Рішення

від 12.11.2013 по справі 2-160/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Мельник Ю.М., Демянчук С.В.

секретар судового засідання : Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 19 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського районного суду від 19 червня 2007 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації задоволено

Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належним їй на праві власності житловим будинком АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 із вказаного будинку як такої, що втратила право користування ним.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не з'ясував усіх обставин справи, що мають значення для справи, зробив висновки , які не відповідають дійсним обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального прав. Не взято до уваги судом ту обставину, що відповідачу не було відомо про судове засідання 19.06.2007 на якому було прийняте судом рішення щодо її прав та народженої дитини.

Просить рішення скасувати, а заявлений до неї позов залишити без задоволення..

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації, суд першої інстанції, виходив із того, що порушене право позивача може бути захищене шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 із вказаного будинку, як такої, що втратила право користування ним.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту порушеного права не може бути реалізований через ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", оскільки зазначена правова норма містить виключний перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, а саме: заява особи, запит органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточне рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтво про смерть, тому заявлені на підставі ст. 391 ЦК України позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття особи з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Така правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57 цс 11., що відповідно до ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського районного суду від 19 червня 2007 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом зняття з реєстрації відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді :