ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 47/79 28.10.13 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» до: Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» про: стягнення 15.743,63 грн. Суддя Балац С.В. Представники: позивача: не з'явилися; відповідача: не з'явилися. С У Т Ь С П О Р У : Товариство з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовними вимогами до акціонерного товариства фірма «УКРГАЗБУД» про стягнення з останнього 16.390,06 грн, з яких: 12.789,04 грн – основна заборгованість; 1.204,97 грн – пеня; 562,69 грн – 3 % річних; 1.833,36 грн – інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору про вивезення твердих побутових відходів від 01.01.2004 № 06603/1/С0010, позивач надав відповідачеві послуги загальною вартістю 17.448,48 грн, останній ці послуги отримав, але оплатив їх частково в сумі 4.659,44 грн. Таким чином, на підставі викладених вище обставин, позивач просить суд задовольнити його вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість загальна сума якої складає 16.390,06 грн. Господарський суд Одеської області, своєю ухвалою від 11.08.2006 № 4/202-06-5009, передав справу до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2007 порушено провадження по справі № 47/79 (суддя Станік С.Р.). Господарський суд міста Києва, ухвалою від 18.05.2007, зупинив провадження у справі № 47/79 до надання сторонами доказу щодо розгляду Господарським судом міста Києва кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» у справі № 23/668-б-15/518-б про визнання банкрутом акціонерного товариства фірма «УКРГАЗБУД». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 провадження у справі № 47/79 поновлено. Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду. В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу справу № 47/79 передано на розгляд судді Балац С.В. Суддя Господарського суду міста Києва Балац С.В., ухвалою від 30.09.2013, прийняв справу № 47/79 до свого провадження, а її розгляд призначив на 28.10.2013. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженим особам сторін спору поштових відправлень суду. Однак, повноважні представники сторін даної справи у судове засідання 28.10.2013 не з'явилися, сторони про поважність причин нез'явлення їх представників суд не повідомили. Від представника відповідача надійшли письмові пояснення по суті спору, згідно з якими відповідач проти позивних вимог заперечив повністю з урахуванням такого. Господарським судом міста Києва 11.10.2004 порушено провадження у справі № 23/668-б (23/668-б-15/518-б-50/199-б) про визнання акціонерного товариства фірма «УКРГАЗБУД» банкрутом. Однак, позивач у встановлений ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” тридцятиденний строк не звернувся до суду із заявою про визнання його кредиторських вимог, тому ці вимоги згідно ч. 2 ст. 14 названого Закону вважаються погашеними. Таким чином, позовні вимоги у справі № 47/79 задоволенню не підлягають. У судовому засіданні 28.10.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В : Між акціонерним товариством фірма «УКРГАЗБУД», найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство «УКРГАЗБУД», як замовником, (далі – відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» укладено договір про вивезення твердих побутових відходів від 01.01.2004 № 06603/1/С0010 (далі – Договір). Згідно предмету Договору позивач зобов'язується своїми силами та засобами на протязі строку дії Договору виконувати комплекс послуг (робіт) з вивезення твердих побутових відходів (далі – послуга), які утворюються в процесі господарської діяльності відповідача і розміщених останнім у наданих і встановлених позивачем контейнерах для твердих побутових відходів, а відповідач зобов'язується приймати виконані позивачем послуги, та своєчасно їх оплачувати (п. 1.1 Договору). Згідно п. 4.2 Договору вартість послуг, які надаються позивачем на протязі місяця, визначається у «Розрахунку вартості послуг (робіт) з вивезення твердих побутових відходів». У відповідності до п. 4.4 Договору відповідач щомісячно здійснює 100 % (сто відсоткову) передоплату наданих позивачем послуг. Оплата здійснюється не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, у якому надаються послуги (п. 4.4 Договору). У пункті 5.1 Договору його сторони визначили, що послуги вважаються наданими позивачем в момент здійснення ним фактичного вивезення твердих побутових відходів, розміщених відповідачем у контейнерах. За узгодженням, сторони можуть підписувати Акти виконаних робіт (п. 5.6 Договору). У разі порушення відповідачем встановлених Договором строків оплати послуг наданих позивачем, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, у період з червня 2004 року по жовтень 2005 року надав відповідачеві послуги, загальна вартість яких складає 14.032,03 грн, що підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями актів виконаних робіт з вивезення твердих побутових відходів. Спір між сторонами даної справи виник внаслідок порушення з боку відповідача його грошового зобов'язання за Договором, останній у строк визначений п. 4.4 Договору, надані позивачем у вказаний вище період послуги оплатив частково в сумі 4.159,44 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 9.872,59 грн. А оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої Договором та законом. Таким чином, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивач заявив позовні вимоги до відповідача щодо застосування до останнього відповідальності передбаченої ст.ст. 549 (230 Господарського кодексу України), 625 Цивільного кодексу України, які полягають у стягненні з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1.096,92 грн, 3 % річних в сумі 554,81 грн та інфляційних втрат в розмірі 1.802,86 грн. Господарський суд міста Києва, ухвалою від 18.05.2007, зупинив провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею господарської справи № 23/668-б-15/518-б за заявою закритого акціонерного товариства «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРГАЗБУД» та виробничо-торгово-господарського об'єднання концеру «СІМЕКС» про визнання боржника публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» банкрутом. В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 провадження у справі № 47/79 поновлено. В судовому засіданні 28.10.2013 судом з'ясовано, що провадження у справі № 23/668-б-15/518-б про визнання банкрутом публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» порушено – 29.10.2004. Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції чинній на момент поручення провадження у справі № 23/668-б-15/518-б (від 12.05.2004)) (далі – Закон) визначено, що кредитор – юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Оголошення про порушення провадження у справі № 23/668-б-15/518-б про банкрутство публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» опубліковано в газеті “Голос України” 22 жовтня 2005 року № 201. Таким чином, граничний строк на звернення кредиторів із заявою з вимогами до боржника становить 21.11.2005, включно. Ухвалою Господарського суду міста Києва попереднього засідання від 30.03.2010 у справі № 23/668-б-15/518-б визнано кредиторами фізичних осіб, у тому числі й підприємців, юридичних осіб по відношенню боржника – публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД». Згідно названої ухвали господарського суду, серед переліку кредиторів позивач відсутній. Частиною 2 ст. 14 Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Так, виходячи з викладеного, заявлені позивачем позовні вимоги підпадають під конкурсні та поточні, оскільки виникли як до порушення провадження у справі № 23/668-б-15/518-б про банкрутство, так і після. Таким чином, позовні вимоги, які виникли у період з червня 2004 по жовтень 2004, включно, на суму 2.075,39 грн – є конкурсними, а з листопада 2004 по жовтень 2005, включно, на суму 7.797,20 грн. – є поточними. Твердження позивача відносно того, що останнім не заявлялися його кредиторські вимоги до відповідача у справі № 23/668-б-15/518-б про банкрутство у зав'язку з тим, що позивачем заявлялися позовні вимоги до Будівельно-монтажного управління № 10, як до відособленого підрозділу публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД», до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються поясненнями самого ж позивача, які викладені у клопотання про уточнення позовних вимог від 10.09.2006 № 499. У вказаному клопотанні від 10.09.2006 № 499 позивач зазначив, що оскільки Будівельно-монтажного управління № 10 не є юридичною особою, а є відособленим підрозділом публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД», то позовні вимоги заявляються до останнього. Отже, беручи до уваги те, що ухвалою попереднього засідання від 30.03.2010 у справі № 23/668-б-15/518-б позивача конкурсним кредитором боржника – публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» на суму 2.075,39 грн не визнано, тому до таких вимог слід застосувати правила встановлені ч. 1 ст. 14 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто такі вимоги вважаються погашеними. Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості, яка є конкурсною вимогою, то вони також задоволенню не підлягають, оскільки вони є похідними від основної (конкурсних) вимоги до відповідача. Позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості, яка є поточною, то суд вважає, що вона є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню в розмірі 7.797,20 грн. За здійсненим судом перерахунком заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних втрат в межах періоду нарахування, визначеного позивачем у розрахунку сум, що стягуються, з урахуванням настання у відповідача строку оплати послуг та із застосуванням правил встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, загальна сума пені складає 923,26 грн; сума 3 % річних складає 122,55 грн, а загальна сума інфляційних втрат становить 363,87 грн. Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Отже, підсумовуючи наведені обставини, заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме підлягають стягненню: основна заборгованість в сумі 7.797,20 грн; пеня в сумі 923,26 грн; 3 % річних в сумі 122,55 грн; інфляційні втрати в сумі 363,87 грн. З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на публічне акціонерне товариство «УКРГАЗБУД». Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - В И Р І Ш И В : 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» (07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим'є, вул. Деснянська, буд. 141; ідентифікаційний код 14277604, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» (65029, м. Одеса, вул. Ковалевського, 30-а; ідентифікаційний код 31185987, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) суму основної заборгованості в розмірі 7.797,20 (сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн 20 коп.; пеню в сумі 923,26 (дев'ятсот двадцять три) грн 26 коп.; 3 % річних в сумі 122,55 (сто двадцять дві) грн 55 коп.; 363,87 (триста шістдесят три) грн 87 коп. – інфляційних втрат; витрати по сплаті державного мита в сумі 163,90 (сто шістдесят три) грн 90 коп.; витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 (сто вісімнадцять) грн 00 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 04 листопада 2013 року. Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2013 |
Оприлюднено | 12.11.2013 |
Номер документу | 34839427 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні