Постанова

від 19.11.2013 по справі 907/433/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 907/433/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Л.І. Рогач за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачів - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином); - Ярош С.І., дов. від 20.05.2013р. - Цубера В.В., засновник, Цубера І.М., керівник Котляров Р.Ю., дов. від 13.11.2013р., Гудзан Є.А., дов. від 13.11.2013р. третьої особиМінаєва В.В., дов. від 10.07.2013р., Тоцький Б.А., дов. від 19.04.2013р., Перегонцев І.А., дов. від 12.06.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Малого приватного підприємства "Оріон" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі№ 907/433/13 Господарського суду Закарпатської області за позовомДержавного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" до - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕЛІТ СЕРВІС"; - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області; - Малого приватного підприємства "Оріон" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавний концерн "Укроборонпром" провизнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про придбання майна

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів від 12.10.2012 року з реалізації нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" по лоту № 1 - майновий комплекс деревообробної дільниці, що знаходиться за адресою: вул. Фізкультурна, 10 смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області, які оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів № 07-0152/12-1 від 12.10.2012 року та актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим виконуючим обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області від 25.10.2012 року, та про визнання недійсним свідоцтва серії ВТА № 073927 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гримут П.В., зареєстрованого в реєстрі № 671. Позивач зазначив, що торги з відчуження нерухомого майна об'єкта державної власності, що не підлягає приватизації, проведено в порушення частини 9 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"; майно державного підприємства реалізовано всупереч статті 75 Господарського кодексу України без згоди органу, до управління якого воно належить; порушено пункти 1.3, 3.11, 4.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна щодо місця його реалізації, обов'язку повідомити позивача (боржника) про проведення прилюдних торгів та стартову ціну реалізації.

Відповідачі відхилили позов у повному обсязі, вказавши, що реалізоване на торгах майна не може бути витребувано від покупця як добросовісного набувача такого майна, відсутні передбачені законодавством підстави для визнання недійсними проведених торгів, законність яких та відсутність порушень під час проведення підтверджена результатами перевірки прокуратури.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, підтримала позов з наведених у ньому підстав.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2013 року (суддя Журавчак Л.С.) у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано; постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсними прилюдні торги від 12.10.2012 року з реалізації нерухомого майна, що належало Державному підприємству "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" по лоту № 1 - майновий комплекс деревообробної дільниці, що знаходиться за адресою: вул. Фізкультурна, 10 смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області, які оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів № 07-0152/12-1 від 12.10.2012 року та актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим виконуючим обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області від 25.10.2012 року; визнано недійсним свідоцтво серії ВТА № 073927 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гримут П.В., зареєстроване в реєстрі за № 671; розподілено судові витрати.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Мале приватне підприємство "Оріон" та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги, в яких просили скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Касаційні скарги вмотивовано доводами про порушення апеляційним судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки справу розглянуто судом у незаконному складі, з порушенням принципу незмінюваності суддів, передбаченого статтею 47 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"; в порушення положень статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України не створено необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, у постанові викладено доводи лише сторони, на користь якої вона прийнята; до спірних правовідносин неправомірно застосовано норми Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та не враховано положення Закону України "Про виконавче провадження", пункту 2 статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", при цьому не спростовано встановлені місцевим господарським судом обставини щодо спрямування коштів, які надійшли від реалізації майна, на погашення заборгованості по заробітній платі.

Позивач надіслав відзив на касаційні скарги, в якому заперечив їх доводи, як безпідставні та необґрунтовані; разом з тим позивач надіслав телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні; судова колегія відхилила зазначене клопотання, позаяк у ньому не вказано обставин, що унеможливлюють розгляд справи з наведених у клопотанні підстав.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЕЛІТ СЕРВІС" не скористалося правом на участь представника у судовому засіданні; не надіслало відзив на касаційну скаргу.

Державний концерн "Укроборонпром" відхилив доводи касаційних скарг, наголошуючи на законності постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідачів та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Місцевим господарським судом було встановлено, що Державний концерн "Укроборонпром" є суб'єктом управління об'єктами державної власності в розумінні статті 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" в оборонно-промисловому комплексі, до якого входить позивач за постановами Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1221 та від 31.08.2011 року № 993.

У відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області на примусовому виконанні перебувало зведене виконавче провадження № ЄДРВП 32282415 про стягнення з Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" як боржника грошових коштів на користь фізичних, юридичних робіт та держави.

13.03.2012 року заступником начальника відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції в присутності начальника матеріально-технічного постачання державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" Стрильницького Ю.М. проведено опис та арешт нерухомого майна позивача, про що складено акт. У зв'язку з відсутністю у позивача рухомого майна та майна, що не задіяне у виробництві, 28.05.2012 року винесено постанову про призначення експерта для визначення вартості нерухомого майна боржника, а саме: майнового комплексу деревообробної дільниці, що знаходиться за адресою: смт. Дубове, вул. Фізкультурна, 10; 16.07.2012 року експертом було надано звіт про незалежну оцінку майна боржника, за яким вартість вказаного майна складає 981132грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що про проведення дій з опису та арешту належного державному підприємству майна орган виконавчої служби повідомив позивача та Державний концерн "Укроборонпром" листом від 15.03.2012 року № 7824/03-41/1; копія висновку про оцінку майна надіслана рекомендованою кореспонденцією позивачу, Державній податковій інспекції у Тячівському районі, Управлінню Пенсійного фонду України у Тячівському районі, а також Державному концерну "Укроборонпром".

10.08.2012 року державним виконавцем підготовлено та передано до управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області пакет документів по реалізації на прилюдних торгах наведеного вище нерухомого майна; за протоколом № 28 від 14.08.2012 року переможцем тендеру з визначення спеціалізованих торгівельних організацій стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс", з яким 15.08.2012 року органом державної виконавчої служби укладено договір № 07-0152/12 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Спеціалізованою організацією у відповідності до пункту 3.5. "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" на офіційному сайті https://trade.informjust.ua розміщено оголошення № 447296 про прилюдні торги; також про призначення прилюдних торгів на 10.09.2012 року (12 год. за київським часом) за адресою м. Тячів, вул. Лазівська, 2 зазначено у листі від 20.08.2012 року № 5674. Листом спеціалізованої організації № 1122/12 від 11.09.2012 року повідомлено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна не відбулися в зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

14.09.2012 року державним виконавцем складено акт уцінки майна, не реалізованого на прилюдних торгах, відповідно до якого майно уцінено на 18% від початкової вартості до 804528,24 грн.; на офіційному сайті https://trade.informjust.ua здійснено публікацію про прилюдні торги № 454088; також про призначення прилюдних торгів на 12.10.2012 року (12 год. за київським часом) за адресою м. Тячів, вул. Лазівська, 2 зазначено у листі від 19.09.2012 року № 6473.

Судом з'ясовано, що додержання вимог пункту 3.11. "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" підтверджується також списками згрупованих поштових відправлень (рекомендованих) від 21.08.2012 року та від 19.09.2012 року.

12.10.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало Державному підприємству "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання", а саме майнового комплексу деревообробної дільниці за адресою: смт. Дубове, вул. Фізкультурна, 10, що складається з будівлі прохідної (літ. Б), будівлі пилорами (літ. В), будівлі складу (літ. Г), будівлі столярного цеху (літ. Д), будівлі вбиральні (літ. Е), будівлі меблевого цеху (літ. Є), будівлі їдальні (літ. Ж, у тому числі підвал їдальні літ. Ж, мезонін їдальні літ. Ж-1), будівлі складу (літ. З), про що складено протокол № 07-0152/12-1 від 12.10.2012 року. Майновий комплекс реалізовано за ціною 804700 грн. Малому приватному підприємству "Оріон". Переможець торгів сплатив зазначену суму, внісши 119095,60 грн. на рахунок спеціалізованої організації як винагороду за проведення прилюдних торгів, а суму 685604,40 грн. перерахував на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

За розпорядженням державного виконавця від 26.10.2012 року здійснено розподіл одержаних коштів, з яких перераховано 7145,69 грн. витрат на проведення виконавчих дій, 67851,74 грн. виконавчого збору, 610606,97 грн. розподілено між стягувачами в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, в результаті чого закінчено 183 виконавчих документа.

За наслідками зазначених торгів прокурором Тячівського району проведено перевірку, якою встановлено відсутність порушень законодавства про виконавче провадження органами державної виконавчої служби в процесі примусової реалізації арештованого нерухомого майна.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з встановлених ним обставин справи щодо відчуження зазначеного нерухомого майна в межах виконавчого провадження, виконанню за яким підлягали виконавчі документи по виплаті боргу з заробітної плати та спрямування одержаних від реалізації коштів на погашення заборгованості з заробітної плати, тобто, з додержанням вимог пункту 2 статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"; на підставі аналізу норм чинного законодавства, що регламентує порядок та дослідження процедури вчинення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, та матеріалів справи суд встановив також відсутність порушень чинного законодавства України при підготовці та проведенні спірних прилюдних торгів з продажу нерухомого майна.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, виходив з встановлених обставин справи щодо належності майна позивача до об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", управління яким здійснюється Державним концерном "Укроборонпром", як уповноваженим суб'єктом, та відчуження якого може здійснюватися виключно за приписами Закону України "Про управління об'єктами державної власності, що не підлягають приватизації", в порядку, передбаченому Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.12.2007 року; відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність правочину з реалізації майна на спірних торгах наведеним вище актам законодавства та його недійсність за частиною 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений спосіб, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки сторін виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; за частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; згідно з частиною 4 статті 202 Цивільного кодексу України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом пункту 2.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за №745/4038, з подальшими змінами та доповненнями, під прилюдними торгами розуміється продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Результатом проведення публічних торгів є визначення покупця-переможця публічних торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу та складання акта про проведення прилюдних торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої видачі свідоцтва про придбання майна.

З наведеного вбачається, що за своєю правовою природою прилюдні торги є правочином, що може бути визнано недійсним з підстав, викладених у статті 215 Цивільного кодексу України.

Судова колегія зазначає, що за статтею 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. За змістом частини 5 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство має право відчужувати, передавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Право господарського відання державних підприємств прирівнюється до права власності із застосуванням деяких обмежень у розпорядженні державним майном, що встановлюються законом і статутами таких підприємств.

За статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" поняття управління об'єктами державної власності являє собою здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними законом, повноважень прав держави, як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

З наведеного вбачається, що як зазначені вище положення Господарського кодексу України, так і приписи Закону України "Про управління об'єктами державної власності" регулюють господарську діяльність державного комерційного підприємства, управління об'єктами державної власності в межах здійснення прав власника майна суб'єкта господарської діяльності; натомість, як достовірно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано судом апеляційної інстанції, предметом оскарження є прилюдні торги, що проведені не органом, уповноваженим управляти об'єктами державної власності, чи суб'єктом права господарського відання, а органом державної виконавчої служби в межах зведеного виконавчого провадження щодо примусового стягнення позивача заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб.

За положеннями статей 1 та 2 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів провадиться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, та інших законів, органами державної виконавчої служби.

Складовою виконавчого провадження є звернення стягнення на майно боржника; за статтею 52 Закону "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Главою 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи та зазначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. За приписами статті 66 вказаного Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для погашення заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові, або закріплене за ним; у разі накладення арешту на майно другої черги (призначене для використання у виробництві), що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, чи накладення арешту на майно підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, державний виконавець протягом трьох днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача .

Безпосередньо порядок продажу арештованого майна визначено статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження", за якою реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" введено законодавчу заборону - мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна; при цьому під примусовою реалізацією майна розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника, за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.

Таким чином, місцевим господарським судом достеменно встановлено, що у даному випадку має місце примусова реалізація майна державного підприємства органом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на майно боржника, за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, щодо виплати заробітної плати та обґрунтовано застосовано до спірних правовідносин положення законодавства, яке регулює порядок примусової реалізації майна державних підприємств, в межах виконавчого провадження; також судом досліджено виконання приписів законодавства, яке регулює порядок примусової реалізації майна державних підприємств, в межах виконавчого провадження, та вказано на додержання відповідних вимог при організації та проведенні спірних прилюдних торгів.

Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою природу спірних правовідносин, застосувавши до процедури виконавчого провадження положення законодавства, що регулюють правовідносини у сфері реалізації прав держави та уповноважених нею органів на здійснення повноважень управління господарською діяльністю державного підприємства та повноважень власника державного майна в межах господарської діяльності; разом з тим судом апеляційної інстанції не спростовано встановлені місцевим господарським судом обставини справи щодо виконання органом державної виконавчої служби рішень, на які не поширюється дія мораторію, визначеного Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", а також щодо додержання вимог законодавства при організації та проведенні спірних прилюдних торгів.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Місцевий господарський суд, розглядаючи справу, вірно застосував чинне законодавство, встановив дійсні правовідносини сторін та обставини справи, виходячи з розподілу між сторонами обов'язку доказування обставин справи.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи, невірно застосував наведені вище положення законодавства, помилково скасувавши законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи скаржників про допущені апеляційним господарським судом процесуальні порушення, оскільки вказані порушення не підтверджені матеріалами справи.

За таких обставин касаційні скарги слід задовольнити, скасувавши постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі; судовий збір за розгляд касаційних скарг покласти на Державне підприємство "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання".

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Малого приватного підприємства "Оріон" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 907/433/13 Господарського суду Закарпатської області скасувати.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2013 року залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" (90531, Закарпатська обл., Тячівський район, селище міського типу Дубове, вул.. Заводська, 8, Код ЄДРПОУ 14310804) на користь Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області (88017, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, р/р 37319006003286, Код ЄДРПОУ 34888449, МФО 812016, банк ГУДКУ в Закарпатській області) 802,90 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" (90531, Закарпатська обл., Тячівський район, селище міського типу Дубове, вул.. Заводська, 8, Код ЄДРПОУ 14310804) на користь Малого приватного підприємства "Оріон" (90532, Закарпатська область, Тячівський район, с. Красна, вул.. Миру, 4, Код ЄДРПОУ 30105015) - 802,90 грн. за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Закарпатської області видати наказ.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач