Рішення

від 28.04.2009 по справі 12/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

28.04.2009                                                                                       Справа  № 12/286

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос”,                         с. П. Комарівці Ужгородського району

до приватного сільськогосподарського підприємства „Ласточка”, с. Деревці Ужгородського району

про стягнення заборгованості в сумі 65 991,06 грн.

                                                                                             Суддя    Тисянчин  В. М.

                     Представники:

Від позивача – Бахтин В.В., ліквідатор

Від відповідача – не з'явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов сільськогосподарським виробничим кооперативом „Колос”,  с. П. Комарівці Ужгородського району до приватного сільськогосподарського підприємства „Ласточка”, с. Деревці Ужгородського району про стягнення заборгованості в сумі 65 991,06 грн.

У судовому засіданні 23.04.2009 року від представника позивача приймав участь –Гушнянський Я. С., директор.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені                 ст. ст. 22, 28 ГПК України.

Клопотання про  технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

          Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

          Представник відповідача письмовою заявою (вх. № 2956 від 23.04.2009 року) в порядку ст. 22 ГПК України просить відстрочити виконання рішення суду до 31.12.2010 року, мотивуючи відсутністю коштів, отримання банківського кредиту для проведення посівної компанії, закупки посівних матеріалів, оплати виконаних сільськогосподарських робіт і т.п., інших мотивів зазначених у заяві, які можуть мати наслідок обставин ускладнення виконання рішення суду, і заслуговують на увагу суду.

          Відповідно до ст. 77 ГПК України  в судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.04.2009 року до 28.04.2009 року.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони,  суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 65 991,06 грн. – основного боргу щодо оплати за продані, згідно договору від 01.11.2005 року, 68 голів худоби, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актами прийому – передачі за 01.11.2005 року;

- прибутковими касовими ордерами за 2006 – 2007 роки;

- касовою книгою за 2006 – 2007 роки;

- актом звірки розрахунків станом на 01.08.2006 року;

 - актом перевірки Ужгородської МДПІ № 57/23 – 0/03748584 від 21.08.2006 року;  

 - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

        Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання – кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є продажа худоби (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість придбаної худоби є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

Між тим, за  договором купівлі-продажу  одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово – майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку – письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

        Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 02.11.2009 року, як виняток, чим частково задоволити клопотання відповідача.

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства „Ласточка” (с. Деревці, 69 Ужгородського району; код 31081226) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос”                         (с. П. Комарівці Ужгородського району, вул. Кошута, 24 а; код 03748584) суму 65 991,06 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну грн. 06 коп.) – основного боргу та 659,92 (шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 92 коп.) –  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) – у відшкодування витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ 02.11.2009 року.

        Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.