Рішення

від 18.11.2013 по справі 901/3102/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.2013Справа № 901/3102/13 За позовом Державного підприємства «Адміністрація морський портів України»

(проспект Перемоги, 14, місто Київ, 01135, ідентифікаційний код 38727770)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Тайкун»

(вулиця Ворошилова, 45, кв. 53, місто Керч, 98330, ідентифікаційний код 32418037)

про стягнення 251725,52 грн.

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Керченський морський рибний порт» ( вул. Свердлова, 49, м. Керч, 98320, ідентифікаційний номер 00467873)

та Кримське республіканське підприємство «Порт-Термінал» (вул. О.Невського, 6, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний номер 38431404).

суддя Шевчук Н.Г.

представники:

від позивача - Воронова Г.В., довіреність б/н від 25.09.2013;

від відповідача - Теплицький М.І., довіреність б/н від 19.09.2012;

від третьої особи ДП «Керченський морський рибний порт» - Теплухін Р.Ю., довіреність №01-4/124 від 25.01.2012; Косова О.Я., довіреність №01-4/157/2 від 28.01.2013;

від третьої особи КРП «Порт-Термінал» - Поздєєва Н.М., довіреність №132 від 11.10.2013.

Суть спору:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Тайкун», в якій просить стягнути заборгованість по договору №03-02-048/КО від 18.11.2011 у розмірі 251725,52грн, яка мала місце станом на 16.09.2013.

Заявою від 14.10.2013 позивач збільшив позовні вимоги на суму 577861,81грн (прострочення виконання зобов'язання за наступний період), і просить стягнути заборгованість, яка станом на 15.10.2013 становить 829587,33грн (т. 1 арк.с. 204-207).

Позовні вимоги з посиланням на статті 193, 509, 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України мотивовані невиконанням відповідачем взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати корабельного збору по договору №03-02-048/КО від 18.11.2011.

Ухвалою від 15.10.2013 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кримське Республіканське підприємство «Порт-Термінал» та Державним підприємством «Керченський морський рибний порт».

Відповідач та треті особи заперечують проти позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки морські судна під агентуванням відповідача проходили по Керч-Єнікальському каналу (далі - КЕК) і підхідному каналу Керченського морського торгового порту (канали є судновим ходом і виключаються з поняття акваторії морського порту), за що сплатили канальний збір в повному обсязі і не здійснювали захід в акваторію Керченського морського торгового порту, не швартувалися і не стояли у причалів Керченського морського торгового порту, не маневрували між ними, то у позивача відсутні усі правові підстави для нарахування і стягнення корабельного збору (т. 2 арк.с. 69-73, 81-82, 101-105).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» (порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Тайкун» (агент) було укладено договір №03-02-048/КО від 18.11.2011, згідно з умовами якого порт надає послуги суднам під українськими та іноземними прапорами, які заходять до порту м. Керчі, проходять транзитом по Керч - Єнікальському каналу в/із Азовського моря та знаходяться під агентським обслуговуванням агента (т. 1, арк.с. 31-34).

Відповідно до пункту 2.1 договору в порту в інтересах судновласника діє судовий агент. Судовий агент може діяти на підставі договору із судновласником/ фрахтувальником/генеральним агентом (замовником) та довіреністю від імені та за дорученням замовника чи від свого імені. У випадку здійснення агентом діяльності від імені замовника до правовідносин з портом застосовуються положення глави 5 розділу IV Кодексу торговельного мореплавства України, глави 31 Господарського кодексу України, глави 68 Цивільного кодексу України. При здійсненні діяльності від свого імені до правовідносин з портом застосовуються положення глави 69 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 3.1 договору агент здійснює свою діяльність у відповідності з чинними положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, обов'язкових постанов по ДП «Керченський морський торговельний порт» та порту Крим, «Правил плавання судів Керч-Єнікальським каналом та підхідному до нього каналами», Зводу звичаїв ДП «Керченський морський торговельний порт», іншими нормативними документами та умовами даного договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що агент по кожному конкретному судну своєчасно інформує замовника про необхідність перерахування 100% передоплати попереднього рахунку порту по даному судну та забезпечує перерахування грошових коштів порту.

Пунктом 3.7 договору визначено, що у випадку ненадходження від замовника належних порту портових зборів та плат за послуги порту, агент до відходу судна з порту зобов'язаний письмово інформувати порт для можливості прийняття портом рішення відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України.

Згідно пункту 3.10.2 договору агент зобов'язаний після отримання судном вільної практики надати в транспортно-експедиторську контору (далі ТЕК) порту інформацію по судну, необхідну для виставлення попереднього рахунку портом з портових зборів і плат за послуги відповідно до пункту 5.1 цього договору (мірильне свідоцтво, класифікаційне, повністю прізвище , ім'я, по батькові капітана судна, найменування судновласника на підставі суднових документів, підтвердження лінійності, умови чартеру за наявності в частині що стосується порту, вантажний план та інше). Слідування судна на ремонт без виконання вантажних операцій агент підтверджує письмово.

Відповідно до пункту 3.10.7 договору по приходу судна агент отримує в ТЕК порту попередній рахунок на оплату послуг порту, портових зборів та вносить його в дисбурсментський рахунок, який виставляється замовнику. Виконавчий рахунок, який виставляється ПЕК порту (5 примірників), агент зобов'язаний засвідчити підписом та печаткою капітана судна (чи агента). При наявності відхилень від виставленого попереднього рахунку з непередбачених причин (наявність овертайму, зміна кількості буксирів на супровід та інше) після відходу судна , агент зобов'язаний підтвердити знову виставлений рахунок ТЕК своїм підписом і печаткою, та повернути 2 примірники рахунку в ТЕК порту в день відходу судна або на наступний день. За наявності овертайму агент зобов'язаний підтвердити факт надання послуг портом підписом та печаткою капітана (чи агента) на виписках з судового журналу буксирів при швартових операціях і довідках вантажного району або портнагляду про швартові операції.

Згідно пункту 3.10.8 договору до відходу судна визначений обов'язок агенту здійснити перерахування грошових коштів на рахунок порту згідно виставленого ТЕК порту попереднього рахунку. У платіжному дорученні повинно бути зазначено найменування судна, дата рейсу, номер і дата попереднього рахунку порту.

Відповідно до пункту 3.11.2 договору при транзитному проході КЕК агент не пізніше 1 робочого дня після проходу судном КЕК забезпечує надання копії міряльного свідоцтва та копію класифікаційного свідоцтва, копію єдиного міжнародного перевізного документа (маніфест по даному рейсу) , повністю прізвище , ім'я , по батькові капітана судна, найменування судновласника на підставі суднових документів, а також інформацію о суднах, що слідують під Прапором України, але які знаходяться в оперативному управлінні у нерезидента України.

Пунктом 3.11.3 договору встановлено, що не пізніше п'ятого робочого дня з дати проходу судном КЕК агент зобов'язаний отримати в ТЕК порту рахунок на оплату послуг порту, портових зборів , який агент зобов'язаний засвідчити своїм підписом, печаткою та повернути 2 примірники рахунки в ТЕК порту не пізніше наступного робочого дня. Несвоєчасне отримання агентом рахунку порту не звільняє його від дотримання строків оплати послуг порту та відповідальності за порушення термінів оплати згідно з пунктом 5.3 даного договору.

Відповідно до пункту 4.8 договору при транзитному проході по КЕК ТЕК порту за даними радіоцентру порту з урахуванням отриманих від агента документів та оформляє рахунок на оплату портових зборів та послуг порту за даним судно проходом не пізніше третього робочого дня після проходу судном КЕК.

Пунктом 5.1 договору визначено, що вартість послуг порту та портових зборів визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1544 (у чинній редакції з урахуванням змін і доповнень), Наказу Мінтрансу України від 27 червня 1996 року № 214 ( у чинній редакції з урахуванням змін і доповнень), вільних тарифів, затверджених начальником порту, з урахуванням Податкового кодексу України .

Для суден під українським прапором оплата проводиться в національній валюті України шляхом переводу доларів США за курсом Національного банку України на дату проходу судном КЕК (по транзитному проходу), на дату дисбурсментського рахунку (по судну, що заходить).

У вартість послуг за вільними тарифами порту ПДВ не включено, нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Згідно пункту 5.2 договору агент попередньо здійснює перерахування належних порту платежів за кожним судном, що заходить під агентуванням агента в розмірі 100 % передоплати до відходу судна.

Пунктом 5.5 договору визначено, що у разі виявлення фактів вказівки в заявці агента розмірів та спеціалізації судна, невідповідних обмірним і класифікаційному свідоцтву, а також даних по слідуванню судна на ремонт без виконання вантажного (вантажопасажирського) комерційного рейсу, порт здійснює перерахунок належних до оплати агентом сум з виставленням виправленого рахунку. При збільшенні суми рахунку агент зобов'язаний здійснити доплату відповідно до виправленого рахунку протягом 10-ти банківських днів з дати його оформлення.

Відповідно пункту 8.1 договору з питань, не обумовлених у цьому договорі, сторони керуються міжнародними нормами, Цивільним, Господарським кодексами України, Кодексом торговельного мореплавства України та іншими чинними нормативними актами. У разі зміни або доповнення нормативних документів вони є обов'язковими для обох сторін з моменту набрання ними чинності. У разі зміни державних регульованих цін (тарифів), вони вступають в дію в порядку, передбаченому законодавством України. При зміні вільних тарифів порту та умов господарської діяльності порт застосовує нові тарифи з дати їх введення в дію та повідомляє про це агента.

У зв'язку з реорганізацією Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» шляхом виділу об'єктів і майна та утворенням внаслідок виділу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», до якого, як до правонаступника Порту, перейшли права та обов'язки по договору №03-02-048/КО від 18.11.2011, у договір додатковою угодою №6 від 13.06.2013 були внесені зміни,зокрема, в частині заміни Порту його правонаступником Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», та пунктом 6 цієї угоди визначено, що її умови застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 13.06.2013 (т. 1 арк.с 35-36).

Постановою Кабінету Міністрів України №406 від 03.0.2013 «Деякі питання акваторій морських портів», яка набрала чинності 21.06.2013, встановлені меді акваторії морського порту Керч (система координат WGS).

Як зазначає позивач, з 21.06.2013 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» набуло право на отримання корабельного збору, який справляється із суден за кожний вхід в акваторію, зокрема морського порту Керч, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту Керч, операційної акваторії причалу (причалів).

Позивач стверджує, що з червня по вересень 2013 року ним надано послуги суднам, які здійснювали прохід по Керч - Єнікальському каналу, вхід в акваторію Керченського морського порту та вихід з неї та знаходились у зоні відповідальності Керченського порту з морської безпеки.

Відповідні судна знаходились під агентським обслуговуванням відповідача, тому на виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу для сплати наступні рахунки: №27 ispr від 15.07.2013, №53 ispr від 15.07.2013, №92 ispr від 15.07.2013, №99 ispr від 16.07.2013, №146 від 26.07.2013, №148 від 27.07.2013, №200 від 07.08.2013, №222 від 12.08.2013, №214 від 08.08.2013, №163 від 08.08.2013, №246 від 14.08.2013, №271 від 22.08.2013, №288 від 27.08.2013, №294 від 30.08.2013, №344 від 07.09.2013, №356 від 11.09.2013, №363 від 15.09.2013, №386 від 20.09.2013, №393 від 23.09.2013, №397 від 24.09.2013 (т. 1 арк. с. 37-73, 216-250, т. 2 арк.с. 1-34).

Рахунки №27 ispr від 15.07.2013, №53 ispr від 15.07.2013, №92 ispr від 15.07.2013, №99 ispr від 16.07.2013 були направлені позивачем відповідачу як виправлені у зв'язку з тим, що у наданих раніше до оплати та сплачений відповідачем рахунках не були враховані суми корабельних зборів.

Зазначені рахунки відповідачем позивачу не були сплачені.

Відповідно до положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі договору №03-02-048/КО від 18.11.2011, який є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, докази надання Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» послуг, на оплату яких були вставлені рахунки №27 ispr від 15.07.2013, №53 ispr від 15.07.2013, №92 ispr від 15.07.2013, №99 ispr від 16.07.2013, №146 від 26.07.2013, №148 від 27.07.2013, №200 від 07.08.2013, №222 від 12.08.2013, №214 від 08.08.2013, №163 від 08.08.2013, №246 від 14.08.2013, №271 від 22.08.2013, №288 від 27.08.2013, №294 від 30.08.2013, №344 від 07.09.2013, №356 від 11.09.2013, №363 від 15.09.2013, №386 від 20.09.2013, №393 від 23.09.2013, №397 від 24.09.2013, відсутні.

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» є державним унітарним підприємством, що створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері портової діяльності, встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури, є Закон України «Про морські порти України».

Статтею 15 Закону України «Про морські порти України» встановлено вичерпний перелік функцій, для здійснення яких утворено Адміністрацію морських портів України, зокрема утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об'єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об'єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту; організації та забезпечення безпеки мореплавства, справляння та цільового використання портових зборів, контролю і підтримання оголошених глибин тощо.

У процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об'єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення її діяльності.

Фінансування діяльності адміністрації морських портів України здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел (стаття 16 Закону України «Про морські порти України»).

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про морські порти України» послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Закону України «Про морські порти України» тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту.

Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим Указом Президента України № 581 від 12.05.2011, визначено, що Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах морського і річкового транспорту; відповідно до покладених на нього завдань затверджує порядок встановлення, оплати та використання портових зборів, розмір портових зборів (пункти 1, 3, підпунктів 4.3.1, 4.3.3 Положення).

Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 12 червня 2013 року за № 930/23462, затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів та Порядок обліку та використання коштів від портових зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №406 «Деякі питання морських портів», якою визначено межі акваторії морського порту Керч, та згідно з якою Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» надано у користування акваторію морського порту Керч, межі якої визначені Кабінетом Міністрів України, за умови недопущення передачі її або її частин іншим суб'єктам господарювання. Акваторія морського порту Керч складається із внутрішньої акваторії порту, акваторії на острові Коса Тузла, акваторії Керченського підхідного каналу (КПК), акваторії Керч - Єнікальського каналу (КЄК), акваторії відповідних якірних стоянок, акваторії фарватеру №28 поромної переправи, суміжної акваторії з державним підприємством «Керченський морський рибний порт».

У зв'язку з цим, на думку позивача, судна, що прямують для виконання вантажних операцій до причалів №8, 9, 10 Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал», які розташовані в акваторії Державного підприємства «Керченський морський рибний порт», у будь-якому разі перетинають КЄК та КПК як на вході, так і на виході із акваторії Державного підприємства «Кримський морський рибний порт».

Згідно пунктам 1, 4 статті 22 Закону України «Про морські порти України» у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача.

Канальний збір справляється на користь власника каналу.

Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна норма міститься в пункту 1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 № 930/23462.

Так, наказом Міністерства інфраструктури України «Про портові збори» №316 від 27.05.2013 визначено, що портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до Порядку.

Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.

Судна, що заходять для здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору.

Підпункт 2, пункт 1 статті 2 Закону України «Про морські порти України» роз'яснює, що акваторія морського порту/портова акваторія - це певна кордонами частина водного об'єкту/об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден.

Підпунктом 10 пункту 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що операційна акваторія причалу/причалів - це гідротехнічна споруда, в межах портової акваторії, призначене для безпечного підходу суден до причалу, відходу від причалу, маневрування судів під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Таким чином, акваторія морського порту/портова акваторія визначається наступними вичерпними і сукупними ознаками: визначена кордонами частина водного об'єкту; у рамках меж частини частині даного водного об'єкту повинен бути забезпечений безпечний підхід судів; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечено безпечне маневрування морських суден; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечена безпечна стоянка морських суден; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечений безпечний відхід морських суден.

Відсутність однієї з вищевказаних ознак свідчить про те, що частина водного об'єкту не відповідає поняттю акваторії морського порту у розумінні положень Закону України «Про морські порти України».

Відповідно, операційна акваторія причалу/причалів визначається наступними ознаками, перелік яких є вичерпним. Це гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу, відходу, маневрування під час здійснення швартових операцій, маневрування між причалами судів.

Також, відсутність однієї з вищевказаних ознак свідчить про невідповідність водного об'єкту поняттю операційної акваторії причалу/причалів у розумінні Закону України «Про морські порти України».

Підпункт 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» визначає гідротехнічні споруди морських портів як інженерно-технічні споруди, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Постановою Кабінету Міністрів України №406 від 03.06.2013 було визначено межі акваторії морського порту Керч у системі координат WGS-84/Керченський морський торгівельний порт (на даний час - Керченська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»).

Постановою Кабінету Міністрів України №606 від 21.08.2013 «Про передачу державному підприємству Керченський морський рибний порт у користування акваторії» були визначені межі акваторії Керченського морського рибного порту в системі координат WGS-84.

З матеріалів справи, зокрема, з навігаційної мапи №3417 Азовського моря та Керченської протоки, вбачається, що морські судна, які знаходилися під агентуванням відповідача, проходили Керч-Єнікальський канал, підхідний канал Керченського морського торгового порту і підхідний канал Керченського морського рибного порту і після цього заходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту. Ці морські судна жодним чином не здійснювали захід в акваторію Керченського морського торгового порту, а використовували судновий хід, який згідно пункту 15 статті 1 Закону «Про морські порти України» є водним простором, призначеним для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

Прохід по Керч-Єнікальському та підхідному каналах не відповідає поняттю портової акваторії та операційної акваторії причалу з таких підстав:

- при проході морських суден по каналах не здійснювалася стоянка морських суден, а також їх відхід;

- при проході морських суден по каналах відсутні гідротехнічні споруди, призначені для безпечного маневрування судів під час швартових операцій;

- в Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні гідротехнічні споруди, призначені для маневрування і стоянки суден;

- в Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні причали, які в розумінні підпункту 12 пункту 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» визначаються як гідротехнічні споруди, які мають швартові і відбійні пристрої і призначені для стоянки суден та їх обслуговування, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна та висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Так, згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України «Про морські порти України» судноплавний канал - це гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів.

Необхідно також зазначити, що відповідно до статті 1 договору між Україною і Російською Федерацією «Про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки», дата підписання якого є 24.12.2003, дата ратифікації ВРУ - 20.04.2004, дата набуття чинності - 23.04.2004, Азовське море і Керченська протока є внутрішніми водами України і Російської Федерації, тобто, Керч- Єнікальський канал Керченської морського торгового порту / Керченська бухта / є внутрішніми водами України і судновим ходом, який у свою чергу визначається як «водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і або карті», Правила плавання по внутрішніх водах України, введені в дію з 01 квітня 1986 року, затверджені наказом ГУРФ при РМ УРСР від 10 січня 1986 року.

Отже, Законом України «Про морські порти України» визначено, що є судноплавним каналом і внутрішнім підхідним каналом, які призначені для підходу до причалів і відходу від причалів, маневрування в межах акваторії морського порту, а також для безпечного підходу суден до портів і проходу суден, тобто поняття акваторії морського порту/портової акваторії відокремлені від поняття судноплавного та внутрішнього підхідного каналу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом зроблено висновок про те, що оскільки судна, що знаходилися під агентуванням відповідача, проходили по Керч-Єнікальському каналу та підхідному каналу Керченського морського торговельного порту, а також враховуючи те, що ці канали є судновим ходом і не підпадають під поняття акваторії морського порту, ними не здійснювався захід в акваторію Керченського морського торговельного порту, тому відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача корабельного збору.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів кошти від корабельного збору використовуються: на утримання та очищення акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів) від наносів і речовин, що забруднюють її поверхню і дно; на утримання, ремонт, модернізацію, реконструкцію і будівництво огороджувальних і берегоукріплювальних споруд порту; на виконання промірних робіт на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів); на суднопідйомні та підводно-технічні роботи на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів), включаючи попереднє водолазне обстеження дна та підняття втрачених (скинутих) великогабаритних предметів, такелажу та оснащення суден; на днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтримкою, поліпшенням, розвитком (розширенням) акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів); на заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; на утримання персоналу, що бере участь у проведенні робіт і здійснює технічний нагляд за будівництвом (придбанням, виготовленням), модернізацією, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією акваторії і операційної акваторії причалу (причалів) та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій цього персоналу; на забезпечення функціонування та розвитку національної системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі України; на компенсацію інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури, що є об'єктами державної власності, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства; на компенсацію вартості підводних гідротехнічних споруд (канали, операційні акваторії причалів тощо), що були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом України "Про морські порти України" та внесені до реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, що передаються у державну власність, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів кошти від канального збору використовуються: на утримання, обслуговування, ремонт та забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах загальнодержавного значення і каналах, очищення їх від наносів і підтримання їхніх габаритів у межах паспортних значень; на днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтриманням та/або поліпшенням проектних габаритів на каналах; на утримання, обслуговування та ремонт засобів маяків, берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО) на каналах; на будівництво (придбання, виготовлення), модернізацію, реконструкцію, ремонт каналів та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі; на утримання персоналу, що бере участь у проведенні робіт та здійснює технічний нагляд за будівництвом (придбанням, виготовленням), модернізацією, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією каналів та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій цього персоналу; на утримання інших необоротних активів, що використовуються для будівництва (придбання, виготовлення), модернізації, реконструкції, ремонту та обслуговування каналів; на компенсацію інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури, що є об'єктами державної власності, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства; на компенсацію вартості підводних гідротехнічних споруд (канали, операційні акваторії причалів тощо), що були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом України "Про морські порти України" та внесені до реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, що передаються у державну власність, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що послуги, вартість яких відшкодовується за рахунок сплати корабельного збору, надавалися відповідачу третіми особами по даній справі, тоді як докази надання таких послуг позивачем відповідачу відсутні, оскільки відсутні докази маневрування, швартування, підходу суден, що знаходилися під агентуванням відповідача, до причалів Керченського морського торговельного порту, або відходу від них.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення підписане

25.11.2013.

Суддя підпис Н.Г.Шевчук

Розсилка (проста) :

1. Державне підприємство «Адміністрація морський портів України»

(проспект Перемоги, 14, місто Київ, 01135, ідентифікаційний код 38727770)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Тайкун»

(вулиця Ворошилова, 45, кв. 53, місто Керч, 98330, ідентифікаційний код 32418037)

3. Державне підприємство «Керченський морський рибний порт» ( вул. Свердлова, 49, м. Керч, 98320, ідентифікаційний номер 00467873)

Кримське республіканське підприємство «Порт-Термінал» (вул. О.Невського, 6, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний номер 38431404