Постанова

від 24.09.2013 по справі 810/4537/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року м. Київ 810/4537/13-а

13:19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Сич Є.Ю.,

від відповідача - Бойко Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергопак» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2013 № 0000322300 і від 12.08.2103 № 000332300.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки, в ході якої податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у складі ціни придбаних послуг, оскільки, на думку посадових осіб податкового органу, контрагент позивача послуг не надавав, а договір укладений позивачем з метою мінімізації податкових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки про заниження податку на прибуток і податку на додану вартість є безпідставними і не обґрунтованими, з огляду на те, що укладений між підприємством і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 договір про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування мав реальний характер - послуги надані у повному обсязі і оплачені позивачем. При цьому, придбані послуги були використані для здійснення основного виду господарської діяльності підприємства. Як стверджує позивач, реальність господарських операцій між позивачем і даним підприємцем підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги під час судового розгляду.

Відповідач позову не визнав. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки позивача встановлено, що СУ ДПС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 3201210000000001 від 21.11.2012 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 У ході досудового розслідування встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 мав взаємовідносини з ТОВ «Ергопак» і формував безпідставний податковий кредит по даному контрагенту. Крім того, під час перевірки позивача отримано матеріали перевірки Рокитнянської МДПІ щодо діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, згідно з якими встановлено фіктивність підприємницької діяльності цього суб'єкта.

У зв'язку з цим, на думку податкового органу, господарські операції між позивачем і даним контрагентом не мали реального характеру.

На виконання вимог ухвали суду від 27.08.2013 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду відповідачем були надані суду письмові заперечення на адміністративний позов та постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Київській області від 22.01.2013 про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Ергопак» по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4 Належним чином засвідчену копію Акта Рокитнянської МДПІ від 15.12.2011 № 14/1701/2735602578, відомості з якого використані в ході проведення перевірки та дані інформаційних ресурсів податкових органів суду не надано. При цьому, представником відповідача не було наведено суду поважних причин з яких податковий орган не може надати ці документи суду. Враховуючи викладене, суд здійснював судовий розгляд даної справи за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ «Ергопак» і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 09.08.2011 № 0908, предметом якого є надання послуг по перевезенню вантажу.

За результатами виконання даного договору складено Акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів. Крім того, здійснені витрати на придбані послуги включено до витрат відповідних періодів.

Посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Київській області від 22.01.2013 про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Ергопак» по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ергопак» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 по 28.12.2013, за результатами якої складено Акт від 29.07.2013 № 30/22-01/31862098 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки податковий орган дослідив договір від 09.08.2011 № 0908 на транспортно-експедиторське обслуговування, який укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_4, акти виконаних робіт, які складені за результатом виконання цього договору та податкові накладні, які виписані контрагентом позивача.

Як зазначено в Акті перевірки оплату за послуги ТОВ «Ергопак» здійснено в повному обсязі на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 в сумі 437300,00 грн.

У подальшому в Акті перевірки, податковий орган зазначає, що розглянувши матеріали кримінального провадження № 32012100000000001, встановлено, що СУ ДПС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012100000000001 від 21 листопада 2012 року щодо фізичної особи підприємця ОСОБА_4, який за попередньою змовою з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 і невстановленими слідством особами документально оформив видимість операцій з купівлі-продажу товарів, надання послуг, виконання робіт в період 2010-2012 років, які фактично не виконувалися, з підприємствами вигодонабувачами.

На підставі викладеного встановлено, що ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_3) мав взаємовідносини ТОВ «Ергопак» (код 31862098) і формував безпідставний податковий кредит по даному контрагенту.

Згідно отриманого Акта Рокитнянської МДПІ від 15.12.2011 № 14/1701/2735602578 «Про результати документальної позапланової перевірки достовірності визначення показників декларації податку на додану вартість з 01.03.2010р. по 01.12.2011р. - фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) за період з 01.03.2010 по 01.12.2011», встановлено наступне:

«Згідно листа вхідний № 933/7 від 05.12.2011 наданим відділом внутрішньої безпеки при ДПА у Київській області УВБ ДПС України надано копію постанови про порушення кримінальної по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП «ОСОБА_4» та ФОП «ОСОБА_5» з метою прикриття незаконної діяльності за оми злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України порушеної СУ ГУМВС України в Київській області.

Згідно Постанови від 26 жовтня 2011 року 18.05.2007 у м. Рокитне Київської області невстановлені особи, реалізуючи свій злочинний намір направлений на створення суб'єкта підприємницької діяльності, використовуючи реквізити громадянина ОСОБА_5 і ОСОБА_4, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, всупереч вимогам ст. 1, 3, 6, 8 Закону України від 07.02.1991 №698-ХІІ «Про підприємництво в Україні», з метою прикриття незаконної діяльності створили ФОП «ОСОБА_5» і ФОП «ОСОБА_4», внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах.

Крім того, невстановлені особи, використовуючи реквізити ФОП «ОСОБА_4», без його відома здійснювали діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ іншим реально діючим суб'єктам господарської діяльності , внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах.

Посадова, особа, яка здійснювала перевірку зазначила, що згідно висновку вказаного Акта Рокитнянської МДПІ перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Розглянувши матеріали перевірки, відповідач в Акті перевірки зазначив, що з вказаного можливо зробити висновок, що операції ТОВ «Ергопак» з ФОП ОСОБА_4 не підтверджуються стосовно врахування реального часу виконання операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З огляду на вказане, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.27, пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України - завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 364416,65 грн. в тому числі 3 квартал 2011 у сумі 138333,33 грн. і 4 квартал 2011 у сумі 226083,32 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит у сумі 72883,35 грн., у тому числі - серпень 2011 - 10716,67 грн., вересень 2011 - 169950,00 грн., жовтень 2011 - 21100,01 грн., листопад 2011 - 24116,67 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2013 № 0000322300, згідно з яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у сумі 83816,00 грн. і податкове повідомлення-рішення від 12.08.2013 № 0000332300, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 91105.00 грн. з них: 72884,00 грн. за основним платежем та 18221,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про те, що господарські операції між позивачем і ФОП ОСОБА_4 фактично не відбулись, а послуги позивачу не були надані контрагентом, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Як зазначено судом, у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_4, предметом яких було надання транспортно-експедиційних послуг.

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Ергопак» і ФОП ОСОБА_4 позивачем надано суду належним чином засвідчені копії:

- актів виконаних робіт: від 22.08.2011 № 20, від 31.08.2011 № 29, від 15.09.2011 № 132, від 26.09.2011 № 151, від 30.09.2011 № 161, від 07.11.2011 № 125, від 16.11.2011 № 158, від 21.11.2011 3 170, від 24.11.2011 № 179, від 10.10.2011 № 136, від 24.10.2011 № 168, від 31.10.2011 № 187, від 30.11.2011 № 187;

- податкових накладних: від 31.10.2011 № 187, від 24.11.2011 № 179, від 30.11.2011 № 187, від 21.11.2011 № 170, від 16.11.2011 № 158, 07.11.2011 № 125, від 24.10.2011 № 168, від 10.10.2011 № 136, від 15.09.2011 № 132, від 26.09.2011 № 151, від 30.09.2011 № 161, від 22.08.2011 № 20, від 31.08.2011 № 29;

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг у ФОП ОСОБА_4 При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

На підтвердження факту оплати отриманих послуг позивачем надано суду: рахунки на оплату: від 30.11.2011 № 187, від 24.11.2011 № 179, від 21.11.2011 № 170, від 16.11.2011 № 158, від 07.11.2011 № 125, від 31.10.2011 № 187, від 24.10.2011 № 168, від 10.10.2011 № 136, від 30.09.2011 № 161, від 26.09.2011 № 151, від 15.09.2011 № 132, від 31.08.2011 № 29, від 22.08.2011 № 20 та платіжні доручення про їх оплату.

Крім того, позивачем надані суду відповідні товарно-транспортні накладні, накладні на переміщення товару від центральних складів до філій підприємств та накладні на поставку товарів ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна».

Наявність у позивача складських приміщень підтверджується даними Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, відповідно до якого ТОВ «Ергопак» володіє у м. Канєві нежитловим приміщенням загальною площею 9919,0 кв. м. та договорами оренди нерухомого майна згідно яких позивач користується приміщенням більше 7 тис. кв. м.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Акт перевірки не містить посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_4 були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагента позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Крім цього, за змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування витрат.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі вартості придбаних послуг, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Пов'язуючи господарську діяльність позивача з придбаними у ФОП ОСОБА_4 послугами, слід зазначити, що відповідно до пункту 1.1. укладеного договору від 09.08.2011 № 0908 предметом перевезення є непродовольчі товари.

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи копії Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України серії АА № 787273, основним видом діяльності ТОВ «Ергопак» є виробництво іншої продукції, н.в.і.у., виробництво інших виробів із пластмас, оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, неспеціалізована торгівля, інша діяльність щодо поводження з відходами.

Також, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 3.2 договору від 09.08.2011 № 0908, в заявці на перевезення вантажу зокрема повинні бути зазначені: маршрут і умови перевезення, дані про осіб, відповідальних за відвантаження, умови завантаження, термін поставки вантажу (з урахуванням годин роботи пунктів прийому вантажів), а також інша інформація, яка безпосередньо стосується перевезення.

У свою чергу, як вбачається з актів виконаних робіт, в них наявна інформація, яка відповідає умовам договору.

Позивачем також надані суду відповідні письмові заявки, надання яких передбачена вимогами пункту 3.1. договору від 09.08.2011 № 0908.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ФОП ОСОБА_4 господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Посилання податкового органу на розслідування СУ ДПС у Київській області кримінального провадження від 21.11.2011 № 32012100000000001 не приймаються судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Ергопак» і ФОП ОСОБА_4

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських відносин між позивачем і ФОП ОСОБА_4 на підставі розгляду матеріалів іншої перевірки. Проте, сам по собі вказаний Акт є носієм певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора і висновки викладені у ньому не мають доказової сили у даному спорі за відсутності доведення факту нереальності господарської операції.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, як вбачається із Акта перевірки посадовими особами податкового органу були досліджені первинні бухгалтерські документи позивача, складені за наслідком проведення господарських операцій із ФОП ОСОБА_4 Разом з цим, як встановлено судом, висновки відповідача про відсутність здійснення господарських операцій зроблені лише на підставі Акта іншої перевірки без врахування та надання оцінки іншим документам, обов'язкових для проведення такої перевірки та які були у розпорядженні осіб, які проводили перевірку.

Суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки, складені без дослідження належних документів, які необхідно складати залежно від певного виду господарської операції.

Водночас, наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, а також інші надані позивачем документи містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції позивача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам даної норми не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт отримання від контрагента послуги. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних послуг у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 12.08.2013 № 0000322300 і від 12.08.2013 № 0000332300 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 12.08.2013 № 0000322300 і від 12.08.2013 № 0000332300.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак» судовий збір у сумі 1749 (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 вересня 2013 р.