Рішення

від 15.01.2007 по справі 12/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

15.01.2007                                                                                              Справа  № 12/261

Суддя господарського суду Тисянчин В. М., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Євро –Ізол”,                   м. Ужгород

до Українського товариства глухих Ужгородського учбово –виробничого підприємства глухих №2, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 143 686,60 грн.

                                                                                              Суддя    Тисянчин  В. М.

                     Представники:

Від позивача –Вакула Ю. І., (представник за довіреністю від 21.11.2006 року)

Від відповідача –Присяжний А. Я., директор

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Євро –Ізол”, м. Ужгород до Українського товариства глухих Ужгородського учбово –виробничого підприємства глухих №2, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 143 686,60 грн.

         Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Письмовим відзивом на позов поданим в судовому засіданні представник відповідача визнав основний борг в сумі 143 686,60 грн. та просить позивача і суд надати відстрочку виконання судового рішення.

Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи та не заперечив надання відповідачем відстрочки виконання судового рішення строком до 01.03.2007 року з огляду реального виконання судового рішення та інших підстав, що можуть заслуговувати на увагу суду, про що ствердив письмовою заявою в судовому засіданні.  

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення  представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

         Заборгованість відповідача в сумі 143 686,60 грн. –основного боргу щодо оплати за виконані, згідно контрактів: № 106 від 01.06.2006 року, № 145а від 16.06.2006 року, підрядні роботи по улаштуванню покрівлі корпусу, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-          актами приймання виконаних підрядних робіт за червень, липень 2006 року;

         -    актами звірки станом на 21.11.2006 року;

         -    розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

        Заявлені вимоги про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду, підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є виконання підрядних робіт (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість виконаних підрядних робіт є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати пов'язані з наданням юридичних послуг (договір № ГЄ 061121 від 21.11.2006 року та відповідно платіжного доручення № 192 від 20.12.2006 року про сплату 3 500,00 грн. за надання юридичних послуг) підлягають відшкодуванню відповідачем.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          При постановлені рішення судом враховується позиція відповідача по добровільному врегулюванню спору, його можливості реального виконання судового рішення, господарські стосунки між сторонами, через що як виняток, підлягає відстроченню строком до 01.03.2007 року виконання судового рішення, чим задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 77; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

          2. Стягнути з Українського товариства глухих Ужгородського учбово –виробничого підприємства глухих №2 (м. Ужгород, вул. Лобачевського, 26; код 03972583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євро –Ізол”            (м. Ужгород, вул. Гоголя, 5; код 33705752) суму  143 686,60 (сто сорок три тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 60 коп.) –основного боргу; 3 500,00 (три тисячі п'ятьсот грн.) - у відшкодування витрат по оплаті за надані юридичні послуги  та 1 436,80 (одну тисячу чотириста тридцять шість грн. 80 коп.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.