Рішення

від 13.11.2013 по справі 37/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/166 13.11.13

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Комунального підприємства «Поділ-Житло» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 229 448, 91 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.

від відповідача: Шимерянська Д.С. - дов. № 207 від 16.10.13 р.

від третьої особи: Когут В.С. - дов. № 001-683 від 04.06.13 р.

Вертузаєва І.М. - дов. № 001-682 від 04.06.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Комунального підприємства "Поділ-Житло" про стягнення 165 861,29 грн. основного боргу, 51 501,46 грн. інфляційних нарахувань та 8 050,79 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 102-0119 від 01.02.2004 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2009 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/166, розгляд справи було призначено на 27.04.09 р.; залучено до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язано учасників судового процесу надати суду пені документи.

Ухвалою суду № 37/166 від 27.04.09 р. було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 19.05.09 р. справу № 37/166 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим суд визнав за необхідне поновити провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 02.10.2013 р.

У судовому засіданні 02.10.2013 р. представник позивача надав заяву про зміну найменування сторони позивача на ПАТ "Київенерго" з підтверджуючими документами та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу сумою 51 501,46 грн., 3 % річних сумою 8 050,79 грн., основний борг сумою 169 896,66 грн., судові витрати покласти на відповідача. Дана заява позивача була прийнята судом до розгляду.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 229 448, 91 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про призначене судове засіданння був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.08.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем 29.08.2013 р. ухвали про призначення справи до розгляду, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою суду від 02.10.2013 р. розгляд справи відкладено до 16.10.2013 р., у зв'язку неявкою представника відповідача у судове засідання та не виконанням ним вимог ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 15.10.2013 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору та від позивача надійшло клопотання про направлення судового запиту до КП ГІОЦ КМДА з метою підтвердження інформації про суми надходжень по договору від 01.02.2004 р. № 1020119 за період з 01.03.2006 р. по 01.09.2013 р., оскільки ПАТ "Київенерго" в договірних відносинах з КП ГІОЦ КМДА не перебуває, а позивачем було подано заяву про уточнення ціни позову, у зв'язку з чим сума основного боргу, що підлягає стягненню збільшилась та склала 169 896,66 грн. Збільшення суми основного боргу зумовлене порядком розрахунків між КП "Поділ-Житло" та ПАТ "Київенерго", а саме проведення оплат через КП ГІОЦ КМДА. Враховуючи ту обставину, що КП ГІОЦ КМДА було повернуто суму грошових коштів у розмірі "-4 035,37" на свій транзитний рахунок, відповідна сума не може бути відображена позивачем в розрахунку ціни позову та позовній заяві. Крім того необхідно врахувати суми платежів, які надійшли за період, коли справа була зупинена. А тому нова ціна позову була сформована з врахуванням зняття оплати та плюс часткові платежі після зупинення провадження.

У судовому засіданні 16.10.2013 р. представник позивача підтримав дане клопотання про витребування інформації, просив його задовольнити.

Представник відповідача повідомив, що не готовий до судового засідання та просив суд оголосити перерву у судовому засіданні для надання йому можливості виконати вимоги ухвали суду.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та для надання можливості представнику відповідача належним чином підготуватися до судового засідання, представники сторін заявили письмове клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи задоволено.

Приймаючи до уваги наведене, господарський суд з метою витребування інформації у КП ГІОЦ КМДА та для надання можливості відповідачу підготувати письмовий відзив на позовну заяву вважає за необхідне відкласти розгляд даної справи, у зв'язку з чим відклав розгляд даної справи до 13.11.2013 р.

Через службу діловодства господарського суду 11.11.2013 р. надійшла відповідь від Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» від 08.11.2013 р. № 02-1234, яка залучена д матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.13 р. підтримав позовні вимоги відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечень не навів.

Представники третьої особи в судове засідання 13.11.13 р. не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 13.11.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та ЖЕК-709 КП «Поділ-Житло» (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 102-0119 від 01.02.2004 р., відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 102-0119 від 01.02.2004 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 102-0119 від 01.02.2004 р., постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 1 додатку № 2 до договору № 102-0119 від 01.02.2004 р. визначено, що розрахунки зі споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), затвердженими розпорядженням КМДА від 20.06.02 р. № 1245, за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями 54,42 грн.

Згідно з пунктами 2 і 3 додатку № 2 до договору № 102-0119 від 01.02.2004 р., у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3 і 4); у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

У відповідності до п. п. 4 і 5 додатку № 2 до договору № 102-0119 від 01.02.2004 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліки, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 102-0119 від 01.02.2004 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 102-0119 від 01.02.2004 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9 зазначеного додатку, визначено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 3 за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 102-0119 від 01.02.2004 р., споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з березня 2006 р. до лютого 2009 р., корінців нарядів на підключення та відключення за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.03.06 р. до 01.03.09 р. становила 339 761, 79 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 102-0119 від 01.02.2004 р. та додатками до нього, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим станом на 01.03.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 169 896, 66 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго», у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог, поданої до суду 02.10.2013 р., звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Поділ-Житло» про стягнення 169 896, 66 грн. основного боргу, 51 501, 46 грн. інфляційних нарахувань та 8 050, 79 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 102-0119 від 01.02.2004 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 102-0119 від 01.02.2004 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

У судовому засіданні 02.10.13 р. представник позивача надав суду розрахунок основного боргу за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію КП «Поділ-Житло», з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 102-0119 від 01.02.2004 р. за період з 01.03.06 р. до 01.03.09 р. в розмірі 169 896, 66 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/159 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи не чинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено не чинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались не чинні тарифи.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 169 896, 66 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Комунального підприємства «Поділ-Житло» суми основного боргу за договором № 102-0119 від 01.02.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 169 896, 66 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 51 501, 46 грн. інфляційної складової боргу та 8 050, 79 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 102-0119 від 01.02.2004 р. за період з квітня 2006 р. до лютого 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з квітня 2006 р. до лютого 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 102-0119 від 01.02.2004 р. станом на 01.03.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 51 501, 46 грн. інфляційної складової боргу та 8 050, 79 грн. трьох відсотків річних за період з квітня 2006 р. до лютого 2009 р. включно.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства «Поділ-Житло» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Поділ-Житло» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, код ЄДРПОУ 32557113) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 169 896 (сто шістдесят дев'ять вісімсот дев'яносто шість) грн. 66 коп. основного боргу, 51 501 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот одну) грн. 46 коп. інфляційної складової боргу, 8 050 (вісім тисяч п'ятдесят) грн. 79 коп. трьох відсотків річних, 2 254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 14 коп. витрат на сплату державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 80 вісімдесят) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.