Постанова

від 18.11.2013 по справі 919/996/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Справа № 919/996/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Воронцової Н.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Єременко Віталій Васильович, (товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест");

представник відповідача, Пташник Анатолій Анатолійович, (публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль");

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 18.09.2013 у справі №919/996/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест"

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй"

про припинення правовідносин за договором поруки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 позов задоволено.

Визнано припиненими правовідносини за Договором поруки № 010/13-23/33/26-08/1, укладеним 07.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест".

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" судові витрати в сумі 573,50 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" судові витрати в сумі 573,50 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк на подачу апеляційної скарги; скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013; постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; стягнути з позивача судові витрати за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 відновлено Публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 у справі №919/996/13.

04.11.2013 до канцелярії суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест", в яких позивач зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки Банк звернувся до суду із відповідним позовом лише 09.07.2013, тобто із пропуском встановленого законом шестимісячного строку для пред'явлення вимоги, що є підставою для припинення правовідносин за договором поруки.

У судовому засіданні, що відбулося 04.11.2013 представником Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" були надані судовій колегії додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, які долучені до матеріалів справи, та відповідно до яки, на думку відповідача, у договорі поруки сторони встановили строк дії поруки у три роки з дня настання строку виконання основного зобов'язання, на сьогоднішній час цей строк не сплинув, тому порука є діючою.

Розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене до розгляду на 18.11.2013, з'явилися представники позивача та відповідача (Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"). Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомляллся належним чином та своєчасно.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй".

Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль", який змінив назву на „Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", Кредитор, Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" (Позичальник) (далі - ТОВ "Компанія "Інвест-Строй", Позичальник) укладено Кредитний договір (невідновлювальної кредитної лінії) № 010/13-23/33/26-08 (далі - Кредитний договір) (а.с. 10-19).

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.3 Кредитного договору Кредитор зобов'язався відкрити Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 575 406,00 доларів США, зі сплатою 13,25% річних та кінцевим терміном повернення кредиту - 06.04.2018.

Пунктом 3.7 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення заборгованості (невід'ємний Додаток 1 до Договору). Також вказаним пунктом на Позичальника покладено обов'язок щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку.

Відповідно до пункту 6.15 Кредитного договору Позичальник зобов'язався в строки, передбачені Договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту, а також здійснювати сплату інших комісій, пені, та штрафів у національній валюті України (за офіційним курсом НБУ на день сплати).

Водночас, пунктом 7.3 Кредитного договору Кредитору надано право достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, зокрема, у випадках невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або пункту 3.9 цього Договору, а також установлено, що вимога про погашення зобов'язань за цим Договором може бути направлена Кредитором Позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання Кредитором за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якою починається відлік зазначеного вище 30-денного строку, вважається дата, що вказана на квитанції, яка надається Кредитору відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення, або дата, що зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Кредитора.

Додатковою угодою № 010/13-23/33/26-08/5 від 14.03.2012 до Кредитного договору (а.с. 29-31) було здійснено рефінансування кредитної заборгованості у національну валюту - гривню. Розмір заборгованості було встановлено на рівні 1229 450,00 грн. Відсоткова ставка за кредитом встановлена на рівні 16,3% річних, а пільгова ставка, яка підлягала застосуванню з 14.03.2012 по 31.10.2013 за умови відсутності прострочення виконання Позичальником зобов'язань щодо своєчасної сплати платежів за кредитом більше тридцяти днів, - 14,5% річних.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 010/13-23/33/26-08/5 від 14.03.2012 до Кредитного договору Графік повернення кредиту викладено у новій редакції (а.с. 32-34).

Сторони домовились, що строк дії Кредитного договору встановлюється з дати його укладення (тобто з 07.04.2008) і до повного погашення Позичальником заборгованості за Кредитним договором (пункт 9.1 Кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 07.04.2008 між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") (Кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" (Поручитель), (далі - ТОВ "Компанія "Стройинвест", Поручитель) укладено Договір поруки № 010/13-23/33/26-08/1 (з юридичною особою) (далі - Договір поруки) (а.с. 35-36).

Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки Поручитель (позивач) на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором (перший відповідач) відповідати за борговими зобов'язаннями Боржника (другий відповідач), які виникають з Кредитного договору.

Сторони визначились, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки (пункт 2.1 Договору поруки).

Згідно з пунктом 2.2 Договору поруки Поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, здійснити виконання зобов'язань Боржника в обсязі, заявленому Кредитором у письмовій вимозі, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора про виконання зобов'язань.

Сторони домовились, що їх взаємовідносини в частині, не передбаченій цим Договором, регулюються законодавством України (пункт 2.6 Договору поруки).

Відповідно до пункту 3.2 Договору поруки, днем виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість вважається день надходження від Кредитора письмової вимоги про виконання зобов'язань Боржника за кредитним договором.

Сторони Договору поруки установили у пункті 4.1 Договору, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та втрачає свою силу з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. Також порука припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до Поручителя (ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

04.12.2012 у зв'язку із порушеннями Позичальником умов Кредитного договору, а саме: графіку погашення заборгованості, - Кредитор надіслав на адресу Позичальника вимогу за вих. № 120-1/1363 від 26.11.2012 про усунення порушень за кредитним договором (а.с. 87). Вимога була отримана Боржником 05.12.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 88).

04.12.2012 Кредитор також звернувся до Поручителя з вимогою за вих. №120-1/1364 від 26.11.2012 про виконання зобов'язань за Договором поруки (а.с. 85). Вимога була отримана позивачем 05.12.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 86).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.08.2013 у справі №919/801/13 за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції до ТОВ "Компанія "Інвест-Строй", ТОВ "Компанія "Стройинвест" про стягнення 1377769,97 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості, позов задоволено повністю (а.с. 42-45). Але станом на час вирішення спору у даній справі вказане рішення суду не набрало законної сили у зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку, а тому факти, встановлені цим судовим рішенням, не мають преюдиціального значення для справи, що розглядається.

Однак слід зазначити, що позовна заява, відповідно до копії рішення господарського суду міста Севастополя від 05.08.2013 у справі № 919/801/13, була подана до суду ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції 09.07.2013.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача - ТОВ "Компанія "Стройинвест", до суду із позовом до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Компанія "Інвест-Строй" про припинення правовідносин за договором поруки № 010/13-23/33/26-08/1 від 07.04.2008.

Позовні вимоги з посиланням на ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України обґрунтовані пропуском відповідачем 6-місячного строку пред'явлення вимоги до поручителя.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлена наявність обставин, з якими закон пов'язує припинення поруки (непред'явлення Кредитором вимоги до Поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку виконання Позичальником основного зобов'язання).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду є вимога поручителя - ТОВ "Компанія "Стройинвест", за Договором поруки про припинення правовідносин за цім договором.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, спірні правовідносини сторін є зобов'язальними відносинами, що виникли з кредитного договору (кредитні правовідносини) та договору поруки, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно матеріалів справи, 07.04.2008 між Кредитором та Позичальником укладено Кредитний договір (невідновлювальної кредитної лінії) № 010/13-23/33/26-08, за яким Кредитор зобов'язався відкрити Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 575 406,00 доларів США, зі сплатою 13,25% річних та кінцевим терміном повернення кредиту - 06.04.2018, а Позичальник - здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені Графіком погашення заборгованості (невід'ємний Додаток 1 до Договору), щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку.

Тобто умови цього договору відповідають положенням ст. 1054 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Слід зазначити, що ст. 1054 Цивільного кодексу України також встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, порукою.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Як вже зазначалося, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, 07.04.2008 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (зараз - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") (Кредитор) та ТОВ "Компанія "Стройинвест" (Поручитель) укладено Договір поруки.

У відповідності до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зв'язку з порушеннями Позичальником умов Кредитного договору, а саме: графіку погашення заборгованості, - Кредитор (перший відповідач) надіслав на адресу Позичальника (другий відповідач) та Поручителя (позивач) вимоги за вих. № 120-1/1363 від 26.11.2012 про усунення порушень за кредитним договором та за вих. №120-1/1364 від 26.11.2012 про виконання зобов'язань за Договором поруки, які були отримані позивачем та другім відповідачем 05.12.2012.

На думку позивача, на теперішній час наявні підстави для визнання припиненими правовідносин за договором поруки в судовому порядку з підстав, передбачених ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Статтею 598 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 4 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 Цивільного кодексу України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З Договору поруки убачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1) про його дію до моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналогічну правову позицію викладено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 Інформаційного листа № 10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", яким сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.

Таким чином підлягає встановленню чи настав строк виконання основного зобов'язання, якщо настав, то коли, оскільки саме з часу настання строку виконання основного зобов'язання починається шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя по виконанню основного зобов'язання, після чого у випадку непред'явлення такої договір поруки припиняється.

На думку Банку, ним не пропущено шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя по виконанню основного зобов'язання, оскільки така вимога була направлена поручителю ще 04.12.2013. Тому Банк має право звернутися до суду протягом трьох років, тобто в межах загального строку позовної давності, з дня невиконання вимоги Банку Поручителем.

Судова колегія не погоджується з цим твердження апелянта та звертає його увагу на наступне.

Відповідно до умов Кредитного договору строк повернення кредиту встановлений як 06.04.2018 (пункт 1.2 Договору, пункт 1.4 Додаткової угоди). При цьому Додатковою угодою був встановлений графік повернення кредиту: з березня 2012 року по 06 квітня 2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що скориставшись цим правом та відповідно до пункту 7.3 Кредитного договору, Кредитор 04.12.2012 надіслав Позичальнику лист за вих. № 120-1/1363 від 26.11.2012 з вимогою достроково в повному обсязі погасити кредитну заборгованість протягом 30 днів (а.с. 87).

Таким чином, Кредитор змінив строк виконання Позичальником основного зобов'язання, у зв'язку з чим останнім днем виконання другим відповідачем зобов'язань за Кредитним договором є тридцятий календарний день з дати надіслання листа-вимоги, що відповідає пункту 7.3 Кредитного договору. При цьому судова колегія звертає увагу, що відповідно правила, встановленого ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, суд першої інстанції допустив помилку при визначенні останнього дня виконання зобов'язань за Кредитним договором, зазначивши, що цім днем є 02.01.2013, замість 03.01.2013 (05.12.2012 + 30 к. днів = 03.01.2013).

Отже у зв'язку з направленням листа-вимоги про дострокове виконання зобов'язань за Кредитним договором на адресу Позичальника, змінився кінцевий строк виконання основного зобов'язання на 03.01.2013. Отже з 04.01.2013 починається відлік шестимісячного строку на пред'явлення вимоги до Поручителя.

Виходячи з викладеного вимога від 26.11.2012 за вих №1201/1364, направлена на адресу Поручителя 04.12.2012 та отримана ним 05.12.2012, не може бути розцінена судовою колегією як вимога направлена згідно ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки на той час кінцевою датою виконання зобов'язання було 06.04.2018.

За викладених обставин Кредитор був зобов'язаний звернутись до Поручителя із вимогою про погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором чи з позовом в строк до 04.07.2013 (включно) (04.01.2013 + 6 місяців = 04.07.2013).

Натомість, як убачається з матеріалів справи, Кредитор звернувся до суду з відповідним позовом лише 09.07.2013, тобто із пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

Отже, оскільки Кредитором не пред'явлено вимоги до Поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання Позичальником основного зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому порушення судом першої інстанції під час прийняття спірного рішення правил ст. 253 Цивільного кодексу України при обчисленні строків, не спричинило прийняття невірного рішення.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 у справі №919/996/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді Н.В. Воронцова

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Стройинвест" (вул. Суворова, 39, м. Севастополь, 99011)

2. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01001)

3. Кримська республіканська дирекція Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Набережна, 32, м. Сімферополь, 95000)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвест-Строй" (вул. Суворова, 39, м. Севастополь, 99011)