Ухвала

від 21.11.2013 по справі 1/511-27/398

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.11.2013 р. Справа№ 1/511-27/398

за скаргою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення, м.Львів на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області по справі №1/511-27/398

за позовною заявою: Прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Української державної інноваційної компанії в особі Львівського регіонального відділення УДІК, м.Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісель», м.Львів

до відповідача 2: Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», Львівська область, м.Новий Розділ

про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості .

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від скаржника: Руккас Д.М. - представник (довіреність №301 від 08.10.2011р.);

від відповідачів 1,2: не з»явились ;

від УДВС: не з'явився.

Права та обов»язки згідно ст.ст.20,22 ГПК України суд роз»яснив представнику скаржника. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення, м.Львів , на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т.Г. від 19.09.2013 року (ВП №39788953) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу №1/511-27/398, виданого 06.06.2005 року господарським судом Львівської області про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісель», м.Львів та Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», Львівська область, м.Новий Розділ заборгованості,- недійсною.

Ухвалою суду від 02.10.2013р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2013р. Ухвалами суду від 07.11.2013р. та від 14.11.2013р. розгляд справи відкладався, зокрема, у зв'язку з неявкою в судові засідання представників від відповідачів, суб»єкту оскарження та через неподання ними на виконання вимог суду, згідно перелічених вище ухвал, витребовуваних документів.

Представник скаржника в судове засідання 21.11.2013 р.( як і у попередні судові засідання) з'явився, заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у скарзі та наданих суду поясненнях. Ствердив, зокрема, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Т.Г. від 19.09.2013 року (ВП №39788953) відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа), а саме - наказу №1/511-27/398, виданого 06.06.2005 року господарським судом Львівської області про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісель», м.Львів та Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», Львівська область, м.Новий Розділ присудженої до стягнення заборгованості. Проте, скаржник вважає, що при вчиненні таких дій державним виконавцем допущено порушення вимог ст.ст.21,26 Закону України «Про виконавче провадження» , просить скаргу задоволити та визнати вказану постанову недійсною.Крім того повідомляє що виконавчий документ вже неодноразово перебував на виконанні в ВПВР УДВС ГУЮ Львівської області.

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області старшим виконавцем відділу примусового виконання рішень якого, прийнято оскаржувану постанову, явки повноважного представника в судові засідання не забезпечило, пояснень по суті поданої скарги та витребуваних судом документів (у т.ч. матеріалів виконавчого провадження) не подало, вимоги ухвал суду не виконало, поважності причин неявки суду не повідомило, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлене належним чином, що підтверджується наявними у справі документами.

Відповідачі явки повноважних представників в судові засідання не забезпечили, пояснень по суті скарги не подали, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується документами у справі.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р ., а саме п.3.9.1, роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК , зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України , неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України , створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також враховуючи строки для розгляду скарги у даній справі, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України , не вбачаються.

Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представника скаржника, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.10.2002р.-17.04.2003р. у справі №1/511-27/398 позов задоволено повністю; присуджено до солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісель», м.Львів, та Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», м.Новий Розділ Миколаївського району Львівської області на користь Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії, м.Львів 180000,00 грн. боргу за інноваційною позикою, 8496,40 грн. пені, 1248,04 грн. -3% річних, 1700,00 грн державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочивши виконання рішення на два місяці.

01.07.2003 року на примусове виконання рішення від 18.10.2002 р. - 17.04.2003р. у справі №1/511-27/398 господарський суд Львівської області видав наказ, зміст якого відповідає пункту 2 резолютивної частини рішення.

07.08.2003 року господарський суд Львівської області прийняв ухвалу про внесення виправлення у рішення та наказ по справі №1/511-27/398, яке полягало у виключенні з присуджених до солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача сум коштів, які складають судові витрати. В подальшому , розглянувши заяву стягувача, суд видав йому дублікат наказу у справі в порядку та з підстав, передбачених ст.120 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, скарги на бездіяльність та дії органів ДВС при примусовому виконанні рішення господарського суду Львівської області на підставі виданого судом наказу, неодноразово ( а саме - впродовж десяти років ) розглядаються господарським судом. Ухвали, прийняті судом за результатами розгляду скарг, містять детальний виклад обставин, пов»язаних із прийняттям рішення у справі та набранням ним законної сили, видачею наказів ( у тому числі й стягувачу на стягнення заборгованості), обставин пов»язаних із виконанням наказу органами виконавчої служби. Численні, наявні у справі документи із матеріалів виконавчих проваджень (постанови, тощо) свідчать, що неодноразово наказ суду у даній справі перебував на виконанні у ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Т.Г. від 19.09.2013р. (ВП №39788953) відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа) а саме, наказу господарського суду Львівської області №1/511-27/398 про солідарне стягнення з ТзОВ «Лісель» та РДГХП «Сірка» на користь Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії заборгованості. Відмова мотивована посиланням на ст.21, п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» та висновком про те, що виконавчий документ не підвідомчий відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Як визначено п.1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення

Відповідно до ч.1 ст.25 вказаного Закону , державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Так, п.1.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р ., роз'яснено, що органами державної виконавчої служби (далі - органи ДВС) є: - Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень (далі - ДВС України); - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень (далі - регіональні органи ДВС); - районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - територіальні органи ДВС).

Виконавчі дії, як встановлено ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Окрім цього, згідно з ч.2 ст.21 вказаного Закону , якою визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: - боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; - сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» , державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред»явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, за суб'єктним складом та предметом стягнення, а саме розміром грошового зобов'язання, виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2011р. не відповідає критеріям, за якими законом визначено підвідомчість виконавчих проваджень відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного управління юстиції в області.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, зокрема п.3.5.3, конкретизовано, що виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС в установленому розділом VІ цієї Інструкції порядку.

Так, п.п.6.1, 6.3 Інструкції встановлено, що виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися: а) до відділу примусового виконання рішень ДВС України, інших органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням Голови ДВС України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС; б) до відділу примусового виконання рішень ДВС України - за рішенням начальника цього відділу щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах ДВС та виконавчих групах, утворених при цих органах; в) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС; г) до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника цього відділу щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС; ґ) до виконавчої групи, утвореної в межах органу ДВС, - за рішенням керівника цього органу ДВС; д) від одного державного виконавця до іншого в межах органу ДВС та виконавчої групи - за рішенням відповідних керівників цих органів та керівника виконавчої групи у разі покладення на нього прав та повноважень, встановлених Законом, у виконавчому провадженні для начальників відділів територіальних органів ДВС.

Окрім цього, відповідно до п.п.6.4, 6.5 Інструкції, передача виконавчого провадження до іншого органу ДВС або у зв'язку з утворенням виконавчої групи при іншому органі ДВС здійснюється за вмотивованою постановою особи, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, яка надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідного органу ДВС. У постанові обов'язково зазначаються обставини, які обумовили передачу виконавчого провадження, особа, якій передаються матеріали виконавчого провадження (керівник виконавчої групи), а також встановлюються строки передачі, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів.

У матеріалах судової справи є докази, які свідчать про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Так, Постановою від 12 березня 2008 року начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Багряка А.С. постановлено передати виконавче провадження з виконання дублікату наказу господарського суду Львівської області №1/511-27/398 виданого 06.06.2005 року про стягнення солідарно з ТзОВ «Лісель» та РДГХП «Сірка» на користь Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії боргу в сумі 191 562,44 грн. з відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Львівській області. Даною Постановою зобов»язано начальника відділу державної виконавчої служюи Миколаївського РУЮ Величко А.С. забезпечити передачу матеріалів виконавчого провадження до 13.03.2008 року по акту прийому -передачі до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Львівській області згідно Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 №38/5, а начальнику підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Львівській області Кошевій Н.І. - забезпечити прийняття виконавчого провадження з примусового виконання дублікату наказу господарського суду Львівської області №1/511-27/398, виданого 06.06.2005 року про стягнення солідарно з ТзОВ «Лісель» та РДГХП «Сірка» на користь ЛВР УДІК боргу в сумі 191 562,44 грн. та визначити державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції, якому передати вказане виконавче провадження.

14.03.2008 року головним державним виконавцем Стельмащук П.Я. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області прийнято Постанову про прийняття до виконання виконавчого документа , а саме наказу №1/511-27/398, виданого 06.06.2005 року господарським судом Львівської області про солідарне стягнення з ТзОВ «Лісель» та Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка» на користь Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії заборгованості в сумі 191562,44 грн. Постанова прийнята відповідно до Постанови начальника відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 12.03.2008 року та акта прийому-передачі від 12.03.2008 р., по якому виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого документа передано з ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області для подальшого виконання до ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області та у відповідності до Порядком передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 року за №38/5.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною, чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову.

У матеріалах судової справи відсудні докази того, що після визнання судом ухвалою від 09.10.2012 року ( яка набрала заколнної сили) недійсною постанови від 22.08.2012 року ( ВП №33980290) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмова в прийнятті до провадження виконавчого документа) старшого державного виконавця відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Тетюка Р.М. щодо виконання наказу господарського суду Львівської області від 06.06.2005 року №1/511-27/398, державним виконавцем ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області було винено постанову про відновлення виконавчого провадження.

До господарського суду Львівської області ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області постанова про відновлення виконавчого провадження не скеровувалась.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяк Т.Г. від 19.09.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) , ВП №39788953, винесена з порушенням норм чинного законодавства, вимога, викладена в скарзі, є правомірною, доведеною матеріалами справи, учасниками виконавчого провадження не спростована та підлягає задоволенню.

Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Керуючись ст.ст. 86 , 121-2 ГПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

1. Доводи заявника визнати правомірними, скаргу задоволити.

2. Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяк Т.Г. від 19.09.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу №1/511-27/398, виданого 06.06.2005 року господарським судом Львівської області , - визнати недійсною.

3. Ухвалу скерувати прокуратурі, ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області .

Суддя Кітаєва С.Б.