Постанова

від 21.01.2014 по справі 910/812/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 910/812/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Гарник Л.Л.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Маковея Ю.І.,

представників:

від заявника - Горецький О.В. (дов. від 16.10.2012),

від боржника - Бойко В.В. (дов. від 17.01.2013),

від ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (Інспекція, податкова інспекція)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2013

у справі № 910/812/13 (суддя Копитова О.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибін та партнери"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Необуд Україна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Необуд Україна" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі № 910/812/13 припинено, дію мораторію припинено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Інспекція звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 скасувати, справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року у справі № 910/812/13 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі № 910/812/13 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2013.

Відповідно до п.3.9. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області була передана судді Ткаченку Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 самовідвід судді Ткаченка Б.О. задоволено, матеріали справи № 910/812/13 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Інспекції та призначено її розгляд в судовому засіданні на 25.12.2013.

Розпорядженням заступника Голови суду від 25.12.2013 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, судді: Гарник Л.Л., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 21.01.2014 відповідно до ст.ст. 69, 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 доручено здійснити розгляд справи № Б3/139-11/11 колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Гарник Л.Л., Разіна Т.І.

Представник податкової інспекції в судове засідання не з'явився, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та ліквідатора, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Статтею 52 Закону про банкрутство передбачено, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство ТОВ "Необуд Україна" порушена з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону про банкрутство, ухвалою суду від 18.01.2013.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 боржника визнано банкрутом, визнано ТОВ "Рибін та партнери" кредитором на суму 16 000 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю., зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом всіх відомих кредиторів відсутнього боржника про визнання його банкрутом, здійснити публікацію в офіційних друкованих органах про банкрутство боржника та зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора з додатками до 07.02.2014.

Офіційна публікація оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті "Урядовий кур'єр" від 20.02.2013 №34(4920).

Частиною 5 ст. 52 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із зміною місцезнаходження боржника, податковою інспекцією була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

За результатами перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012 №0001472301/2471 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 106 663 грн., в тому числі 106 663 грн. за основним платежем, та №0001462301/2470 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 115 937 грн., з яких 92 750 грн. за основним платежем та 23187 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Проте, податкова інспекція не використала наданого законодавством права на заявлення кредиторських вимог до боржника у даній справі у строки встановлені ст. 14 Закону про банкрутство після публікації оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься довідка ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС від 13.12.2012 № 1911/10/19-009 про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються органами ДПІ в Обухівському районі станом на 13.12.2012.

Також матеріалами справи підтверджуються обставини скасування вказаних вище рішень податкової інспекції щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість боржника (постанова Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2013). При цьому, податкова інспекція не надала доказів на підтвердження апеляційного перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 у зв'язку зі зверненням з апеляційною скаргою на вказане судове рішення. Не подано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів позбавлена можливості дійти однозначного та беззаперечного висновку про наявність податкового боргу у боржника, відповідно і про наявність кредиторських вимог до нього, а отже і порушення інтересів Держави в особі органу Державної податкової служби в частині поповнення дохідної частини державного бюджету.

Згідно ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор подав господарському суду звіт ліквідатора банкрута у справі № 910/812/13 з відомостями про кредиторів та їх вимоги до боржника, ліквідаційний баланс банкрута з даними про зобов'язання боржника та відсутність будь-якого майна, за рахунок якого можливо сформувати ліквідаційну масу та погасити вимоги кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі ліквідаційної процедури ліквідатором боржника були надіслані запити до державних органів та установ з метою виявлення та з'ясування наявності майна та майнових активів, що належать банкруту, для підтвердження відомостей про розрахункові рахунки, відомостей про наявних кредиторів та дебіторів банкрута. Крім того, ліквідатором вживались заходи із розшуку майна банкрута, які виявились безрезультатними.

Згідно відомостей наданих ліквідатором, банкрута відсутні будь-які активи, земельні ділянки, об'єкти нерухомості, транспорті засоби, цінні папери, які належать останньому на праві власності. На підтвердження зазначених обставин ліквідатором додано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії листів Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 44452 (И-2012) від 29.11.2012, КП КОР "Обухівське бюро технічної інвентаризації" № 472 від 27.05.2013, УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 22.02.2013, департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 05707-5237 від 18.03.2013, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09/03/4822/нк від 15.03.2013, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) № 1315-4/9.2.2/45-13 від 14.03.2013, Державної інспекції сільського господарства України в м. Києві № 02/4-72 від 20.02.2013, Державної митної служби України № 11.1/2-25/2103 від 04.03.2013.

Як вбачається з витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у боржника відсутнє майно яке б знаходилось в публічному обтяженні або в забороні на відчуження.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві № 04/01-27/1853 від 28.02.2013 боржник засновником суб'єктів господарської діяльності не значиться.

Відповідно до довідок Київської філії ПАТ КБ "Приватбанк" № 08.7.0.0.0/121224122835 від 24.12.2012, Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" № с11-0000-130-03/12/2516 від 21.12.2012, філії ПАТ "Унікредит банк" № 7049/ІV від 04.12.2012 розрахункові рахунки банкрута закрито.

Крім цього, ліквідатором до звіту додано докази повідомлення про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом можливих кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута, зокрема Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, Святошинську міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За результатом сукупності проведених дій ліквідатором залишились не погашеними кредиторські вимоги на загальну суму 16 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що всі пошукові заходи по розшуку майнових активів підприємства боржника ліквідатором закінчені, ні майнових активів, ні грошових коштів не виявлено, останній подав суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та, відповідно, просив суд ліквідувати банкрута як юридичну особу та припинити провадження у справі.

Частинами 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство передбачено, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 40 господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки у банкрута відсутнє майно за рахунок якого можливо сформувати ліквідаційну масу та погасити вимоги кредиторів.

Доводи податкової інспекції, викладені в апеляційній скарзі щодо неповноти вжиття заходів з розшуку майна банкрута спростовуються обставинами викладеними у звіті ліквідатора, які підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у справі № 910/812/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Л.Л. Гарник

Т.І. Разіна