25/177
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.02.2009 р. справа №25/177
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Діброви Г.І.
суддів Стойка О.В. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:Рульов П.В. (довіреність б/н від 08.01.08р.),
від відповідача:Дупак С.І. (директор),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від20.11.2008 року
по справі№ 25/177 (Бойко І.А._Хоз суд)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області
доТовариства з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області
простягнення майнової шкоди в розмірі 24698 грн. 75 коп.
В С Т А Н О В И В:
У 2008 році позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області, про відшкодування майнової шкоди в розмірі 22 867 грн. 75 коп.
В процесі розгляду справи, позивач надав доповнення (уточнення) до позовної заяви від 19.11.2008 про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 24 698 грн. 75 коп., з яких:
- витрати на придбання запчастин та оплату послуг з ремонту в сумі 11 638 грн. 75 коп.;
- витрати на оплату ремонту згідно Акту виконаних робіт від 06.10.08р. в сумі 9 333 грн. 00 коп.;
- витрати на придбання запчастин згідно видаткової накладної №РН-0000002 від 01.10.08р. в сумі 3 247 грн. 00 коп.;
- витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 480 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області були задоволені в повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що вина водія автомобіля КРАЗ-250 - Сердюк В.І. (працівника відповідача) встановлена постановою Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області по справі про адміністративне правопорушення № 3-2221/2008 від 21.07.2008, а на підставі частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. скасувати.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 20.11.08р. без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
На вимогу Донецького апеляційного господарського суду, Центрально-міським районним судом м.Макіївки Донецької області був надісланий Адміністративний матеріал № 3-2221/2008 відносно Сердюк В.І. за ст.124 КпАП України; Слідчим відділенням Ясинуватського МРВ ГУ МВС України в Донецькій області були надіслані копії Матеріалу №3119 про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо –транспортної пригоди, в результаті якої постраждав гр.Клементьєв В.М., які були долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №25/177, та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до пунктів 2,3,4 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду не відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з того, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 22 листопада 2007 року на автодорозі Слов'янськ - Маріуполь (101-й кілометр + 600 метрів в напрямку Донецька) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21093020, держ. номер АН 2661 ВІ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області, яким керував працівник позивача - Клементьєв Валерій Миколайович, та автомобіля КРАЗ 250 (вантажний автокран), державний номер АН 5558 СМ, яким керував працівник відповідача - Сердюк Віталій Іванович.
Автомобіль КРАЗ 250 (вантажний автокран), державний номер АН 5558 СМ, знаходився в користуванні відповідача відповідно з Договором користування транспортним засобом № 10 від 19.11.07р., укладеним між фізичною особою Аврамук Г.І. (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області (Користувач).
За фактом дорожньо-транспортної пригоди Постановою від 01.12.07р. слідчим Слідчого відділення Ясинуватського МРВ ГУ МВС України в Донецькій області Коротким А.А. було відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками статті 286 Кримінального кодексу України.
На підставі Листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області з метою визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобіля ВАЗ 21093020 держ. номер АН 2661 ВІ, було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП. Згідно Висновку спеціаліста Незалежної судової автотоварознавчої експертизи СПД –фо Бодак В.С. № 447/12 від 18.12.07р., вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю ВАЗ 210930 20, держ. номер АН 2661 ВІ в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на момент проведення дослідження, становить 22 387 грн. 75 коп.
14.02.08р. Ясинуватським МРВ ГУ МВС України в Донецькій області було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ДО 379940. 18.04.08р. Центрально-Міським районним судом м.Макіївки Донецької області за адміністративною справою № 3-2221/2008 про притягнення до адміністративної відповідальності Сердюк Віталія Івановича, була призначена автотехнічна експертиза, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 2349/18 від 26.06.08р., в даній дорожній обстановці при вказаних обставинах водій автомобілю КРАЗ-250 Сердюк В.І. мав технічну можливість запобігти пригоді шляхом належного виконання нормативних вимог п.п. 9.4, 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху України, однак дії останнього не відповідали вимогам цих пунктів ПДР та створили необхідні та достатні умови для настання пригоди та знаходились з ним у причинному зв'язку. Водій автомобілю ВАЗ 21093 Клементьєв В.М. мав технічну можливість запобігти пригоди шляхом виконання нормативних вимог п.п. 12.6г, 12.9б, 12.3 Правил дорожнього руху України, але дії останнього не відповідали вимогам зазначених пунктів ПДР та створили необхідні та достатні умови для настання пригоди та знаходились з ним у причинному зв'язку.
В постанові Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 21.07.2008 по справі № 3-2221/2008, суд дійшов висновку про те, що наявність обопільної вини не виключає можливості притягнення Сердюка В.І. до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України, але в зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по справі відносно Сердюка Віталія Івановича було закрито.
За цих підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 24 698 грн. 75 коп., з яких: витрати на придбання запчастин та оплату послуг з ремонту в сумі 11 638 грн. 75 коп.; витрати на оплату ремонту згідно Акту виконаних робіт від 06.10.08р. в сумі 9 333 грн. 00 коп.; витрати на придбання запчастин згідно видаткової накладної №РН-0000002 від 01.10.08р. в сумі 3 247 грн. 00 коп.; витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 480 грн. 00 коп. (з урахуванням доповнень (уточнень) до позовної заяви від 19.11.08р.).
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Донецький апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом Донецької області неправомірно задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області про відшкодування майнової шкоди в розмірі 24 698 грн. 75 коп. в повному обсязі, з огляду на наступне.
Питання відшкодування шкоди регулюються нормами Глави 82 Цивільного кодексу України при наявності зобов'язань між сторонами, що виникають не з договорів (так звана деліктна відповідальність).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (п.п. 1,2 ст. 1166 Цивільного Кодексу України). Відповідно до пункту 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно пункту 5 статті 1187 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявністю вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Судом першої інстанції помилково прийнято рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі без дослідження всіх обставин по даній справі, зокрема, судом не були витребувані матеріали адміністративного провадження по факту ДТП, в зв'язку з чим взагалі не було досліджено питання щодо наявності обопільної вини двох водіїв в даній дорожньо-транспортній пригоді та прийнято в якості належних доказів по справі документи, які не підтверджують розмір спричиненої шкоди.
Позивачем не доведено в даному випадку належними доказами правомірність його вимог щодо стягнення з відповідача всієї суми шкоди, спричиненої його автомобілю. Оцінюючи у сукупності всі матеріали справи з висновками всіх проведених по справі судових експертиз, судова колегія вважає, що позивачем помилково застосовані норми статті 1166, 1187 Цивільного кодексу України без врахування норм статті 1188 Цивільного кодексу України. В даному випадку шкода завдана саме внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, відшкодування якої вирішується за принципом вини. Обставини даної справи не підтверджують повної вини відповідача в спричиненні шкоди автомобілю позивача, розмір якої визначений Висновком спеціаліста №447/12 автотоварознавчого дослідження від 18.12.2007р. і становить 22 387 грн. 75 коп.
Позивачем не доведено його вимоги про стягнення з відповідача суми шкоди в розмірі понесених ним фактичних витрат на ремонт автомобілю ВАЗ-21093020, держ.номер АН 2661 ВІ, оскільки з наданих ним первинних документів не вбачається в повному обсязі причинно-наслідковий зв'язок між здійсненням фактичних робот з ремонту цього автомобілю та дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача.
Відповідачем в судовому засіданні апеляційної інстанції не оспорений Висновок спеціаліста № 447/12 автотоварознавчого дослідження від 18.12.2007р. в частині визначення ним суми шкоди, спричиненої автомобілю позивача. Тому, судова колегія вважає за можливе прийняти даний Висновок в якості належного та допустимого доказу по справі.
Матеріалами справи з урахуванням додаткових документів, витребуваних судом апеляційної інстанції, підтверджена наявність складових, необхідних для покладення відповідальності за заподіяну шкоду: факт та розмір шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, часткова вина відповідача.
Висновком судової автотехнічної експертизи № 2349/18 від 26.06.08р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз та постановою Центрально-міського районного суду м.Макіївка Донецької області від 21.07.08р., була визнана обопільна вина обох водіїв, а саме: водій автомобілю КРАЗ-250 Сердюк В.І. порушив вимоги п.п. 9.4, 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху України, водій автомобілю ВАЗ 21093 Клементьєв В.М. порушив вимоги п.п. 12.6г, 12.9б, 12.3 Правил дорожнього руху України.
Постанова Центрально-міського районного суду м.Макіївки Донецької області від 21.07.08р. не оскаржена у встановленому чинним законодавством України порядку, набрала законної сили. Але ця постанова не встановлює повну вину відповідача у спричиненні шкоди позивачу, на що посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для скасування рішення і часткового задоволення вимог позивача.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи позовні вимоги позивача, приймає нове рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення шкоди, спричиненої автомобілю ВАЗ-21093020, держ.номер АН 2661 ВІ, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, в розмірі 11 433 грн. 87 коп., враховуючи обставини, що мають істотне значення, а саме: що у даній дорожній ситуації водії як позивача, так і відповідача повинні були діяти відповідно до вимог Правил дорожнього руху України.
За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008 року у справі № 25/177 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 116, 117, 122 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. у справі № 25/177 - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. у справі №25/177 –скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», м.Макіївка Донецької області задовольнити частково в сумі 11 433 грн. 87 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 252 Коксохіммонтаж», 86157 м.Макіївка, Донецької області, вул.Леніна, 65, ЗКПО 35354668 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал», м.Костянтинівка Донецької області, 83113 м.Костянтинівка, Донецької області, вул. 6 вересня, 40а, ЗКПО 30544334 матеріальну шкоду в розмірі 11 433 грн. 87 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в розмірі 114 грн. 33 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 54 грн. 63 коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 61 грн. 74 коп.
Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ.
Зобов'язати господарський суд Донецької області видати поворотний наказ при наявності умов, передбачених статтею 122 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: О.В. Стойка
Т.А. Шевкова
Надр. 5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.;
Ширіна Ю.М.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2009 |
Оприлюднено | 07.05.2009 |
Номер документу | 3500308 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні