від 06.04.2006р.,  

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року приватна фірма "Опус" пред'явила позов до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень від 26.01.2006р. за №11 і №12, якими донараховані податкові зобов'язання, відповідно, з ввізного мита в сумі 7122,76 грн. та податку на додану вартість в сумі 1424,56 грн.                (а.с. 56-58).

В заяві про збільшення позовних вимог від 17.04.2006р. ПФ "Опус" зазначила, що Державною митною службою України за скаргою платника частково скасовані податкові повідомлення від 26.01.2006р. за №11 і №12, а Хмельницькою митницею направлені нові податкові повідомлення від 06.04.2006р. за №5 і №6 про визначення податкових зобов'язань, відповідно, з ввізного мита в сумі 6879,38 грн. і податку на додану вартість в сумі 1375,88 грн. У зв'язку з цим позивач просив скасувати ці податкові повідомлення (а.с. 11-13).

Заявою від 20.07.2006р. приватна фірма "Опус" зменшила позовні вимоги, просила визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення Хмельницької митниці від 06.04.2006р. за №5 і №6, пославшись на те, що податкові повідомлення від 26.01.2006р. за №11 і №12 відкликані митницею (а.с. 70).

Постановою господарського суду Хмельницької області від 01.08.2006р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ПФ "Опус" просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зазначає, що висновок суду про помилкову класифікацію товарів у вантажно-митних деклараціях і як наслідок неправильне нарахування і сплата ввізного мита та податку на додану вартість суперечить нормам матеріального права, оскільки нарахування ввізного мита здійснюється митним органом, а не декларантом.

Згідно з Типовою технологією митного контролю і митного оформлення товарів та інших предметів, затвердженого наказом Державної митної служби України №828 від 30.12.1998р., ст. 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" ввізне мито нараховується митницею.

Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом Державної митної служби України від 14.10.2002р. №561, передбачено, що перевірка правильності класифікації та кодування товарів здійснюється повноважними особами митниці.

Хмельницька митниця під час митного оформлення товарів, зазначених у ВМД, самостійно нарахувала ввізне мито, яке було сплачене фірмою "Опус", тому не мала права повторно визначати суму податкового зобов'язання.

В оспорених податкових повідомленнях не зазначена підстава для нарахування податкового зобов'язання, що не було враховано судом (а.с. 128-130).

В запереченні на апеляційну скаргу Хмельницька митниця навела міркування щодо законності судового рішення (а.с. 146-148).

Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представника позивача, який був належними чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги (а.с. 138, 145).

Заслухавши пояснення представників митниці і прокуратури, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

У період з 9 вересня 2002 року по 10 листопада 2003 року приватна фірма "Опус" ввезла в Україну і за 27-ма вантажними митними деклараціями оформила для вільного використання на митній території України частини і деталі до автомобілів, зокрема, сайлентблоки та розподільчі вали. В графі 33 вантажних митних декларацій сайленблоки класифіковані за кодом УКТ ЗЕД-8708999890 із сплатою ввізного мита за ставкою 10%, а розподільчі вали - за кодом 840990000, ставка ввізного мита за яким становила 0% (а.с. 85-104, 157-183).

Хмельницька митниця провела перевірка, яка за своєю суттю є камеральною, і виявила неправильне визначення коду товару за УКТ ЗЕД, заниження суми митних платежів у поданих позивачем деклараціях, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань.

Про порушення, допущені при класифікації сайленблоків і розподільчих валів, зазначено в акті службової перевірки Подільської регіональної митниці від 21.06.2005р. (а.с. 207-223).

26.01.2006р. відповідач прийняв податкові повідомлення №11 і №12, якими з посиланням на підпункт "в" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закон України "Про Митний тариф України" приватній фірмі "Опус" визначені податкові зобов'язання з ввізного мита в сумі 6783,58 грн. і штрафної санкції у розмірі 339,18 грн. та з податку на додану вартість в сумі 1356,72 грн. і штрафної санкції у розмірі 67,84 грн. (а.с. 35, 36).

Ці податкові повідомлення і розрахунки податкових зобов'язань надіслані              митницею ПФ "Опус" з листом від 26.01.2006р., в якому зазначено таке. Камеральною перевіркою, проведеною відповідно до наказу Подільської регіональної (Хмельницької) митниці від 06.06.2005р. №379, виявлено невідповідність описів в графах 31 вантажних митних декларацій, поданих підприємством, відомостям у графах 33 (перелік ВМД наведено в додатку №1). Згідно з УКТ ЗЕД сайлентблоки класифікуються за кодом 4016995200 та обкладаються митом за ставкою 15%, розподільчі вали класифікуються у товарній підпозиції 848310 та обкладаються митом за ставкою 2% відповідно до Закону України "Про Митний тариф України". В результаті виявленої помилки у класифікації названих товарів загальна сума недоборів становить 8140,3 грн., в тому числі: мито -                          6783,58 грн., ПДВ - 1356,72 грн. Поряд з цим, згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сума штрафу складає 407,02 грн.                             (а.с. 32-34).

За скаргою приватної фірми "Опус" Державна митна служба України рішенням від 24.03.2006р. скасувала податкові повідомлення Хмельницької митниці від 26.01.2006р. №11 і №12 в частині податкових зобов'язань, прийнятих за межами           3-річного строку з дня складання підприємством вантажних митних декларацій            (а.с. 37-48).

У зв'язку з цим Хмельницька митниця прийняла податкові повідомлення від 06.04.2006р. №5 і №6 про визначення ПФ "Опус" податкових зобов'язань із ввізного мита в сумі 6551,79 грн. і штрафної санкції у розмірі 327,59 грн. (6551,79 грн. х 5%), податку на додану вартість в сумі 1310,36 грн. і штрафної санкції у розмірі 65,52 грн. (1310,36 грн. 5%), тобто без врахування вантажних митних декларацій за 12 серпня, 9 вересня, 22 жовтня і 25 листопада 2002 року (а.с. 49, 50).

Приватна фірма "Опус", по суті, не оспорила правильність нової класифікації митницею сайлентблоків за кодом 4016995200 УКТ ЗЕД, ставка ввізного мита за яким становить 15%, та розподільчих валів за кодом товарної підпозиції 848310, ставка ввізного мита за яким становить 2%, а не погоджується з порядком здійснення нової класифікації і прийняття податкових повідомлень.

Доводи позивача спростовуються наступними нормами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із  ст.45, 46 Митного кодексу України (в редакції Закону від 12.12.1991р.), п.5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574, п.п.4.1.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п.7.3.6 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" розрахунок суми ввізного мита і податку на додану вартість, що підлягали сплаті при митному  оформленні товару, відповідальність за правильність кодування товарів та достовірність даних, внесених у вантажні митні декларації, покладено на декларанта.

Питання про визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, прийняття та надіслання податкових повідомлень регулюються Законом України "Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.1.9 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п.п.2.1.1 та п.п.2.2.1 ст.2 цього Закону митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного і вивізного мита та мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати цих податків (обов'язкових платежів).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого донарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання.

Статтею 4 Закону, зокрема її підпунктом 4.2.2, встановлено підстави самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків. Однією з таких підстав є випадок, коли контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків (п.п."в" п.п.4.2.2 ст.4 Закону).

Оспорені податкові повідомлення від 06.04.2006р. №5 і №6 відповідають за змістом вимогам п.6.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а за формою - затвердженому наказом Держмитслужби від 25.04.2005р. №329 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 липня 2005 року за №789/11069).

Спірні правовідносини, що виникли із-за донарахування ввізного мита і податку на додану вартість внаслідок певної класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, регулюються, зокрема, Законом України від 05.04.2001р. "Про Митний тариф України", яким затверджено Митний тариф України та Основні правила інтерпретації класифікації товарів.

Цим Законом встановлено, що Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що  ввозяться на митну територію України.

Статтею 311 Митного Кодексу України (в редакції Закону від 11.07.2002р., який набрав чинності з 01.01.2004р.) передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомі-десяті знаки цифрового коду. Структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД виключає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Класифікація товарів полягає в їх віднесенні митними органами до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян (ст.313 МК України).

Згідно із Законом України "Про Митний тариф України" класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Правилом 1 цього нормативного акту встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з назв товарних позицій і відповідних  приміток до розділів чи груп. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД.

Класифікація товару "сайлентблок", який являє собою гумометалевий віброізоляційний виріб, що монтується в передній, задній підвісці та в інших механізмах автомобіля, і призначений для збільшення працездатності при різних деформаціях, зменшення тертя та ударів окремих вузлів транспортного засобу, відповідно до правила 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів з огляду на примітку 2 до розділу ХVІІ УКТ ЗЕД та згідно з поясненнями до товарної позиції 4016 здійснюється в товарній підкатегорії 4016995200.

Класифікація товару "вал розподільчий" (кулачковий вал", який являє собою складову частину автомобільного двигуна, згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміткою 2 а) до розділу ХVІ УКТ ЗЕД, п. ІІ загальних положень до розділу ХVІ УКТ ЗЕД, поясненнями до товарних позицій 8409, 8483 має проводитися у товарній підпозиції 848310.

За таких обставин митниця обгрунтовано донарахувала приватній фірмі "Опус" ввізне мито у розмірі 6551,79 грн. Наслідком цього є збільшення суми податку на додану вартість, так як цей податок обчислюється з вартості товару з врахуванням суми ввізного мита.

Правильність розмірів донарахованих сум підтверджується відповідними розрахунками по кожній вантажній митній декларації.

Отже, оскільки судове рішення є законним і обгрунтованим, то відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6 і 7 Прикінцевих таперехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватної фірми "Опус" залишити без задоволення,а постанову господарського суду Хмельницької  області від 01 серпня 2006 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                 Черпак Ю.К.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Іоннікова І. А.  

Віддрук. 3 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - в наряд

друк. Гаврилюк Т.