Постанова

від 19.11.2013 по справі 910/812/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 910/812/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року у справі господарського суду № 910/812/13 міста Києва за заявою ТОВ "Рибін та партнери" до ТОВ "Необуд Україна" про визнання банкрутом ліквідаторРибін Д.Ю. за відсутності явки у судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Необуд Україна" (далі -боржника) за заявою ТОВ "Рибін та партнери" (далі -ініціюючого кредитора) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону) (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) (том 1, а.с. 1 - 2).

Постановою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 року боржника визнано банкрутом, визнано ТОВ "Рибін та партнери" кредитором боржника на суму 16 000 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю., якого зобов'язано у пятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, докази публікації надати суду, здійснити ліквідаційну процедуру боржника та надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора з додатками до 07.02.2014 року (том 1, а.с. 77-81) .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року (суддя Копитова О.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 14.05.2013 року, ліквідовано банкрута - ТОВ "Необуд Україна" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено провадження у справі (том 2, а.с 85-87) .

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - податкова інспекція) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.07.2013 року, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Верховець А.А., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року у справі №910/812/13 залишено без розгляду. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення скаржником прав учасника провадження у справі про банкрутство (том 2, а.с. 97-100) .

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, податкова інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 16.09.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 18.07.2013 року, прийняти нове рішення, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 75, 78, 79 Податкового кодексу України, статей 1, 6, 7, 25, 52 Закону (в зазначеній редакції) , статей 4, 4 1 , 43, 91, 107, 109, 110 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 року відмовлено податковій інспекції у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року у даній справі, відновлено податковій інспекції строк для подання касаційної скарги на оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року у даній справі, прийнято касаційну скаргу до провадження в цій частині та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2013 року о 12 год. 40 хв.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду від 16.09.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від приписів процесуального закону.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 91 ГПК України визначає коло осіб, що мають право апеляційного оскарження, такими особами є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно з частиною 6 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

За приписами статті 1 Закону (в зазначеній редакції) , учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони (боржник та кредитори ), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до розділів І - ІV Закону, провадження у справі про банкрутство здійснюється за загальною процедурою, також розділом VІ Закону передбачено особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, статтею 52 Закону передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника (в редакції Закону, чинній на момент порушення провадження у справі).

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута (в редакції Закону, чинній на момент порушення провадження у справі).

Виходячи з особливостей здійснення провадження у справах про банкрутство відсутнього боржника, які визначені нормами статті 52 Закону, на момент винесення господарським судом постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття відносно цієї особи ліквідаційної процедури, до участі у справі залучені, як правило, лише ініціюючий кредитор та боржник. Отже, прийняті у такій справі судові рішення, які підлягають апеляційному оскарженню, відповідно до норм статей 91, 106 ГПК України, можуть бути оскарженні також особами, які не брали участі у справі.

При цьому, згідно статей 91 - 97 ГПК України, правова оцінка поданої апеляційної скарги на предмет її відповідності нормам ГПК України здійснюється за формальних ознак.

З'ясування ж обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи згідно оскаржуваного судового рішення, як це передбачено нормами статті 91 ГПК України, має здійснюватись господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги, а не на стадії вирішення про прийняття чи неприйняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до пункту 41.1.1. частини 41.1. статті 41 Податкового кодексу України та статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності . Завершення ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 51, 52 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, виключення його з суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками податків, погашення (припинення) усіх зобов'язань боржника, зокрема, податкових.

Відтак, податкова інспекція, на податковому обліку в якій перебуває боржник, є потенційним кредитором боржника, оскільки є компетентним державним органом до повноважень якого належить прийняття рішень про визначення податкових зобов'язань боржника, зокрема, в ході ліквідаційної процедури .

Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, справа про банкрутство ТОВ "Необуд Україна" порушена з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону, ухвалою суду від 18.01.2013 року (том 1, а.с. 1 - 2).

Постановою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 року боржника визнано банкрутом, визнано ТОВ "Рибін та партнери" кредитором на суму 16 000 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю., зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом всіх відомих кредиторів відсутнього боржника про визнання його банкрутом, здійснити публікацію в офіційних друкованих органах про банкрутство боржника та зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора з додатками до 07.02.2014 року (том 1, а.с. 77-81) .

Судами встановлено обставини здійснення офіційної публікації оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в газеті "Урядовий кур'єр" від 20.02.2013 року №34(4920) (том 1, а.с. 113).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 14.05.2013 року, ліквідовано банкрута - ТОВ "Необуд Україна" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено провадження у справі (том 2, а.с 85-87) .

Залишаючи апеляційну скаргу ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на ухвалу суду першої інстанції від 18.07.2013 року без розгляду, апеляційний господарський суд виходив з того, що податкова інспекція на момент прийняття оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції не набула статусу кредитора, сторони або учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ "Необуд Україна".

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із зміною місцезнаходження боржника, податковою інспекцією була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. За результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0001472301/2471 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 106 663 грн., в тому числі 106 663 грн. за основним платежем, та №0001462301/2470 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 115 937 грн., з яких 92 750 грн. за основним платежем та 23 187 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 2, а.с. 50 - 51).

Отже, на момент визнання боржника банкрутом 07.02.2013 року та на період здійснення ліквідаційної процедури податкова інспекція була потенційним кредитором боржника та ліквідатор зобов'язаний був повідомити її про відкриття ліквідаційної процедури боржника і право звернення з грошовими вимогами у справу про банкрутство, незалежно від оскарження боржником податкового повідомлення-рішення в адміністративному суді та результатів такого оскарження.

Відтак, як потенційний кредитор боржника та компетентний державний орган, в якому боржник перебуває на податковому обліку, скаржник вправі оскаржити судове рішення у справі про банкрутство, прийняте за наслідком проведеної ліквідаційної процедури, оскільки за наслідком прийняття такого рішення завершується процедура розгляду та задоволення грошових вимог усіх кредиторів боржника та припиняється юридична особа боржника з виключенням його з ЄДРПОУ, як суб'єкта господарювання та платника податків.

Відтак, на етапі прийняття апеляційної скарги, здійснивши формальну оцінку правового статусу податкової інспекції, як потенційного кредитора боржника, апеляційний суд повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а дослідження доводів скаржника про порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням повинно здійснюватися в судовому засіданні апеляційного суду під час здійснення апеляційного провадження.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, зокрема, статей 91 - 97, 106 ГПК України, вимоги статей 1, 51, 40 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) , внаслідок чого ухвалу апеляційного суду від 16.09.2013 року необхідно скасувати, справу направити до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року.

При розгляді апеляційної скарги апеляційному суду належить розглянути апеляційну скаргу по суті у судовому засіданні з викликом учасників провадження у справі про банкрутство, перевірити обставини виникнення кредиторських вимог податкового органу до порушення провадження у справі про банкрутство, обставини повідомлення податкового органу про визнання відсутнього боржника банкрутом, як потенційного кредитора та дійти обґрунтованих висновків про належність та повноту вчинення усіх дій ліквідатором в ході ліквідаційної процедури, включення до ліквідаційного балансу усіх вимог кредиторів, можливість затвердження ліквідаційного балансу, поданого ліквідатором, наявність порушення прав скаржника та правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року у справі №910/812/13 скасувати.

Справу №910/812/13 надіслати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко