Постанова

від 19.11.2013 по справі 919/766/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 919/766/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Борисової Ю.В.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Божко Тетяна Олександрівна, довіреність №13 від 18.11.13, Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки;

відповідача: Рогоза Сергій Володимирович (повноваження перевірені), довідка ЄДРПОУ №640874 від 21.01.03, керівник, товариство з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ";

третьої особи: не з'явився, Кримська республіканська спілка споживчих товариств;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Кравченко В.Є) від 18 вересня 2013 року у справі №919/766/13

за позовом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки (вул. Самокіша, 30, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" (вул. Ген. Острякова, 171, кв.3, Севастополь,99055)

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кримської республіканської спілки споживчих товариств (вул. Самокіша, 30, Сімферополь, 95000)

про визнання відсутності права власності, визнання свідоцтва про право власності недійсним та усунення перешкоди в користуванні майном

ВСТАНОВИВ :

Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" про:

- визнання відсутності у відповідача права власності на прибудоване приміщення обідньої зали кафе „Експресс-ВЛ", яка в цілому складається з прибудованої будівлі літ „А2" обідньої зали, загальною площею 73,4 кв.м. за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 30 жовтня 2001 року, виданого на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 17 жовтня 2001 року № 2240-р про затвердження акту державної технічної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченого реконструкцією лабораторії кафе „Експресс-ВЛ", озташованого на території Центрального ринку по вул. Щербака,1;

- зобов'язання відповідача повернути позивачу 89,4 кв.м. монолітного залізобетонного перекриття напівпідвального приміщення лабораторії Головного корпусу Центрального ринку літ. „А", розташованого по вул. Щербака, 1 в м. Севастополі та усунути перешкоди позивачу в користуванні цим майном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення статей 15, 16, 376, 396 Цивільного кодексу України, частини другої статті 20 Господарський кодекс України, статей 48, 57 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", вимоги Закону України „Про власність".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05 липня 2013 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06 серпня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залучено Кримську республіканську спілку споживчих товариств.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 вересня 2013 року у справі № 919/766/13 (суддя В.Є. Кравченко) позов Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки до товариства з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" задоволено.

Визнана відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю „Екпресс-ВЛ" права власності на прибудоване приміщення обідньої зали кафе „Експресс-ВЛ" в цілому, яке складається з прибудованої будівлі літ. „А2" обідньої зали загальною площею 73,4 кв.м. за адресою: місто Севастополь, вулиця Щербака, 1 (запис у реєстровій книзі 10 нж стр. 97 під реєстровим № 535 від 30 жовтня 2001 року).

Визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 30 жовтня 2001 року товариству з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 17 жовтня 2001 року №2240-р, на прибудоване приміщення обідньої зали кафе „Експресс-ВЛ", яке складається з прибудованої будівлі літ. „А2" обідньої зали загальною площею 73,4 кв.м. за адресою: місто Севастополь, вулиця Щербака, 1.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" зобов'язано усунути перешкоди Управлінню кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в користуванні майном: 89,4 кв.м. монолітного залізобетонного перекриття напівпідвального приміщення лабораторії Головного корпусу Центрального ринку літ. „А", розташованого по вул. Щербака, 1 в м. Севастополі шляхом зносу самовільно надбудовано-прибудованого приміщення обідньої зали кафе „Експресс-ВЛ", яке складається з прибудованої будівлі літ. „А2" обідньої зали загальною площею 73,4 кв.м. за адресою: місто Севастополь, вулиця Щербака, 1.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки є титульним власником Головного корпусу Центрального ринку під літерою „А", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1.

Також місцевий господарський суд послався на те, що свідоцтво про право власності на кафе „Експресс-ВЛ" не може вважатися легітимним, оскільки дії Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації з оформлення та видачі 30 жовтня 2001 року свідоцтва про право власності товариству з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" на прибудовану будівлю кафе „Експресс-ВЛ" лит. „А2" обідньої зали загальною площею 73,4 м.кв. за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1 визнані судом протиправними. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 17 жовтня 2001 року № 2240-р, а також договір про дольову участь.

Крім того, господарський суд міста Севастополя зазначив, що відсутні підстави стверджувати, що будівництво та введення до експлуатації відповідачем кафе „Експресс-ВЛ" відбулось у відповідності до вимог законодавства без порушення прав позивача, а також що у відповідача існує право власності на кафе „Експресс-ВЛ".

Господарським судом першої інстанції одночасно зроблено висновок й про те, що позивач звернувся з позовом до суду з дотриманням вимог щодо позовної давності, оскільки позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована посиланням товариства з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов необґрунтованого висновку про те, що Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки є титульним власником Головного корпусу Центрального ринку під літерою „А", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

Від Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки та Кримської республіканської спілки споживчих товариств до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, у яких Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки та Кримська республіканська спілка споживчих товариств просять апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2013 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Балюкової К.Г. здійснено заміну судді Балюкової К.Г. на суддю Рибіну С.А.

В судові засідання Кримська республіканська спілка споживчих товариств свого представника не направила, про місце і час розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином.

Від Кримської республіканської спілки споживчих товариств на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду 18 листопада 2013 року надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для його задоволення, оскільки, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін у господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників Кримської республіканської спілки споживчих товариств.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Протягом 1988-1991 років здійснювалося будівництво закусочної „Пишка" (в подальшому кафе „Експрес"), що підтверджується наказом Управління громадського харчування Виконкому міськради від 08 січня 1988 року №11 „Про підготовку до проведення Дня народження міста у 1988 році"; відповідними робочими проектами щодо пристрою вітражів та крівлі закусочної „Пишка" на Центральному ринку; рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 14 серпня 1990 року № 9/329 „Про виділення додаткових коштів дирекції „Експрес", відповідно до якого було виділено додаткові кошти дирекції „Експрес" для оплати робіт по капітальному ремонту кафе „Експрес" у сумі 30,0 тис. руб.

12 лютого 1997 між товариством з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" та Севміськкоопринкторгом був укладений договір про дольову участь у реконструкції приміщення лабораторії з надбудованою прибудовою до першого поверху головного корпусу Центрального ринку.

Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору після закінчення реконструкції та здачі об'єкта до експлуатації розподіл результатів сумісної діяльності здійснюється у наступному порядку: у власність товариства з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" переходить кафе „Експресс-ВЛ" площею будівлі за зовнішньою стороною 89,4 кв.м., зазначене на плані під літерою „А2", внутрішня площа будівлі - 73,4 кв.м.

30 жовтня 2001 року за товариством з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" було зареєстровано право власності на прибудовані будівлю кафе „Експресс-ВЛ" літ. „А2" обіднього залу, загальною площею 73,4 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 30 жовтня 2001 року, виданим Управлінням майна міста Севастопольської міської державної адміністрації на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 17 жовтня 2001 року № 2240-р.

Відповідно до акту технічного обслуговування кафе „Експресс-ВЛ", що розташоване за адресою: вул. Щербака, 1 м. Севастополь, який складений інспекцією ДАСК 27 серпня 2001 року № 1834, прибудована будівля вказаного кафе зведена та розташована на монолітному залізобетонному перекритті напівпідвального приміщення лабораторії та примикає до першого поверху головного корпусу Центрального ринку під літерою „А".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30 жовтня 2012 року у справі № 2а-2313/12/2770, яка була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, дії Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації з оформлення та видачі 30 жовтня 2001 року на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 17 жовтня 2001 року № 2240-р товариству з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" свідоцтва про право власності на прибудовану будівлю кафе „Експресс-ВЛ" літ. „А2" обіднього залу загальною площею 73,4 метрів квадратних за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, - були визнані протиправними.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 травня 2012 року у справі № 5020-9/134-2/369-9/196-12/255-1250/2011, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 липня 2012 року, був визнаний недійсним договір від 12 лютого 1997 року про дольову участь у реконструкції приміщення лабораторії з надбудованою прибудовою до першого поверху головного корпусу Центрального ринку.

Вказуючи на те, що Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки є титульним власником Головного корпусу Центрального ринку під літерою „А", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, товариство з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" не має законних підстав щодо користування спірним майном, а розміщення спірного майна на монолітному залізобетонному перекритті напівпідвального приміщення лабораторії перешкоджає позивачу в користуванні цим майном, Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки звернулось до суду з даною позовною заявою.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Експресс-ВЛ" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Частиною 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами визначено ті підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Тобто, умовою здійснення судового захисту є, по-перше, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, по-друге, наявність чи відсутність факту порушення або оспорення цього права або охоронюваного законом інтересу.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд міста Севастополя виходив з того, що Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки є титульним власником Головного корпусу Центрального ринку під літерою „А", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1.

Однак з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 лютого 1987 року № 265 „Про заходи щодо поліпшення роботи колгоспних ринків" на підставі наказу Мінторгу УРСР від 22 квітня 1987 року № 134 Центральний ринок з його інфраструктурою, що входив до складу Управління колгоспними ринками м. Севастополя, був переданий Кримоблспоживспілці, що знайшло своє відображення в акті прийому-передачі від 28 липня 1987 року.

Згідно з постанови п'ятих зборів Ради Кримспоживспілки від 11 квітня 1991 року Кримоблспоживспілку було перейменовано в Кримспоживспілку.

На підставі розпорядження Севастопольської міської держадміністрації від 07 червня 2000 року за № 971-р Кримській республіканській спілці споживчих товариств було видано свідоцтво про право власності, зокрема, на головний корпус Центрального ринку літ. „А", розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, - від 30 жовтня 2002 року.

Відповідно до положень законодавства право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи те, що доказів визнання протиправним чи недійсним розпорядження Севастопольської міської держадміністрації від 07 червня 2000 року за № 971-р або свідоцтва про право власності від 30 жовтня 2002 року не надано, суд апеляційної інстанції вважає таким, що підтверджений матеріалами справи, той факт, що власником, зокрема, головного корпусу Центрального ринку літ. „А", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, - є Кримська республіканська спілка споживчих товариств.

Звертаючись до суду з позовом, Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки обґрунтувало наявність суб'єктивного матеріального права тим, що воно нібито є титульним власником Головного корпусу Центрального ринку під літерою „А", розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1.

Слід вказати на те, що чинне законодавство не містить такого поняття як „титульний власник". Одночасно, статтею 395 Цивільного кодексу України передбачений перелік видів речових прав на чуже майно, а главами 31-34 Цивільного кодексу України закріплені підстави виникнення прав на чуже майно. При цьому набуття прав на чуже майно можливе на підставі, зокрема, договору чи інших підстав, встановлених законом.

05 серпня 1998 року була здійснена державна реєстрація позивача - Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки як юридичної особи.

Відповідно до установчих документів позивача Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки створене за рішенням правління Кримської республіканської спілки споживчих товариств, є юридичною особою, може мати відокремлене майно, право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та немайнові права тощо.

Установчими документами Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки визначено, що його майно складається, зокрема, з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, переданих йому Кримспоживспілкою до статутного капіталу, у користування, та/або на праві повного господарського відання.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як на підставу виникнення права на майно Кримспоживспілки, зокрема, головний корпус Центрального ринку під літерою „А", розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, - Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки посилається на акт прийому-передачі нерухомого майна від 01 листопада 1998 року, за яким спірне майно було передано йому від Кримспоживспілки.

Однак, вказаний акт прийому-передачі не є належним доказом у розумінні наведених статей Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вже вказувалось, право власності Кримської республіканської спілки споживчих товариств виникло на підставі розпорядження Севастопольської міської держадміністрації від 07 червня 2000 року за № 971-р та підтверджено свідоцтвом про право власності від 30 жовтня 2002 року.

Слід зазначити, що інших доказів щодо підстав користування чужим майном - головним корпусом Центрального ринку під літерою „А", розташованим за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, - Управлінням кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки всупереч нормам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки не має саме суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, а відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18 вересня 2013 року у справі №919/766/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

У задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді Ю.В. Борисова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" (вул. Ген. Острякова, 171, кв.3,Севастополь,99055)

3. Кримська республіканська спілка споживчих товариств (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,95000)

4. Господарський суд міста Севастополя