Рішення

від 19.11.2013 по справі 5011-13/12043-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/12043-2012 19.11.13

За позовом Фермерського господарства "А.Е.Ремізов", с. Красне

до 1. Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

2. Управління державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України

3. Державної казначейської служби України

4. Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, м. Донецьк

про відшкодування майнової шкоди (збитків)

За участю Прокурора міста Києва

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від прокуратури Греськів І.І.

Від позивача Ремізов О.Ю. - директор

Від відповідача 1. Суліма О.М.

Від відповідача 2. Горбовий С.С. - пред. по довір.

Від відповідача 3. не з'явилися

Від відповідача 4. не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 611 557,23 грн. майнової шкоди (збитків) у вигляді втраченої вигоди та 2 500 грн. реальних збитків (прямих витрат).

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-13/12043 від 04.09.2012р. було порушено провадження справі та призначено судове засідання на 27.09.2012р.

25.09.2012р. від відповідача 1. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № К/9991/60130/11.

В судовому засіданні 27.09.2012р. представник відповідача 3. подав письмові заперечення на позов, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2012р, у зв'язку з неявкою відповідача 1. та відповідача 2.

09.10.2012р. від відповідача 1. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1. проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість доводів позивача щодо розміру упущеної вигоди.

09.10.2012р. від відповідача 1. надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, у зв'язку з реорганізацією Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції (код ЄДРПОУ 22022924) в Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38102193).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням учасників процесу, оголошено перерву до 14.11.2012р. та залучено до участі у справі првонаступника відповідача 1. (Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції) Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби.

31.10.2012р. від відповідача 2. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2. проти позовних вимог заперечував, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача.

14.11.2012р. від відповідача 1. надійшло клопотання про припинення провадження у справі, проте, не вказано підстави припинення та не наведено відповідного обґрунтування.

В судовому засіданні 14.11.2012р. представник позивача надав додаткові письмові пояснення до позовної заяви.

В судовому засіданні 14.11.2012р. було оголошено перерву до 20.11.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 20.11.2012р. було оголошено перерву до 28.11.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням від 28.11.2012р. Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку зі знаходженням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному, справу № 5011-13/12043-2012 було передано для розгляду судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012р. розгляд справи було призначено на 12.12.2012р.

Розпорядженням від 12.12.2012р. Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку із виходом судді Курдельчука І.Д. з відпустки, справу №5011-13/12043-2012 було передано для подальшого розгляду судді Курдельчуку І.Д.

12.12.2012р. від відповідача 1 надійшла телеграма з клопотанням про відкладення судового розгляду, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012р. суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-13/12043-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012р. розгляд справи було відкладено на 17.01.2013р., у зв'язку з неявкою відповідача 1. та заявленим клопотанням.

19.12.2012р. Прокуратура міста Києва повідомила про вступ прокурора у справу № 5011-13/12043-2012.

17.01.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви щодо необхідності проведення судової експертизи.

17.01.2013р. від відповідача 1. надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи документів.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. було призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

07.06.2013р. від Директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист вих. № 827/13-45 від 06.06.2013р., до якого додано клопотання експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. було поновлено провадження у справі та призначено розгляд клопотання експерта на 20.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013р. було задоволено клопотання експерта та зупинено провадження у справі.

29.08.2013р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта та матеріали даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013р. було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.09.2013р.

В судовому засіданні 17.09.2013р. представник позивача подав клопотання про доручення до матеріалів справи доказів оплати судової експертизи та просив суд покласти вказані витрати на відповідача. Також, представник позивача збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з Державного бюджету України майнову шкоду (збитки) у вигляді втраченої вигоди у розмірі - 618 123,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 26.09.2013р., у зв'язку з неявкою відповідача 1. та відповідача 3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. було здійснено заміну відповідача 3. по даній справі з Державного казначейства України (код ЄДРПОУ 20055032) його процесуальним правонаступником - Державною казначейською службою України (код ЄДРПОУ 37567646).

В судовому засіданні 26.09.2013р. представник відповідача 2. надав відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2013р. було відкладено розгляд справи на 05.11.2013р. та залучено до участі у справі іншого відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

24.10.2013р. від Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надійшло клопотання про заміну Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на належного відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області.

Суд розглянувши вказане клопотання, визнав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

05.11.2013р. від відповідача 1. надійшла телеграма з клопотанням про відкладення судового розгляду, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

05.11.2013р. від Прокуратури міста Києва надійшли письмові пояснення, в яких прокурор підтримав позицію відповідачів та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013р. було відкладено розгляд справи на 19.11.2013р. та здійснено заміну відповідача 1. по даній справі з Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби його процесуальним правонаступником Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

07.11.2013р. від відповідача 1. надійшли письмові пояснення, в яких відповідач 1. проти задоволення позову заперечував повністю.

В судовому засіданні 19.11.2013р. представник позивача надав суду письмові заперечення на пояснення прокурора міста Києва.

Відповідач 3. та відповідач 4., які належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, представників в судове засідання не направили.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення, що підтверджують отримання відповідачем 3. та відповідачем 4. судової кореспонденції.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача 1, відповідача 2. та прокуратури проти задоволення позову заперечили, посилаючись на необґрунтованість вимог.

В судовому засіданні 19.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи та на вимогу відповідача 1. здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що відповідно до вимог Красноармійської міжрайонної прокуратури Донецької області від 21.01.2011р. №69-174 вих. 11 Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією (відповідач 1.) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «А.Е. Ремізов» (позивач) з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб при наданні послуг з реалізації транспортних засобів комісійною торгівлею за період з 01.01,2008р. по 31.12.2010р.

За результатами перевірки відповідачем 1. складено Акт від 28.02.2011р. №320/17-313-2/21982148, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем приписів Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки відповідача 1. прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.03.2011р. №0000301742/0 про сплату грошового зобов'язання у вигляді донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 181 516,52грн. та штрафних санкцій у розмірі 295 379,13 грн.

Відповідно до висновків вищезазначеної перевірки працівниками податкової міліції і відповідача 1. вилучено у позивача журнал обліку довідок-рахунків, підстави для видачі довідок рахунків, комп'ютерну техніку, печатки та інші документи. Факт вилучення оформлено відповідним актом відповідача 1.

Слідчим податкової міліції відповідача 1. відносно керівника позивача (директор Ремізов А.Ю.) порушена кримінальна справа від 06.09.2011р. за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. При цьому позивачу направлено реєстраційне повідомлення Управління державної автомобільної інспекції Міністерства Внутрішніх Справ України (відповідач 2.) від 14.10.2011р. №4/8-9333 про припинення видачі бланкової продукції та припинення діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери позивача.

Позивач вважає, що зважаючи на вищевикладене, його підприємницька діяльність фактично була припинена з 14.10.2011р.

З метою захисту своїх порушених прав, позивач звернувся з адміністративним позовом у Донецький окружний адміністративний суд до відповідача 1. про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 14.03.2011р. №0000301742/0.

Відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2011р. по справі №2а/05 70/5169/201 1 позовні вимоги позивача задоволено, податкове повідомлення - рішення від 14.03.2011р. №0000301742/0 визнано недійсним.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011р. по справі №2а/0570/5169/2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2011р. по справі №2а/0570/5169/2011 залишено без змін.

Постановою Красноармійського суду Донецької області від 29.02.2012р. по справі №4/0529/17/2012 постанова слідчого податкової міліції відповідача 1. про порушення кримінальної справи відносно керівника позивача від 06.09.2011р. скасована.

Відповідач 2. направив позивачу реєстраційне повідомлення від 15.06.2012р. №4/8-5421 про поновлення видачі позивачу бланкової продукції та продовження діяльності, пов'язаної з торгівлею транспортними засобами та їх складовими частинами.

Позивач вказує, що фактично з 03.07.2012р. його підприємницька діяльність була поновлена.

На думку позивача, відповідач 1. перевищив свої повноваження, через що відповідач 1. та відповідач 2. незаконно перешкоджали здійсненню позивачем підприємницької діяльності, чим завдали позивачу значної матеріальної шкоди.

З метою визначення розміру понесених позивачем збитків у вигляді втраченої вигоди, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю по наданню аудиторських та консультаційних послуг «Донецькінаудит» для отримання аудиторських послуг щодо отримання розрахунку неотриманих доходів за період з 14.10.2011р. по 03.07.2012р.

З цією метою між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю по наданню аудиторських та консультаційних послуг «Донецькінаудит» було укладено Договір №11 від 16.07.2012р.

Відповідно до Аудиторського висновку № 11 від 24.07.2012р. розмір понесених позивачем збитків у вигляді втраченої вигоди від неправомірних дій відповідача 1. та відповідача 2. складає 611 557,23 грн.

Також. Позивач вважає, що поніс додаткові витрати у розмірі 2 500 грн., які були ним сплачені ТОВ«Донецькінаудит» за надані аудиторські послуги.

Таким чином, за розрахунком позивача сума збитків складає - 614 057,23 грн. (2 500 грн. + 611 557,23 грн.).

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги в сторону збільшення та просив суд стягнути з Державного бюджету України майнову шкоду (збитки) у вигляді втраченої вигоди у розмірі - 618 123,72 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказував, що у зв'язку з вилученням у нього документів необхідних для здійснення господарської діяльності, яку він провадив діяльність була припинена внаслідок чого позивач не отримав дохід, який за звичайних умов міг отримати Розмір неотриманого доходу позивач оцінює відповідно до сум визначених аудиторським висновком та висновком судового експерта.

Як зазначає позивач, неотримання доходу є наслідком припинення відповідного виду господарської діяльності внаслідок незаконних дій органу податкової служби, а саме незаконного податкового повідомлення -рішення від 14.03.2011р. №0000301742/0 та незаконного винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Наведене стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідачів (Красноармійської ДПІ, УДАІ МВС України та Державного казначейства України) завданої позивачу шкоди в розмірі 618 123,72 грн. з урахуванням поданої 17.09.2013р. заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України та ст.ст. 25,48 Бюджетного кодексу України.

Відповідач 1. (ДПІ) не визнав позов через наявність в діях позивача порушень.

Відповідач 3. (ДКС) заперечив проти позову про стягнення з органу казначейства сум у відшкодування шкоду з огляду на відсутність правовідносин з позивачем і не вчинення делікту органами ДКС.

Відповідач 2 (УДАІ) не визнавав позов, посилаючись на відсутність незаконних дій, рішень, чи бездіяльності щодо позивача.

Стосовно вимог про відшкодування в заявленому позивачем розмірі неодержаних доходів, суд вважає їх недоведеними та безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи -безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006 р.).

Відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.

На підтвердження обставин того, що позивач мав отримати відповідний дохід внаслідок надання послуг, позивач надав суду аудиторський висновок в якому здійснено порівняльний аналіз з минулими періодами.

Також, в ході судового розгляду було призначено судову економічну експертизу, за висновком якої позивач уточнював позовні вимоги.

Втім, і при проведенні судової експертизи було здійснено лише порівняльний аналіз з минулими періодами.

При цьому, позивачем не доведено того, що він міг виконати певний обсяг послуг за який було можливо одержати відповідну плату за умови наявності необхідних для ведення діяльності документів.

Суд звертає увагу позивача на те, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано належним чином. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права.

В матеріалах справи відсутні докази того, що у позивача була реальна можливість надання відповідних послуг реальним споживачам цих послуг, а також що споживачі відмовилися від отримання послуг та розірвали з ним відповідні угоди.

Як зазначалось вище, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди наявність реальної можливості отримання доходу у вказаному розмірі за звичайних умов здійснення позивачем господарської діяльності.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 33/230-07 від 20.03.2008 р.).

Проте, як вбачається з матеріалів справи саме теоретичними припущеннями обґрунтовані позовні вимоги в цій частині, з огляду на що вони задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення реальних збитків у розмірі 2500,00 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки такі витрати позивача не були наслідком дій чи бездіяльності відповідачів та не були для нього обов'язковими, а зроблені за вільного волевиявлення сторін договору про проведення аудиту.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави для стягнення майнової шкоди (збитків) у вигляді втраченої вигоди та реальних збитків не підтвердив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем під час розгляду даної справи, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 25 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук