Ухвала

від 27.05.2015 по справі 2а-12409/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 р. Справа № 2а-12409/09/1570

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Паламарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року по справі № 2а-12409/09/1570 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової служби в Одеській області, Білгород-Дністровської ОДІ, Державної податкової служби України за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року за нововиявленими обставинами - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які наводить заявник в розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Вказана стаття встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

За своєю правовою природою нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Тобто, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення даної конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду.

Колегія суддів зазначає, що наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що не можуть бути визнані нововиявленими обставини, які виникли після постановлення рішення судом.

Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Як вбачається з заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підставою для перегляду є те, що суду, при первісному розгляді адміністративної справи не було відомо, що наказ ДПА в Одеській області від 04.09.2009 року № 1263, в частині застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, є протиправним та незаконним, що встановлено постановою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014 року.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової служби в Одеській області, Білгород - Дністровської ОДІ, Державної податкової служби України за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді - відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року, касаційна скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року - без змін. Постанова набрала законної сили.

Для позиції обґрунтованості заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивач посилається на те, що відсутність систематичності порушень службової дисципліни, встановлені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014 року, якою, визнано протиправним та скасовано п. 2.1 наказу Голови ДПА в Одеській області від 04.09.2009 року № 1263, в частині застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани і стали підставою звернення 29.01.2015 р. до Одеського окружного адміністративного суду.

Незаконність його звільнення, заявник також обґрунтовує, тим що фактично Білгород -Дністровська ОДПІ погодилась із протиправністю його звільнення, оскільки Білгород-Дністровська ОДПІ лише у 2012 році виплатила йому допомогу по тимчасовій непрацездатності за період 2010 року, в якому він вже був звільнений на підставі оскаржуваного наказу № 908-о.

Посилається в обґрунтування доводів заяви, ще й на те, що під час розгляду адміністративної справи, суду не було відомо, що обставини викладені у наказах ДПА в Одеській області про оголошення догани від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356, не відповідають дійсності, оскільки підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани в наказах ДПА в Одеській області від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356 зазначено: «За неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилось у неналежній організації роботи управління оподаткування юридичних осіб, управління податкового контролю юридичних осіб та послаблення контролю за підлеглими, що призвело до умовних втрат бюджету».

Вказані в наказах порушення виявлені ДПА в Одеській області в результаті перевірки (по заяві ОСОБА_5) правомірності дій посадових осіб Білгород-Дністровської ОДПІ щодо дотримання вимог Законів України при виконанні ними посадових обов'язків під час відпрацювання суб'єктів господарювання, які знаходяться на обліку ОДПІ, а саме: ПП «Битеобур», ПП «Буцеффал», ТОВ «Веерон», ПП «Нокукл», ПП «Сов».

Згідно зазначених наказів, єдиною підставою для застосування до заявника дисциплінарного стягнення стало порушення ним законодавства та трудових обов'язків, що призвели до недодання в бюджет грошових коштів, в результаті неналежного відпрацювання ПП «Битеобур», ПП «Буцеффал», ТОВ «Веерон», ПП «Нокукл», ПП «Сов».

Проте, не погоджуючись із такими твердження, заявник посилається на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.10.2012 року по справі № 5017/337/2012, якою визнано банкрутом приватне підприємство «Сов» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Горького, буд. 16, код ЄДРПОУ 32018181), затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП «Сов»; ліквідовано та припинено ПП «Сов» з виключенням з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та якою встановлено, що ПП «Сов» має заборгованість перед Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області ДПС України з податку на додану вартість у сумі 2 225 480, 41 грн. При цьому вказана заборгованість виникла у боржника на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.10.2009 року № 0001261502/0, форми «Ш» від 27.10.2009 року № 0001251502/0, податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 02.12.2010 року № 0002081502/0.

Відтак, на думку заявника, чітко вбачається, що заборгованість по сплаті податку на додану вартість у ПП «Сов» перед Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області ДПС України виникла вже після того, того, як були винесені накази ДПА в Одеській області про оголошення йому, позивачу, догани від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356, а тому твердження щодо неналежної організації ним роботи управління, що призвела до несплати до бюджету податків приватним підприємством «Сов» не відповідає дійсності та є незаконним, оскільки на момент винесення ДПА в Одеській області наказів про оголошення догани, заборгованість перед бюджетом у ТОВ «Сов» була відсутня.

Крім того, заявник наводить в підтвердження наявності нововиявлених обставин те, що, постановою Приморського районного суду міста Одеси від 03.03.2010 року, залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19.03.2010 року, яка скасована постанова старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області від 22.01.2010 року про порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб Білгород-Дністровської ОДПІ по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України та в відношення посадових осіб ПП «Нокул» по ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Кримінальна справа була порушена в результаті перевірок ДПА в Одеській області, проведених по заяві ОСОБА_5, на підставі яких були винесені накази про оголошення заявнику догани.

З урахуванням викладеного, заявник вважає, що з боку ПП «Нокукл» не було допущено порушення податкового законодавства, що призвело до несплати до бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим з його, заявника боку, були виконані всі обов'язки покладені, як на першого заступника Білгород-Дністровської ОДПІ щодо контролю за сплатою податків зареєстрованими платниками податків, що на думку заявника, не давало підстав ДПА в Одеській області звільняти його за систематичне невиконання ним, покладених трудових обов'язків.

Відтак, апелянт вважає, що наведені обставини, повністю виключають факт неналежного виконання з його боку посадових та службових обов'язків, у зв'язку з чим факт систематичного неналежного виконання посадових обов'язків, як підстава для визнання його звільнення законним та обґрунтованим - виключається, а тому постанова суду від 17.02.2012 року, має бути переглянутою за нововиявленими обставинами.

Проте, як вірно з'ясовано судом першої інстанції, що в період часу з 30.12.2008 року по 06.11.2009 року на позивача накладено чотири дисциплінарні стягнення: наказом № 2737 від 30.12.2008 року у вигляді догани; наказом № 356 від 20.03.2009 року у вигляді догани; наказом № 1263 від 04.09.2009 року у вигляді догани та за наказом № 908-о від 06.11.2009 року у вигляді звільнення.

Наказом ДПА в Одеській області №59-о від 11.02.2011 року внесено зміни до наказу ДПА в Одеській області від 06.11.2009 року №908-о про звільнення, а саме змінено дату звільнення на 01.03.2010 року, а виплачена відповідачем допомога по тимчасовій непрацездатності за період з 01.03.2010 року по 27.03.2010 року, сплачена лише 30.03.2012 року та 28.04.2012 року на підставі листка непрацездатності від 17.03.2010 року, що підтверджується листом територіальної інспекції з питань праці в Одеській області № 13-К0065/0772-034 від 11.02.2013 року.

При цьому, належно суд першої інстанції визнав безпідставними доводи апелянта про незаконність його звільнення, з посиланням на фактичне визнання Білгород -Дністровською ОДПІ протиправністю його звільнення, оскільки Білгород-Дністровська ОДПІ лише у 2012 році виплатила йому допомогу по тимчасовій непрацездатності за період 2010 року, в якому він вже був звільнений на підставі оскаржуваного наказу № 908-о .

Також, виходячи з приписів ст. 151 КЗпП України, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що строки погашення дисциплінарних стягнень позивача переривались накладенням наступних дисциплінарних стягнень. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є повторним, оскільки було накладено протягом одного року.

Відтак, систематичність порушень трудової дисципліни у позивача не припинилась скасуванням наказу № 1263 від 04.09.2009 року, у зв'язку з чим, суд першої інстанції визнав, що дані доводи заявника щодо істотних обставин для перегляду постанови суду від 17.02.2012 року не містять.

Більш того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції ретельно досліджено матеріали справи та правильно встановлено, що додаткові обставини, викладені ОСОБА_3 були предметом дослідження при первісному розгляді зазначеної справи, так, листки непрацездатності заявника, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, які знаходяться в матеріалах справи.

Також, обґрунтовано судом першої інстанції враховано й те, що наказ № 2737 від 3.12.2008 року, на користь протиправності якого заявником приводяться обставини, як нововиявлені, були предметом судового розгляду по справі №2а-7146/09/1570, рішення по якій набрало законної сили, є чинним та преюдиціальним для суду, а наказ № 356 від 20.03.2009 року, заявником в судовому порядку не оскаржувався, у зв'язку з чим, доводи заявника, щодо його протиправності, до предмету даної справи не відносяться.

Відтак, висновок суду першої інстанції з яким погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції про відсутність нововиявлених обставин в розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду справи, оскільки предметом судового розгляду була саме систематичність порушень, а не розгляд окремих дисциплінарних стягнень, як відокремлених предметів оцінки суду та додаткові обставини зазначені ОСОБА_3, вже досліджувалися судом та спростовані не були .

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко