Ухвала

від 08.04.2015 по справі 2а-12409/09/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-12409/09/1570

УХВАЛА

08 квітня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого по справі - судді Бжассо Н.В.

суддів Радчука А.А., Балан Я.В.

за участю секретаря Музика І.О.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 (згідно паспорту)

представника відповідачів: Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, Білгород- Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області: Беспалько А.О. (за довіреностями),

представника відповідача: Головного управління ДФС в Одеській області: Клос А В. (згідно довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі, заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби в Одеській області, Білгород-Дністровської ОДІ, Державної податкової служби України за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2а-12409/09/1570 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби в Одеській області, Білгород-Дністровської ОДІ, Державної податкової служби України за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на посаді.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року, в якості співвідповідача по справі залучено Державну податкову службу України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби в Одеській області, Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України, за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 року, касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року - без змін.

29.01.2015 року, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року.

04.03.2015 року, ОСОБА_1 подав уточнення до заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, за результатом яких просить: постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року по справі № 2а-12409/09/1570 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби в Одеській області, Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області, Державної податкової служби України за участю третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу № 908-о від 06.11.2009 року, поновлення на роботі та стягнення заробітної платні за час вимушеного прогулу - скасувати за нововиявленими обставинами; прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі; визнати протиправним та скасувати наказ голови ДПА в Одеській області № 908-о від 06.11.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Білгород-Дністровської ОДПІ; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді першого заступника начальника Білгород-Дністровської ОДПІ; зобов'язати Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Міндоходів в Одеській області нарахувати ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення і по день поновлення на роботі включно; стягнути з Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів в Одеській області (код ЄДРПОУ: 38436601) на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення і о день поновлення на роботі включно; в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та нарахування виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць допустити негайне виконання постанови.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що виникли певні обставини, які не були відомі на час розгляду справи, та які є підставами для перегляду судового рішення згідно до п.4 ч.2 ст. 245 КАС України.

Позивач вказує на те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2012 року, обґрунтована тим, що підставою для звільнення позивача, зазначеною в оскаржуваному наказі ДПА від 06.11.2009 року, є систематичне невиконання без поважних причин, обов'язків, покладених трудовим договором, яка судом була визнана обґрунтованою, а звільнення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що даний висновок, при первісному розгляді справи, суд зробив на підставі наказів ДПА в Одеській області про оголошення догани від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356 та від 04.09.2009 року № 1263, які на момент розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом, були чинними та не скасованими.

Суд, при первісному розгляді справи, посилаючись на положення ст. 72 КАС України, прийняв накази про оголошення догани як встановлений факт, що не потребує доказування, у зв'язку з чим дійшов висновку, що наказ № 908-о від 06.11.2009 року про звільнення позивача є законним та обґрунтованим.

Позивач посилається на те що, суду, при первісному розгляді адміністративної справи не було відомо, що наказ ДПА в Одеській області від 04.09.2009 року № 1263, в частині застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, є протиправним та незаконним, що встановлено постановою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014 року.

Позивач вказує, що суд касаційної інстанції встановив безпідставність взяття до уваги судами попередніх інстанцій акту, складеного працівниками ДПА в Одеській області 04.09.2009 року, про відмову від надання пояснень та дійшли помилкового висновку про дотримання Одеською ДПА порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Крім того позивачем зазначені додаткові обставини, які підтверджують протиправність наказу про його звільнення.

Наказом ДПА в Одеській області №59-о від 11.02.2011 року було внесено зміни до наказу ДПА в Одеській області від 06.11.2009 року №908-о про звільнення, а саме змінено дату звільнення на 01.03.2010 року. Проте, виплачена відповідачем допомога по тимчасовій непрацездатності за період з 01.03.2010 року по 27.03.2010 року, була сплачена 30.03.2012 року та 28.04.2012 року на підставі листка непрацездатності від 17.03.2010 року. Цей факт підтверджується листом територіальної інспекції з питань праці в Одеській області № 13-К0065/0772-034 від 11.02.2013 року. З урахуванням викладеного, заявник вважає, що факт того, що Білгород-Дністровська ОДПІ виплатила йому у 2012 році допомогу по тимчасовій непрацездатності за період 2010 року, в якому він вже був звільнений на підставі оскаржуваного наказу № 908-о, підтверджує його правову позицію щодо його незаконного звільнення, а також те, що Білгород-Дністровська ОДПІ, фактично, погодилась із протиправністю його звільнення та виплатила йому допомогу як працівнику.

Заявник зазначає, що під час розгляду адміністративної справи, суду не було відомо, що обставини викладені у наказах ДПА в Одеській області про оголошення догани від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356, не відповідають дійсності, що підтверджується наступним.

Заявник вказує на те, що підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани в наказах ДПА в Одеській області від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356 зазначено: «За неналежне виконання посадових обов'язків, що виразилось у неналежній організації роботи управління оподаткування юридичних осіб, управління податкового контролю юридичних осіб та послаблення контролю за підлеглими, що призвело до умовних втрат бюджету».

Вказані в наказах порушення виявлені ДПА в Одеській області в результаті перевірки (по заяві ОСОБА_5) правомірності дій посадових осіб Білгород-Дністровської ОДПІ щодо дотримання вимог Законів України при виконанні ними посадових обов'язків під час відпрацювання суб'єктів господарювання, які знаходяться на обліку ОДПІ, а саме: ПП «Битеобур», ПП «Буцеффал», ТОВ «Веерон», ПП «Нокукл», ПП «Сов».

Згідно зазначених наказів, єдиною підставою для застосування до заявника дисциплінарного стягнення стало порушення ним законодавства та трудових обов'язків, що призвели до недодання в бюджет грошових коштів, в результаті неналежного відпрацювання ПП «Битеобур», ПП «Буцеффал», ТОВ «Веерон», ПП «Нокукл», ПП «Сов».

Дане твердження заявник вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, і обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2012 року по справі № 5017/337/2012 про визнання банкрутом приватне підприємство «Сов» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Горького, буд. 16, код ЄДРПОУ 32018181), затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП «Сов»; ліквідовано та припинено ПП «Сов» з виключенням з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У зазначеній ухвалі суду встановлено, що ПП «Сов» має заборгованість перед Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області ДПС України заборгованість з податку на додану вартість у сумі 2 225 480, 41 грн. При цьому вказана заборгованість виникла у боржника на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.10.2009 року № 0001261502/0, форми «Ш» від 27.10.2009 року № 0001251502/0, податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 02.12.2010 року № 0002081502/0.

Таким чином, на думку заявника, чітко вбачається що заборгованість по сплаті податку на додану вартість у ПП «Сов» перед Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області ДПС України виникла вже після того, того, як були винесені накази ДПА в Одеській області про оголошення йому, позивачу, догани від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356.

У зв'язку з зазначеним, заявник вважає, що твердження, про неналежну організацію ним роботи управління, що призвело до несплати до бюджету податків приватним підприємством «Сов» не відповідає дійсності та є незаконним, оскільки на момент винесення ДПА в Одеській області наказів про оголошення догани, заборгованість перед бюджетом у ТОВ «Сов» була відсутня.

Також, заявник зазначає, що постановою старшого помічника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора, молодшого радника юстиції Яковенко і.В. від 19.10.2009 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на дії працівників Білгород-Дністровської ОДПІ, у порушені кримінальної справи відмовлено за відсутністю складу злочину.

Даною перевіркою було встановлено, що порушень законодавства з боку посадових осіб Білгород-Дністровської ОДПІ, в тому числі його, заявника, не має, оскільки при наявності порушень законодавства, які призвели до втрати бюджетом грошових коштів, кримінальна справа була б порушена.

Заявник зазначає, що постановою Приморського районного суду міста Одеси від 03.03.2010 року, залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19.03.2010 року, скасована постанова старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області від 22.01.2010 року про порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб Білгород-Дністровської ОДПІ по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України та в відношення посадових осіб ПП «Нокул» по ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Дана кримінальна справа була порушена в результаті перевірок ДПА в Одеській області, проведених по заяві ОСОБА_5, на підставі яких були винесені накази про оголошення заявнику догани.

З урахуванням викладеного, заявник вважає, що з боку ПП «Нокукл» не було допущено порушення податкового законодавства, що призвело до несплати до бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим з його, заявника боку, були виконані всі обов'язки покладені, як на першого заступника Білгород-Дністровської ОДПІ щодо контролю за сплатою податків зареєстрованими платниками податків, що на думку заявника, не давало підстав ДПА в Одеській області звільняти його за систематичне невиконання ним, покладених трудових обов'язків.

На думку заявника, викладені обставини, повністю виключають факт неналежного виконання з його боку посадових обов'язків, що виразилось у неналежній організації роботи, управління оподаткування юридичних осіб, управління податкового контролю юридичних осіб та послаблення контролю за підлеглими, під час відпрацювання суб'єктів господарювання, які знаходяться на обліку ОДПІ, а саме: ПП «Битеобур», ПП «Буцеффал», ТОВ «Веерон», ПП «Нокукл», ПП «Сов».

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що з його боку не було допущено неналежного виконання службових обов'язків, у зв'язку з чим факт систематичного неналежного виконання посадових обов'язків, як підстава для визнання його звільнення законним та обґрунтованим - виключається, через що постанова суду від 17.02.2012 року, має бути переглянутою за нововиявленими обставинами.

В ході судового розгляду справи, заявник підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідачів, Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, Білгород- Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (найменування суб'єктів владних повноважень перелічені судом, у зв'язку з проведеними реорганізаціями), Беспалько А.О., заявлені вимоги не визнав, у задоволенні заяви позивача про перегляд постанови суду від 17.02.2012 року по справі № 2а-12409/09/1570 за нововиявленими обставинами, просив відмовити, посилаючись на правові висновку Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 25.11.2010 року № К-45458/09, згідно яких підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішені справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Для визнання обставини нововиявленою, особа не просто неповинна знати про таку обставину, а взагалі не могла знати про її існування. Якщо особа все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня. З огляду на це, представник відповідача вважає, що істотним значенням є та обставина, що ознака систематичності включає в себе винесення ОСОБА_1 трьох доган. Тобто, якби суди вважали, що розгляд справи про скасування однієї догани суттєво вплине на прийняття рішення по справі, то виникло б питання зупинення розгляду по справі. Представник відповідача вважає, що визнання протиправним та скасування ухвалою ВАСУ від 05.11.2014 року п. 2.1 наказу Голови ДПА від 04.09.2009 року № 1263 не порушує принцип систематичності, так як на момент прийняття оскаржуваної постанови існували не дві, а три догани № 2737 від 30.12.2008 року, № 356 від 20.03.2009 року та № 1263 від 04.09.2009 року, таким чином скасування останнього наказу не є істотною обставиною для скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді.

Представник відповідача ГУ ДФС в Одеській області, Клос А.В., підтримав заперечення.

Третя особа, на стороні відповідачів, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання розгляд заяви позивача розглядати в його відсутності.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що при первісному розгляді адміністративного позову ОСОБА_1, було з'ясовано, що управлінням відомчого контролю ДПА в Одеській області на виконання доручення голови ДПА в Одеській області щодо розгляду фактів, викладених у зверненні гр. ОСОБА_5 проведено перевірку Білгород-Дністровської ОДПІ з питань повноти контролю за сплатою податків і зборів до бюджетів усіх рівнів суб'єктів господарювання ПП "Бітеобур", ПП "Буцеффал", ТОВ "Веерон", ПП "Нокукл", ПП "Сов".

За результатами перевірки, начальником Управління відомчого контролю Семчишеним Ю.П. була складена доповідна записка від 02.09.2009 року за № 222/14-0110 на ім'я голови ДПА в Одеській області, у якій пропонувалося розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних, у встановлених порушеннях вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України, посадових осіб Білгород-Дністровської ОДПІ.

На підставі вищевказаної доповідної записки, начальником Управління відомчого контролю ДПА в Одеській області було надано подання на ім'я Голови ДПА в Одеській області щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника начальника Білгород-Дністровської ОДПІ, ОСОБА_1.

На виконання вказаного подання, наказом голови ДПА в Одеській області від 06.11.2009 року № 908-о звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Білгород-Дністровської ОДПІ за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

Судом, при первісному розгляді справи було встановлено, що, відповідно до наказу від 06.11.2009 року позивача звільнено за систематичне невиконання без поважних причин, обов'язків, покладених на нього трудовим договором та, що підставою для видання оскаржуваного наказу були Накази ДПА в Одеській області від 30.12.2008 року № 2737, від 20.03.2009 року № 356 та від 04.09.2009 року № 1263, якими позивачу оголошені догани.

Судом було встановлено, що Накази ДПА України в Одеській області від 30.12.2008 року № 2737 та від 04.09.2009 року № 1263 були оскаржені позивачем до Одеського окружного адміністративного суду, та за результатом судового розгляду постановами Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року (справа № 2а-7146/09/1570) та 16.08.2010 року (2а-12193/09/1570) у задоволенні адміністративних позовів ОСОБА_1 щодо оскарження вказаних наказів відмовлено. За результатом апеляційного перегляду зазначені постанови були залишені без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду України від 10.11.2010 року та 16.12.2010 року.

З урахуванням зазначених рішень суду, за результатом первісного розгляду справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість звільнення позивача та постановою суду від 17.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовив.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

В обґрунтування підстав для перегляду постанови суду від 17.02.2012 року, позивач зазначає відсутність систематичності порушень службової дисципліни, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2014 року, визнано протиправним та скасовано п. 2.1 наказу Голови ДПА в Одеській області від 04.09.2009 року № 1263, в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Згідно положень ст. 151 КЗпП України, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Судом встановлено, що в період часу з 30.12.2008 року по 06.11.2009 року на позивача ОСОБА_1 було накладено чотири дисциплінарні стягнення: наказом № 2737 від 30.12.2008 року у вигляді догани; наказом № 356 від 20.03.2009 року у вигляді догани; наказом № 1263 від 04.09.2009 року у вигляді догани та за наказом № 908-о від 06.11.2009 року у вигляді звільнення.

Виходячи з приписів ст. 151 КЗпП України, судом встановлено, що строки погашення дисциплінарних стягнень позивача переривались накладенням наступних дисциплінарних стягнень. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є повторним, оскільки було накладено протягом одного року. Таким чином, систематичність порушень трудової дисципліни у позивача не припинилась скасуванням наказу № 1263 від 04.09.2009 року, у зв'язку з чим, вданій частині доводів заявника, істотних обставин для перегляду постанови суду від 17.02.2012 року, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд справи за нововиявленими обставинами колегією не встановлено.

Судом за результатом дослідження матеріалів справи було встановлено, що додаткові обставини, викладені ОСОБА_1, були предметом дослідження при первісному розгляді зазначеної справи, так, листки непрацездатності заявника, знаходяться в матеріалах справи т.1 а.с. 180 -193, 199-205, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, знаходиться в матеріалах справи т.1 арк. с. 10-19.

Судом встановлено, що наказ № 2737 від 3.12.2008 року, на користь протиправності якого заявником приводяться обставини, як нововиявлені, були предметом судового розгляду по справі № 2а-7146/09/1570, рішення по якій набрало законної сили, є чинним та преюдиціальним для суду. Наказ № 356 від 20.03.2009 року, заявником в судовому порядку не оскаржувався, у зв'язку з чим, доводи заявника, щодо його протиправності, до предмету даної справи не відносяться.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідачів, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. ОСОБА_1 знав про викладені ним обставини, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що нововиявлені підстави для перегляду справи відсутні, оскільки предметом судового розгляду була саме систематичність порушень, а не розгляд окремих дисциплінарних стягнень, як відокремлених предметів оцінки суду.

Усі інші доводи заявника суд вважає безпідставними для перегляду справи за нововиявленими обставинами. При цьому, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 245, 247 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 1702.2012 року за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали через суд першої інстанції. Якщо ухвалу суду було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий Н.В.Бжассо

Суддя А.А. Радчук

Суддя Я.В. Балан