ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2013 року Справа № 52/19
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 03.07.2013 року за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс", м. Київ провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі№ 52/19 господарського суду міста Києва за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс", м. Київ про стягнення 643 242, 43 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Шляхетський А.Л. (дов.№2-386д від 04.06.2013 року);
від відповідача: Татунець В.В. (дов.б/н від 14.02.2013 року);
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року по справі №52/19 (суддя: Чебикіна С.О.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс" про визнання наказу № 52/19 від 06.10.2010 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року по справі №52/19 (судді: Зубець Л.П., Новікова М.М., Комок І.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. у справі №52/19 залишено без змін.
Прийняті судові акти мотивовані тим, що відповідачем не наведено наявності причин встановлених статтею 117 Господарського процесуального кодексу України, які б зумовлювали визнання наказу Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 року у справі №52/19 таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс", м. Київ звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року повністю, та прийняти нове рішення, яким визнати наказ №52/19 від 06.10.2010 року таким, що не підлягає виконанню.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2010р. у справі №52/19 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 643 242,43 грн. штрафу, 6 432,43 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вищезазначеного судового рішення було видано наказ №52/19 від 16.04.2010р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 р. по справі №52/19, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2010 р. у справі №52/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 р., а рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2010 р. у справі №52/19 залишено без змін.
На виконання вищезазначеної постанови Вищого господарського суду України господарським судом міста Києва видано наказ у справі №52/19 від 06.10.2010р.
В червні 2013 року відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу у справі №52/19 від 06.10.2010р. таким, що не підлягає виконанню повністю з підстав пропущення строку для пред'явлення.
Відповідно до ч.2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. (ч.4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України).
Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс" про визнання наказу № 52/19 від 06.10.2010 року таким, що не підлягає виконанню, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не наведено наявності причин встановлених статтею 117 Господарського процесуального кодексу України, які б зумовлювали визнання наказу Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 року у справі №52/19 таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101, 117 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс", м. Київ.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашсервіс", м.Київ залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року у справі №52/19 залишити без змін.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2013 |
Оприлюднено | 25.11.2013 |
Номер документу | 35421983 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Акулова H.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні