Рішення

від 19.12.2013 по справі 2-1132/07

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 2-1132/07Головуючий суду першої інстанції:Пиркало Т.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

РІШЕННЯ

"19" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В., СуддівДралла І.Г., Любобратцевої Н.І. При секретаріКраснощоковій Є.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Роздольненської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 15 червня 2007 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Роздольненської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер чоловік позивачки ОСОБА_8, після смерті якого залишилося спадкове майно - ? частині квартири АДРЕСА_1 та грошовий внесок в Ощадбанку України. Позивачка посилається, що є єдиною спадкоємицею першої черги за законом. Зазначає, що фактично прийняла спадок, оскільки користувалася майном та мала на нього документи. До нотаріальної контори не зверталася через скрутний майновий стан.

Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 15 червня 2007 року зазначений позов задоволено.

Визнано право власності ОСОБА_6 на ? частину житлової квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65, 4 кв. м., з них житловою площею 39, 8 кв. м., грошовий внесок в Ощадбанку України, рахунок НОМЕР_1 залишок 1 440, 79 грн., компенсаційний рахунок НОМЕР_2 залишок 9 369, 35 грн., що залишилися після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер чоловік позивачки ОСОБА_8 /а.с. 6/, після його смерті залишилося спадкове майно - ? частині квартири АДРЕСА_1 та грошовий внесок в Ощадбанку України /а.с. 10, 16/.

Задовольняючи позов та визнаючи за позивачкою право власності на спадкове майно, суд першої інстанції виходив з того, що вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, охочою прийняти спадщину, фактично вступила в спадок, оскільки користувалася майном та мала на нього документи.

Однак погодитися з такими висновками не можна.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася після набрання ним чинності, а саме з 1 січня 2004 року.

Особа, яка одержала право на спадкування, повинна здійснити його протягом встановленого у статті 1270 ЦК України строку - шести місяців з часу відкриття спадщини.

За правилами ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Так, цивільний кодекс України встановлює, що прийняття спадщини - це: 1) постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини; 2) подання спадкоємцем, який бажає прийняття спадщини, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (спадкодавець) проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1980 року по день смерті останнього /а.с. 7, 15/.

Враховуючи наведені обставини та зміст ч. 3 ст. 1268 ЦК України про те, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, ОСОБА_6 є такою, що прийняла спадщину у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1, оскільки проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_8 у спірній квартирі на момент його смерті та не заявила про відмову від спадщини.

Отже, за наявності обставин, які підтверджують факт постійного проживання позивача як спадкоємця за законом першої черги разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадщина повинна була бути оформлена нотаріусом. Відповідно до Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається громадянам, організаціям, державними нотаріальними конторами за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановленому порядку.

Вирішуючи спір та визнаючи за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно суд фактично виконав функції, які відповідно до вимог ЦК України, покладені на нотаріуса. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачка не позбавлена можливості отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка, а у разі отримання постанови про відмову державного нотаріуса вчинити нотаріальні дії не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що задоволені позову належить відмовити, оскільки встановлення факту проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_8 на час смерті останнього, свідчить про те що ОСОБА_6 прийняла спадщину, яку не оформила, а інші дії по оформленню правовстановлюючії документів на спірну квартиру, повинні бути оформлені позивачкою у нотаріальній конторі.

Враховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив порушення застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне на підставі ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 309, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 15 червня 2007 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до Роздольненської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді