Рішення

від 05.11.2013 по справі 27/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/135 05.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

про стягнення 3 187 687, 71 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Васильченко Т.В

Полякова К.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Герасименко І.В. за довіреністю № 209 від 01.10.2013 р.;

від відповідача: Макусь Н.П. за довіреністю № 110/005-225 від 25.02.2013 р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 297 188, 59 грн. основного боргу, 462 600, 97 грн. інфляційних нарахувань, 115 765, 54 грн. 3 % річних та 68 894, 36 грн. пені, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р., за умовами якого позивач надав відповідачу відповідні послуги, розрахунок за які відповідач здійснював в порушення умов договору не у повному обсязі, з огляду на що у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 4 297 188, 59 грн. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва (суддя Дідиченко М.А.) від 24.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.07.2011 р.

У судовому засіданні 11.07.2011 р. судом було оголошено перерву до 26.07.2012 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2011 р. подав витребувані судом докази, письмові пояснення, лист-повідомлення № 344-293 від 21.07.2011 року (виконавець Марченко Т.Ф.) КП Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр" з інформацією про зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за холодну воду, водовідведення гарячої води та холодну воду для підігріву, сплачених мешканцями відповідача за спірний період (01.05.2008 р. - 30.06.2011 р.) та зауважив на тому, що відповідач не має заборгованості по нежитлових приміщеннях перед ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", а при оплаті за надані послуги водопостачання та водовідведення від населення ПАТ "АК "Київводоканал" отримувало на свій рахунок через Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. було продовжено строку вирішення спору на 15 днів, залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - третя особа), оскільки оплата за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення здійснюються через транзитний розрахунок останнього, та відкладено розгляд справи на 06.09.2011 р.

06.09.2011 р. до початку розгляду справи через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, в яких вона вказує на те, що між КП "ГІОЦ " не існує договірних відносин з позивачем, проте як з відповідачем укладено Договір на надання послуг № 637 від 04.05.2011 р., за умовами якого КП "ГІОЦ" здійснює на замовлення відповідача обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видам житлово-комунальних послуг та перераховує розщеплені кошти із транзитного рахунку КП "ГІОЦ" на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг, реквізити яких відповідач вказує у дислокації до Договору. При цьому, третя особа надала інформацію про те, що в період з 01.05.2008 р. по 30.06.2011 р. на розрахунковий рахунок позивача було зараховано грошові кошти за холодну воду - 5 746 868, 80 грн., за водовідведення гарячої води - 1 462 836, 31 грн., за холодну воду на підігрів - 1 924 174, 25 грн.

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд ухвалою від 06.09.2012 р, призначити судову бухгалтерську експертизу у справі № 27/135, проведення якої доручив здійснити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставив наступні питання :

1) В якому обсязі та на яку суму документально підтверджується факт поставки Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів Комунальному підприємству з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 08.02.2002 р. по 21.06.2008 р.?

2) В якому обсязі та на яку суму документально підтверджується факт поставки Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів Комунальному підприємству з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по квітень 2011 року включно?

3) В якому розмірі документально підтверджується сплата Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 08.02.2002 р. по 21.06.2008 р.?

4) В якому розмірі документально підтверджується сплата Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по квітень 2011 року включно?

Провадження у справі ухвалою суду від 06.09.2011 р. було зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

16.09.2011 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копія положення про розрахунковий департамент ПАТ "АК "Київводоканал" від 18.01.2011 р. та копія витягу з Положення про розрахунковий департамент ВАТ "АК "Київводоканал" від 07.02.2002 р.

19.03.2012 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшов висновок № 10570/11-44/10571/11-45 судово-економічної експертизи від 24.02.2012 р. разом із справою № 27/135.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2012 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.04.2012 р.

25.04.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він зазначає, що в період з травня 2008 року по квітень 2011 року ним було надано відповідачу послуги на суму 12 509 439, 87 грн., яка була оплачена частково на суму 9 786 104, 31 грн. Враховуючи також наявність заборгованості станом на 01.05.2008 р. у сумі 1 558 982, 36 грн., позивач вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р., у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 27/135 передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. справу № 27/135 суддею Стасюком С.В. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 28.05.2012 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р., у зв'язку із виходом судді Дідиченко М.А. із відпустки, справу № 27/135 передано для розгляду судді Дідиченко М.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2012 р. справу № 27/135 прийнято до провадження суддею Дідиченко М.А., розгляд справи призначено на 28.05.2012 р.

В судовому засіданні 28.05.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 18.06.2012 р.

18.06.2012 р. до початку судового засідання через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він звертає увагу на недійсність укладеного між сторонами договору, а також просить застосувати позовну давність при розгляді даного спору. Також, вказує на те, що експертиза проводилась виключно за даними КП "ГІОЦ" та не врахувала сум субсидій, які надходили на рахунок позивача з розрахункового рахунку відповідача в порядку розрахунків власників нежитлових приміщень з позивачем. Крім того, відповідач стверджує, що він не користується грошовими коштами, які мають сплачувати мешканці будинків, у зв'язку з чим до нього, на його думку, не може бути застосовано приписи ст. 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Просить позов у даній справі залишити без розгляду, у зв'язку з ненаданням позивачем договору, який є підставою для проведення розрахунків відповідно до вимог законодавства.

Також, 18.06.2012 р. до початку судового засідання через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він стверджує про вірність розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення у даній справі.

В судовому засіданні 18.06.2012 р. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.07.2012 р.

21.06.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він заперечує проти застосування позовної давньої та вказує на те, що її перебіг перервався, оскільки відповідач не виконав вимоги п. 3.5. Договору щодо направлення до позивача повноважного представника для проведення звірки розрахунків у разі незгоди з кількістю та вартістю отриманих послуг. Також, вказує на безпідставність доводів відповідача щодо недійсності укладеного між сторонами договору.

В зв'язку з обранням судді Дідиченко М.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду на підставі Постанови Верховної Ради України від 05.07.2012 р., розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 07.07.2012 р., справу № 27/135 призначено на повторний автоматичний розподіл та передано судді Ломаці В.С. для розгляду.

Ухвалою суду від 09.07.2012 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 26.07.2012 р.

Розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України судом неодноразово відкладався.

При цьому, представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про доповнення та пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що позивач безпідставно включив у заборгованість за спірним договором вартість питної води, що йде на підігрів, надав додаткові документи на виконання вимог попередніх ухвал суду, та в судовому засіданні 18.09.2012 р. заявив клопотання про призначення судової експертизи у справі.

Судом відкладено розгляд зазначеного клопотання до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 р. розгляд справи було відкладено на 30.10.2012 р.

24.10.2012 р. та 25.10.2012 р. представниками позивача та відповідача через відділ діловодства суду було подано додаткові документи на виконання вимог попередніх ухвал суду.

У судовому засіданні 30.10.2012 р. від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, мотивована тим, що позивач включає до розрахунку сальдо розрахунків по Договору станом на 01.05.2008 р. в сумі 1 588 982, 36 грн., для яких строк позовної давності закінчився.

Ухвалою суду від 30.10.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та оголошено перерву до 20.11.2012 р.

Представник третьої особи в судове засідання 20.11.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. у справі було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) На яку суму підтверджується документально розмір заборгованості Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р., враховуючи наявність у сторін зобов'язань з постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води?

2) Яка сума інфляційних втрат, 3 % річних та пені, з урахуванням положень ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України має бути нарахована станом на 01.05.2011 р. на суму документально підтвердженої заборгованості Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р., що виникла за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р., враховуючи наявність у сторін зобов'язань з постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води?

3) На яку суму підтверджується документально розмір заборгованості Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р., без врахування зобов'язань з постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води?

4) Яка сума інфляційних втрат, 3 % річних та пені, з урахуванням положень ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України має бути нарахована станом на 01.05.2011 р. на суму документально підтвердженої заборгованості Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р., що виникла за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р., без врахування зобов'язань з постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води?

5) Яка сума коштів по пільгам та субсидіям перерахована на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" за надані за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р. послуги за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р., якщо такі перерахунки здійснювались?

Вказати документально підтверджений розмір заборгованості, в тому числі, у формі таблиці, в якій відобразити помісячно обсяг послуг, наданий Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", розмір оплат, здійснених Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс", розмір здійснених нарахувань інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинено.

21.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання з переліком питань, які він просив поставити на вирішення судової експертизи.

22.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання з переліком питань, які він просив поставити на вирішення судової експертизи.

15.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи разом з Висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 11289/11290/12-45 від 30.04.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. було поновлено провадження у справі та призначено колегіальний розгляд.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. справу № 27/135 передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Куркотова Є.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.06.2013 р.

18.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він вказує на те, що висновками проведених у справі судових експертиз частково підтверджується вартість наданих позивачем послуг. При цьому, позивач звертає увагу на те, що у відповідача утворилась заборгованість станом на 01.05.2008 р. у період з 2002 року по квітень 2008 року) 1 558 982, 36 грн., наявність якої частково підтверджується висновком експерта № 10570/11-44/10571/11-45, зокрема щодо якої вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення у вказаний період, яка становить 6 670 348, 73 грн. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що позовні вимоги у даній справі заявлені правомірно та обґрунтовано.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 16.07.2013 р.

09.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він вказує на те, що згідно з матеріалами справи вбачається, що відповідачу відкрито декілька додаткових рахунків, а саме: коди 1-1313, 2-441, 4-612, 6-1350, 7-366, 8-140, 9-1146, 10-1208, 2-50441, 4-40612, 4-50612, 8-50140 для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води, без укладення іншого договору або/та внесення відповідних змін до Договору. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що спірний Договір укладений позивачем з відповідачем на постачання питної води, тобто холодної води. Враховуючи зазначене, відповідач зазначає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 2 474 759, 71 грн., який виник внаслідок нарахування позивачем відповідачу плати за послуги з постачання позивачем холодної води для виготовлення гарячої води є безпідставні, оскільки Договором не передбачені. Згідно з розрахунками відповідача різниця між сумою нарахованих платежів та сумою, яка враховується до сплати становить 34 522, 28 грн. (2 474 759, 71 грн. - 2 440 237, 43 грн.), оскільки вартість питної води, що йде на підігрів води за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р., що не передбачена договором та позивачем безпідставно нарахована становить 2 440 237, 43 грн.

16.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій, відповідно до якого він просить суд зменшити пеню до 500, 00 грн.

У судовому засіданні 16.07.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 19.07.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р., у зв'язку з перебуванням Головуючого судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 27/135 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Любченко М.О., судді Васильченко Т.В., Куркотова Є.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 13.08.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.07.2013 р., у зв'язку з виходом Головуючого судді Ломаки В.С. з відпустки та перебуванням судді Куркотової Є.Б. у відпустці, справу № 27/135 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Нечай О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 13.08.2013 р.

24.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він наголошує на тому, що відповідачем безпідставно у своєму розрахунку зараховано кошти, що сплачені за питну воду, яка використовується для приготування гарячої води в якості оплати за питну воду та водовідведення, а також безпідставно не враховано обсяги стоків питної води, що використана для приготування гарячої.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р., у зв'язку з перебуванням суддів Васильченко Т.В. та Нечая О.В. у відпустці, справу № 27/135 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Блажівська О.Є., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 13.08.2013 р.

13.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача 2 593 768, 07 грн. основного боргу за надані у період з 01.07.2008 р. по 30.04.2011 р. послуги з водопостачання та водовідведення, 419 282, 94 грн. інфляційних втрат, 105 742, 34 грн. 3 % річних та 68 894, 36 грн. пені.

Зазначена заява обґрунтована тим, що у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 37/352 за позовом ПАТ «АК «Київводоканал» до КП «Житло-сервіс» про стягнення заборгованості у розмірі 1 659 972, 18 грн. за надані у період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р. послуги з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим позивачем було прийнято рішення уточнити позовні вимоги на суму боргу, що утворилась станом на 01.07.2008 р.

У судовому засіданні 13.08.2013 р. судом з урахуванням приписів ст. 22 ГПК України було прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в редакції вказаної заяви.

У судовому засіданні 13.08.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 10.09.2013 р.

28.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він вказує на те, що водоканалом абонентам має відкриватись відповідно до одного договору лише один рахунок, проте як вбачається з матеріалів справи, відповідачу відкрито декілька додаткових рахунків для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води, без укладення іншого договору або/та внесення відповідних змін до Договору. При цьому, відповідач повторно звертає увагу на те, що між сторонами не були встановлені відповідні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води. Згідно з розрахунками відповідача різниця між уточненою сумою про стягнення основного боргу в розмірі 2 593 768, 07 грн. та сумою незаконно нарахованої позивачем плати за послуги з постачання питної води, що йде на підігрів - 2 357 297, 65 грн., складає 236 470, 42 грн. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що КП ГІОЦ було неправомірно перераховано на користь позивача кошти за постачання води на виготовлення гарячої води на суму 1 735 930, 78 грн., а також вказує на різницю в тарифах питної води, що йде на підігрів, та питної води, що йде на підігрів (стоки), оскільки відповідно до його тверджень позивач не врахував за спірний період питну воду, що йде на підігрів без урахування стоків в розрізі питна вода, що йде на підігрів (вода + стоки).

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р., у зв'язку з перебуванням Головуючого судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 27/135 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Любченко М.О., судді Блажівська О.Є., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

10.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р., у зв'язку з виходом Головуючого судді Ломаки В.С. з лікарняного, справу № 27/135 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Блажівська О.Є., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

03.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він звертає увагу на приписи п. 2.3. спірного Договору, в якому йде мова про те, що абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією згідно з додатком № 1 до Договору, яка в тому числі має містити дані про холодну воду для приготування гарячої, що на думку позивача, свідчить про те, що сторони узгодили питання постачання питної води, в тому числі тієї, що використовується для надання населенню послуг з постачання гарячої води.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному, справу № 27/135 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Блажівська О.Є., Полякова К.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

У судовому засіданні 09.10.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 05.11.2013 р.

04.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він вказує на те, що позивач при уточнені позовних вимог надав і уточнений розгорнутий розрахунок, де виставляє тільки питну воду та питну воду і стоки, тоді як при подачі позову надавав розгорнутий розрахунок та зведений акт звірки, де чітко видно холодну воду і питну воду, що йде на підігрів, але сума заборгованості врахована з питною водою, що йде на підігрів. Також, відповідач звертає увагу на те, що не існує такого виду комунальних послуг, як питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.11.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні, справу № 27/135 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Полякова К.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 27/135 до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.11.2013 р.

Представник третьої особи в судове засідання 05.11.2013 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 05.11.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством АК "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач, постачальник), та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (абонент), було укладено Договір № 00063/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір), предметом якого є зобов'язання постачальника надавати абоненту послуги з постачання питної води і водовідведення, а абонента, в свою чергу, зобов'язання оплачувати надані послуги згідно з умовами Договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в міста та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (п. 1 Договору).

Сторони Договору узгодили, що постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин (п. 2.1 Договору), а абонент, в свою чергу, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Згідно з пунктом 3.4 Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 Договору).

Згідно з пунктом 3.6 Договору постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно даного договору; оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 7.1 сторони обумовили, що даний договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов договору не у повному обсязі здійснював розрахунок за послуги, які надавались позивачем, з огляду на що у нього виникла заборгованість перед позивачем.

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, зокрема, для встановлення кількості наданих позивачем відповідачу послуг та обсягів їх оплати, а відповідно суми заборгованості, яка залишається не погашеною на момент розгляду справи в судовому порядку, суд призначав у справі судово-бухгалтерську та судово-економічні експертизи.

Так, відповідно до Висновку № 10570/11-44/10571/11-45 судово-економічної експертизи від 24.02.2012 р., що була призначена у даній справі:

1. Вартість наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення (холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів) відповідачу за договором № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 08.02.2002 р. по 21.06.2008 р. згідно діючих тарифів документально підтверджується в сумі 6 670 348, 73 грн. Встановлення обсягів поставки позивачем холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів за період з 08.02.2002 р. по 21.06.2008 р. за договором № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. не відноситься до завдань судово-економічної експертизи.

2. Вартість наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення (холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів) відповідачу за договором № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по квітень 2008 року включно згідно діючих тарифів документально підтверджується в сумі 12 267 927, 58 грн. Встановлення обсягів поставки позивачем холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів за період з 22.06.2008 р. по квітень 2008 року за договором № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. не відноситься до завдань судово-економічної експертизи.

3. Встановити в якому розмірі документально підтверджується сплата відповідачем послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 08.02.2002 р. по 21.06.2008 р., не вбачається за можливе з причин, наведених в дослідженні.

4. Сплата відповідачем послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по квітень 2008 року включно документально підтверджується у розмірі 8 256 779, 61 грн. При цьому, експерт зазначає, що враховуючи узгодженість обома сторонами суми оплати, вказаної у розрахунку суми позову за період з 01.05.2008 р. по 01.05.2011 р., є підстави прийняти за достовірні дані суму 9 540 277, 05 грн., однак вирішення цього питання не відносить до компетенції судового експерта - економіста.

З тексту висновку експерта вбачається, що ним було допущено технічну описку при посиланні на період "з 22.06.2008 р. по квітень 2008 року", оскільки вірним в редакції питань, які виносились судом на вирішення експертизи, необхідно читати "з 22.06.2008 р. по квітень 2011 року".

Встановити в якому розмірі документально підтверджується сплата відповідачем послуг з постачання холодної води + стоки та питної води, що йде на підігрів згідно договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 08.02.2002 р. по 21.06.2008 р., судовим експертам не вдалось в силу того, що відповідно до Акту від 08.07.2011 р. про вилучення документів, не внесених до Національного архівного фонду на підставі наказу № 136 від 27.05.2011 р. було вилучено до знищення ряд документів ВАТ АТ "Водоканал", у тому числі первинні документи, що фіксують факт виконання операцій і є підставою для бухгалтерських та податкових записів за період з 2002 по 2007 р.р.

У свою чергу, відповідно до Висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 11289/11290/12-45 від 30.04.2013 р. було встановлено, що позивачем за Договором № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р. нараховані за відповідними тарифами платежі в оплату за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 12 079 531, 40 грн. За наданими документами, в якості оплати на користь ПАТ «АК «Київводоканал» за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р. зарахована сума в розмірі 9 604 771, 69 грн. Різниця між сумою нарахованих платежів та сумою, яка враховується до сплати, складає 2 474 759, 71 грн. Визначити розмір зобов'язань у сторін договору з постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води, не видається за можливе з причин наведених у дослідженні.

По-другому та четвертому питанню судові експерти відзначили, що питання розрахунку інфляційних втрат, 3 % річних та пені, з урахуванням положень ст. 625 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України не відноситься до завдань судово-економічної експертизи.

По-третьому питанню судові експерти відзначили, що встановити розмір заборгованості КП «Житло-Сервіс» перед ПАТ «АК «Київводоканал» за Договором № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р. без врахування зобов'язань з постачання та оплати холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води, не видається за можливе, тому що інформація про оплату за вказані послуги міститься в даних КП ГІОЦ КМДА, згідно якої КП «Житло-Сервіс» сплачено на користь ПАТ «АК Київводоканал» кошти в загальній сумі 8 256 779, 64 грн., з них за постачання холодної води на виготовлення гарячої води враховано на суму 1 735 930, 78 грн.

По питанню п'ятому судові експерти відзначили, що на користь позивача за надані за Договором № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з 22.06.2008 р. по 01.05.2011 р. в погашення отриманих населенням пільг та субсидій перераховано платежів в сумі 511 386, 29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після проведення зазначених судових експертиз позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 2 593 768, 07 грн. основного боргу за надані у період з 01.07.2008 р. по 30.04.2011 р. послуги з водопостачання та водовідведення, 419 282, 94 грн. інфляційних втрат, 105 742, 34 грн. 3 % річних та 68 894, 36 грн. пені.

Заперечуючи проти вказаних вимог, відповідач вказував на те, що йому позивачем було відкрито декілька додаткових рахунків, а саме: коди 1-1313, 2-441, 4-612, 6-1350, 7-366, 8-140, 9-1146, 10-1208, 2-50441, 4-40612, 4-50612, 8-50140 для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води, без укладення іншого договору або/та внесення відповідних змін до Договору.

Оскільки спірний Договір укладений позивачем з відповідачем на постачання питної води, тобто холодної води, відповідач зазначає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу, який виник внаслідок нарахування позивачем відповідачу плати за послуги з постачання позивачем холодної води для виготовлення гарячої води є безпідставні, оскільки Договором не передбачені.

Згідно з розрахунками відповідача різниця між уточненою сумою про стягнення основного боргу в розмірі 2 593 768, 07 грн. та сумою незаконно нарахованої позивачем плати за послуги з постачання питної води, що йде на підігрів - 2 357 297, 65 грн., складає 236 470, 42 грн.

Крім того, відповідач звертав увагу на те, що КП ГІОЦ було неправомірно перераховано на користь позивача кошти за постачання води на виготовлення гарячої води на суму 1 735 930, 78 грн., а також вказує на різницю в тарифах питної води, що йде на підігрів, та питної води, що йде на підігрів (стоки), оскільки відповідно до його тверджень позивач не врахував за спірний період питну воду, що йде на підігрів без урахування стоків в розрізі питна вода, що йде на підігрів (вода + стоки).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг, зокрема, послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно з приписами статей 16, 19 названого Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Держжитлокомунгосп № 65 від 01.07.1994 р. (які були чинними на момент укладення Договору) запроваджено порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначені взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно- каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України (надалі - Правила № 65).

Згідно з пунктами 1.3, 12.2 Правил № 65 абонентами, які користуються послугами водоканалу можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти подають до водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.

Пунктом 4.1 Правил № 65 передбачалося, що абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.

Разом з тим, з 18.10.2008 р. діють Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (надалі - Правила № 190), які відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері питного водопостачання. Отже, Правила № 190 діяли на момент виникнення спірних правовідносин та, відповідно, повинні застосовуватися сторонами.

У пункті 1.2 Правил № 190 надані визначення, зокрема, наступних термінів: виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник); вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання і реєстрації результатів вимірювання та обладнання для влаштування вузла відповідно до вимог нормативних документів; замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - споживач або суб'єкт господарювання, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію) об'єкта архітектури з наступним його приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення; межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Пунктами 3.1, 5.2 Правил № 190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Згідно з п. 3.7 Правил № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 Договору).

Судом встановлено, що станом на момент розгляду даного спору по суті з загальної вартості документально підтверджених наданих позивачем послуг в період з 01.07.2008 р. по 30.04.2011 р. за вирахуванням плати за послуги з постачання питної води, що йде на підігрів неоплаченими відповідачем залишились послуги на суму 236 470, 42 грн.

Так, оскільки, спірним Договором не передбачений обов'язок відповідача оплачувати обсяги холодної (питної) води, яка використовується для гарячого водопостачання, інших договорів суду не надано, суд погоджується з позицією відповідача про відсутність правових підстав для стягнення плати за послуги постачання холодної (питної) води, яка йде на підігрів.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Також, відповідно до п. 2.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Спірний Договір не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про те, що на балансі відповідача перебувають теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води. Також, матеріали справи не містять доказів і про те, що теплові пункти (котельні) передані позивачу в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Відтак, на переконання колегії суддів, в даному випадку відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів, у зв'язку з тим, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено та не врегульовано таких правовідносин сторін.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 19.06.2013 р. у справі № 5011-23/14423-2012 за позовом ПАТ "АК "Київводоканал" до КП з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору на послуги водопостачання та водовідведення № 00063/2-06 від 08.02.2002 р. за період з травня 2011 року по червень 2012 року (номер в ЄДРСР - 32025036).

Доказів погашення вказаного вище боргу відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено порушення з боку відповідача взятих на себе зобов'язань з оплати наданих відповідачем послуг.

Посилання відповідача на недійсність укладеного між сторонами договору судом до уваги не беруться, оскільки доказів його визнання таким в порядку, встановленому чинним законодавством, суду не надано.

У свою чергу, відповідно до приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 236 470, 42 грн.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд відзначає наступне.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У пункті 4.2 Договору зазначено, що за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу 68 894, 36 грн. пені, 419 282, 94 грн. інфляційних втрат та 105 742, 34 грн. 3 % річних.

Однак, перевірити вказані розрахунки не видається можливим, оскільки наведені позивачем дані щодо періодів здійснення відповідних нарахувань та показників боргу на відповідні дати розрахунку належним чином документально не підтверджені.

З огляду на зазначене, в цій частині суд вважає за необхідне залишити позов без задоволення в силу його необґрунтованості. За вказаних обставин, судом відмовлено у задоволені клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, в тому числі щодо проведених судових експертиз в розмірі 55 740, 00 грн., покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (02081, м. Київ, Дарницький район, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, Печерський район, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 236 470 (двісті тридцять шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 42 коп. основного боргу, 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 17 (сімнадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, Печерський район, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (02081, м. Київ, Дарницький район, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) 51 577 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот сімдесят сім) грн. 29 коп. витрат на проведення судових експертиз.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді Т.В. Васильченко

К.В. Полякова