Рішення

від 11.09.2007 по справі 2-1132/07

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1132 /2007 p

Справа №2-1132 /2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11

вересня 2007 року                                                                                        м.

Надвірна

Надвірнянський  районний  

суд   Івано-Франківської області в

складі:

головуючої -

судді Безбородько В.А.,

секретаря      Дмитрук С.І.,

з участю

представника позивачаОСОБА_1

відповідача

ОСОБА_2

розглянувши  у 

відкритому  судовому  засіданні 

цивільну  справу  за позовом 

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної матеріальної та

моральної шкоди

встановив:

ОСОБА_1.

звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2про відшкодування 123 грн. заподіяних

матеріальних збитків та 1600 грн. моральної шкоди,  заподіяної протиправними діями відповідача.

Свої

вимоги мотивує тим,  що є власником

земельної ділянки розміром 0, 14 га,  яка

розташована в АДРЕСА_1 Відповідач по справі ОСОБА_3протягом останніх років

постійно самовільно захоплює дану земельну ділянку, використовує її для своїх

потреб. В 2006 році ОСОБА_3знову самовільно скосив траву,  а сіно забрав собі. Сума заподіяних збитків

становить 123 грн. Крім цього,  протягом

тривалого часу відповідач постійно нехтує його законними правами як власника

землі,  спричиняє незручності в

житті,  що тягне за собою моральні

страждання,  відриває від сім'ї,  викликає необхідність постійно займатися

збиранням документів,  неодноразово

доводити своє право на законно надану йому земельну ділянку. Вважає,  що неправомірними діями відповідача йому

спричинена моральна шкода,  яку оцінює на

суму 1600 грн.

В

судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в

повному обсязі,  просить позов

задоволити,  стягнути з відповідача

ОСОБА_2на користь ОСОБА_2 123 грн. заподіяних матеріальних збитків,  1600 грн. моральної шкоди та судові втрати по

справі.

Відповідач

ОСОБА_3в судовому засіданні позовні вимоги не визнав,  просить в його задоволенні відмовити,  так як вважає,  що спірна земельна ділянка належить саме

йому,  оскільки її йому дав батько. Не

заперечує того,  що дійсно обробляв дану

земельну ділянку,  скошував траву і

забирав сіно,  але робив це,  на його думку,  правомірно.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  дослідивши докази,  представлені сторонами на виконання

вимог  ст.60 ЦПК України і які сторони

вважають достатніми для обґрунтування та заперечення позовних вимог,  прийшов до висновку,  що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до

часткового задоволення з таких підстав.

Згідно  ст. 125 ЗК України право власності та право

постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її

власником або користувачем документа,  що

посвідчує право власності чи право постійного користування земельною

ділянкою,  та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі

(на місцевості),  одержання документа,  що посвідчує право на неї,  та державної реєстрації забороняється.

В судовому

засіданні встановлено,  що рішенням

Пнівської сільської ради від 09.08.2004 року ОСОБА_1виділено в користування

земельну ділянку площею 0.14 га,  яка

розміщена в АДРЕСА_1 і дана ділянка виділена в натурі (на місцевості).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку дана

ділянка передана йому у власність.

2

Також в

суді достовірно встановлено,  що

відповідач ОСОБА_2  в 2006 році

самовільно захопив та використовував у власних інтересах земельну ділянку,  яка належить позивачу,  скосив траву та забрав сіно, що не

заперечується самими сторонами по справі та підтверджено даними акту обстеження

земельної ділянки від 02.08.2006 року.

Згідно з

актом від 1.06.2007 року та розрахунку нанесених збитків землекористувачу

ОСОБА_1заподіяно шкоду в розмірі 123 грн. і яка підлягає стягненню з

відповідача.

Що

стосується посилань відповідача ОСОБА_2 про правомірність його

землекористування спірною земельною ділянкою, 

то суд не може взяти їх до уваги, 

оскільки доказів того,  що спірна

земельна ділянка виділена йому в користування в установленому законом порядку

ОСОБА_3суду не представив,  а його

посилання на неправомірність виділення земельної ділянки позивачу по справі

спростовуються зібраними доказами в їх сукупності.

Відповідно

до вимог  ст. 23 ЦК України особа

має право на відшкодування моральної шкоди, 

завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних

стражданнях,  яких фізична особа зазнала

у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів,  і відшкодовується особою,  винними діями якої її заподіяно.

Суд

врахував,  що позивач тривалий час

позбавлений реалізації своїх прав як землекористувач,  що змушений витрачати час і зусилля для

оформлення документів для звернення з позовом в суд,  а також те, 

що між неправомірними діями ОСОБА_2та спричиненою ним моральною шкодою є

безпосередній причинний зв'язок,  тому

вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1

підлягають до часткового задоволення в сумі 250 грн.

Також з

відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі згідно

представлених суду доказів.

Тому,  оцінюючи здобуті докази в їх сукупності,  суд прийшов до висновку про часткове

задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На

підставі  ст. ст.125,  211 ЗК України,   ст. 

ст. 23, 1167 ЦК України,  керуючись 

ст.ст. 88,  213-215 ЦПК

України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 123 грн. заподіяної матеріальної та 250 грн.

моральної шкоди,  89 грн. судових

витрат,  а всього 462 грн.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі

заяви про апеляційне оскарження,  але

апеляційна скарга не була подана у строк, 

рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської

області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  апеляційна скарга на рішення подається

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через

Надвірнянський районний суд.