Постанова

від 13.04.2009 по справі 5020-3/328

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-3/328

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ   

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

08 квітня 2009 року  

Справа № 5020-3/328

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Остапової К.А.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Приватного підприємства "Адажио": Мельниченко Тетяна Сергіївна, довіреність №  б/н   від 04.02.2009;

відповідача - Закритого акціонерного товариства "Інкерман": Колесніков Борис Дмитрович, довіреність б/н від 17.02.2009; Сердюков Ігор Станіславович, довіреність б/н   від 07.04.2009;

третьої особи - Інкерманської міської ради: Кулагін Олексій Олександрович, довіреність №  555   від 12.08.2008,  

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Інкерман" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 16.02.2009 у справі № 5020-3/328

за позовом           Приватного підприємства "Адажио" (Набережна Перемоги, 5, місто Дніпропетровськ, 49094)

до           Закритого акціонерного товариства "Інкерман" (вул. Шевченка, 1-а, місто Севастополь, 99006; вул. Гоголя, 26-а, кв. 20, місто Севастополь, 99011)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:  Інкерманська міська рада  (вул. Шовкопляса, 37, Інкерман, місто Севастополь, 99703)

Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі  (вул.Демідова,13, місто Севастополь, 99011)

про визнання договору недійсним, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і спорудами шляхом виселення відповідача та вселення позивача,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Адажио" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Інкерман" про визнання договору суборенди земельної ділянки недійсним, виселення відповідача та вселення позивача.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить визнати договір суборенди земельної ділянки недійсним, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та усіма спорудами, які розташовані на ділянці шляхом виселення відповідача та вселити Приватне підприємство "Адажио" на земельну ділянку і в споруди.

Позов мотивовано тим, що колишнім директором Приватного підприємства "Адажио" при укладенні договору були порушені норми діючого законодавства України, а саме стаття 238 Цивільного кодексу України, стаття 8 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.02.2009 по справі № 5020-3/328 позов задоволено повністю.

Договір суборенди земельної ділянки, що розташована за адресою: місто Севастополь, Сімферопольське шосе, 8-А (район "Кримвторкольормет"), площею 6,2602 га від 01.07.2008, який укладено між Приватним підприємством "Адажио" та Закритим акціонерним товариством "Інкерман" визнано недійсним з моменту його укладення.

Зобов'язано усунути Приватному підприємству "Адажио" перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 6,2602 га, яка розташована за адресою: місто Севастополь, Сімферопольське шосе, 8-А (район "Кримвторкольормет") та усіма спорудами, які розташовані на ній, з боку Закритого акціонерного товариства "Інкерман" шляхом виселення останнього з вказаної земельної ділянки. Вселити Приватне підприємство "Адажио" на земельну ділянку площею 6,2602 га, яка розташована за адресою: місто Севастополь, Сімферопольське шосе, 8-А (район "Кримвторкольормет") та споруди (будівлі), що знаходяться на ній.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Інкерман" на користь Приватного підприємства "Адажио" 255,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, Закрите акціонерне товариство "Інкерман" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

На думку заявника апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що при укладенні спірного договору суборенди зі сторони Приватного підприємства "Адажио" його підписав  директор   Сердюков І.С., а зі сторони Закритого акціонерного товариства "Інкерман" –виконавчий директор Чернишова Г.Н.  Цими же особами був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

В доповненнях до апеляційної скарги відповідач зазначив на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, тому що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим не мав можливості надати суду докази та пояснення по справи. Оскільки рішення судом першої інстанції було прийнято у його відсутність, відповідач був позбавлений права на участь у судовому засіданні та на безпосередній захист своїх інтересів.   

У відзиві на апеляційну скаргу позивач – Приватне підприємство "Адажио" просить рішення господарського суду міста Севастополя від 16.02.2008 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

У судове засідання, яке було призначено на 08.04.2009, третя особа - Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі явку уповноважених представників не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини нез'явлення суд не сповістила.

Враховуючи те, що явка сторін та третіх осіб не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю третьої особи - Головного управління земельних ресурсів у місті Севастополі, повідомленої належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

09.06.2005 між Інкерманською міською радою та Приватним підприємством  "Адажио"   укладений  договір  оренди  земельної  ділянки  №05/05-З (далі – договір оренди) (том 1, арк. справи 17-24).

06.07.2005 вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Севастопольському міському головному управлінню земельних ресурсів в Книзі реєстрації договорів оренди землі за № 2 (номенклатурний № 4-І-01).

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки Інкерманська міська рада передала, а Приватне підприємство "Адажио" прийняло у користування строком на 25 років земельну ділянку площею 6,2602 га, яка розташована в місті Інкерман (район "Кримвторкольормет") для будівництва та обслуговування майстерень, причалу та судноверфі. Зазначеній земельній ділянці надано адресу: місто Севастополь, Сімферопольське шосе, 8-А (арк. справи 60).

Від імені Приватного підприємства "Адажио" договір оренди земельної ділянки підписаний директором Приватного підприємства "Адажио" Сердюковим Ігорем Станіславовичем.

01.07.2008 між Приватним підприємством "Адажио" та Закритим акціонерним товариством "Інкерман" укладений договір суборенди земельної ділянки № 24/08 (далі – договір суборенди) (том 1, арк. справи 72-76).

Договір суборенди земельної ділянки зареєстрований у Севастопольській  міській філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.08.2008 за № 2/4-І-01.

Відповідно до умов договору суборенди земельної ділянки Приватне підприємство "Адажио" надає, а Закрите акціонерне товариство "Інкерман"  приймає в користування земельну ділянку площею 6,2602 га, яка розташована за адресою: місто Севастополь, Сімферопольське шосе, 8-А (район "Кримвторкольормет") для будівництва та обслуговування майстерень, причалу та судноверфі з віднесенням цих земель до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, наданих для підприємств іншої промисловості.

Договір суборенди земельної ділянки підписаний від імені Приватного підприємства "Адажио" директором - Сердюковим І.С., від імені Закритого акціонерного  товариства  "Інкерман" -  виконавчим директором  – Чернишовою Г.М.

Згідно з пунктом 3.1 договір суборенди земельної ділянки укладений строком до 06.07.2030, тобто на весь строк дії договору оренди землі, що залишився на момент укладення договору суборенди землі.  

Відповідно до пункту 2.3 договору суборенди земельної ділянки усі споруди, які розташовані на ділянці переходять в повне господарське користування Закритому акціонерному товариству "Інкерман", який має право розпоряджуватись спорудами на власний розсуд від свого імені.

01.07.2008 між сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки за договором суборенди, який також від імені приватного підприємства "Адажио" підписаний директором Приватного підприємства "Адажио" Сердюковим І.С. (том 1, арк. справи 80).

Відповідно до частини третьої пункту першого Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.  

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV з подальшими змінами та доповненнями (далі –Цивільний кодекс України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом першим статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою–третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом третім цієї статті, якщо недійсність правочину прямо не  встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спірний договір суборенди земельної ділянки був укладений між Приватним підприємством "Адажио", директором  якого на час укладення  був  Сердюков Ігор Станіславович та Закритим акціонерним товариством "Інкерман", керівником якого також був на момент укладення договору Сердюков І.С., що  підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з частиною третьою статі 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Тобто, представник повинен діяти за загальним правилом в інтересах особи, яку він представляє.

Як вбачається зі змісту договору оренди земельної ділянки від 09.06.2005, договору суборенди земельної ділянки від 01.07.2008, акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.07.2008 та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,  Сердюков Ігор Станіславович на час вчинення оскаржуваного правочину був керівником обох підприємств –сторін договору, а, отже, представником обох підприємств на підставі актів органів юридичних осіб.

Так, на запит суду надійшов лист Державного реєстратора Ленінської районної адміністрації, згідно з яким по даним реєстраційної справи Закритого акціонерного товариства "Інкерман" і даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) керівником Закритого акціонерного товариства "Інкерман" і Приватного підприємства "Адажио" станом на 01.07.2008 значився Сердюков Ігор Станіславович.

Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру станом на 02.12.2008 та 09.02.2009 керівником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори Закритого акціонерного товариства "Інкерман" є Сердюков Ігор Станіславович (том 1, арк. справи 84, 126).

Зі вказаних витягів випливає що записи щодо зміни керівника Закритого акціонерного товариства "Інкерман" та осіб які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та відомості про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи не вносились, такою особою був Сердюков Ігор Станіславович.

Згідно з частинами першою, третьою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-ІV з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Дані щодо осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами або особі, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, містяться в Єдиному державному реєстрі згідно з частиною другою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що Сердюков Ігор Станіславович не мав права вчиняти договір суборенди від імені Приватного підприємства "Адажио" в інтересах Закритого акціонерного товариства "Інкерман", керівником якого він одночасно був на момент укладення цього договору.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що договір від імені Закритого акціонерного товариства "Інкерман" підписувала виконавчий директор Чернишова Г.М., та посилання на протокол загальних зборів засновників Закритого акціонерного товариства "Інкерман" від 07.05.2008 не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки матеріалами справи підтверджується, що керівником Закритого акціонерного товариства "Інкерман" на момент укладення спірної угоди, та особою, яка мала право вчиняти юридичні дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі укладати угоди, був Сердюков Ігор Станіславович.  

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктами 2, 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оренду землі") умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і  не суперечити йому.

В порушення вказаної норми Закону колишній директор Приватного підприємства "Адажио" Сердюков І.С. уклав договір суборенди земельної ділянки, згідно з яким передано у користування суборендаря  не тільки земельну ділянку, а також ї усі споруди, які розташовані на ній, та надано право розпоряджуватися спорудами на власний розсуд від свого імені, що не відповідає умовам договору оренди земельної ділянки від 09.06.2005 № 05/05-З.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання спірного договору недійсним, оскільки при його укладенні були порушені норми діючого законодавства та порушені права і інтереси Приватного підприємства "Адажио".   

Відповідно до частини першої статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Аналогічна норма зазначена в статті 208 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином вимога позивача про вселення на земельну ділянку та у споруди (будівлі), що знаходяться на ній не суперечить встановленим законом засобам захисту. Щодо правомірності такого способу захисту порушеного права висловлена позиція Вищого господарського суду України у постанові від 17.08.2006 у справі № 30/50-06-2049 та  постанові Верховного Суду України від 03.11.2006 у справі № 11/449-05.

Доводи Закритого акціонерного товариства "Інкерман" стосовно порушень судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Так, згідно з пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.12.2008 та відкладення розгляду справи направлялись відповідачеві на адресу, зазначену у позові –місто Севастополь, вул. Гоголя, буд. 26-а, кв. 20, яка є юридичною адресою відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, арк. справи 84, 126).  

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому розгляд справи у його відсутність не є порушенням норм процесуального права, яке зумовлює обов'язкове скасування  судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом першим частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Інкерман" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 16.02.2009 у справі № 5020-3/328 залишити без змін.

Головуючий суддя                              підпис          К.А. Остапова

Судді                                                            підпис          О.Г. Градова

                                                            підпис          М.І. Ткаченко