ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ,
вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О
В А
І М Е Н Е
М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02.04.2009
р.
№ 9/509
За позовом
Закритого акціонерного товариства
«Страхова компанія «Інкомстрах»
до
Державної комісії з регулювання
ринків фінансових послуг України
про
скасування припису № СК-08/08-250
від 17.03.2008
Головуючий
суддя: Кротюк О.В.
Судді:
Качур І.А.
Ковзель П.О.
Секретар
судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини
справи:
Позивач звернувся до Окружного
адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом Державної
комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з вимогами про скасування
припису № СК-08/08-250 від 17.03.2008.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що
оскаржуване рішення прийнято з порушенням положень Закону України «Про
фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону
України «Про страхування», оскільки споживачем фінансових послуг не надано
страховику всіх необхідних документів для розгляду ним питання про виплату
страхового відшкодування. Крім того, позивач стверджує про безпідставність та
необґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, оскільки перевірка проведена
з порушенням норм законодавства про фінансові послуги.
Відповідач позовні вимоги не
визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки
оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства України.
Розглянувши подані сторонами
документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і
повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно
оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення
спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
Приписом Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України № СК-08/08-250 від 17.03.2008 встановлено:
«Товариство в своїй діяльності
допустило порушення вимог чинного законодавства України у сфері надання
фінансових послуг, а саме:
- частини четвертої статті 16
Закону України «Про страхування»в частині відсутності в договорі страхування
прізвища, ім'я, по батькові, дати народження або назви вигодонабувача та його
адреси;
- пункту 3 частини першої статті 20
Закону України «Про страхування»в частині не виконання обов'язку страховика при
настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового
відшкодування у передбачений договором строк;
- частини першої статті 25 Закону
України «Про страхування»в частині не виконання обов'язку страховика здійснити
виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору або
законодавства»та приписано:
«1. Закритому акціонерному
товариству «Страхова компанія «Інкомстрах»усунути виявлені порушення вимог
законодавства про фінансові послуги в термін до 14 квітня 2008 року.
2. Вжити заходів для недопущення
аналогічних порушень при подальшому здійсненні страхової діяльності.
3. Інформацію про виконання вимог
цього припису та підтверджуючі документи подати до Державної комісії з
регулювання ринків фінансових послуг України у термін до 17 квітня 2008 року.
4. У разі невиконання вимог припису
будуть застосовані заходи впливу, передбачені чинним законодавством України».
Позовні вимоги позивача задоволенню
не підлягають з огляду на наступне.
За заявою громадянкиОСОБА_1 до
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо
неналежного виконання ЗАТ СК «ІНКОМСТРАХ»
умов договору страхування (договір страхування засобів наземного транспорту
№ АСУ 003541; далі - Договір) в частині виплати страхового відшкодування була
проведена перевірка, позивача за результатом якої складено акт позапланової
інспекції від 27 лютого 2008 року № 748/08/-п (далі - Акт).
Статтею 16 Закону України "Про
страхування" (№ 85/96-ВР від 07.03.1996; далі -Закон про страхування)
встановлено вимоги до договору страхування в тому числі і істотні, серед яких є
прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його
адресу.
Відповідачем встановлено недотримання
зазначеної вимоги закону, а саме не визначено у відповідності до вимог закону
належним чином назву вигодонабувача і не зазначено його адреси. На
підтвердження чого наявний примірник копії Договору.
Позивачем зазначений факт не
спростовано жодним чином.
Відповідачем при перевірці позивача
встановлено порушення вимог пункту 3 частини першої статті 20 Закону про
страхування, у відповідності до якої страховик зобов'язаний при настанні
страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового
відшкодування у передбачений договором строк.
У відповідності до підпункту
32.2.2. пункту 32.2. одним серед документів які подаються у разі настання
страхового випадку є, зокрема, копія постанови
слідчих органів або довідка, в якій зазначені реквізити такої постанови.
У відповідності до пункту 32.17
Договору страховик має право затримати виплату страхового відшкодування, але не
більше ніж на шість місяців з дня отримання заяви страхувальника.
Пунктом 31.1. Договору визначено,
що страховик зобов'язаний при настанні події, що має ознаки страхового випадку,
після отримання всіх необхідних документів протягом 15 робочих днів прийняти
рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування
страхувальнику. При цьому страховик зобов'язаний провести виплату страхового
відшкодування протягом 30 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату
страхового відшкодування. Як зазначено у Акті протягом часу перевірки (з 17
грудня 2007 по 17 січня 2008 року) доказів виплати страхового відшкодування у повному
обсязі страховиком не надано.
Як випливає з матеріалів
справиОСОБА_1 26.04.07 року подала позивачу заяву про виплату страхового
відшкодування.
При цьому страховий акт затверджено
від 04.12.2007 року.
У відповідності до положень статті
25 Закону про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового
відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на
підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених
умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який
складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у
формі, що визначається страховиком.
Представник позивача в судовому
засіданні пояснив, що таке несвоєчасне прийняття рішення та виплата, у зв'язку
з цим, обумовлена ненаданнямОСОБА_1 ЗАТ СК “ІНКОМСТРАХ” довідки про порушення
кримінальної справи.
Разом з тим до справи долучена
довідка від Ірпінського міського відділу ГУ МВС України, вхідний номер та дата
реєстрації якої здійсненна позивачем за №1408 від 13 червня 2007.
Отже, відповідна довідка з
відомостями про порушення кримінальної справи та зазначенням в ній реквізитів
відповідної постанови слідчого, як необхідний документ для прийняття
відповідного рішення була наявна у позивача з 13 червня 2007 року.
За таких обставин, враховуючи
вищевикладене і умови Договору, суд вважає, що
твердження відповідача про те, що відповідно до умов договору позивач
повинен був здійснити виплату страхового відшкодування не пізніше жовтня 2007
року є обґрунтованим.
При цьому, суд не приймає письмові
пояснення позивача щодо договірних умов по виплаті страхового відшкодування з
тих підстав, що їх виклад і мотивація не відповідає фактичним умовам
Договору.
Як зазначено у Акті перевірки на
час здійснення відповідачем перевірки ЗАТ СК “ІНКОМСТРАХ” доказів здійснення виплати страхового
відшкодування перевіряючим не було надано.
За таких обставин в сукупності, суд
вважає, з огляду на умови Договору, часу отримання ЗАТ СК “ІНКОМСТРАХ” всіх
документів необхідних для прийняття відповідного рішення, позивач безпідставно
порушив як строки прийняття відповідного рішення, так і виплати страхового
відшкодування. Адже строк виплати пов'язаний і відліковується від строку
прийняття відповідного рішення про здійснення страхового відшкодування, яке
приймається у формі страхового акту у відповідності до умов статті 25 Закону
про страхування. За таких обставин порушення строку прийняття рішення
автоматично спричиняє порушення строку здійснення виплати.
За таких обставин Державною
комісією з регулювання ринків фінансових послуг прийнято обґрунтоване рішення,
яке відповідає принципам, викладеним статтею 2 КАС України, щодо порушення
позивачем частини 4 статті 16, пункту 3 частини першої статті 200, частини
першої статті 25 Закону про страхування
Стосовно перевірки суд зазначає, що перевірка була проведена у
відповідності до положень Закону України "Про фінансові послуги та
державне регулювання ринків фінансових послуг" (№2664-III від 12.07.2001)
та Правил проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків
фінансових послуг України (затверджено розпорядженням Державної комісії з
регулювання ринків фінансових послуг України від 28 жовтня 2003 р. N 96);
застосовано заходи впливу у відповідності до норм Положення про застосування
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів
впливу (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України від 17 вересня 2004 р. N 2384).
Адже була здійснена перевірка на
підставі скарги споживача фінансових послуг -ОСОБА_1. та посвідчення про
проведення позапланової інспекції від 17.12.2007 №748/08-п для проведення
перевірки у строк з 17 грудня 2007 року по 17 січня 2008 року.
Щодо порушення строків проведення
перевірки суд зазначає, що порушення фактично виявилось в тому, що поза межами
строку (кінцевий термін становив 17 січня 2008 року) проведення перевірки
18.01.08 року перевіряючими була витребувана додаткова інформація. Остання була
надана позивачем 21.01.08 року представнику відповідача, що засвідчено
відповідним підписом особи.
Разом з тим, суд не приймає
зазначене як порушення проведення перевірки з підстав:
· наявності
права особи відмовити у задоволенні відповідної вимоги перевіряючих, натомість
інформація була самостійно надана;
· прострочення
строку заявлення вимоги про надання інформації становила лише один день, що
суттєво не впливало на підстави, процес та порядок проведення перевірки, та не
може бути підставою за таких обставин для визнання її незаконною;
· отримана
інформація за вимогами поза межами проведення кінцевого строку перевірки (17
січня 2008р.) не впливала на обсяги вже зібраних документів, доказів для
відображення їх у Акті достатніх для встановлення наявності/відсутності
порушень законодавства у сфері страхування та прийняття відповідного рішення з
цього приводу.
Суд не приймає покликання позивача
на порушення відповідачем підпункту 3 пункту 4.2. Положення про застосування
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів
впливу, адже справа підлягає закриттю у разі, якщо з дня вчинення порушення
минув один рік або більше.
Позивач безпідставно починає відлік
строку від дня укладення Договору. Адже строк повинен відраховуватися від дня
вчинення порушення -невиплати у встановлений Законом про страхування та
Договором строк страхового відшкодування. Тому, враховуючи строк подання
заявиОСОБА_1 до ЗАТ СК “ІНКОМСТРАХ” на
отримання страхового відшкодування, яка становить 26.04.07 року, можна впевнено
стверджувати, що кінцевий строк сплине в будь-якому разі не раніше 26.04.2008.
При цьому перевірка проведена з 17 грудня 2007 по 17 грудня 2008, а
оскаржуваний припис винесено 17.03.2008 року., тобто -у встановлені
законодавством строки.
У відповідності до частини другої
статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної
влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України
встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності,
відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС
України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги
та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує
проти адміністративного позову.
Відповідач довів суду
обгрунтованість та правомірність прийнятого ним рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини
в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають
задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись
ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста
Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного
позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст.
254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після
закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим
Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до
суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному
обсязі за правилами, встановленими ст.
ст. 185-187 Кодексу
адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої
інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом
двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя
О.В. Кротюк
Судді:
І.А.Качур
П.О.Ковзель
Дата складення та підписання
постанови в повному обсязі -14.04.2009.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2009 |
Оприлюднено | 07.05.2009 |
Номер документу | 3494334 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кротюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні