Рішення

від 15.11.2013 по справі 910/15004/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15004/13 15.11.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЄЛ»

До Дочірнього підприємства «Соларіс Трейд Інвестментс Україна»

Про стягнення 20 046,04 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Кравець О.С. - представник (дов. б/н від 20.08.2013)

Від відповідача Кравченко А.В. - представник (дов. № б/н від 06.08.2013)

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЄЛ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Соларіс Трейд Інвестментс Україна» про стягнення 20 046,04 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2013 за зазначеною вище позовною заявою було порушено провадження у справі № 910/15004/13 та призначено розгляд справи на 03.09.2013.

27.08.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові матеріали по справі.

27.08.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

03.09.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 справу було передано в провадження судді Куркотовій Є.Б., в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 09.10.2013 суддя Куркотова Є.Б. прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи на 29.10.2013.

В судовому засіданні 29.10.2013 оголошено перерву до 15.11.2013.

В судове засідання 15.11.2013 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 15.11.2013 представник відповідача з?явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.05.2009 між позивачем ТОВ "Стєл", як виконавцем та відповідачем ДП "Соларіас Трейд Інвестментс Україна", як замовником було укладено Договір № 05-05/09, який підписано представниками замовника та підрядника і посвідчено печатками сторін, оригінали яких було досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчені позивачем копії наявні в матеріалах справи.

Умовами вище зазначеного договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника згідно проектної документації ремонтно-будівельні роботи у будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 34 відповідно до діючих нормативних документів (п. 1.1)

Відповідно до п. 2.1- 2.2 договору вартість ре6монтно-будівельних робіт складається згідно договірним цінам, що є невід?ємною частиною договору. Оплата здійснюється замовником на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт протягом трьох банківських днів після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт протягом трьох банківських днів.

Приймання виконаних робіт за договором здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт обома сторонами, протягом 3-х робочих днів. Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання акту приймання-передачі виконаних робіт за договором повинен направити виконавцю підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт чи мотивовану відмову від прийняття робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано та скріплено печатками акт № 1 (рср) приймання виконаних робіт на загальну суму 11186,60 грн.

Таким чином, відповідач мав сплатити за виконанні роботи в сумі 11186,60 грн. до 12.08.2010.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 07.07.2013 № 03-07/13 про сплату заборгованості в сумі 12 328,28 грн.. Як зазначає позивач станом на день прийняття рішення відповіді на претензію не отримано, заборгованість не погашено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами №05-05/09 від 05.05.2009 в розмірі 11186,60 грн. з оплати виконаних робіт є правомірними та обґрунтованими.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5342,96 грн., 1306,8 грн. - інфляційної складової боргу, 1068,00 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку затримання оплати замовник сплачує пеню у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент підписання договору від суми заборгованості, за кожний день затримки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 5342,96 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Відповідно до розрахунку суду суми що підлягай стягненню становить 4707,34 грн.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд задовольняє його в розмірі 969,09 грн. - збитків від інфляції та 1207,9 грн. - 3% річних, Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Соларіс Трейд Інвестментс Україна" (03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 79, код ЄДРПОУ 31840116) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стєл" (04205, м. Київ, вул.. Тимошенка, 21, корп.. 5, кв. 39, код ЄДРПОУ 35437162) основну заборгованість у розмірі 11186 (одинадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн.. 60 коп., пеня - 4707 (чотири тисячі сімсот сім) грн. 34 коп., інфляційні втрати в розмірі 969 (дев'ятсот шістдесят дев?ять) грн..09 коп., та 3 % річних в розмірі 1207 (одна тисяча двісті сім) грн.. 90 коп., судовий збір - 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 06 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 18.11.2013

Суддя Л.В. Прокопенко