Постанова

від 20.01.2014 по справі 901/3102/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Справа № 901/3102/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України";

відповідача - не з`явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "Тайкун" ;

третіх осіб - не з`явився, Кримське республіканське підприємство "Порт-Термінал";

- Косова О.Я., представник Державного підприємства "Керченський морський рибний порт", довіреність № б/н від 28.01.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 18 листопада 2013 року у справі №901/3102/13

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, буд.14, Київ 135, 01135)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "Тайкун" (вул. Ворошилова, буд.45, кв.53, Керч, 98319)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49, Керч, 98320)

Кримське республіканське підприємство "Порт-Термінал" (вул. О.Невського, 8, Сімферополь, 95000)

про стягнення 251725,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "Тайкун" про стягнення 829587,33 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач порушив умови договору № 03-02-048/КО від 18.11.2011 в частині сплати корабельного збору.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2013 до участі у справі № 901/3102/13 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кримське Республіканське підприємство "Порт-Термінал" та Державне підприємство "Керченський морський рибний порт".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 18 листопада 2013 року у справі №901/3102/13 у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "Тайкун" про стягнення 829587,33 грн. відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи таке рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що послуги, вартість яких відшкодовується за рахунок сплати корабельного збору, надавалися відповідачу третіми особами. Крім того, доказів маневрування, швартування, підходу суден, що знаходилися під агентуванням відповідача, до причалів Керченського морського торговельного порту, або відходу від них, сторонами не надано.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що судна відповідача заходили в акваторію морського порту Керч, в яку входить внутрішня акваторія порту. Позивач звертає увагу, що Керч-Єнікальський канал та підхідний канал є невід`ємною частиною акваторії морського порту Керч, оскільки судна не можуть здійснювати рух по них окремо від самої акваторії. Заявник апеляційної скарги вказує, що акваторія морського порту Керч включає: внутрішню акваторію порту, акваторію на острові Коса Тузла, акваторію Керченського підхідного каналу, акваторію Керч-Єнікальського каналу, відтак вважає нарахування корабельного збору правильним. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

Представник третьої особи - Державне підприємство "Керченський морський рибний порт" - заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим.

Інші учасники судового процесу явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності нез`явившихся учасників судового процесу, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

18 листопада 2011 року між Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" (правонаступником якого є Державне підприємство "Адміністрація морських портів України") (далі - порт) та Приватним підприємством "ГЛОБАЛ МАРИН" (далі - агент) укладено договір № 03-02-048/КО (далі - Договір), відповідно до умов якого порт надає послуги суднам під українськими та іноземними прапорами, які заходять до порту міста Керчі, проходять транзитом по Керч-Єнікальському каналу (далі - КЕК) в/із Азовського моря та знаходяться під агентським обслуговуванням агента (а.с. 31-34, т. 1).

Відповідно до пункту 2.1 Договору в порту в інтересах судновласника діє судовий агент. Судовий агент може діяти на підставі договору із судновласником/ фрахтувальником/генеральним агентом (замовником) та довіреністю від імені та за дорученням замовника чи від свого імені.

Розділом 3 Договору визначені зобов`язання агенту, в т.ч. щодо перерахування 100% передплати попереднього рахунку порту по кожному судну, надання в транспортно- експедиторську контору (далі - ТЕК) порту інформації по судну, яка необхідна для виставлення попереднього рахунку портом з портових зборів і плат за послуги, отримання в ТЕК порту попереднього рахунку на оплату послуг порту, портових зборів та внесення його в дисбурсментський рахунок, який виставляється замовнику, отримання в ТЕК порту рахунку на оплату послуг порту, портових зборів, та т. ін.

Розділом 4 Договору визначені зобов`язання порту, в т.ч. при транзитному проході по КЕК за даними радіоцентру порту з урахуванням отриманих від агента документів порт оформляє рахунок на оплату портових зборів та послуг порту за даним суднопроходом не пізніше третього робочого дня після проходу судном КЕК.

Розділом 5 Договору встановлено порядок розрахунків, відповідно до якого агент попередньо здійснює перерахування належних порту платежів за кожним судном, що заходить під агентуванням агента в розмірі 100 % передплати до відходу судна.

Вартість послуг порту та портових зборів визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1544 (зі змінами та доповненнями), Наказу Мінтрансу України від 27 червня 1996 року № 214 (зі змінами та доповненнями), вільних тарифів, затверджених начальником порту, з урахуванням Податкового кодексу України (пункт 5.1 Договору).

Відповідно пункту 8.1 Договору у разі зміни або доповнення нормативних документів вони є обов'язковими для обох сторін з моменту набрання ними чинності. У разі зміни державних регульованих цін (тарифів), вони вступають в дію в порядку, передбаченому законодавством України. При зміні вільних тарифів порту та умов господарської діяльності порт застосовує нові тарифи з дати їх введення в дію та повідомляє про це агента.

Додатковою угодою № 6 від 13.06.2013 до Договору у зв`язку з реорганізацією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" шляхом виділу стратегічної інфраструктури об`єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов`язків стосовно них, замінено Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" на його правонаступника - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", та погоджено порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги та порядок їх зміни.

Позивачем в червні-вересні 2013 року надані послуги суднам, які знаходились під агентським обслуговуванням відповідача та здійснювали прохід по Керч-Єнікальському каналу, вхід в акваторію Керченського морського порту та вихід з неї та знаходились у зоні відповідальності Керченського порту з морської безпеки.

На виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу для сплати рахунки: №146 від 26.07.2013, №148 від 27.07.2013, №200 від 07.08.2013, №222 від 12.08.2013, №214 від 08.08.2013, №163 від 08.08.2013, №246 від 14.08.2013, №271 від 22.08.2013, №288 від 27.08.2013, №294 від 30.08.2013, №344 від 07.09.2013, №356 від 11.09.2013, №363 від 15.09.2013, №386 від 20.09.2013, №393 від 23.09.2013, №397 від 24.09.2013 без нарахування суми корабельного збору.

Позивачем листами від 09.08.2013 № б/527 та від 21.08.2013 № юр/669 направлені відповідачу виправлені рахунки (№27 ispr від 15.07.2013, №53 ispr від 15.07.2013, №92 ispr від 15.07.2013, №99 ispr від 16.07.2013) з нарахуванням корабельного збору та акти виконаних робіт № 99 від 14.07.2013, №№ 27 ispr, 53 від 15.07.2013, № 146 від 24.07.2013, № 148 від 25.07.2013 відповідно (а.с. 75-77, т. 1).

Вказані рахунки оплачені відповідачем частково у розмірі 376877,30 грн., тобто сплачені всі належні платежі, крім суми корабельного збору.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду із вимогою про сплату боргу.

Господарський суд Автономної Республіки Крим у задоволенні позову відмовив.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

У відповідності до вимог статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, положеннями Закону України "Про морські порти України" (далі - Закон).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №03-02-048/КО від 18.11.2011, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про морські порти України" адміністрація морських портів України утворюється, зокрема, з метою надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки.

Послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Тимчасово функціонування виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту (стаття 21 та розділ VI Закону України "Про морські порти України").

Відповідно до Положення про Міністерство інфраструктури України, яке затверджено Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах морського і річкового транспорту, основним завдання якого, зокрема, є затвердження порядку встановлення, оплати та використання портових зборів, розмір портових зборів.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316 затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів та Порядок обліку та використання коштів від портових зборів.

Спір між сторонами виник з підстав нарахування позивачем корабельного збору.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Зокрема, корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.

Згідно Порядку обліку та використання коштів від портових зборів кошти від корабельного збору використовуються, зокрема для утримання акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів); на заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах тощо.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що поняття акваторії морського порту відокремлені від поняття судноплавного та внутрішнього підхідного каналу (Закон України „Про морські порти України", договір між Україною та Російською Федерацією „Про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки" тощо). Відтак, висновок суду першої інстанції про відокремлення Керч-Єнікальського каналу та підхідного каналу Керченського морського торгового порту від внутрішньої акваторії морського порту визнається судовою колегією вірним.

Як зазначалося вище, корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), підлягає використанню на утримання та очищення акваторії порту та операційної акваторії причалу від наносів та забруднень, на утримання, ремонт берегоукріплювальних споруд та т.ін (п. 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів). Таким чином, корабельний збір за своїм змістом повинен сприяти власнику операційної акваторії причалу уникнути недоліків, які можуть бути спричинені використанням внутрішньої акваторії.

Предметом доказування в даній справі є з`ясування, чи використовувалась відповідачем внутрішня акваторія морського порту та чи є підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача корабельного збору.

Правильність нарахування корабельного збору позивачем обґрунтовується тим, що судна відповідача заходили в акваторію морського порту Керч, в яку входить внутрішня акваторія порту, та Керч-Єнікальський канал та підхідний канал є невід`ємною частиною акваторії морського порту Керч. Даний довід не приймається судовою колегією, як підстава стягнення корабельного збору, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про морські порти України":

- акваторія морського порту (портова акваторія) - це визначена межами частина водного об'єкту/об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден;

- операційна акваторія причалу (причалів) - це гідротехнічна споруда, в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу, відходу від причалу, маневрування судів під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами;

- судновий хід - водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.

З аналізу вказаної норми вбачається, що кожний водний об`єкт характеризується низькою ознак, та відсутність будь-яких ознак, перелік яких є вичерпним, свідчить про не відповідність водних об`єктів поняттям "операційної акваторії причалу" та інших у розумінні положень зазначеного Закону.

Постановами Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406 "Про деякі питання морських портів" та від 21.08.2013 № 606 "Про передачу державному підприємству Керченський морський рибний порт у користування акваторії" визначено межі акваторії морського порту Керч у системі координат WGS-84/Керченський морський торгівельний порт та межі акваторії Керченського морського рибного порту в системі координат WGS-84 відповідно.

Відповідно до навігаційної мапи № 3417 Азовського моря та Керченської протоки морські судна, які знаходилися під агентуванням відповідача, проходили Керч-Єнікальський канал, підхідний канал Керченського морського торгового порту і підхідної канал Керченського морського рибного порту і після цього заходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту.

З вказаної мапи вбачається, що морські судна не здійснювали захід в акваторію Керченського морського торгівельного порту, а використовували лише два канали, плату за користування якими сплачували в повному обсязі.

З наданих до справи доказів вбачається, що після проходу Керч-Єнікальським каналом та підхідним каналом Керченського морського торгового порту судна проходили підхідним каналом Керченського морського рибного порту та заходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту, а не у внутрішню акваторію Керченського морського торговельного порту.

Відповідач не заходив у внутрішню акваторію Керченського морського торговельного порту, що не заперечується позивачем, відтак, відсутні підстави для стягнення з нього корабельного збору.

Судом першої та судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що послуги, які оплачуються корабельним збором, позивачем відповідачу не надавались, а надавалися третіми особами - Державним підприємством "Керченський морський рибний порт" та Кримським Республіканським підприємством "Порт-Термінал" за договорами від 01.01.2013 № 25-6/13/13 та від 06.06.2013 № 07/06-06.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем був сплачений корабельний збір третім особам, а саме: Кримському Республіканському підприємству "Порт-Термінал" та Державному підприємству "Керченський морський рибний порт" за договорами від 01.01.2013 № 25-6/13/13 та від 06.06.2013 № 07/06-06.

Позивач не має, суду не надав доказів здійснення маневрування, швартування, підходу суден, що знаходилися під агентуванням відповідача, до причалів Керченського морського торговельного порту, або відходу від них тощо.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія визнала вірним висновок суду про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2013 року у справі № 901/3102/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, буд.14, Київ 135, 01135).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське агентство "Тайкун" (вул. Ворошилова, буд.45, кв.53, Керч, 98319).

3. Державне підприємство "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49, Керч, 98320).

4. Кримське республіканське підприємство "Порт-Термінал" (вул. О.Невського, 8, Сімферополь, 95000).