Постанова

від 15.11.2013 по справі 826/13918/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року справа № 826/13918/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» про стягнення податкової заборгованості на суму 727 183,18грн., -

встановив:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» (далі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості на суму 727 183,18грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток та по податку на додану вартість, яка станом на час розгляду справи складає загальну суму 727 183,18грн. Вказаний борг виник внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податку в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, які є узгодженими з дати їх подання та податковими повідомленнями - рішеннями про нарахування грошових зобов'язань. Самостійно відповідачем не здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу перед бюджетом. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. Тому є підстави для стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку.

Просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» (02160 м. Київ, вул. Березнева, буд.12, код ЄДРПОУ 33740425) до Державного бюджету суму податкової заборгованості на загальну суму 727 183,18грн.

Представник позивача у судову засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах документами.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали до матеріалів справи письмові заперечення в яких зазначено, що не погодившись з викладеними у акті перевірки порушеннями, на підставі якого позивачем 27.06.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, відповідач оскаржив їх до адміністративного суду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, у задоволенні позову ТОВ «Євроспа» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено. Відповідачем зазначені судові рішення оскаржені до Вищого адміністративного суду України. На думку представника відповідача, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях суми грошових зобов'язань є неузгодженими відповідно до вимог Податкового кодексу України. Представник відповідача вказує, що остаточного рішення стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень не прийнято, отже і грошове зобов'язання є неузгодженим, а тому податковий борг відсутній. (а.с.80-82)

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспа» є юридичною особою, зареєстроване Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією 31.01.2006 року, ідентифікаційний код юридичної особи 33740425, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі міста Києва як платник податків з 03.02.2006 року за № 11153, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 03.02.2006 року № 475/14/29-11153. (а.с70-.73)

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідач є платником податку на прибуток, який відповідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України, належить до загальнодержавних податків.

ТОВ «Євроспа» до податкового органу подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 рік № 9068018886 від 01.11.2012 року. Позивачем відповідно до абз.2 п.2 підрозділу 4 Податкового кодексу України, відповідачу нарахована сума авансового внеску по самостійно поданій декларації в розмірі 5 632,00грн. Термін сплати грошового зобов'язання 18.01.2013 року та 20.02.2013 року. (а.с.23, 30-32)

08.02.2013 року відповідачем була подана до державної податкової інспекції податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік № 9087130772, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 12 239,00грн. (а.с.25-27)

Крім того, ТОВ «Євроспа» до податкового органу подані податкові декларації з податку на додану вартість:

- за листопад 2012 року № 9077499944 від 10.12.2012 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 278,00грн.;

- за грудень 2012 року № 9084501285 від 14.01.2013 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 569,00грн. (а.с.36-38)

Також, податковим органом за результатами позапланової виїзної перевірки відповідача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток складено акт № 1191/22-222-33740425 від 05.06.2012 року на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000342220 від 27.06.2012 року яким нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 378 933,00грн. та № 0000332220 яким нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 348 581,00грн., які отримані відповідачем про що є відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.42-69)

Відповідачем узгоджені податкові зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість самостійно не сплачені, у зв'язку з чим виник податковий борг на загальну суму 727 183,18грн.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст.152 Податкового кодексу України, податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. (абз.2 п.2 підрозділу 4 Податкового кодексу України)

Згідно п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України)

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем податкові повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 0000342220 та № 0000332220 оскаржені в судовому порядку.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 року по справі № 2а-9427/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Євроспа» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення від 27.06.2012 року № 0000342220 та № 0000332220, відмовлено. (а.с.83-93)

Відповідачем направлена касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України на вищезазначені судові рішення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2012 року, відмовлено ТОВ «Євроспа» в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року у справі № 2а-9427/12/2670 до закінчення розгляду справи у Вищому адміністративному суді України.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, на час розгляду справи податкові повідомлення-рішення від 27.06.2012року, за якими позивач стягує податковий борг, є чинними та судом не скасовані.

В п.57.3 ст.57 кодексу зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На час розгляду справи відповідачем податковий борг на загальну суму 727 183,18грн. не сплачений, що підтверджено матеріалами справи і зворотним боком облікової картки платника податків по податку на прибуток підприємства та по податку на додану вартість станом на 31.12.2012 року та 27.02.2013 року. (а.с.8-24)

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було надіслано поштою податкову вимогу від 25.12.2012 року № 2309, яка отримана відповідачем 03.01.2013 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про поштове відправлення. (а.с.28, 29)

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2013 року по справі № 826/6213/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року, відмовлено ТОВ «Євроспа» в задоволенні позовних вимог про скасування податкової вимоги, зокрема, № 2309 від 25.12.2012 року. (а.с.143-148)

Суд не приймає доводи відповідача, про неузгодженість грошових зобов'язань за податковими повідомлення-рішеннями, оскільки відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справам № 2а-9427/12/2670 та № 826/6213/13-а набрали законної сили.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надані виписки банку, які підтверджують сплату авансових внесків по податку на прибуток та податкове зобов'язання по податку на додану вартість за податковими деклараціями. Але останнім не сплачені суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 27.06.2012 року № 0000342220 та № 0000332220.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. (п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України)

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Суд зазначає, що згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом, щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до ст.57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 727 183,18грн., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» (02160 м. Київ, вул. Березнева, буд.12, код ЄДРПОУ 33740425) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості у загальному розмірі 727 183 (семиста двадцяти семи тисяч ста восьмидесяти трьох) гривень 18 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова