Ухвала

від 25.03.2014 по справі 907/433/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 березня 2014 року Справа № 907/433/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Демидової А.М., суддів:Могил С.К., Панової І.Ю., Плюшка І.А., Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву Державного концерну "Укроборонпром" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі№ 907/433/13 за позовомДержавного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕЛІТ СЕРВІС"; 2. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області; 3. Малого приватного підприємства "Оріон" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавний концерн "Укроборонпром" провизнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про придбання майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.07.2013 у справі № 907/433/13 у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 у справі № 907/433/13 рішення місцевого господарського суду скасовано; постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсними прилюдні торги від 12.10.2012 з реалізації нерухомого майна, що належало Державному підприємству "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" по лоту № 1 - майновий комплекс деревообробної дільниці, що знаходиться за адресою: вул. Фізкультурна, 10 смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області, які оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів № 07-0152/12-1 від 12.10.2012 та актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим виконуючим обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області від 25.10.2012; визнано недійсним свідоцтво серії ВТА № 073927 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_7, зареєстроване в реєстрі за № 671.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі № 907/433/13 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Державний концерн "Укроборонпром" звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі № 907/433/13, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2013 у справі № 35/17-4931-2011, від 06.06.2011 у справі № 62/258-10, від 19.03.2012 у справі № 5023/5622/11(62/258-10), від 14.03.2011 у справі № 47/249-10, від 22.07.2004 у справі № 109/19-03, від 14.05.2008 у справі № 48/36 та від 06.04.2010 у справі № 02/49-77(7/112-77), мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 29.10.1999, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 19.11.2013 у справі № 907/433/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що належало державному підприємству, та про визнання недійсним свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених місцевим господарським судом обставин справи про те, що у даному випадку спірні торги були проведені щодо примусової реалізації майна державного підприємства органом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на майно боржника, за рішенням, що підлягало виконанню Державною виконавчою службою, щодо виплат боргу з заробітної плати, тобто встановлено обставини, які свідчать, що на спірні правовідносини не поширюється дія мораторію, визначеного Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Водночас у постанові від 19.03.2012 у справі № 5023/5622/11(62/258-10) суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації арештованого майна відповідача-2, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що державна частка у статутному капіталі відповідача-2 становить 100%, а тому на майно останнього, яке було предметом спірних прилюдних торгів, поширюється дія Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

З постанови від 14.03.2011 у справі № 47/249-10 вбачається, що суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що реалізоване на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження майно не належало боржнику на праві власності; до спірних правовідносин у відповідній частині вимог підлягав застосуванню мораторій на застосування примусової реалізації майна.

У постанові від 14.05.2008 у справі № 48/36 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині, що стосується доводів заявника, а саме щодо задоволення позову про скасування результату аукціону з реалізації нежитлової будівлі, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що проведення спірного аукціону було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки об'єктом продажу на аукціоні було нерухоме майно, яке підлягало продажу шляхом проведення прилюдних торгів, а не аукціону.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, у постановах від 01.04.2013 у справі № 35/17-4931-2011, від 06.06.2011 у справі № 62/258-10, від 22.07.2004 у справі № 109/19-03 та від 06.04.2010 у справі № 02/49-77(7/112-77) рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ 2 ГПК України.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному концерну "Укроборонпром" у допуску справи № 907/433/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА. Демидова Судді:С. Могил І. Панова І. Плюшко В. Селіваненко