Ухвала

від 13.11.2013 по справі 2а-12409/09/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 листопада 2013 року м. Київ В/800/3991/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Лиски Т.О., Олексієнка М.М., Стародуба О.П., Тракало В.В., Юрченка В.В. (суддя - доповідач), перевіривши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової адміністрації у Одеській області, Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, Державної податкової служби України, третя особа - ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и л а:

Як вбачається із заяви позивача та ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2013 року, про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до ДПА у Одеській області, Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області, ДПС України, третя особа - ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування наказу. Судами було встановлено, що наказом Голови ДПА в Одеській області від 6 листопада 2009 року № 908-о ОСОБА_6 звільнено з посади першого заступника начальника Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. На думку позивача, протиправність дій ДПА в Одеській області полягає в порушенні вимог частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, оскільки він в день звільнення був тимчасово непрацездатним. При цьому Вищий адміністративний суд України виходив з того, що відповідно до листків непрацездатності позивач знаходився на лікарняному з 6 листопада 2009 року по 26 лютого 2010 року, тому наказом «Про внесення змін до наказу ДПА в Одеській області від 06 листопада 2009 року № 908-о» від 11 лютого 2011 року № 59-о правомірно змінено дату звільнення позивача з 6 листопада 2009 року на 1 березня 2010 року.

В заяві про перегляд Верховним Судом України рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій позивач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Розглянувши заяву ОСОБА_6 та додані до неї матеріали, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Так, позивач посилається на ухвали Верховного Cуду України від 24 лютого 2005 року та від 5 листопада 2008 року, прийняті в порядку касаційного провадження у цивільних справах.

Згідно пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Проте зазначені ухвали Верховного Cуду України не можуть бути підставою для встановлення факту неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки рішення судів у цих справах скасовані, а справи направлені на новий розгляд з підстав порушення норм процесуального права.

Водночас, заявник посилається й на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року №9 та постанову Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 20 жовтня 2009 року, якою скаргу особи задоволено, рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій скасовано, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Постанови Пленуму Верховного Суду України та рішення Верховного Суду України, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних, цивільних та господарських справах, Військовою судовою колегією Верховного Суду України, які за винятковими обставинами переглядали рішення, ухвалені у касаційному порядку, не відносяться до рішень судів касаційної інстанції в розумінні пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому посилання на такі судові рішення недопустимі.

Керуючись статтями 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової адміністрації у Одеській області, Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, Державної податкової служби України, третя особа - ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Юрченко В.В.

Лиска Т.О.

Олексієнко М.М.

Стародуб О.П.

Тракало В.В.