Постанова

від 25.11.2013 по справі 41/150-35/175-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 41/150-35/175-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від прокуратури:Романов Р.О.; від позивача:Фрейдун О.М., представник за дов.; від відповідача1:Дмух М.В., представник за дов.; від відповідача2:Гойдик В.М., представник за дов.; від третьої особи:Фрейдун О.М., представник за дов. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. у справі господарського суду№41/150-35/175-2012 міста Києва за позовомДочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Луганськ до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" м. Київ; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" м. Львів третя особаПублічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Київ за участюПрокурора міста Києва провизнання недійсним договору №24-УВ-1 про відступлення права вимоги від 24.10.2008р. В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Інтергал" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 24-УВ-1 від 24.10.2008р.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2012р. (складене 27.08.2012р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. у справі №41/150-35/175-2012, позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним договір №24-УВ-1 про відступлення права вимоги від 24.10.2008р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" з прийнятими судовими актами не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.10.2013р. в порядку приписів ст.ст. 53, 86, 111 4 ГПК України відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" строк касаційного оскарження, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та завантаженістю судді Акулової Н.В., розпорядженням секретаря першої судової палати від 08.11.2013р. №02-05/899, для розгляду справи №41/150-35/175-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. та 18.11.2013р. в порядку приписів ст.ст. 77, 111 5 ГПК України відкладався розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просило залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 25.11.2013р. представники відповідачів підтримали вимоги касаційної скарги. Прокурор та представник позивача та третьої особи заперечували проти задоволення касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, письмових поясненнях до неї та відзиві на касаційну скаргу, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.03.2006р. між Дочірнім підприємством "Луганський облавтодор" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" (продавець) укладений договір №115, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар: нафтопродукти. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю визначається згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору . Загальна сума договору складає 30 000 000 грн. Якість та комплектність продукції, що постачається повинна відповідати чинним нормативно-технічним вимогам, які пред'являються до даного виду товару.

Пунктом 6.4 договору визначено, що він діє до 31.12.2010р. , а в частині взаєморозрахунків - до повного погашення боргу.

24.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" (новий кредитор) укладений договір №24-УВ-1 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, що належне первісному кредитору за договором №115 від 16.03.2006р. в сумі 8124435,96грн., як по основному зобов'язанню так і по штрафних санкціях (неустойка, пеня), які вже виникли і можуть виникнуть у майбутньому.

Відповідно до вимоги ч. 2 ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікою за згодою сторін , якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін . Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Беручи до уваги вищевикладене, невірними є висновки господарських судів попередніх інстанцій, що договір №115 від 16.03.2006р. укладений на один рік та строк його дії закінчився 16.03.2007р., оскільки як вже зазначалось вище умовами цього договору визначено, що він діє до 31.12.2010р., а відтак висновки, що поставки у 2008р. здійснені після закінчення строку договору є помилковими.

Отже, й висновки, що специфікації, накладні, рахунки - фактури за 2008 рік не можуть свідчити про виконання вказаного договору, не відповідають дійсності.

Крім того, обґрунтованими є посилання заявника касаційної скарги, що ДП "Луганський облавтодор" визнало правомірність переходу до ТОВ "Фірма "Інтеграл" права вимоги за вказаним договором шляхом проведення сплати останньому, як новому кредитору, грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками, відповідно до яких розрахунок проводився відповідно до оскаржуваного договору. На ці обставини заявник касаційної скарги звертав увагу, як місцевого господарського суду, так і апеляційної інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. В силу ст. 204 вказаного кодексу, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, висновки господарських судів попередніх інстанцій, що за договором від 24.10.2008р. №24-УВ-1 про відступлення права вимоги передані не існуючі зобов'язання за договором №115 від 16.03.2006р. є помилковим, оскільки всі істотні умови для даного виду договору сторонами узгоджені та визначені, відповідно відсутні правові підстави для визнання оскаржуваного договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 2 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції повністю і прийняти нове рішення.

З урахуванням наведеного, за результатами касаційного провадження, рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2012р. (складене 27.08.2012р.) та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. у справі №41/150-35/175-2012 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу, в порядку передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 107, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" - задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2012р. (складене 27.08.2012р.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. у справі №41/150-35/175-2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (91056, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, код ЄДРПОУ 31995774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" (01103, м. Київ, вул. М.Драгоманова, 4, код ЄДРПОУ 32109891) витрат зі сплати судового збору в сумі 551грн. за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (91056, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, код ЄДРПОУ 31995774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" (01103, м. Київ, вул. М.Драгоманова, 4, код ЄДРПОУ 32109891) витрат зі сплати судового збору в сумі 802,90грн. за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Господарському суду міста Києва доручити видати відповідні накази.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков