Рішення

від 08.11.2013 по справі 752/4469/13-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/4469/13-ц

Провадження № 2/752/2203/13

08.11.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Заступника Прокурора Голосіївського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, -

встановив:

в березні 2013 року заступника прокурора Голосіївського району міста Києва (далі - позивач) звернувся в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, при цьому пояснив наступне.

Київською міською радою було прийнято 18.12.2008 р. рішення № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва». При цьому, пунктом 886 вищезазначеного рішення було передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер 8000 000 000:79:364:0313, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. На виконання вищезазначеного рішення ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку від 22.12.2009 року серії ЯЖ № 905409, який зареєстровано за № 07-7-05112. В подальшому, 11.12.2010 року ОСОБА_2 було відчужено на користь ОСОБА_4 вищезазначену земельну ділянку за договором купівлі-продажу. В свою чергу, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2011 року по справі 2а-16462/10/2670 було скасоване рішення Київської міської ради № 922/922 від 18.12.2009 року. При цьому, лише під час проведення 24.01.2012 року перевірки законності рішення Київської міської ради від 18.12.2008 р. за № 922/922, було виявлено численні факти порушення чинного законодавства України, при відведені за вищезазначеним рішенням земельних ділянок, та позивачу стало відомо про необхідність захисту інтересів держави. У зв'язку з вищевикладеним позивач зазначив, що до цього йому не було відомо про факти порушення вищевказаним рішенням інтересів держави. Зважаючи на викладене, позивач просив: визнати недійсним та скасувати п. 886 додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 18.12.2008 року. за № 992/992; визнати недійсним Держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га. АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000 000 000:79:364:0313, виданий ОСОБА_2 і зареєстрований головним управління земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2009 р. за № 07-7-05112.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та проси задовольнити його.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти позову та просиві відмовити у його задоволенні, зазначивши, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права та строк позовної давності за його вимогами сплив.

Відповідач Київська міська рада у судове засідання не направила представника, про час і місце судового засідання повідомлялася в порядку ст. 76 ЦПК України. Про причини неявки у судове засідання та їх поважність не повідомила суд.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, про час і місце судового засідання повідомлялася в порядку ст. 76 ЦПК України. Про причини неявки у судове засідання та їх поважність не повідомила суд.

Третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у судове засідання не направив представника, про час і місце судового засідання повідомлявся в порядку ст. 76 ЦПК України. Про причини неявки у судове засідання та їх поважність не повідомив суд.

Врахувавши надані сторонами пояснення, на основі з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд робить висновок про необхідність задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що пунктом 886 рішення Київської міської ради від 18.12.2008 р. за № 922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва» було передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку від 22.12.2009 року серії ЯЖ № 905409, який зареєстровано за № 07-7-05112, ОСОБА_2 зареєстровано своє право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер 8000 000 000:79:364:0313, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.

В наступному, ОСОБА_2 було відчужено на користь ОСОБА_4 вищезазначену земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 11.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Суд зазначає, що згідно положень ст. 14 Конституції України та ст. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Порядок погодження землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначений п. 11 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 р. N 457/1867 (в редакції рішення Київської міської ради від 28 травня 2009 р. N 547/1603).

Згідно з п. 11 Тимчасового порядку погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує зацікавлена особа.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується Головним управлінням земельних ресурсів, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), державними органами охорони навколишнього природного середовища у випадках, передбачених законодавством, органом охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічним органом, а також відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у передбачених законодавством випадках).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується органами, зазначеними в частині другій цієї статті, в порядку, визначеному законодавством, шляхом надання ними письмового висновку або напису на проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в тому числі на графічній частині або на погоджувальному листі до проекту землеустрою, "погоджено", засвідченого підписом уповноваженої особи і скріпленого печаткою відповідного органу. Надання висновку (погодження) у письмовій формі є обов'язковим за наявності обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку.

Органи, зазначені в частині другій цієї статті, протягом двох тижнів погоджують проект землеустрою або надають висновок про відмову в його погодженні із зазначенням підстав з посиланням на відповідні норми законодавства.

При розгляді проекту землеустрою забороняється органам, які його розглядають (погоджують), надавати будь-які попередні висновки з вимогою надати на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або вимагати надання висновків, актів обстеження, інших погоджень від будь-яких комерційних (госпрозрахункових) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх підпорядкування, мети або предмету обстеження, якщо це безпосередньо не передбачено законодавством.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації (державна землевпорядна експертиза) в порядку та у випадках, встановлених законодавством.

При цьому, ЗК України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Крім того, вимогами ч. 2 ст. 52 ЗК України передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Згідно п. 5 Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженою рішенням Київради від 19.07.2005 за № 806/3381, земельні зелених насаджень загального користування, також як ї землі природно-заповідного, іншого природно-охоронного призначення та лісового фонду, підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання.

Відповідно до п.10.4 ДБН 360-92** розміщення будівель, споруд та комунікацій не допускається на землях природних національних парків та на землях зелених зон міст, якщо запроектовані об'єкти не призначені для відпочинку, спорту та обслуговування приміського лісового господарства.

Згідно з п. 6.1 та п. 4.2 ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» будівництво та реконструкція об'єктів житлово-громадського призначення за рахунок території парків та скверів, зелених зон загального користування забороняється.

При цьому, п. 2.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.05 № 11/2587, встановлено, що планування, забудова, реконструкція, інше використання територій та окремих земельних ділянок в місті здійснюються відповідно до законодавства та Генерального плану розвитку міста, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та правил.

Відповідно до ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року N 1808-IV, та ст. 118 ЗК України, обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

В свою чергу, відповідачами не було надано суду докази на підтвердження розроблення та затвердження проекту землеустрою та проведення обов'язкової державної експертизи щодо передання із зони зелених насаджень загального користування згідно п. 886 рішення Київської міської ради від 18.12.2008 р. за № 922/922 у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га., за адресою: АДРЕСА_1, із зміною її цільового призначення, як для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до вимог ч. 1. ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч. 1.ст. 11 ЦПК України, визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскаржувані документи суперечать вимогам чинного законодавства України щодо порядку відведення спірної земельної.

В свою чергу, згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року280/97-ВР, Київська міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Крім того, ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року280/97-ВР, акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку

У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що оскаржуваний п. п. 886 рішення Київської міської ради від 18.12.2008 р. за № 922/922 не відповідає вищевикладеним вимогам законодавства України, що є підставою для визнання його у судовому порядку незаконним та скасування.

Разом з цим, верховний суд України в своїй ухвалі від 08 червня 2011 року, зазначає, що та обставина, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

При цьому, згідно вимог ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 22.12.2009 року серії ЯЖ № 905409, який зареєстровано за № 07-7-05112, виданий ОСОБА_2, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 118, 155 Земельного кодексу України.

В свою чергу, відповідно до відповідно до ч. 1 і 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 с. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

При цьому відповідно до вимог ст. 210 Земельного кодексу України Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЗК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що підлягають визнання недійсними укладений щодо спірної земельної ділянки договір-купівлі продажу від 11.12.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

При цьому, оскаржуваними рішенням, державними актами та договором купівлі-продажу спірної земельної ділянки було порушено право власності територіальної громади міста Києва на землю.

В свою чергу, зазначене право підлягає захисту у спосіб, визначений п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, - відновлення становища, яке існувало до порушення. Застосування саме такого способу захисту забезпечить досягнення мети захисту порушених прав та інтересів - збереження у власності територіальної громади міста Києва земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, для захисту порушеного права необхідно відновити становище, яке існує до порушення, шляхом визнання права власності на спірну земельну дзвінку за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міською радою на підставі ст. 392 ЦК України і ст. 152 ЗК України.

Разом з цим суд відхиляє заяву представника відповідача ОСОБА_4 про застосування строку позовної давності до вимог позивача, оскільки судом встановлено, що лише під час проведення 24.01.2012 року перевірки законності рішення Київської міської ради від 18.12.2008 р. за № 922/922, було виявлено численні факти порушення чинного законодавства України при відведені за вищезазначеним рішенням земельних ділянок, та позивачу стало відомо про необхідність захисту інтересів держави.

Положеннями ч. 1.ст. 11 ЦПК України, визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Заступника Прокурора Голосіївського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 18.12.2008 №922/922 «Про передачу громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд для ведення садівництва у мікрорайоні Жуляни у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва» в частині пункту 886 Додатку №1, щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:79:364:0313 зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2009 року за №07-7-05112.

Визнати недійсним укладений 11.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:79:364:0313 вартістю 216070,00 гривень

Визнати право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:79:364:0313 за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя