Рішення

від 18.11.2013 по справі 912/1411/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 рокуСправа № 912/1411/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1411/13

за позовом: Селянського фермерського господарства "РОСТОК"

до відповідача: Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро"

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- приватне підприємство "Терра-Юг"

- товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал менеджмент корпорейшен плюс"

про стягнення 798 634,00 грн,

представники сторін:

від позивача - Посунько А.М. , довіреність № 27 від 05.07.13 ;

від відповідача - Марківський В.В. , довіреність № 1 від 14.10.13 ;

від відповідача - Мельніченко В.А. , довіреність № 2 від 21.10.13 ;

від 3-іх осіб - участі не брали.

Селянське фермерське господарство "РОСТОК" звернулося до господарського суду із позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" збитків в сумі 798 634,00 грн, з яких: 621 379,00 грн не одержаного доходу, 177 255,00 грн затрат при вирощуванні соняшника, які заподіянні позивачу внаслідок поставки відповідачем неякісної бакової суміші «Гектор БС» згідно договору № 62 від 25.04.2013 року та без сертифікату якості.

В ході розгляду справи позивач неодноразово зменшував позовні вимоги. Остаточно свої вимоги позивач виклав у заяві про зменшення позовних вимог від 05.11.2013р., яка містить наступні вимоги: стягнути з відповідача 699965,57 грн, з яких 67302,48 грн витрати на добрива та засоби захисту рослин, 7861,60 грн витрати на дизельне паливо, 48234,49 грн витрати на мастильні матеріали та запчастини, 576567,00 грн втрати по збору врожаю, а також судовий збір в сумі 15973,00 грн.

Відповідно до норм ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити, відмовитись від позову чи зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви від 05.11.2013 року, а саме щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 699965,57 грн, з яких: 67302,48 грн витрати на добрива та засоби захисту рослин, 7861,60 грн витрати на дизельне паливо, 48234,49 грн витрати на мастильні матеріали та запчастини, 576567,00 грн втрати по збору врожаю, а також судовий збір в сумі 15973,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву вимоги позивача не визнав.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив наступне.

При отриманні товару (бакової суміші "Гектор БС") згідно видаткової накладної № 783 від 28.05.2013 року позивачем не складались акти приймання товару по кількості та якості та про приховані недоліки товару відповідно до умов договору ( п.6.4) та відповідно до вимог Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості № П-6 і П-7. Вказане свідчить, на думку відповідача, про відсутність зауважень щодо якості товару.

Крім того, після отримання товару бакової суміші "Гектор БС", позивач мав змогу відповідно до п. 6.5 договору провести в разі потреби за свій рахунок дослідження товару у лабораторії, акредитованій УКР ЦСМ та або Укр СЕПРО на проведення таких досліджень, за умови наявності в лабораторії відповідного аналітичного стандарту діючої речовини, обладнання та хімічних реактивів. Відбір проб товару для такого дослідження має бути проведений з використанням зразків товару із непошкодженої та опломбованої тари (за наявності) за обов'язкової участі повноважних представників постачальника та покупця. Проте відповідне дослідження товару не проводилося і не проведено до теперішнього часу.

Відповідач також звертає увагу суду, що позивачем в позовній заяві не вірно відображено обставини справи щодо придбання товару.

Так, у позовній заяві зазначено, що СФГ "Росток" 27.05.2013 року оплатило та отримало бакову суміш "Гектор БС" і в цей же день, вказана суміш була розпакована та застосована на полях посівів соняшника. Обробка здійснювалась з 27.05.2013 року по 29.05.2013 року.

Вказане твердження , на думку відповідача, спростовується

- видатковою накладною № 783 від 28.05.2013 року, згідно якої бакова суміш "Гектор БС" була отримана лише 28.05.2013 року, а тому ніяк не могла бути застосована 27.05.2013 року та 28.05.2013 року;

- актом внесення бакової суміші "Гектор БС", який складено комісією в складі: голови СФГ "Росток" Сарданова О.М., механізатора СФГ "Росток" Артемьєва Ю.Ю., комерційного директора ПП "Компанія Росток-Агро" Солонченка В.М., який складено 30.05.2013р. , проте в ньому зазначено, що комісія розпаковувала та була присутня при внесенні Бакової суміші 27,28 та 29 травня 2013 року. Проте у вказаному акті не вказано кількість Бакової суміші «Гектор БС», внесеної на поля в загальному обсязі і конкретно, по кожному полю № 1,5,6,16. Відповідач також звертає увагу суду, що залишок бакової суміші є свідченням того, що позивачем не було дотримано технології по застосуванню бакової суміші «Гектор БС»

Приєднаний до матеріалів справи акт про застосування бакової суміші "Гектор БС" не містить відомостей про те, яким був розмір бур'янів, відносно якого виду бур'янів застосовувалась суміш, при яких кліматичних умовах (посушливу погоді чи ні).

Вважає, що позивач не вживав ніяких заходів щодо знищення бур'янів.

Звертає увагу суду, що вручення сертифікату якості на продукцію за умовами договору (п.5.1), передбачено тільки за вимогою покупця. В момент передачі товару вимоги щодо супроводження проданого товару сертифікатом якості товару, позивачем не висувались.

Відповідач також зазначає, що позовна заява не містить інформації, підтвердженої належними установами держстатистики по кількості засіяного насіння, площі засіяного насіння, кількості зібраного врожаю з даних площ.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

На вимогу ухвали суду від 21.10.2013 року щодо надання у письмовому вигляді своїх пропозицій з приводу призначення експертизи, обґрунтування такої необхідності, її виду, та щодо оплати експертного дослідження позивач листом від 05.11.2013 року повідомив суд, що проведення експертизи необхідно доручити Державному центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції (вул.Стельмаха,6-А, м. Київ) та зазначив, що вказана експертна установа повинна проводити експертизу сільськогосподарської продукції (акр. справи 11-12, т.2).

Відповідач проти призначення експертизи заперечив, пославшись на недоцільність проведення експертизи. Проте не зазначає проти проведення якої саме експертизи він заперечує.

3-ті особи письмових пояснень з приводу позовних вимог, викладених в позовній заяві, господарському суду не подали.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, представник відповідача вимоги не визнав повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

25.04.2013 року між приватним підприємством «Компанія Росток-Агро» та СФГ «Росток» укладений договір поставки № 62 (арк. справи 24-25, т.1).

За умовами вказаного договору відповідач зобов'язався поставити виключно оригінальну продукцію, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається Додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до розділу 3 Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.

У Додатку № СФ-0000727 від 24.05.2013 року до договору поставки № 62 від 25.04.13р. (арк. справи 28, т.1), сторони узгодили асортимент продукції - бакова суміш «Гектор БС», її кількість - 40 упаковок, вартість 19200,00 (з ПДВ), порядок оплати - 100% попередня оплата та порядок поставки - автотранспортом постачальника.

Згідно рахунку відповідача № СМФ-0000726 від 24.05.2013 року на суму 19 200 грн. (з ПДВ) позивач оплатив вартість бакової суміші платіжним дорученням № 27/5-09 від 27.05.2013 року на суму 19 200 грн (з ПДВ).

Отримання позивачем бакової суміші у кількості 40 упаковок підтверджується видатковою накладною № 783 від 28.05.2013 року (арк. справи 31).

Як було встановлено в ході розгляду спору, сертифікат якості на поставлену відповідачем бакову суміш згідно договору № 62 від 25.04.2013 року, в момент передавання товару, позивачу не надавався.

За твердженням відповідача, сертифікат якості за умовами договору (п.5.1) повинен надаватися тільки на вимогу покупця.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, вказана бакова Суміш «ГекторБС» була розпакована в присутності представника ПП «Компанія Росток-Агро» Солонченко В.М., підготовлена для використання та була застосована позивачем на полях посівів соняшника СФГ «Росток», а саме на полях № 1 площею 51 га, № 5 площею 4 га, № 6 площею 9 га та № 16 площею 16 га, загальна площа посівів 80 га. Вказані поля відносяться до Мало-Вільшанської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Про застосування вказаної суміші складено акт від 30.05.2013 року (ар. 32, т.1) у складі голови СФГ "Росток" Сарданова О.М., механізатора СФГ "Росток" Артемьєва Ю.Ю., комерційного директора ПП "Компанія Росток-Агро" Солонченка В.М. У вказаному акті зазначено, що бакова суміш «Гектор БС» була розпакована та підготовлена до обробки полів згідно інструкції, наданої представником ПП «Коспанії Росток-Агро» Солонченко В.М.

Внесення вказаної Бакової суміші проводилось на полях №№1,5,6,16 Мало-Вільшанської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області в період з 27 по 29 травня 2013 року, з 20 до 02 години ночі, відповідно до Інструкції.

Позивач зазначає, що впродовж 7 днів ним оглядались поля, на яких було застосовано Бакову суміш. У зв'язку з відсутністю належної дії на бур'яни вказаної суміші позивач в телефонному режимі повідомляв представника відповідача Солонченко В.М. по телефону про відсутність дії гербіциду на бур'яни, проти яких вона була застосована, який запевняв відповідача, що дія вказаного гербіциду здійснюється на протязі 3- тижнів.

Після чергового огляду та з'ясування, що стан рослин ще погіршився, позивач направив відповідачу 19.06.2013 року претензію, в якій зазначив про відсутність дії гербіциду та необхідність комісійного обстеження полів.

Відповіді на вказану претензію відповідач позивачу не надав.

21.05.2013 року комісією в складі: голови СФГ «Росток» О.М. Сарданова, агронома ПСП ім.Ватутіна Мало Вільшанської сільської ради Гончаренко В.І., комерційного директора ПП «Компанія Росток-Агро» Солонченко В.М. було проведено обстеження полів №№ 1,5,6, 16 СФГ «Росток», засіяних соняшником (арк. справи 34, т.1).

Проведеним обстеженням було встановлено, що за період з 27.05.по 21.06.2013 року, дію Бакової суміші на бур'янах не виявлено. Посіви соняшнику сильно засмічені бур'янами, а саме: пирієм, берізкою польовою, щирицею звичайною, свиріпою, осотом, мишієм та гірчицею польовою. Значно порушений розвиток рослин на всій площі посівів. Рослини соняшника знаходяться в критичному стані, стеблі видовжені, листя покручене та деформоване, кошики соняшника недорозвинуті. Втрата врожаю складає 60%.

Комісія вважала, що бакова суміш «Гектор БС» на посівах соняшника не вплинула на знищення бур'янів, а тому необхідно терміново застосовувати інші заходи боротьби з бур'янами та застосувати мікродобрива для покращення фізіологічного стану рослин для отримання 40% врожаю.

Позивач зазначає у своїй позовній заяві, що поставка відповідачем бакової суміші «Гектор БС» неналежної якості, без сертифіката якості та застосування вказаної суміші на полях № 1,5,6,16 Мало Вільшанської сільської ради спричинило позивачу шкоду у сумі 699965,57 грн, з яких: 67302,48 грн витрати на добрива та засоби захисту рослин, 7861,60 грн витрати на дизельне паливо, 48234,49 грн витрати на мастильні матеріали та запчастини, 576567,00 грн втрати по збору врожаю.

При розгляді даного спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про пестициди і агрохімікати", цей Закон регулює правові відносини, пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров'я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», пестициди це - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;

агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.

Відповідно до статті 4 вказаного закону, забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 7 вказаного Закону, Держаній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів.

Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.

Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламенти їх застосування та щорічні доповнення до нього ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Господарський суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 р. N 295 було затверджено Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі Порядок).

Відповідно до п.1. цей Порядок встановлює вимоги до проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні ( далі - препарати).

Державні випробування нових препаратів проводяться з метою біологічної, токсиколого-гігієнічної та екологічної оцінки і розроблення нормативів та регламентів їх безпечного застосування (п.2 Порядку).

Державні випробування препаратів проводяться в науково-дослідних установах та організаціях, акредитованих Мінприроди, при цьому токсиколого-гігієнічні (медико-біологічні) дослідження - за затвердженими методиками в установах, визначених МОЗ.

Відповідно до п. 23, 24 Порядку, у разі позитивних результатів експертиз, зазначених у пункті 22 цього Порядку та рекомендацій науково-експертної ради, Мінприроди приймає рішення про державну реєстрацію препарату, після чого заявникові видається рахунок на сплату реєстраційного внеску.

Після сплати реєстраційного внеску і затвердження зразка етикетки препарат заноситься до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів (далі - Державний реєстр препаратів), а заявникові видається реєстраційне посвідчення про державну реєстрацію препарату, зразок якого затверджується Мінприроди.

Державний реєстр препаратів ведеться в електронному вигляді.

До Державного реєстру препаратів заноситься реєстраційний номер препарату, дата видачі, серія та номер посвідчення про державну реєстрацію препарату, найменування та вміст діючої речовини, торгова назва препарату та позначення його препаративної форми, класифікація препарату, найменування заявника та його адреса, найменування виробника препарату, сфера застосування (перелік сільськогосподарських культур), строк реєстрації препарату, дата скасування (призупинення) державної реєстрації препарату.

Враховуючи вищезазначене, сертифікат відповідності вмісту діючих речовин паспортним даним, який надано Інститутом захисту рослин НААН замовнику - ПП «Терра-юг» за № 1/103 від 13.02.2013 року (арк. справи 43,т.2), та на який посилається відповідач, не дає права на застосування бакової суміші "Гектор БС" в сільському господарстві, про що також було зазначено в адресованому господарському суду листі Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України № 1/697 від 30.09.2013 року (арк. спр. 75, т.1).

Крім того, позивачем до матеріалів справи подано копію листа № 1045/07/4-7 від 26.03.2013 року, в якому Департамент екологічної безпеки та дозвільної системи Міністерства екології та природних ресурсів повідомляє адвоката Кудрицьку Т.Ю. про те, що Мінприроди не отримувало документів щодо державної реєстрації і не реєструвало препарат Гектор БС з діючою речовиною етметсульфурон метил. Також повідомлено, що міністерством був зареєстрований до 31.13.2012 року препарат під назвою Гектор в.р.г з діючими речовинами римсульфурон, 500 г/кг та тифенсульфурон-метил, 250 г/кг (заявник ТОВ "Агрікоптер").

Отже, відповідач не спростував доводів позивача щодо не надання відповідачем при поставці ним бакової суміші "Гектор БС" документів, які посвідчують його якість.

Відповідно до норм ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст. 22 ЦК України, ч.2 ст. 224 ГК України під збитками слід розуміти втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (упущена вигода).

Відповідно до норм ст. 700 ЦК України продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

Покупець має право до укладення договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі.

Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації.

Відповідно до норм ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 699965,57 грн, з яких 67302,48 грн витрати на добрива та засоби захисту рослин, 7861,60 грн витрати на дизельне паливо, 48234,49 грн витрати на мастильні матеріали та запчастини, 576567,00 грн втрати по збору врожаю.

Як доказ понесення витрат на дизельне пальне позивачем подано до матеріалів справи товарно-транспортну накладну (акр. спр. 50, т.1), платіжне доручення № 21/02-01 від 21.02.2013 року на суму 46 076,80 грн. (арк. спр. 51, т.1) та лімітно-заборні карти на отримання товарно-матеріальних цінностей (акр. спр. 117-129 т. 1).

Зазначені товарно-транспортна накладна та платіжне доручення свідчать, що позивачем придбане дизельне пальне ще в лютому 2013 року, тобто задовго до внесення бакової суміші.

Крім того, позивачем не подано до матеріалів справи доказів використання дизельного пального саме для проведення робіт, пов'язаних з внесенням бакової суміші та підживленням соняшника, збору врожаю, а саме шляхових листів, які б підтверджували відстань, кількість витраченого пального, суму.

Лімітно-заборні картки підтверджують тільки отримання матеріальних цінностей, а тому не можуть бути належними доказами понесення позивачем витрат, пов'язаних з внесенням бакової суміші, підживленням соняшника, збору врожаю.

З огляду на вищенаведене господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7861,60 грн витрати на дизельне паливо.

Вимоги позивача щодо стягнення 48234,49 грн витрат на мастильні матеріали та запчастини також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

До матеріалів справи позивачем подано копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 88 від 13 березня 2013 року на суму 10201,40 грн., видаткова накладна № 561 від 13.03.2013 року, згідно якої позивачем отримано оливу на суму 10 202,40 грн. , які свідчать, що позивачем придбано оливу задовго до внесення бакової суміші, а тому ці витрати суд пов'язує зі звичайною господарською діяльністю по вирощуванню сільськогосподарських культур.

Поданий позивачем рахунок-фактура № СФД085 від 05.06.2013 року був оплачений позивачем згідно платіжного доручення № 06/06-01 від 06.06.13р. на суму 2 282,03 грн. до пред'явлення позивачем претензії, а тому не може свідчити про понесення позивачем таких витрат на підживлення соняшника , внесення бакової суміші та збирання врожаю.

Подані позивачем до матеріалів справи копії рахунків фактур, накладних та платіжних доручень (арк. спр. 59-64, т.1) свідчать про придбання позивачем добрив в березні 2013 року, а тому не можуть бути належними доказами понесення позивачем витрат, пов'язаних саме з завданням відповідачем збитків, пов'язаних з поставкою відповідачем бакової суміші.

Що стосується видаткових накладних № 2564 від 11.06.2013 року на суму 3 609,50грн., № PH-0000199 від 20.06.2013р. на суму 12 204,00, № PH-0000199 від 20.06.2013р. на суму 13 437.00 грн., платіжного доручення № 12 від 13.06.2013 року на суму 5 059,60 грн. (акр. спр. 65-68, т.1), то господарський суд дійшов висновку, що вказані витрати не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як докази того, що вказані добрива вносились позивачем, необхідність їх внесення та кількість, яка була необхідна для підживлення насіння соняшника у зв'язку із внесенням бакової суміші.

В ході розгляду спору судом ставилось на обговорення питання щодо призначення експертизи ґрунту, яка б підтвердила чи спростувала внесення позивачем добрив та бакової суміші. Проте жодна із сторін не заявила відповідного клопотання про призначення ґрунтознавчої експертизи.

Що стосується вимог позивача про стягнення вартості бакової суміші в сумі 19 200 грн., господарський суд вважає обґрунтованими доводи відповідача що позивачем було прийнято бакову суміш як товар, без зауважень щодо його кількості та якості. Доказів проведення експертного дослідження щодо якості проданого товару до справи не подано. Крім того, господарський суд враховує, що у п. 5 Договору поставки № 62 від 25.04.2013 року, сторони узгодили, що копії сертифікатів якості підприємств (фірм)-виробників на товар, що поставляється на умовах цього Договору, надаються на вимогу покупця.

Матеріали справи свідчать, що вимоги про надання сертифікату позивач висунув відповідачу лише разом з направленням претензії.

Вказане свідчить як про недобросовісність відповідача як постачальника, так і про недбалість позивача, який сам сприяв виникненню збитків, оскільки при отриманні товару не перевірив внесення отриманої ним бакової суміші до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. Доступ до вказаного Державного реєстру є вільним, а інформація з нього надається безоплатно.

За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки в сумі 576567,00 грн, які пов'язанні із недоотриманням позивачем врожаю.

На підтвердження вказаних втрат позивачем подано копії накладних на придбання насіння соняшнику сорту "Лакомка" у кількості 0,3 тон по ціні 25000,00 грн за тону на суму 7500,00 грн. та насіння соняшнику сорту "Неома" у кількості 20,00 посівних одиниць по ціні 1700,00 грн. на суму 34000,00 грн. та копії платіжних доручень, які свідчать про оплату вказаного насіння соняшнику позивачем (арк. спр. 54-58, т.1).

Проте вказані докази господарський суд розцінює як витрати позивача пов'язані із звичайною господарською діяльністю по вирощуванню сільськогосподарських культур, а не як витрати, пов'язані із застосуванням саме бакової суміші, поставленої відповідачем, оскільки навіть без застосування вказаної бакової суміші позивач мав би понести витрати по придбанню вказаного насіння соняшника.

Крім того, видаткова накладна № РН-0000074 від 03.06.2013 видана ТОВ "РостокАгро-Вектор" свідчить про отримання позивачем насіння соняшнику сорту "Неома" у кількості 20,00 посівних одиниць по ціні 1700,00 грн. на суму 34000,00 грн (а.с 55 т. 1).

Разом з тим, 15.11.2013 позивач подав довідку за підписом директора ТОВ "РостокАгро-Вектор" від 11.11.2013 в якій останній повідомляє суд, що 19.04.2013 позивач проплатив аванс за посівний матеріал соняшнику гібрид "Неома" в кількості 20 посівних одиниць. 19.02.2013 ТОВ "РостокАгро-Вектор" поставлено посівний матеріал соняшнику гібрид "Неома" згідно накладної в кількісних одиницях. Видаткова накладна від 03.06.2013 видана пізніше в зв'язку із затримкою документів від постачальника. До вказаної довідки позивач додав оригінал видаткової накладної № РН-000023 від 19.04.2013 на поставку насіння соняшнику сорту "Неома" у кількості 20,000 посівних одиниць без зазначення ціни товару. На вказані накладній зазначено: "Замовлення - рахунок-фактура № СФ-0000151 від 19.04.2013". Тобто, позивачем подано до матеріалів справи, ще один екземпляр накладної на підтвердження отримання того ж посівного матеріалу соняшнику гібрид "Неома" у тій же кількості, однак із зазначенням нової дати та без ціни товару.

Подані позивачем документи унеможливлюють визначення дати поставки та отримання позивачем посівного матеріалу соняшнику гібрид "Неома", оскільки вказані накладні суперечать одна одній.

Позивачем до матеріалів справи подано експертні висновки Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати України за № В-1367 від 18.10.2013 року, згідно якого ціна 1 тони насіння соняшнику кондитерського сорту "Лакомка" не каліброваного складає 5 300,00 грн. з ПДВ та за № В-1388 від 21.10.2013 року, згідно якого вартість 1 тони насіння соняшнику товарного складає 3050,00 грн. (акр. спр. 201,202, т.1).

Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області № 01-27/164 від 09.10.2013 року (арк. спр. 156, т. 1) середня урожайність станом на 5 жовтня 2013 року по збиранню соняшника на зерно по СФГ "Росток" склала 10,1 ц. з 1 га, а по Вільшанському району урожайність по збиранню соняшника на зерно склала 26,8 ц. з 1 га.

Вказані документи, на думку позивача, підтверджують його втрати по збиранню врожаю.

Господарський суд таку думку позивача вважає помилковою, оскільки позивачем не подано до матеріалів справи доказів, які свідчать скільки саме тон насіння соняшнику зібрано ним з полів № 1,5,6,16 та якого сорту. Без цих даних не можливо встановити втрати позивача саме по збору насіння соняшнику сорту "Неома" окремо та "Сорту"Лакомка" окремо, оскільки вартість вказаних сортів соняшнику різна. Крім того, позивачем не вказано та не подано відповідних доказів на підтвердження кількості зібраного насіння по сортах окремо , що унеможливлює визначити, чи включено позивачем вартість фактично зібраного насіння до загальної суми втрат.

За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині повністю.

На вимогу ухвали суду від 21.10.2013 року щодо надання у письмовому вигляді своїх пропозицій з приводу призначення експертизи, обґрунтування такої необхідності, її виду, та щодо оплати експертного дослідження позивач листом від 05.11.2013 року повідомив суд, що проведення експертизи необхідно доручити Державному центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції (вул.Стельмаха,6-А, м. Київ) та зазначив, що вказана експертна установа повинна проводити експертизу сільськогосподарської продукції (акр. спр. 11-12, т.2).

Відповідач проти призначення експертизи заперечив.

З огляду на не подання сторонами письмових пропозицій щодо обґрунтування виду експертизи, необхідності її проведення, її виду, та щодо оплати експертного дослідження, господарський суд відхилив клопотання позивача про призначення експертизи, викладене в листі від 05.11.2013р.

Враховуючи вищенаведене господарський суд відхиляє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до норм ст.ст. 44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та не стягуються з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 25.11.13.

Суддя Т. В. Макаренко